• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Збірника примірних інструкцій з охорони праці під час виконання загальновиробничих робіт у сільському господарстві

Міністерство аграрної політики України  | Наказ, Інструкція від 23.10.2000 № 207
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 23.10.2000
  • Номер: 207
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Інструкція
  • Дата: 23.10.2000
  • Номер: 207
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Якщо трапився нещасний випадок, то подайте потерпілому долікарську допомогу, повідомте керівника робіт (посадову особу), при необхідності викличте лікаря.
5.2. У випадку виникнення пожежі на об'єктах викличте пожежну охорону, сповістіть керівника робіт і дійте відповідно до Інструкції з пожежної безпеки
5.3. При виявленні обриву електропроводів, пошкодження їхньої ізоляції не доторкуйтесь до них. Повідомте про це керівника робіт, чергового електрика.
5.4. При ураженні працівника електричним струмом вивільніть, як можна швидше, потерпілого від його дії, для цього швидко відключіть рубильник, магнітний пускач або інші комутаційні пристрої.
Міністерство аграрної політики України
Примірна інструкція з охорони праці під час виконання ручних земляних робіт
Київ
Узгоджено Затверджено
Національний НДІ охорони праці Наказ Мінагрополітики
8 серпня 2000 N 247 України
23.10.2000 N 207
ПІ 2.1.00-114-2000
____________________
скорочене позначення
Примірна інструкція з охорони праці під час виконання ручних земляних робіт
Київ
1. Загальні положення
1.1. У Примірній інструкції викладені вимоги охорони праці під час виконання ручних земляних робіт.
1.2. До виконання ручних земляних робіт допускаються особи віком не молодше 18 років *, що пройшли вступний інструктаж з охорони праці та оволоділи практичними навичками безпечного виконання робіт.
_______________
* Дозволено допускати юнаків з 17 років до роботи I і II розряду, крім робіт у виїмках глибиною понад 2 м.
1.3. Протягом зміни слідкуйте за самопочуттям. Відчувши сонливість раптові болі негайно припиніть роботу, використайте медичні препарати з аптечки або зверніться за допомогою до присутніх осіб.
1.4. Під час виконання ручних земляних робіт на працівників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
1.4.1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
- гірські породи, які обвалюються;
- підвищена запиленість повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- відсутність або недостатність природного світла:
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
- підвищений рівень інфрачервоної радіації;
- гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту й обладнання;
- розміщення робочого місця на значній глибині відносно поверхні землі.
1.4.2. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.5. Для виконання земляних робіт у траншеях, котлованах і ямах глибиною понад 2 м, а також у зонах розташування підземних комунікацій (електрокабелі, газопроводи тощо) слід мати письмовий дозвіл (наряд-допуск) керівника робіт із переліком у ньому необхідних у даному випадку заходів з охорони праці.
1.6. Місця копання котлованів, траншей або ям повинні бути огороджені, встановлені попереджувальні знаки й написи (а в нічний час, за можливості, сигнальне освітлення).
1.7. Котловани й траншеї, які копають на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також у місцях, де відбувається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені захисними огородженнями, які мають попереджувальні написи й знаки, а в нічний час - сигнальне освітлення. Місця переходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, які освітлюються у нічний час.
1.8. Під час виконання робіт використовуйте спецодяг: костюм брезентовий (Ми), чоботи гумові (Вн), рукавиці брезентові (Ми).
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірте, щоб були міцно набиті лопати на держаки і закріплені від сповзання шурупом або цвяхом. Держак повинен бути виготовлений з твердої й в'язкої деревини (клен, дуб, в'яз, горобина тощо). Поверхня держака повинна бути гладкою, без задирок, розколів і сучків. Довжина держака повинна забезпечувати зручну позу під час копання. Лезо лопати повинно бути гостро заточене.
2.2. Не копайте без кріплення перезволожені, піщані, супіщані і песові грунти.
2.3. При необхідності спуску в траншеї перевірте наявність розпірок кріплення стінок.
2.4. Упевніться, що на виконання земляних робіт на ділянках із патогенним зараженням грунту (скотомогильники, звалища, кладовища тощо) є дозвіл органів санепіднагляду.
2.5. Одягніть спецодяг та спецвзуття.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. При виконанні робіт звертайте увагу на обмеження глибини траншеї (ями) під час копання. Копання траншей з вертикальними стінками без кріплення в нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня грунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше: 1,0 м - в насипних, піщаних, гравійних грунтах та у грунтах, які містять у собі великі уламки каміння; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах, 2 м - в особливо щільних і нескельних грунтах.
3.2. За умов, що відрізняються від наведених у п. 3.1, котловани й траншеї розробляйте з уклонами без кріплення, при дотриманні відповідного кута природного уклону грунту або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.
3.3. Дощані кріплення котлованів і траншей розбирайте у напрямку знизу вгору, в міру зворотного засипання грунту.
3.4. Кількість дощок кріплення, що одночасно вилучаються по висоті, має бути не більше трьох, а в сипучих і нестійких грунтах - не більше однієї. В міру вилучення дощок розпірки переставляються. У цьому випадку існуючі розпірки вилучаються тільки після встановлення нових.
3.5. Під час копання котлованів, траншей і ям будівельні матеріали і землю, що викидається, по можливості, розміщуйте в межах огородженого місця або осторонь від нього, але так, щоб не заважати рухові транспорту й пішоходів.
3.6. Спускайтесь у широкі траншеї лише по драбинах, шириною не менше 0,75 м, із поручнями. Не спускайтеся по розпірках кріплення, бо послаблення їх може призвести до обвалів грунту стінок траншеї (ями). Для спуску у вузькі траншеї (ями) можна застосувати приставні драбини.
3.7. Перед копанням землі займіть зручну, стійку позу. Для попередження сковзання ноги з лопати й утрати рівноваги надавлюйте на лопату підошвою взуття, упираючись при цьому каблуком у плече лопати.
3.8. Копайте (беріть) землю так, щоб лезо лопати розміщувалось від ніг на безпечній відстані. Уникайте попадання під лезо лопати твердих предметів (метал, каміння, рештки залізобетонних виробів тощо), тому що при цьому лопата може ковзнутися й нанести травму.
3.9. Не очищайте лопату від налиплої землі ударами об тверді предмети.
3.10. При гуртовій роботі відстань між працівниками повинна бути не менше, як 2 м (щоб запобігти травмуванню сусіда).
3.11. Не знаходьтесь у траншеях або котлованах під час відкопування їх екскаваторами або іншими механізмами.
3.12. Не вибирайте грунт методом підкопу, бо це може призвести до обвалу.
3.13. Якщо при вибиранні грунту утворюється козирок або на стінках траншеї чи котловану оголюється велике каміння чи валуни, необхідно вийти на поверхню. Після цього дозволяється обрушувати козирок, каміння або валуни.
3.14. Вибраний грунт розміщуйте на відстані не менше, як 0,5 м від краю траншеї або котлована.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Приведіть у порядок робоче місце. Очистіть інструмент, пристрої і покладіть у відведене місце.
4.2. Зніміть і очистіть спецодяг.
4.3. Вимийте руки й обличчя теплою водою з милом.
4.4. Повідомте керівника робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи, та вжиті заходи щодо їх усунення.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначених на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд, незнайомих предметів тощо негайно припиніть роботи, доведіть до відома керівника робіт.
Роботи розпочинайте тільки після з'ясування характеру виявлених споруд чи предметів та отримання відповідного дозволу.
5.2. За появи шкідливих газів негайно припиніть роботу, покиньте місце роботи, повідомте керівника робіт.
5.3. Якщо трапився нещасний випадок, то подайте потерпілому долікарську допомогу (самодопомогу), повідомте керівника робіт, при необхідності викличте лікаря.
Міністерство аграрної політики України
Примірна інструкція з охорони праці під час приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин
Київ
Узгоджено Затверджено
Національний НДІ охорони праці Наказ Мінагрополітики
8 серпня 2000 N 247 України
23.10.2000 N 207
ПІ 2.1.00-115-2000
___________________
скорочене позначення
Примірна інструкція з охорони праці під час приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин
Київ
1. Загальні положення
1.1. У Примірній інструкції викладені вимоги безпеки праці під час приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин.
1.2. До виконання робіт із приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин допускаються особи віком не молодше 18 років, що пройшли навчання, вступний інструктаж з охорони праці та оволоділи практичними навичками безпечного виконання робіт.
1.3. Огляньте засоби індивідуального захисту: фартух прогумований з нагрудником (Нм, Ву, 3), рукавиці комбіновані (Ми), а для роботи з етилованим бензином - додатково: чоботи гумові (НМ, 3), нарукавники гумові (Нм, 3), рукавички гумові (Нм, Вн).
Не працюйте в замасленому одязі.
1.4. Під час роботи з нафтопродуктами треба пам'ятати, що вони можуть викликати отруєння. Найбільш небезпечним є етилований бензин.
1.5. Перевозити й зберігати етилований бензин дозволяється тільки у справних ємкостях, які щільно закриваються кришками з прокладками. При цьому на тарі повинен бути незмивний напис "Етилований бензин" і попереджувальний знак "Обережно! Отруйні речовини!".
1.6. Заповнювати ємкості етилованим бензином слід не більше як на 90% їх місткості.
1.7. Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані. Протягом зміни слідкуйте за самопочуттям. Відчувши сонливість, раптові болі, використайте медичні препарати з аптечки або зверніться за допомогою до присутніх, повідомте безпосереднього керівника робіт.
1.8. Під час виконання робіт із приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин на працівників можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
1.8.1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
- машини й механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання;
- підвищена загазованість робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
- відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- прямий і відбитий блискіт;
- підвищений рівень інфрачервоної радіації;
- підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
- гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту й обладнання;
- розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
1.8.2. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
фізичні перевантаження (статичні й динамічні);
нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.8.3. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори (пари нафтопродуктів, тетраетилсвинець).
1.9. Виконуйте правила внутрішнього трудового розпорядку.
2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2.1. Одягніть спецодяг, упевніться, що він не має пошкоджень, елементів, що звисають та не прилягають, які можуть бути захоплені деталями, що обертаються.
2.2. Перевірте:
- наявність і укомплектованість аптечки першої долікарської допомоги:
- цілісність тари з пальним та мастильними матеріалами;
- відсутність підтікання у насосі, у запірній арматурі та в місцях з'єднання паливопроводів;
- справність пістолета для заправляння, цілісність шлангів та з'єднувальних муфт;
- наявність засобів пожежогасіння (вуглекислотний вогнегасник, хімічний пінний вогнегасник, бочка з водою на 200 л, ящик з піском місткістю 1 куб.м штикова лопата, азбестова тканина розміром 2 x 1 м, пожежне відро);
- наявність бачка з питною водою, умивальника з водою, мила, рушника, 2 %-го розчину питної соди, бачка з гасом, ганчір'я.
При роботі з етилованим бензином перевірте наявність ємкості з кашкою хлорного вапна або хлорною водою.
2.3. Перед заправкою машин пальним і мастильними матеріалами за правними агрегатами перевірте заземлення заправного агрегату, кріплення й справність заправних пістолетів і шлангів, роботу приладів на щитку керування, стан запобіжного клапана ресивера, герметичність кришок горловин місткостей, справність підвісок капотів та іскрогасників, наявність протипожежних засобів.
3. Вимоги безпеки праці під час роботи
3.1. Заправку машин виконуйте тільки у присутності водія і при заглушеному двигуні машини.
3.2. Цистерни пересувних заправних агрегатів заправляйте лише при непрацюючому їхньому двигуні. Не працюйте із заправним агрегатом, який неукомплектований первинними засобами пожежогасіння.
3.3. Заправляйте автомобілі етилованим бензином за допомогою бензоколонок або заправних агрегатів, шланги яких обладнані заправними пістолетами. Не заправляйте за допомогою відер, лійки, а також не переносьте етилований бензин у відкритій тарі.
3.4. Відгвинчуйте пробки паливних баків та тари лише за допомогою спеціального ключа з матеріалів, які не утворюють іскор. Застосування інших засобів може призвести до іскріння й вибуху парів пального.
3.5. У польових умовах заправляйте машини на рівному майданчику, звільненому від рослинних решток, перевіривши наявність та справність іскрогасників.
Збиральну техніку заправляйте паливом за межами поля (не ближче 30 м) при заглушеному двигуні самохідної машини. Після заправки ліквідуйте сліди пролитого пального.
3.6. При наповненні пальним автоцистерн, баків тощо не куріть і не застосовуйте відкритий вогонь та переносні електричні ліхтарі з напругою понад 12 В.
3.7. Не наповнюйте пальним відкриту тару і скляний посуд.
3.8. Не залишайте без нагляду заправний агрегат або колонку під час їхньої роботи.
3.9. Відпускайте нафтопродукти у ємкості, встановлені в кузові вантажного автомобіля, тільки у тому випадку, якщо глушник автомобіля розміщений спереду, опущений вниз і має іскрогасник. В іншому випадку ємкості потрібно заповнювати на землі, а потім завантажувати у транспортні засоби.
3.10. Слідкуйте за дистанцією між машинами на заправці. Відстань між машиною, яка заправляється і наступною повинна бути не менше 3 м, а між наступними - не менше 1 м.
3.11. Запуск у роботу двигунів мотоциклів і моторолерів повинен бути не ближче 15 м від місця заправки.
3.12. Після закінчення заправки переконайтесь, що все пальне видалене із заправного рукава і витік його припинився.
3.13. Після заправки машин пальним і мастилом випустіть повітря з місткостей, бункера й солідолонагнітача заправного агрегату.
3.14. Не відпускайте нафтопродукти в несправну або забруднену тару, а також не заправляйте агрегат, якщо немає вогнегасника.
3.15. Кількість палива в місткостях заміряйте обмідненою лінійкою або лінійкою з алюмінію.
3.16. Ручні лінійки, якими замірюють залишки етилованого бензину в баках, зберігайте в бідонах з гасом.
3.17. Перед відкриттям люків цистерни з пальним станьте із навітряного боку, щоб пари палива не потрапили в зону дихання.
3.18. Постійно контролюйте стан дихальних клапанів і вентиляційних трубок цистерни, щоб не допускати їх засмічування, бо це може призвести до порушення нормальної подачі палива й вибуху цистерни.
3.19. Під час заповнення паливом цистерни заправного агрегату та заправлення ним машин стежте за показаннями контрольних приладів. При неправильних показаннях приладів, відсутності тиску або його підвищенні роботу агрегату припиніть та усуньте виявлені несправності.
3.20. Перед нагнітанням консистентних мастил (солідолу, літолу тощо) у маслянки перевірте надійність кріплення пістолета до шлангів місткості і, в разі необхідності, усуньте виявлені несправності.
3.21. Ремонтуйте ємкості, тару, бензоколонки, насоси та інше обладнання, забруднене етилованим бензином, лише після повного видалення залишків бензину й промивання їх гасом.
3.22. Припиняйте заправку машин й операції по зливанню та наливанню пального під час грози або при її наближенні.
3.23. Під час грози відключіть заправні агрегати (колонки) від електромережі.
3.24. Не користуйтесь відкритим вогнем на заправних пунктах і у безпосередній близькості від них (ближче ніж 100 м).
4. Вимоги охорони праці після закінчення роботи
4.1. Після роботи з етилованим бензином гумові чоботи, рукавиці й фартух знешкодьте шляхом натирання розчином хлорного вапна (1 частина вапна на 3-5 частин води) чи вимочіть у насиченій хлорній воді, а потім обмийте великою кількістю води.
4.2. Перед тим як зняти рукавиці, протріть їх гасом, а потім помийте водою з милом.
4.3. Повідомте керівника робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи, та вжиті заходи щодо їх усунення.
4.4. При здачі зміни повідомте працівника наступної зміни про технічний стан обладнання та про ситуації, які виникали під час роботи.
5. Дії в аварійних ситуаціях
5.1. Якщо трапився нещасний випадок, то подайте потерпілому долікарську допомогу, повідомте керівника робіт (посадову особу), при необхідності викличте лікаря.
5.2. Випадково пролитий етилований бензин зберіть за допомогою тирси або піску і знешкодьте. При цьому ні в якому разі не застосовуйте металеві засоби (лопату, совок тощо), які можуть внаслідок тертя з іншими предметами викликати іскру. Для знешкодження застосовуйте дегазатори: дихлорамін (1,5% - й розчин у бензині) або розчин хлорного вапна (одна частина хлорного вапна на 3 - 5 частин води). Не знешкоджуйте етилований бензин сухим хлорним вапном, бо під час їхньої взаємодії можливе самозаймання. Металеві поверхні протріть ганчірками, змоченими гасом.
5.3. Якщо етилований бензин потрапив на відкриті частини тіла (обличчя, руки тощо), то негайно, не втираючи у шкіру, видаліть його за допомогою ганчірки, змоченої у гасі, а потім вимийте тіло водою з милом. При попаданні етилованого бензину в очі промийте їх водою і негайно зверніться до лікаря.
5.4. При потраплянні етилованого бензину у шлунок через рот, звільніть шлунок шляхом викликання блювоти, випивши якомога більше теплої води. Після цього негайно зверніться до лікаря.
5.5. У випадку виникнення пожежі викличте пожежну охорону, сповістіть керівника робіт і дійте відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
5.6. При виявленні обриву електропроводів, пошкодження їхньої ізоляції не доторкайтесь до них. Повідомте про це керівника робіт і електротехнічного працівника. Уживіть заходів, щоб під напругу не потрапили люди або тварини.
5.7. При ураженні працівника електричним струмом якомога швидше вивільніть потерпілого від його дії, вимкнувши рубильник, магнітний пускач або інші комутаційні пристрої.