Про затвердження Державних санітарних правил для ковальсько-пресових цехів

Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

1. Затвердити Державні санітарні правила для ковальсько-пресових цехів, що додаються.

2. Всім міністерствам, керівникам державних, кооперативних, колективних та приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам - громадянам інших держав прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та виконання.

3. Заступникам головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Мінстерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та виконання.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Санітарні правила розроблені як додаток 1 розвиток СН 245-71 та "Санитарных правил организации технологических процесов и гигиенических требований к производственному оборудованию" N 042-73.

1.2. Ці санітарні правила є обов'язковими при проектуванні, реконструкції, технічному переозброєнні та експлуатації ковальсько-пресових цехів усіх галузей виробництва і поширюються на процеси виготовлення заготовок, кування і гарячого штампування, термообробки та очищення поковок.

1.3. Ці санітарні правила вводяться на діючих підприємствах через рік після їх затвердження, а на підприємствах, які проектуються і будуються, - після затвердження Головним державним санітарним лікарем України.

1.4. Відповідальність за виконання цих правил згідно з Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і "Закону про охорону праці" покладається на адміністрацію ковальсько-пресових заводів, цехів і дільниць, керівників проектно-конструкторських і технологічних організацій, які розробляють проектно-конструкторську документацію, та організації, які розробляють ковальсько-пресове обладнання для термообробки і технологічні процеси обробки металів тиском.

1.5. При проектуванні, будівництві, експлуатації, технічному переозброенні та реконструкції виробництва повинен бути передбачений комплекс заходів, які максимально усувають вплив на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях не повинні перевищувати гігієнічних норм.

2.1. Майданчики для будівництва ковальсько-пресових цехів, заводів та розміщення на них виробничих будівель повинні відповідати СНиП 02-89-90 і СН 245-71, розд. 2.

2.2. Ковальсько-пресові цехи розміщуються з підвітряного боку для вітрів переважного напрямку по відношенню до металообробних цехів машинобудівних заводів і житлової забудови, з урахуванням розмірів санітарно-захисних зон, які встановлюються СН 245-71, розд. 8.

Майданчики для будівництва ковальсько-пресових цехів повинні обиратися з урахуванням аерокліматичної характеристики і рельєфу місцевості, необхідності забезпечення найсприятливішого природного освітлення і провітрювання майданчика території.

2.3. У санітарно-захисній зоні допускається розміщення будівель тільки підсобного призначення даного виробництва (склади, службові гаражі).

2.4. Ковальсько-пресові цехи на території заводу необхідно розміщувати в зоні гарячих цехів і енергетичних споруд - теплоенергоцентралей і котельних установок згідно з СНиП 02.89-90.

2.5. Службові та побутові приміщення ковальсько-пресових цехів повинні знаходитися в торцях корпусів, прибудовах до них або в окремому будинку з критими переходами між корпусами, і розміщуватися так, щоб поряд з виходом не проходила залізниця, яка перетинає напрямок руху людей. Не допускається забудова зовнішніх стін гарячих дільниць цеху.

2.6. Територія ковальсько-пресових цехів повинна бути упорядкована, озеленена з влаштуванням місць відпочинку на відкритому повітрі у теплий період року.

3.1. Об'ємно-планувальні та конструкторські рішення виробничих, адміністративних і побутових приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 02.09.02-05, СН 245-71, СНиП 02.09.04-87 і цехом технологічного проектування ВНТП 02-92 "Кузнечно-прессовые цехи".

3.2. Виробничі приміщення цеху повинні бути одноповерховими, а гарячі дільниці однопрольотними. Допускається багатопрольотна забудова лише за умов, вказаних в п.5.3 цих Правил.

3.3. Стіни будівлі повинні бути збудовані з міцних вогнестійких і шумопоглинаючих матеріалів зі стулками в прорізах, що дозволить використовувати аерацію. Для теплого періоду року прорізи повинні розміщуватися на рівні робочої зони, для зимового періоду на висоті нижче 3,2 м від рівня підлоги цеху.

3.4. Виробничі дільниці з ремонту штампів, механічної обробки деталей повинні бути ізольовані від дільниць гарячих робіт і травильних відділень.

3.5. Ковальські цехи повинні мати спеціальні приміщення (майданчики) для складування штампів, заготовок, поковок, матеріалів, запасних частин та бути обладнені пристроями для зберігання вантажів (стелажі, тарні, ящики, фасонні прокладки та ін.) і підйомно-транспортними засобами.

3.6. На гарячих дільницях ковальсько-пресових цехів повинні бути встановлені автомати (сатураторні установки) для роздачі газованої підсоленої води або напоїв, що її замінюють, згідно з "Методическими рекомендациями по профилактике перегреваний у рабочих горячих цехов" (МЗ УССР, 1977).

3.7. Вибір конструкції підлог приміщень ковальсько-пресових цехів треба передбачити відповідно до ГОСТ 12.2.026-81, СНиП 02.03.13-98 ВНГП 02-92. Підлоги повинні бути зроблені з міцного матеріалу, стійкого до впливу нагрітого металу, окалини та вібрацій, і мати рівну неслизьку поверхню.

3.8. Кольорове оздоблення виробничих приміщень і забарвлення обладнання в основні, допоміжні, сигнальні і відзначні кольори виконується згідно з СН 181-70.

3.9. Світлові поверхні (вікна, ліхтарі), повітропроводи вентиляційних систем, будівельні конструкції ковальсько-пресових цехів повинні чиститись від пилу і кіптю раз за 6 місяців.

4.1. Виробничі процеси і обладнання ковальсько-пресових цехів повинні забезпечувати безпеку працюючих і нешкідливі умови праці. Для вирішення пов'язаних з цим конкретних питань слід керуватися СН 245-71, "Санитарными правилами организации технологических процессов и гигиеническими требованиями к производственному оборудованию" N 1042-71, "Санитарными нормами микроклимата производственных помещений" N 4088-86, "Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах" N3223-85, "Санитарными нормами вибрации рабочих мест" N 3044-84, "Санитарными нормами и правилами при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" N 3041-84, "Предельно допустимыми концентрациями вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 4617-88 і додатками до них, "Ориентировочными безопасными уровнями воздействия вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 4613-88 і додатками до них, "Предельно допустимыми уровнями магнитным полей частотой 50 Гц" N 3206-95, а також ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.2.026-81, ГОСТ 12.2.017-86, ГОСТ 12.3.004-75, ГОСТ 12.2.003-91.

4.2. При організації технологічного процесу та експлуатації обладнання в ковальсько-пресових цехах необхідно передбачити максимальну спеціалізацію виробництва, комплексу механізацію та автоматизаційно-дистанційне управління процесами, застосування автоматів, роботів і маніпуляторів, автоматизованих комплексів, максимальну герметизацію, теплоізоляцію та екранування нагрівальних і термічних печей, паропроводів, рекуператорів, ширше впровадження процесів пресування замість кування на молотах (як менш шумних і таких, що не генерують вібрацію робочих місць), застосування електронагріву замість полуменевого нагріву при виготовлені поковок, а також застосування холодного і гарячого розкатування і висадки.

4.3. При застосуванні полуменевого нагріву заготовок і поковок не допускається випуск відпрацьованих газів у цех. Необхідно влаштовувати димоходи, рекуператори та місцеві відсмоктувачі від вікон завантаження та вивантаження печей.

4.4. Температура нагрітої поверхні обладнання та огорож повинна відповідати вимогам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию" N 1042-73 та "Санитарным нормам микроклимата производственных помещений" N 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88, і не перевищувати 45 град С.

Нагріта поверхня обладнання повинна бути теплоізольована теплоізоляційними матеріалами (совеліт, скляна вата, магнезит та ін.), за допомогою влаштування повітряних прошарків в стінках печей і встановлення спеціальних екранів, кришок і заслонок завантажувальних отворів, охолоджених водою, а також фарбування їх алюмінієвою фарбою.

Відкриті вікна нагрівальних і термічних печей необхідно обладнувати водяними, водоповітряними або ланцюговими завісами, та обладнанням для їх обслуговування (маніпулятори, кантувачі і т.і.) - екранами для захисту від інфрачервоного випромінювання.

4.5. При проектуванні та модернізації діючих технологічних процесів і обладнання необхідно використовувати методи та засоби зниження тепловиділень, шуму, вібрації та інших шкідливих факторів до значень, що не перевищують допустимих відповідно до стандартних норм, правил, державних стандартів та п 4.1. цих Правил. При цьому необхідно обов'язково застосовувати засоби колективного захисту (екранування, аерацію, вібро- і шумоізоляцію, шумопоглинання), що знижують параметри вказаних факторів у джерелах виникнення і на шляхах розповсюдження.

4.6. Транспортування металу, заготовок, поковок, штамповок, штампів повинно проводитися механізовано чи автоматизовано.

4.7. З метою зменшення газових забруднень повітря необхідно використовувати як внутрішньоцеховий транспорт, замість автокар, електрокари, електронавантажувачі, рейкові та безрейкові електровізки.

4.8. При нагріванні металу для різання заготовок, при нагріванні їх для кування і штампування, зберіганні гарячих поковок і відходів після штампування та термообробці повинні бути забезпеченні умовами максимального зниження виділень конвекційного і променистого тепла в робочу зону.

Вікна завантаження і видачі нагрітого металу з нагрівальних і термічних печей, кувальне і штампувальне обладнання, вани травлення і загартування в маслі, дробометальні та галтувальні барабани, заточувальні верстати, повинні бути обладнанні пристроями для вловлювання і відведення тепла, пилу і газів, захисту від дробу та окалини.

4.9. Ковальсько-пресове обладнання ударної дії необхідно встановлювати на віброізолюючі фундаменти, споряджати пристроями, які обезпечують зниження шуму відпрацьованого пару і стиснутого повітря. Перелік процесів, операцій і обладнання ковальсько-пресових цехів зазначенням небезпечних і шкідливих факторів, які виникають при їх виконанні та експлуатації (за ГОСТ 12.0.003-74), характеристики цих факторів наведені в додатках 1, 2, 3.

4.10. Зберігання вихідного металу перед запуском у виробництві повинно здійснюватися на критих естакадах або в закритих приміщеннях в стелажах з врахуванням маркірування, а готова продукція і штампи у закритих приміщеннях, на спеціально відведених майданчиках, обладнаних підйомно-транспортними засобами. Транспортування, зберігання застосування хімічних речовин у травильних відділеннях (кислоти, луги, та ін.) повинні відповідати вимогам безпеки. Забороняється зливати кислоти і луги в каналізацію.

4.11. При застосуванні стиснутого повітря для усунення окалини повинні влаштовуватися заходи для локалізації пилу (наприклад, укриття з відсмоктуванням), і зниження шуму до санітарних норм.

4.12. Ковальсько-пресове обладнання (КПО) повинно відповідати ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81 і ГОСТ 12.2.003-91.

4.13. Органи управління і засоби відображення інформації повинні відповідати ГОСТ 22269-76 і розміщуватися на технологічному обладнанні з урахуванням його функціонального призначення, важливості частоти використання. Найважливіші органи управління, що часто використовуються, повинні розміщуватися в межах оптимальної зони моторного поля і зони легкості досяжності, менш важливі і ті, що рідко вживаються - в зоні досяжності згідно з обов'язковим додатком 4.

4.14. Пульти управління КПО з розміщенням нижнього ряду кнопок на висоті не меньше 700 мм і не більше 900 мм повинні мати нахил, який становить 30-45 град С. до вертикальної площини. Для пультів управління з кількістю кнопок не більше 5 припустиме вертикальне розміщення робочої поверхні згідно з ГОСТ 23000-78.

4.15. Зусилля, які докладаються до органів управління КПО, повинні перевищувати передбачених чинними державними стандартами, зокрема, на важелях управління - ГОСТ 21753-76, маховиках управління - ГОСТ 21752-76, вимикачах і перемикачах поворотних - ГОСТ 22613-77, вимикачах і перемикачах клавішних та кнопочних - ГОСТ 22614-77, вимикачах і перемикачах типу "Тумблер" - ГОСТ 22615-77, педалях - ГОСТ 12.2.049-80.

5. Вимоги до основних робочих місць і трудового процесу.

5.1. При проектуванні нових, реконструкції та технологічних переозброєнні діючих ковальсько-пресових цехів необхідно додержуватися ергономічних вимог до промислового обладнання і організації робочих місць.

5.2. Вимоги до основних робочих місць повинні відповідати ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 і методичним рекомендаціям "Основные принципы и методы эргономической оценки рабочих мест для выполнения работ сидя и стоя" N 321-85.

5.3. КПО необхідно розміщувати в окремих будинках, з однопрольотних приміщеннях. Допускається розміщення КПО в багатопрольотних будівлях лише за умови можливості створення допустимих параметрів мікроклімоту в зонах концентрації надмірних тепловиділень і шкідливих промислових викидів.

5.4. Робочі місця машинистів молотів вільного кування, пресів і маніпуляторів оснащуються стільцями, що обертаються, з регулюванням висоти і положеня спинки згідно з ГОСТ 12.2.049-80 та ГОСТ 21889-76.

5.5. Для охолодження ручного інструменту біля обладнання (ковадли гарячого кування) повинні встановлюватися місткості з водою.

5.6. Розміщення на робочому місці стелажів та інструментальних тумбочок не повинно заважати здійсненню робочих рухів, переміщенню працюючих у процесі експлуатації обладнання, профілактичних оглядів, ремонту і налагодження.

5.7. Конструкція стелажів та інструментальних тумбочок повинна бути простою і забезпечувати їх стійкість. Висувні ящики тумбочок повинні легко переміщуватися.

5.8. Конструкція КПО і організація робочих місць повинні виключати тривале (більше 25% робочого часу) перебування у вимушеній позі з нахилом тулуба понад 30 град. згідно з "Гигиенической классификацией труда" N 4137-86.

5.9. Для зниження важкості праці при роботі на КПО необхідно передбачити механізацію трудомістких процесів. Це стосується передусім переналагоджування обладнання та обслуговування печей: підйому дверцят і кришок від вікон печей, завантаження виробів у піч та їх вивантаження за допомогою підйомних пристроїв, завантажувальних пристроїв і машин, переміщення важких заготовок, штампів, поковок, облою і різних пристроїв.

При підйомі та переміщенні вантажу вручну (заготовки, поковки, пристрої та ін.) маса його не повинна перевищувати для чоловіків 30 кг відносно до "Гигиенической классификации труда" N 4137-86, для жінок - 10 кг при переміщенні вантажів у разі чергування з іншою роботою і 7 кг при переміщенні постійно протягом робочої зміни згідно з "Гранично допустимими навантаженнями для жінок при переміщенні важких речей вручну" N 241/197 від 10.12.1993 (зареєстровані в Мінюсті України 22.12.93 р. N 194.

5.10. Робочі місця (ковалів, штампувальників та їх підручних, машиністів молотів, пресів і маніпуляторів) з несприятливими метеорологічними умовами (температура повітря вище 28 град.C) необхідно оснащувати душуючими пристроями (повітряні або водоповітряні) та холодними екранами.

5.11. У цехах необхідно обладнувати спеціальні кімнати відпочинку з охолодженими стінами, а також напівдуш чи душ з температурою води в межах 28-33 град.C згідно СНиП 2.09.04-87.

5.12. Кабіни електромостових кранів повинні бути теплоізольовані, розташовані на максимально можливій відстані від нагрітої зони при розміщенні нічного обладнання в прольотах, обладнані вентиляційними пристроями з подачею повітря, охолодженого у теплий період і підігрітого у холодний період, або повинно бути застосовано дистанційне управління кранами знизу.

Кабіни кранів повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" N 1204-74 та змін N 1520-76.

5.13. Робітники ковальських цехів повинні забезпечуватися підсоленою газованою водою (0.5% хлористого натрію) з розрахунку 4-5 л на людину, фруктовими відварами, чаєм, хлібним квасом, білкововітамінними або іншими напоями відповідно до "Методических рекомендаций по профилактике перегреваний у рабочих горячих цехов" (МЗ УССР, 1977).

5.14. Для вібронебезпечних професій (ковалів вільного кування, штампувальників горизонтально-кувальних машин та ін.) при рівнях вібрації, що перевищують 112-115 бД (2-2,82 м/с 2) за віброприскоренням, розробляються раціональні режими праці та відпочинку робітників з урахуванням "Методических указаний по разработке режимов труда и отдыха для вибюроопасных професий" N 4013-85.

6.1. На постійних і непостійних робочих місцях ковальсько-пресових цехів рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати допустимих згідно з вимогами "Санитарных норм допустимых уровней шума на рабочих местах" N 3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83.

6.2. На стадії проектування ковальсько-пресового обладнання шумові характеристики його необхідно встановлювати за ГОСТ 12.1.023-80.

Звукову потужність обладнання і машин на стадії випробування повинні визначати заводські випробувальні лабораторії за ГОСТ 12.1.0 -80 або ГОСТ 12.1.027-80; звукова потужність в октавних смугах часто заноситься в нормативно-технічну документацію і є вихідною для проектування цеху. Звукова потужність обладнання і машин при приймальних випробуваннях визначається за ГОСТ 12.1.028-80. Звукова потужність октавних смугах частот, визначена за орієнтованим методом, є вихідною для розрахунків з меншою точністю.

6.3. На стадії проектування для постійних і непостійних робочих місць за допустимі рівні звукового тиску і звуку повинні прийматися величини, вказані у "Санитарных нормах допустимых уровней шума на рабочих местах" N 3223-85 і ГОСТ 12.1.003-83 з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда" N 2411-81 і "Методических рекомендаций по дозной оценке производственных шумов" N 2908-82.

Початковими даними для розрахунку рівнів звукового тиску на робочих місцях є звукові потужності машин в октавних смугах частот, які надаються замовником в нормативно-технічній документації (ці показники визначаються за ГОСТ 12.1.026-80, 12.1.027-80 або 12.1.028-80), і акустичні характеристики приміщення, які приймаються відповідно до СНиП 02-12-77.

6.4. При поточному санітарному нагляді за рівнем шуму умови праці контролюються за ГОСТ 12.1.050-86, "Методическими указаниями по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах" N 1844-78, "Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах" N3223-85, з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда" N 3223-85, з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по дозной оценке производственных шумов" N 2908-82.

6.5. Якщо умови праці за рівнем шуму не відповідають гігієнічним вимогам, то засоби захисту від шуму обираються відповідно до ГОСТ 12.1.029-80 і ГОСТ 12.4.051-78. При розрахунках може використовуватися також довідник "Борьба с шумом на производстве" під ред. Е.Я.Юдіна.

6.6. На постійних робочих місцях ковальсько-пресових цехів загальна вібрація робочих місць не повинна перевищувати допустимих величин згідно з вимогами "Санитарных норм вибрации рабочих мест" N 3044-84 і ГОСТ 12.1.012-90.

6.7. На стадії проектування або монтажу ковальсько-пресового обладнання у виробничих приміщеннях використовується ГОСТ 12.4.093-80. При розрахунках допустимі норми вібрації на робочих місцях визначаються згідно з вимогами нормативних документів, наведених в п. 6.6. цих Правил.

6.8. Поточний гігієнічний нагляд за рівнем вібрації проводиться згідно з ГОСТ 12.1.012-90, а також: для загальної вібрації - "Санитарными нормами вибрации рабочих мест" N 3044-84, для локальної постійної вібрації - "Санитарными нормами и правилами при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" N 3041-84, для локальної імпульсної вібрації - "Методическими рекомендациями по измерению импульсной локальной вибрации" N 2946-83.

6.9. Якщо рівні вібрації перевищують гранично допустимі, то необхідно обрати методи і засоби захисту від її шкідливої дії за ГОСТ 12.4.046-78 та розробити режими праці і відпочинку працюючих згідно з нормативними документами, наведеними в п. 5.16. цих Правил.

Засоби індивідуального захисту працюючих при загальній вібрації обираються згідно з ГОСТ 12.4.024-76, а при локальній - згідно з ГОСТ 12.4.002-74.

7.1. Проектування опалення та вентиляції виробничих приміщень здійснюється згідно з СНиП 02.04.05-91.

Метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в приміщенні повинні відповідати вимогам, викладеним в ГОСТ 12.1.005-88, "Санитарных нормах микроклимата производственных помещений" N 4088-86, нормативних документах "Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 4617-88, "Ориентировочные безопасные уровни воздействия вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 4613-88 і додатках до них.

7.2. При проектуванні опалення та вентиляції необхідно вести підрахунки по видаленню шкідливих речовин. Головними виробничими шкідливостями в молотових, молотових і пресових з кувальними машинами та в термічних відділеннях при використанні як палива природного газу є надлишки тепла, оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні та пил, а при використанні мазуту - також сірчистий газ; в травильному відділенні пари кислот, в абразивно-шліфувальному, дробометальної очистки і обробки абразивами штампів - пил, на дільниці вугільних горнів - оксид вуглецю та сірчистий газ.

Робота, яка виконується в ковальсько-пресових цехах, може бути як важкою (ІІІ категорія), так і середньої важкості (категорія ІІб).

При розрахунку обсягів повітря, що відводиться, необхідно орієнтуватись на такі валові викиди шкідливостей. При згоранні 1 кг природного газу утворюється 3-7 г оксиду вуглецю, 0,21 г диоксиду азоту, 0,21 г оксиду азоту, при згоранні 1 кг мазуту - 58 г оксиду вуглецю, 0,38 г оксиду азоту, 0,33 г двооксиду азоту, 0,714 г сірчистого газу. Вважається, що в повітрі приміщення надходить 10% валових виділень шкідливих речовин. При обдувці матриць штампів і поковок стиснутим повітрям в робочу зону може надходити від 20 до 138 мг/м 3 пилу.

7.3. Опалення головних виробничих прольотів (молотових, молотових і пресових з кувальними машинами, термічних) повинно бути комбіноване - повітряне, сполучене з припливною вентиляцією і опалювальними агрегатами. Для нагріву припливного повітря може бути використане тепло відхідних газів від печей (установки рекуперації).

7.4. Для опалення допоміжних приміщень можуть бути використані інфрачервоні випромінювачі, що працюють на природному газі. Опалення травильних і заточувально-шліфувальних відділень, там де не допускаються рециркуляція, необхідно проводити за рахунок місцевого нагрівального устаткування з гладкою поверхнею. При ремонтних роботах необхідно виконувати вартове опалення і переносні інфрачервоні випромінювачі з електропідігрівом.

7.5. В'ізні ворота повинні бути обладнані постійно діючими повітряно-тепловими завісами. Роботу їх необхідно враховувати в теплоповітряному балансі приміщення згідно СНиП 2.04.05-91. Робочі місця, що знаходяться поблизу воріт, через які заїжджає залізничний транспорт, повинні бути відгороджені глухими перегородками висотою 3 м.

7.6. Для видалення надлишкових тепловиділень в прольотах молотових, молотових і пресових з кувальними машинами повинна використовуватись аерація.

7.7. Щоб забезпечити раціональну організацію повітрообміну по припливу в кожному кроці колон по обох зовнішніх стінах необхідно влаштовувати зсувні ворота. Для витяжки повинні виконуватися незадувні світло-аераційні ліхтарі. Переплетення ліхтарів, що відкриваються, повинні бути обладнані механізмами, які управляються з робочої зони.

7.8. При використанні аерації в зимовий час необхідно на висоті 4 м і більше мати стулки віконних прорізів, що відчиняються. Вони повинні мати механічний пристрій, щоб закривати і відкривати їх, знаходячись у робочій зоні.

7.9. У тих випадках, коли в приміщенні, що аерується, є зони безприродного провітрювання або ж зони на відстані більше 5 висот будинку від прольоту, що відчиняється, необхідно коректувати мікроклімат механічними припливними системами.

7.10. У зв'язку з тим, що в багатопрольотних корпусах ефективність аерації обмежена, на внутрішні прольоти і вздовж глухих стін необхідно подавати зовнішне повітря за допомогою механічних припливних систем.

7.11. Для видалення від нагрівальних печей продуктів згорання, що містять шкідливі речовини, необхідно передбачати місцеві відсмоктувачі у вигляді зонтів-козирків над завантажувально-розвантажувальними пройомами. Обсяги повітря для видалення необхідно приймати на рівні 3000-5000 м 3/год. на 1 м 2 поду печі, від кривошипно-гаряче-штампувальних пресів - 6000 м 3/год., від індукційних установок (зонт над люком завантаження) - 2700 м 3/год.

Вугільні горни повинні бути обладнані зонтами звису з "фартухами". Обсяг повітря, що видаляється, визначається із необхідності створення підсмоктування в гирлі зонта в межах 0,5-1,5 м/с (залежно від розкриття зонта).

7.12. Ковальсько-пресові дільниці, що входять до складу механічних цехів, як правило, повинні розміщуватися біля зовнішніх стін, щоб можна було використовувати аерацію. Обладнання слід встановлювати біля глухих стін. На шляху надходження зовнішнього повітря на робочі місця не повинно знаходитися обладнання, яке виділяє тепло.

7.13. Дільниця обробки штампів за допомогою абразивного ручного інструменту (як пилова) повинна бути ізольована від загального приміщення. Для локалізації пиловиділення поворотні круглі столи-стелажі необхідно обладнати напівкруглими витяжними панелями рівномірного всмоктування. Швидкість повітря в щілинах панелі повинна бути не нижче 3 м/с.

Для підвищення ефективності відсмоктувачів слід обмежувати сферу підсмоктування. Панелі у верхній частині необхідно обладнати козирками, а в нижній - фартухами з брезенту.

7.14. Приміщення очистки виробів в дробометальних камерах і галтувальних барабанах повинні бути обладнані централізованими системами пневматичного прибирання (для виключення вторинних джерел пиловиділення).

7.15. Приямки під провальними гратами біля галтувальних барабанів повинні бути обладнані механічною витяжною системою. Провальні грати повинні розміщуватися безпосередньо біля місця вивантаження деталей з барабанів.

7.16. Гартувальні масляні ванни шириною до 1,5 м повинні мати одно- або двобічні бортові відсмоктувачі. Ванни (баки) шириною більше 2 м необхідно, крім бортових відсмоктувачів, споряджати і верхньобоковими панелями. Обсяг повітря, що видаляється, і висота розміщення витяжних створів верхньо-бокового відсмоктувача повинна прийматися з врахуванням активного виділення шкідливостей в момент закладки деталей у ванну (бак).

7.17. Витяжні системи, що обслуговують гартувальні масляні ванни, повинні мати дренаж для уловлювання конденсату парів масла і відповідати вимогам пожежної безпеки.

7.18. Травильні відділення треба розміщувати в ізольованих приміщеннях з автономним рішенням вентиляції. Тривильні ванни треба обладнувати місцевою витяжною вентиляцією. Місцеві відсмоктувачі можуть бути зроблені у вигляді бортових чи верхньобокових панелей. У приміщеннях повинна бути природна витяжка з верхньої зони над ваннами. Механічний приплив може бути поданий у верхню зону у віддалені від ванн. У приміщенні повинен бути дефіцит припливу в обсязі 10%.

7.19. Місця складування шлаку, що видаляється з травильних ванн в період ремонтних робіт, повинні бути обладнані укриттям і з'єднанні з витяжною системою.

7.20. Витяжні системи від травильних ванн повинні влаштовуватися так, щоб можна було здійснити дренаж конденсату.

7.21. Абразивні круги повинні бути обладнані витяжними системами. Для усунення вторинних джерел надходження пилу необхідно застосовувати пневматичне прибирання приміщення. Витяжка компенсується механічним припливом в обсязі 90% витяжки. У залежності від конкретних умов витяжка може бути компенсована за рахунок підсмоктування з суміжних, чистіших приміщень.

7.22. Для зменшення впливу інфрачервоного випромінювання на робочих місцях повинен використовуватися повітряний душ згідно СНиП 02.04.05-91, додаток 2.

Вирішувати це можна за допомогою пересувних агрегатів, що працюють у режимі рециркуляції. У тих випадках, коли робочі місця знаходяться в стиснутій зоні, повітряне душування слід вести зовнішнім обробленим повітрям.

7.23. Рециркуляція повітря не допускається у відділеннях травлення та абразивної обробки деталей .

7.24. Приямки та підвальні приміщення під обладнанням, де знаходяться комунікації, які вимагають перевірки і ремонтних робіт, повинні вентилюватись за рахунок подачі зовнішнього повітря механічним шляхом. Обсяг повітря, що подається, повинен забезпечувати 8-кратний повітряний обмін і наскрізне провітрювання.

7.25. Контроль за системами вентиляції, а також за оцінкою їх санітарно-гігієнічної ефективності необхідно проводити відповідно до вимог методичних вказівок "Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производственных помещений" N 4425-87.

8.1. Проектування, влаштування та експлуатація освітлювальних установок (ОУ) повинні проводитися відповідно до вимог СНиП 02.04.79 зі змінами, затвердженими Держбудом СРСР, "Правил устройства электроустановок" (ПЭУ-76, розділ VI), "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" та інших нормативних документів, погоджених і затверджених у встановленому порядку.

8.2. При освітленні ковальсько-пресових робіт необхідно використовувати, в основному, систему загального освітлення. Місцеве освітлення необхідно застосовувати лише для упорів механічних ножиць в заготовчому відділенні, пресів холодного штампування і на місцях контролерів відділу технічного контролю, відповідно до "Отраслевых норм и инструкций по эксплуатации и рекомендаций по устройству оснащения основных цехов предприятий станкостроительной и инструментальной промышлености" (1984).

8.3. Загальне штучне освітлення приміщень, призначених для постійного перебування людей, виконується газорозрядними джерелами світла. Вибір джерел світла необхідно проводити з урахуванням рекомендацій, наведених у СНиП 02.04.79, додаток 6.

8.4. Освітлення на робочих поверхнях виробничих приміщень ковальсько-пресових цехів повинно бути не менше величини, наведеної в обов'язковому додатку 5 до цих Правил.

8.5. Мостові крани повинні бути обладнані пристроями підкранового освітлення з використанням ламп розжарювання і забезпечувати освітлення в зоні затінення не менше нормативного для приміщення від загального освітлення - не менше 150 лк.

8.6. Для обмеження освітлюючої дії світильників загального освітлення у виробничих приміщеннях (незалежно від системи освітлення) показник засліплення (Р) не повинен перевищувати наведеного в обов'язковому додатку 5.

8.7. У приміщеннях, де виконуються ковальсько-пресові роботи, світлові прорізи і світильники необхідно чистити раз у 6 місяців безпечними способами.

8.8. У цехах треба встановлювати аварійне освітлення.

9.1. Робітники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту за нормами і у встановлені строки відповідно до "Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи рабочим и служащим спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты", затверджених ВЦРПС та Держкомітетом СТСТ по праці та з соціальних питань (1988).

9.2. Для захисту очей та обличчя від випромінювання ковалі, штампувальники, нагрівальники, машиністи маніпуляторів, а при необхідності - і інші робітники повинні забезпечуватися захисними щитками, окулярами зі світлофільтрами.

9.3. Для захисту органів дихання робітників, зайнятих на очищенні поковок (заточувальники, наждачники, дробоструминники, дробометальники та ін.) необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) з урахуванням вимог ГОСТ 12.4.034-85.

Ці групи робітників повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток", Кама, Астра-2 та ін.

9.4. З метою зниження шкідливого впливу шуму на ковалів, штамувальників, машиністів молотів, пресів і маніпуляторів потрібно використовувати ЗІЗ органа слуху: протишумові заглушки типу "Беруши", вкладиші протишумові, навушники протишумові ВЦНИИОТ-1, -1А, -2М та інші.

9.5. Всі працюючі та відвідувачі ковальсько-пресових цехів повинні надівати захисні каски.

10.1. Контроль за вмістом шкідливих речовин проводиться відповідно до вимог ГОСТ 12.1.001-88, ГОСТ 12.1.016-79 і методичних вказівок Міністерства охорони здоров'я СРСР "Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 3936-85, "Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия" N 4436-87.

10.2. Санітарно-хімічні дослідження з визначення в повітрі кожної хімічної речовини повинні виконуватися з використанням методів аналізу, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

10.3. Даючи гігієнічну оцінку пиловому фактору, необхідно, поряд з вимірюванням концентрацій аерозолей у повітрі робочої зони, періодично визначати хімічний склад, в тому числі вміст вільного діоксиду кремнію.

10.4. Вимірювання і оцінка параметрів мікроклімату (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання), а також температури зовнішньої поверхні технологічного обладнання і відгороджуючих його пристроїв здійснюються відповідно до "Санитарных норм микроклимата производственных помещений" N 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88.

10.5. Контроль інтенсивності ультрафіолетового випромінювання повинен проводитися відповідно до вимог "Санитарных норм ультрафиолетового излучения в производственных помещениях" N4557-88.

10.6. Вимірювання шуму на робочих місцях проводиться за ГОСТ 12.1.050-86 з урахуванням вимог "Методических указаний по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах" N 1844-78. При оцінці рівнів шуму необхідно керуватися "Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах"N3223-85.

Шумові характеристики обладнання повинні визначатися відповідно до п.6.2. цих Правил.

10.7. Вимірювання парамертів вібрації на робочих місцях проводиться за ГОСТ 12.1.012-90 з врахуванням вимог "Методических указаний по проведению измерений и гигиенической оценке производственных вибраций" N3911-85, а при імпульсній локальній вібрації - з урахуванням "Методических рекомендаций по измерению импульсной локальной вибрации" N 2946-83.

Оцінюючи рівні вібрації, потрібно користуватися ГОСТ 12.1.012-90 "Санитарными нормами вибрации рабочих мест" N 3044-84 і "Санитарными нормами и правилами при работе с машинами и оборудованием, создающих локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" N 3041-84.

10.8. Контроль і гігієнічна оцінка електромагнітних полів проводиться відповідно до вимог документа "Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц" N 3206-85 і методичних рекомендацій "Оздоровление условий труда рабочих, обслуживающих оборудование, излучающее электромагнитную энергию инфранизкой и очень низкой частоты" (МОЗ УРСР, 1986).

10.9. Оцінку ергономічних вимог до робочих місць необхідно проводити з урахуванням вимог методичних рекомендацій "Основные принцыпы и методы эргономической оценки рабочих мест для выполнения работ сидя и стоя" N 3212-85.

10.10. Контроль освітлювання робочої поверхні проводиться відповідно до вимог ГОСТ 24940-81 і "Методических указаний по проведении и предупредительного и текущего санитарного надзора с искусственным освещением на промышленных предприятиях" N 1322-75.

Даючи оцінку рівням освітлення, необхідно дотримуватися СНиП 02.04.79 і Постанови Держбуду СРСР "Об измерении главы СНиП 02.04.79" N 205 від 04.12.85.

10.11. Оцінка ефективності вентиляції проводиться відповідно до методичних вказівок "Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производственных помещений" N 4425-87, аеродинамічні випробування вентиляційних систем - за ГОСТ 12.3.018-79.

10.12. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони, в атмосферному повітрі та у воді, інтенсивністю фізичних факторів, параметрами мікроклімату, освітлення проводиться санітарною лабораторією (сектором, групою) підприємства за графіком, узгодженим з місцевими органами державного санітарного нагляду і затвердженим керівником підприємства.

11.1. Санітарно-побутове забезпечення повинно здійснюватися відповідно до СНиП 2.09.04-87.

11.2. Склад санітарно-побутових приміщень, види і кількість санітарно-технічних пристроїв необхідно визначати, виходячи з груп виробничих процесів за їх санітарною характеристикою згідно з обов'язковим додатком 6.

12.1. Джерелами забруднення навколишнього середовища від ковальсько-пресового виробництва можуть бути такі процеси:

- нагрів металу для різання заготовок;

- нагрів заготовок під кування і штампування;

- термообробка при використанні твердого і рідкого палива;

- кування і гаряче штампування;

- загартування в маслі;

- очистка поковок в дробометальних і дробоструминних камерах;

- очистка поковок на заточувальних верстатах;

- травлення в кислотах. При цих процесах головними шкідливими речовинами є пил абразиву та окалина, пари кислот, леткі продукти термодеструкції масел та інших органічних продуктів - оксид вуглецю, акролеін, формальдегід, сірчистий газ, різні вуглеводні.

12.2. При проектуванні або реконструкції ковальсько-пресових заводів або цехів повинні бути представлені матеріали, що містять:

- характеристику головних фізико-хімічних параметрів грунту територій, що забудовуються (грунтовий фон), фоновий вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі, у воду прилеглих водоймищ і в грунтових водах;

- дані про стаціонарні джерела забруднення і кількість шкідливих речовин, які утворюються і надходять в навколишне середовище;

- дані про якісний та кількісний склад передбачених промислових відходів (твердих, рідких і газоподібних) відповідно до технології та прогнозованого обсягу виробництва;

- валові виділення шкідливих речовин та їх сполук, що утворюються на головних етапах виготовлення поковок і виробів штампування;

- прогноз можливих наслідків впливу промислових відходів на грунт, водоймища та атмосферне повітря;

- заходи з санітарної охорони атмосферного повітря, води і грунту.

12.3. При проектуванні ковальсько-пресових цехів повинні передбачатися системи очистки повітря, що видаляється, від пилу, шкідливих газів, парів, аерозолей згідно з чинними санітарними нормами, правилами та іншими НТД - ГОСТ 17.2.302-78, "Временными указаниями по определению фоновых концентраций вредных веществ в атмосферном воздухе для нормирования выбросов и установления ПДВ", затв. Держгідрометом СРСР 12.03.81 р., ГОСТ 17.2.3.01-86, СанПиН N 4946-89 "Санитарные правила по охране атмосферного воздуха", законами України "Про охорону природи", "Про охорону атмосферного повітря".

12.4. В проектах будівництва і реконструкції ковальсько-пресових заводів (цехів) повинні бути наведені ГДВ шкідливих речовин в атмосферне повітря для кожного джерела і речовини відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78.

Наведені ГДВ повинні забезпечувати додерження гранично допустимої концентрації (ГДК) в зоні впливу викидів підприємства. В іншому випадку необхідно вжити додаткових заходів щодо виконання такої умови.

12.5. Проект повинен передбачати весь необхідний комплекс очистки та утилізації промислових відходів, що забезпечує максимальне використання цих відходів у виробництві відповідно до "Порядка накопленим, транспортипрования, обезвреживания и захоронения токсичных промышленных отходов (санитарные правила)" N2183-84.

12.6. Для зменшення виділень шкідливих речовин у навколишне середовище змазування штампів необхідно проводити, як правило, негорючими бездимними мастилами, а для зменшення утворення окалини - авоматизацію управління тепловим режимом, удосконалення способу спалювання палива, використання швидкісного (конвективного і радіаційного) і безокислювального нагріву в полуменевих печах (наприклад, конструкції інституту "Теплопроект").

12.7. У ковальсько-пресових цехах повинні бути передбачені природоохоронні заходи:

- обладнання газоочисними і пилоуловлюючими спорудами нагрівальних і термічних печей при використанні твердого і рідкого палива, кувально-штампувального обладнання, дробометальних і дробоструминних установок, наждачних і заточувальних верстатів та іншого обладнання, при роботі якого утворюється пил;

- уловленняі знешкодження парогазових викидів в атмосферу від ванн загартування в маслі і ванн травлення.

12.8. Ковальсько-пресові заводи (цехи) повинні зменшувати водоспоживання і водовідведення шляхом максимального використання очищенних стічних вод в системах оборотного і повторного водопостачання промводопроводів. Водоспоживання для процесів охолодження заслінок нагрівальних печей, для водяних завіс коло печей і охолодження компрессора насосноакумуляторної станції повинно здійснюватися замкнутими циклами.

12.9. Випуск стічних вод ковальсько-пресових цехів повинен здійснюватись відповідно до вимог "Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения" N 4630-88 і "Методических указаний по установлению предельно допустимых сбросов (ПДС) веществ, поступающих в водные объекты со сточными водами" N2875-83 (Мінводгосп СРСР).

12.10. При відведенні стоків в систему міської чи селищної каналізації потрібна тільки локальна очистка промислових стоків.

12.11. Вибір очисних споруд і установок повинен проводитися диференційовано, в залежності від серійності виробництва, стадії технологічного процесу, кількості та фізико-хімічного складу води водопровідно до галузевих стандартів і в кожному випадку вимагає погодження з місцевими закладами державного санітарного нагляду.

12.12. Виробничий і лабораторний контроль за умовами експлуатації та ефективністю роботи споруд для очищення атмосферного повітря і води, знезаражування та умовами відведення вод є обов'язком підприємств, що експлуатують ці споруди.

13.1. Санітарне утримання приміщення та обладнання ковальсько-пресових цехів повинно відповідати вимогам "Інструкції по санітарному утриманню приміщень і обладнання промислових підприємств" N 658-66.