Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 8 Конституції України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича - суддя-доповідач,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 8 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Тихого В.П. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 8 Конституції України з тим, щоб з'ясувати: "Яким чином людина і громадянин має в судовому порядку захистити свої конституційні права і свободи, гарантовані Конституцією України, зокрема право на оскарження в суді рішень посадових і службових осіб органів досудового слідства і прокуратури, якщо в КПК України не визначено порядку оскарження рішень цих посадових і службових осіб?".

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 10 лютого 2003 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Аналіз конституційного подання свідчить, що суб'єкт права на конституційне подання фактично порушує питання щодо конституційності окремих положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), а положеннями частини третьої статті 31 Конституції України народні депутати України обгрунтовують неконституційність цих норм КПК України. Тобто через процедуру розгляду справи про офіційне тлумачення Конституції України суб'єкт права на конституційне подання прагне, щоб Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення названого Кодексу. Але згідно зі статтею 153 Конституції України Законом України "Про Конституційний Суд України" передбачено особливості конституційного провадження, зокрема, як у справах щодо відповідності положень чинних правових актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону, конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина (глава 12), так і у справах щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України (глава 16). Для порушення питання про відкриття провадження у справах щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина цим Законом визначено інші підстави (стаття 82), ніж підстави для конституційного подання, конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України (статті 93, 94).

Народні депутати України стверджують також, що в КПК України не визначено порядку оскарження до суду рішень посадових і службових осіб органів досудового слідства і прокуратури. Проте такий порядок встановлено статтями 52-5, 106, 110, частинами п'ятою, шостою статті 234, частинами другою, третьою статті 236, статтями 236-1, 236-2, 236-5, 236-6 КПК України тощо. Інша річ, що встановлений порядок в певній частині, на думку суб'єкта права на конституційне подання, не відповідає Конституції України, але це питання не є предметом розгляду у цій справі.

Також Конституційний Суд України наголошує на тому, що відповідь на деякі питання щодо конституційності окремих положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 КПК України він вже дав у своєму Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора).

Отже, конституційне подання не відповідає вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", тому підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 8 Конституції України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.