Стосовно деяких питань щодо роботи за сумісництвом

Директорат норм та стандартів гідної праці розглянув звернення стосовно деяких питань щодо роботи за сумісництвом та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник має право укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до цієї норми КЗпП робота може здійснюватися на умовах сумісництва.

Для бюджетних установ робота за сумісництвом урегульована постановою Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від 03.04.93 р. N 245 (далі - постанова N 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. N 43 (далі - Положення N 43).

Так, відповідно до пункту 1 Положення N 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункт 2 постанови N 245).

Разом з тим, в окремих випадках, визначених законодавством ( Закон України "Про запобігання корупції", постанова N 245), виконувати роботу на умовах сумісництва забороняється.

Крім того, у пункті 4 Положення N 43 зазначено, що керівники бюджетних установ, їх заступники, керівники структурних підрозділів установ та їх заступники не можуть працювати за сумісництвом. Винятком є зайняття такими працівниками науковою, викладацькою, творчою діяльністю або медичною практикою.

Слід зазначити, що найменування професій працівників визначаються відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" (далі - Класифікатор професій), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. N 327.

У Класифікаторі професій міститься назва посади "Головний бухгалтер" з кодом 1231, яка належить до професійного угруповання "Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники".

Згідно з приміткою 1 Додатка В Класифікатора професій похідні слова до посад (професій) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання із збереженням коду новоутвореної професії.

Таким чином, відповідно до положень Класифікатора професій базова назва посади "Головний бухгалтер" може бути виписана як "Заступник головного бухгалтера" з кодом 1231, яка також буде відноситися до професійного угруповання "Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники".

Враховуючи зазначене, головний бухгалтер або заступник головного бухгалтера бюджетної установи працювати за сумісництвом (у тій самій або в будь-якій іншій установі) не має права.

Одночасно інформуємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.