Про внесення змін до наказу ДСНС України від 29.01.2014 № 44 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та проведення командно-штабних навчань"

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України і пункту 7 Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2013 р. № 443, та з метою вдосконалення методики щодо підготовки та проведення командно-штабних навчань

1. Внести зміни до Методичних рекомендацій щодо підготовки та проведення командно-штабних навчань органів управління цивільного захисту, затверджених наказом ДСНС України від 29.01.2014 № 44, виклавши їх у новій редакції, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Недобіткова О.А.

1.1. Ці Методичні рекомендації рекомендовано застосовувати під час проведення командно-штабних навчань з метою підвищення злагодженості дій органів управління, підготовки та підтримки високого рівня готовності органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту до дій за призначенням, а також удосконалення взаємодії між органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями.

Методичні рекомендації мають консультативний, рекомендаційний характер та розроблені для надання методичної допомоги під час підготовки та проведення командно-штабних навчань з органами управління і силами цивільного захисту функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок.

1.2. Командно-штабні навчання органів управління цивільного захисту (далі - КШН) є однією з основних форм практичної підготовки керівного складу і фахівців органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, керівників підрозділів (служб, формувань) сил цивільного захисту та їх органів управління.

1.3. КШН організовуються згідно з Порядком підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443, та проводяться відповідно до плану основних заходів цивільного захисту України на відповідний рік, річних планів основних заходів цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДС ЦЗ) та їх ланок.

1.4. Основними завданнями з проведення КШН є:

поглиблення теоретичних знань, набуття практичних умінь і відпрацювання практичних навичок, необхідних для проведення заходів з цивільного захисту;

відпрацювання злагодженості дій органів управління та сил цивільного захисту під час проведення заходів цивільного захисту;

проведення оцінки стану готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (рівень підготовки органів управління та сил цивільного захисту до дій за призначенням);

впровадження в практику передового досвіду з підготовки органів управління та сил цивільного захисту.

1.5. КШН класифікуються:

1.5.1. За місцем проведення - на КШН на місцевості (об'єкті) та на КШН на картах (схемах).

КШН на місцевості (об'єкті) проводяться, як правило, за участі сил цивільного захисту або з їх позначенням, з проведенням імітації стихійного лиха або іншої небезпечної події.

КШН можуть проводитися на картах (схемах). Це стосується тематики навчань з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру (повінь, снігопад, ураган тощо).

1.5.2. За формою проведення - на планові, показові та експериментальні.

1.5.3. За рівнем - з органами управління та силами цивільного захисту ЄДС ЦЗ, з органами управління та силами цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, з органами управління та силами цивільного захисту ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ.

1.5.4. За кількістю залучених органів управління - одноступеневі та багатоступеневі.

До одноступеневих КШН, як правило, залучається керівний склад одного органу управління, наприклад, обласного.

До багатоступеневого КШН, як правило, залучається керівний склад двох та більше органів управління, наприклад, обласного, районного та місцевого.

Разом з органами управління, що навчаються, до проведення КШН можуть залучатися керівники спеціалізованих служб цивільного захисту, керівники, які формують та керують формуваннями цивільного захисту, а також керівництво та орган управління аварійно-рятувальними службами (формуваннями), що залучаються від сил цивільного захисту.

1.6. Періодичність та тривалість КШН:

1.6.1. КШН з органами управління та силами цивільного захисту ЄДС ЦЗ рекомендовано проводити один раз на п'ять років протягом трьох діб. Керівник навчання призначається Кабінетом Міністрів України.

До навчання рекомендовано залучати:

посадових осіб Ради національної безпеки і оборони України (за згодою);

членів Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (за згодою);

органи управління та сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ (за рішенням керівника навчання);

апарат та територіальні органи ДСНС України, формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (за рішенням Голови ДСНС України).

1.6.2. КШН з органами управління та силами цивільного захисту функціональної підсистеми ЄДС ЦЗ рекомендовано проводити один раз на п'ять років протягом двох діб. Керівник навчання призначається Головою ДСНС України.

До навчання рекомендовано залучати:

органи управління та сили цивільного захисту функціональної підсистеми ЄДС ЦЗ (за рішенням керівника навчання, але не менш ніж 50 відсотків загальної кількості сил цивільного захисту функціональної підсистеми);

відповідні формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (за рішенням Голови ДСНС України).

1.6.3. КШН з органами управління та силами цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ рекомендовано проводити один раз на п'ять років протягом трьох діб. Керівник навчання призначається Головою ДСНС України.

До навчання рекомендовано залучати:

органи управління та сили цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ та її ланок, регіональну та місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (за рішенням керівника навчання, але не менш як 50 відсотків загальної кількості);

відповідні формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (за рішенням Голови ДСНС України);

підприємства, установи та організації, де на період проведення КШН заплановано спеціальне об'єктове навчання (тренування) з питань цивільного захисту.

1.6.4. КШН з органами управління та силами цивільного захисту ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ рекомендовано проводити один раз на п'ять років протягом двох діб. Керівник навчання призначається керівником територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ.

До навчання рекомендовано залучати:

орган управління та сили цивільного захисту ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

відповідні формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (за рішенням Голови ДСНС України);

підприємства, установи та організації, де на період проведення КШН заплановано спеціальне об'єктове навчання (тренування) з питань цивільного захисту.

1.6.5. Показове, експериментальне навчання (тренування) з питань цивільного захисту проводиться керівником функціональної (територіальної) підсистеми ЄДС ЦЗ або її ланки, який прийняв рішення про проведення навчання (тренування). Тривалість проведення навчання (тренування) визначається його керівником.

Склад учасників, які залучаються до навчання (тренування), визначається його керівником.

Показове КШН рекомендовано проводити з метою встановлення єдиних поглядів на методику організації та проведення навчань, показу найбільш доцільних методів роботи керівників, прийомів та способів дій органів управління та сил, застосування нових видів (зразків) техніки та озброєння. На показових навчаннях, як правило, доводяться вимоги щодо розробки документів, підготовки керівників та посередників, районів (об'єктів) проведення навчання, а також органів управління і підрозділів, що навчаються.

1.6.6. Протягом року, на який заплановано проведення КШН територіальної або функціональної підсистеми ЄДС ЦЗ, рекомендується не здійснювати їх комплексні перевірки.

2.1. Для підготовки та проведення КШН відповідно до законодавства призначається керівництво навчання та посередники, а за необхідністю створюється дослідницька група.

У склад керівництва КШН, посередників та дослідницької групи на навчанні рекомендується включати мінімально необхідну кількість працівників, здатних забезпечити організацію та проведення навчання на високому організаційному та методичному рівні.

2.2. До складу керівництва КШН входять керівник навчання, його заступники, помічники та штаб керівництва навчання. Кількісний склад керівництва навчання залежить від рівня навчання та від об'єму завдань, що заплановано вирішити під час його проведення.

2.3. Керівник навчання відповідає за підготовку та якісне проведення навчання.

Керівнику навчання рекомендовано:

визначити та уточнити вихідні дані для навчання, навчальну мету для різних категорій учасників навчання, етапи, навчальні питання, питання дослідження, час проведення навчання та його тривалість;

установити кількість техніки, що залучається на навчання, вибрати район навчання та організувати його підготовку;

особисто брати участь і керувати розробленням основних документів щодо організації та проведення навчання;

визначити склад керівництва, посередників, дослідницької групи, підготувати їх до проведення навчання, розглянути та затвердити часткові плани своїх заступників, помічників і посередників;

узгодити питання щодо проведення КШН з керівниками суб'єктів господарювання, які залучаються до проведення КШН;

організувати рекогносцировку району проведення КШН (уточнення тактичної обстановки і ходу здійснення підготовки району проведення КШН, а також сил, засобів та термінів, необхідних для підготовки району навчання);

організувати безпосередню підготовку органів управління та сил до навчання і огляд їх готовності;

забезпечити дотримання встановлених заходів безпеки під час навчання;

вивчати роботу органів управління і сил, що залучені до навчання, навчати їх порядку організації управління, взаємодії та всебічного забезпечення;

особисто або через заступників і штаб керівництва навчання здійснювати контроль за своєчасністю та правильністю дій учасників навчання, аналізувати зміст рішень, що приймають учасники навчання, та розпоряджень, які вони віддають;

пропонувати нові прийоми організації рятувальних та інших невідкладних робіт (далі Р та ІНР) та засобів застосування техніки у різній обстановці;

забезпечити організоване повернення учасників навчання до місць постійної дислокації;

після закінчення навчання на підставі особистих спостережень, доповідей керівництва, посередників, дослідницької групи визначити загальну оцінку і провести розбір навчання.

2.4. Штаб керівництва навчання - це тимчасово створюваний орган управління, призначений для якісної підготовки та ефективного проведення КШН. Штаб керівництва навчання рекомендовано створювати з такого розрахунку, щоб забезпечувалося організаційно-методичне керівництво навчанням та управління в якості вищого органу органами управління та силами цивільного захисту, які приймають в ньому участь. По відношенню до учасників навчання він виконує функції вищого штабу.

Начальником штабу керівництва навчання може призначатися один із заступників керівника навчання.

До складу штабу керівництва навчання, як правило, входять:

начальник штабу керівництва навчання та його заступник (заступники);

помічники начальника штабу;

група розбору навчання.

2.5. Начальнику штабу керівництва рекомендовано:

організувати роботу штабу керівництва та керувати нею;

узгодити роботу заступників, помічників керівника навчань;

розробляти за вказівкою керівника документи з організації та проведення навчання;

організувати та контролювати підготовку керівництва КШН, посередників, учасників навчання, а також району проведення КШН;

знати обстановку та бути готовим доповісти керівнику КШН висновки та свої пропозиції щодо дій органів управління і підрозділів;

контролювати своєчасне подання заступниками, помічниками керівника КШН та посередниками матеріалу для розбору навчання та визначення стану готовності підсистеми (ланки) ЄДС ЦЗ до вирішення завдань цивільного захисту;

готувати матеріали загального розбору навчання, провести, у разі необхідності, частковий розбір з органами управління цивільного захисту, які навчалися.

2.6. На штаб керівництва навчання рекомендується покладати:

розроблення документів з підготовки та проведення КШН;

організацію підготовки керівництва, посередників, дослідницької групи, органів управління цивільного захисту, що залучаються до навчання;

підготовку району проведення КШН та пунктів управління, організацію зв'язку, безпечного пересування техніки, що залучається до навчання;

організацію спільної роботи керівників та підрозділів, відповідних начальників та їх органів управління, а також надання допомоги в організації взаємодії з органами управління та силами, що залучаються до навчання;

підготовку пропозицій керівнику КШН з найбільш доцільного використання підрозділів при виконанні поставлених завдань та здійснення контролю за їх виконанням, а також дотриманням заходів безпеки;

постійне забезпечення збереження всіх таємних і службових документів, що вивозяться на КШН;

організацію і контроль за поверненням підрозділів у місця постійної дислокації;

підготовку і організацію розбору КШН;

узагальнення результатів досліджень;

подання звіту про результати проведеного КШН;

узагальнення передового досвіду дій та впровадження його у практику підготовки органів управління та сил цивільного захисту.

2.7. З метою надання допомоги керівнику КШН у проведенні та здійсненні контролю за роботою учасників навчання і оцінки їх дій рекомендується призначати посередників.

Посередники, як правило, призначаються при органах управління цивільного захисту, органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та силах, що залучаються до навчання, підпорядковуються керівнику навчання та начальнику штабу керівництва навчання.

Посередників, як правило, призначають з числа найбільш підготовлених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, які не залучаються до навчання в якості його учасників, а також з викладацького складу навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. При цьому слід враховувати, що посередники повинні бути старшими чи рівними за посадою та спеціальним званням по відношенню до відповідних посадових осіб, які навчаються.

До початку навчання посередникам рекомендується вивчити порядок проведення навчання та плануючі документи того органу управління цивільного захисту, при якому будуть виконувати свої обов'язки.

Під час КШН посередникам рекомендовано здійснювати постійний контроль за діями учасників навчання, здійснювати розіграш дій з урахуванням задуму КШН, вивчати зміст прийнятих рішень, відпрацьованих документів, об'єктивно оцінювати роботу учасників навчання (особливо їх практичні дії). В терміни, встановлені керівником навчання, надають матеріали до розбору КШН, готують та проводять часткові розбори.

Посередникам рекомендується не втручатися у дії учасників навчання, крім випадків, що ведуть до порушення техніки безпеки, зриву розіграшу дій, можуть призвести до матеріальних збитків та порушення екології в районі проведення навчання.

Посередникам рекомендується:

спрямовувати дії учасників навчання на якісне відпрацювання навчальних питань і своєчасне виконання заходів;

знати обстановку на КШН за своїм напрямком;

контролювати повноту і якість проведення необхідних розрахунків при оцінці обстановки (радіаційної, хімічної, бактеріологічної, інженерної і пожежної тощо);

стежити за дотриманням порядку та заходів безпеки при виконанні практичних робіт;

доповідати керівництву КШН рішення і віддані розпорядження.

2.8. Працівникам, яких призначено до складу керівництва КШН, та посередникам рекомендується:

чітко знати і вміти творчо застосовувати вимоги законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, організаційно-методичних вказівок, а також положень цих Методичних рекомендацій;

знати можливості підрозділів, що залучаються до навчання, та способи застосування спеціальної техніки у різних умовах обстановки.

2.9. Керівництву КШН та посередникам рекомендується:

не розголошувати документи навчання, що розкривають задум його проведення;

не підміняти керівників та інших працівників, які беруть участь у навчанні, у вирішенні поставлених завдань, а також втручатися (крім керівника навчання та його заступника) у виконання ними своїх функціональних обов'язків, за винятком випадків, коли їх дії можуть привести до порушення вимог безпеки.

2.10. Дослідницька група розробляє документи щодо організації досліджень на навчанні, узагальнює та аналізує результати досліджень під час навчання, вивчає прийняті учасниками навчання рішення, готує узагальнений звіт за дослідницькими питаннями.

3.1. Під час підготовки КШН рекомендується включати питання:

визначення та уточнення вихідних даних;

планування навчання (розроблення документів);

підготовку керівництва КШН та посередників;

підготовку органів управління, сил цивільного захисту та суб'єктів господарювання, що залучаються до КШН;

підготовку району КШН.

3.2. Характер та особливості кожного КШН залежать від економічних, фізико-географічних та інших особливостей району проведення навчання, імовірності виникнення та прогнозованих наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, наявності можливостей (необхідних сил та засобів) для здійснення заходів цивільного захисту як у мирний час, так і у особливий період.

На КШН повинна створюватись складна тактична обстановка, максимально наближена до надзвичайних ситуацій, що виникали чи мають високу вірогідність виникнення в районі проведення навчання, та яка вимагає від підлеглих прийняття самостійних обґрунтованих рішень. Крім цього, рекомендовано створювати максимально складні умови для організації управління.

Планування КШН (розроблення документів) рекомендується розпочинати з визначення вихідних даних для нього. Деякі вихідні дані, наприклад, тема, час та тривалість КШН, склад його учасників, а іноді й район проведення КШН, можуть визначатися керівником навчання відповідно до плану реагування на надзвичайні ситуації регіону.

3.3. Вихідними даними для КШН є:

3.3.1. Тема КШН.

Тема КШН, як правило, є комплексною та включає: виконання основних завдань за призначенням цілодобово, відпрацювання у повному обсязі питань взаємодії, управління та всіх видів забезпечення. Із змісту теми повинні формуватися назви етапів.

Приклад формування теми навчання: "Ліквідація наслідків вибуху на хімічно небезпечному об'єкті та руйнування багатоповерхового житлового будинку, евакуація та розміщення постраждалих, організація та здійснення життєзабезпечення, надання допомоги постраждалим".

3.3.2. Навчальні та дослідницькі цілі.

Навчальні цілі визначаються для кожної категорії, що навчається, зокрема:

для керівного складу функціональної або територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ та їх ланок;

для органів управління;

для аварійно-рятувальних служб (формувань), що залучаються;

дослідницька мета навчання.

3.3.3. Етапи навчання та їх навчальні питання.

Етапи навчання рекомендується визначати виходячи з теми КШН. Етап - це виділена за оперативним та астрономічним часом частина навчання, під час якої досягається одна або кілька цілей. Під час кожного етапу зазвичай відпрацьовується кілька навчальних питань. Вони представляють собою ряд послідовних, логічних, найбільш характерних для цього етапу задач, що виникають одна за одною та мають вирішуватися під час КШН. Зміст навчальних питань повинен визначати конкретну роботу, що необхідно виконати за певний проміжок часу. Розрахунок часу на відпрацювання кожного навчального етапу проводиться одночасно з визначенням змісту та тривалості етапів навчання.

Кількість та зміст етапів визначається керівником навчання з таким розрахунком, щоб розкривалася тема та досягалися цілі навчання у відведений для його проведення астрономічний час.

Астрономічний час - це час, відведений для відпрацювання навчальних питань навчання у реальному масштабі часу.

Оперативний час - це час, відведений для відпрацювання навчальних питань в умовному масштабі часу, з урахуванням тривалості оперативних стрибків. Він в себе включає астрономічний час та часовий інтервал оперативних стрибків.

Оперативний стрибок оголошується для введення органів управління та сил цивільного захисту, які навчаються, в нову оперативну обстановку, що створюється для відпрацювання навчальних питань на поточному чи наступних етапах навчання та являє собою різницю між оперативним та астрономічним часом. В його зміст включається розвиток оперативної обстановки за часовий проміжок стрибка, що неможливо показати в реальному масштабі часу. Показники та зміст оперативних стрибків повинні відповідати обстановці, створеній для проведення навчання, часу, необхідному для виконання силами задач.

На першому етапі навчання зазвичай відпрацьовуються питання приведення органів управління та сил цивільного захисту у різні режими функціонування, проводиться оповіщення та збір керівного та особового складу, здійснюється збір даних обстановки, що склалася, їх оцінка та аналіз, постановка завдань підлеглим органам управління та силам, перевіряються питання функціональної готовності до дій за призначенням формувань, які залучаються до навчання. При цьому особливу увагу керівництва навчання рекомендується приділяти питанням розгортання та ефективності роботи систем управління, організації проведення практичних заходів цивільного захисту, підвищення стійкості об'єктів економіки, зменшення запасів небезпечних хімічних речовин, що використовуються у виробничих процесах, приведення у готовність формувань цивільного захисту, готовності захисних споруд до укриття населення тощо.

На другому етапі, як правило, відпрацьовуються питання управління підпорядкованими силами та засобами при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виконання заходів цивільного захисту, виконуються практичні заходи щодо захисту населення та територій.

Створювані на цьому етапі надзвичайні ситуації повинні за своїми масштабами та наслідками відрізнятися одна від одної, щоб дати можливість набути практичні навички в реагуванні на надзвичайні ситуації та прийняття рішень органам управління різних рівнів.

Особливу увагу на цьому етапі керівництва навчання рекомендується приділяти проведенню заходів з нарощування сил цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ чи її ланки, розгортанню у повному обсязі органів управління, проведення усіх видів розвідки, евакуації (тимчасового відселення) населення тощо.

Під час проведення навчання керівник КШН або за його дорученням заступник (помічник) керівника КШН можуть проводити заслуховування посадових осіб органів управління цивільного захисту, залучених до навчання.

3.3.4. Склад учасників навчання, у тому числі сил цивільного захисту, у разі їх залучення.

3.3.5. Тривалість та час проведення навчання.

Наприклад: 2,5 доби (7 год. 30 хв. 18.06.2013 - 17 год. 20.06.2013).

3.3.6. Район проведення КШН - вибирається з урахуванням масштабу, змісту теми та навчальних цілей КШН. Характер місцевості та розміри району повинні дозволяти відпрацювати всі навчальні питання та забезпечити досягнення цілей навчання.

3.3.7. Склад керівництва КШН та список посередників.

3.4. Для організації та проведення КШН, як правило, розробляються такі документи:

задум проведення КШН;

наказ (розпорядження) про проведення КШН;

організаційні вказівки органам управління з підготовки до проведення навчання;

план проведення КШН;

тактичне завдання;

ввідні щодо нарощування обстановки під час проведення КШН;

план імітації (при необхідності);

план-схема проведення практичних заходів на КШН (для кожного навчального питання);

часткові плани керівництва КШН та посередників.

3.5. Задум проведення КШН - документ, в якому визначається, на фоні якої тактичної обстановки і як керівник має намір відпрацьовувати тему навчання.

Він, як правило, включає:

вихідні дані (тему, навчальні та дослідницькі цілі, час (термін і тривалість) навчання, місце проведення);

керівництво КШН та склад учасників;

тактичний задум: вихідна обстановка (характер надзвичайної ситуації, положення, склад сил та їх дії на початок навчання);

обстановку, що склалася під час навчання, для відпрацювання навчальних питань;

етапи навчання та їх найменування, тривалість, навчальні питання і час на їх відпрацювання.

3.6. Наказ (розпорядження) про проведення КШН видається, як правило, за місяць до початку навчання.

У ньому, як правило, вказується: тема КШН; термін та тривалість їх проведення; склад учасників; склад керівництва КШН та посередники; термін розроблення та затвердження основних документів з проведення КШН; термін та порядок підготовки керівництва КШН, посередників та учасників навчання; основні питання всебічного забезпечення учасників навчання та залучених до навчання, а також інші питання. Наказ доводиться до керівного складу органів управління, залучених до навчання, в частині, що їх стосується.

3.7. Організаційні вказівки з підготовки та проведення КШН розробляються згідно із задумом командно-штабного навчання.

Організаційні вказівки необхідно доводити до учасників навчання та виконавців в частині, що їх стосується, завчасно, не пізніше одного місяця до початку навчання.

В організаційних вказівках, як правило, зазначаються:

тема навчання і час проведення КШН;

склад органів управління та сил цивільного захисту, що залучаються до КШН;

заходи, що здійснюються, чисельність сил та засобів, що залучаються для забезпечення зв'язку керівництва, заходи безпечного пересування техніки, залученої на навчання, та оточення натурних ділянок;

хід проведення спеціальних навчань (тренувань) формувань цивільного захисту та об'єктових навчань (тренувань) з питань цивільного захисту, якщо вони проводяться в рамках КШН;

основний зміст додаткової підготовки органів управління, що залучаються до навчання;

заходи матеріально-технічного забезпечення КШН;

заходи щодо збереження державної таємниці;

організація та заходи безпеки на КШН;

час готовності до КШН, порядок проведення огляду готовності;

інші питання.

3.8. План проведення КШН - основний документ, що визначає хід проведення навчання, його загальний тактичний фон і яким чином керівник навчання має намір відпрацювати тему навчання (додаток 1).

План проведення КШН підписується керівником навчання та подається на затвердження безпосередньому начальнику керівника навчання за 15 днів до його початку.

Він, як правило, включає:

а) тему навчання;

б) навчальні цілі;

в) час (термін, тривалість) навчання;

г) місце проведення;

д) склад учасників навчання;

е) тактичний задум.

Тактичний задум розробляється текстуально або графічно (на карті або схемі) залежно від тематики навчання та навчальних питань, що опрацьовуються. Якщо тактичний задум розробляється на карті або схемі, то він є додатком до Плану проведення навчання.

Тактичний задум, як правило, включає:

назву небезпечної події, характер її походження, ступінь поширення, розмір можливих втрат, кількість постраждалих, характер руйнувань та пошкоджень будівель і споруд, інші наслідки залежно від характеру походження надзвичайної ситуації;

район розташування органів управління та сил цивільного захисту, що залучаються, - реальний та по навчанню;

район опрацювання практичних дій сил цивільного захисту;

завдання органам управління та силам цивільного захисту, що навчаються. При переході до відпрацювання від однієї небезпечної події (надзвичайної ситуації) до другої визначаються принципово нові завдання.

є) кількісний склад залучених сил цивільного захисту (у разі їх залучення);

ж) склад керівництва і посередників;

з) час та місце проведення розбору;

и) календар проведення навчання.

У календарі проведення навчання рекомендується відображати інформацію щодо дій керівництва та учасників навчання за навчальними питаннями поетапно та включати:

назву етапу;

навчальні питання та час, що відведено на їх відпрацювання;

дії органів управління та сил цивільного захисту під час відпрацювання навчального питання;

заходи, що проводяться керівництвом навчання.

3.9. Тактичне завдання розробляється на основі задуму КШН і є вихідним документом для введення учасників навчання (залучених сил цивільного захисту) в обстановку. Тактичне завдання, як правило, складається у письмовому вигляді (з додаванням карти (схеми) вихідної обстановки за необхідності) та включає розділи: загальна обстановка, часткова обстановка та довідкові дані.

Pозділ I: "Загальна обстановка" дозволяє дати учасникам КШН загальне уявлення про характер події, особливості обстановки на визначений час. У ньому викладаються характер обстановки, що склалася під час аварії, катастрофи, стихійного лиха, положення та характер дій органів управління та сил цивільного захисту.

Pозділ II: "Часткова обстановка" розвиває загальну обстановку. У ньому більш детально висловлюється характер надзвичайної ситуації, дається характеристика об'єктів, вказується положення, стан і характер дій органів управління та сил цивільного захисту, з якими проводиться навчання.

Pозділ III: "Довідкові дані" включає: відомості, що не відомі учасникам навчання без вказівок керівництва навчання, а також умовні дані, які можуть бути допустимі (укомплектованість особовим складом і технікою, встановлені дози опромінення особового складу, забезпеченість матеріально-технічними засобами; гідрометеорологічні умови, зруйнування в районах проведення КШН тощо).

Якщо тактичне завдання не розкриває задуму навчання, воно доводиться до учасників за два тижні до початку, в іншому випадку - не раніше як за добу.

3.10. Часткові плани керівництва КШН та посередників розробляються заступником, помічниками керівника навчання, а також посередниками.

У них рекомендується вказувати:

вихідні дані: тема, навчальні цілі, час (тривалість) і район (місце) проведення КШН, склад його учасників;

тактичний задум у необхідному обсязі;

етапи навчання та їх тривалість;

навчальні питання на кожному етапі, порядок і час їх відпрацювання;

порядок роботи відповідних посадових осіб керівництва (посередників) з нарощування обстановки в ході розіграшу дій, організації контролю за діями учасників навчання;

необхідні розрахункові та інші дані.

Часткові плани заступника, помічників і посередників керівника навчання розглядає та затверджує керівник КШН.

3.11. План імітації (за необхідністю) розробляється на карті (схемі) під керівництвом начальника штабу керівництва.

У плані рекомендується вказувати:

ділянки, поля імітації місцевості, зараженої рецептурами імітації отруйних речовин, а також небезпечних хімічних речовин;

ділянки, поля імітації, райони руйнувань, пожеж і затоплень;

розрахунок сил та засобів для імітації, порядок і послідовність їх здійснення;

схема організації зв'язку з управління імітацією;

заходи безпеки.

4.1. Підготовка керівництва КШН та посередників проводиться з метою забезпечення правильного розуміння ними задуму КШН, вимог керівних документів, положень статутів і настанов, а також вивчення району навчання. Керівник навчання, як правило, особисто готує штаб керівництва навчання, заступників, помічників і посередників.

4.2. Заступники та помічники керівника навчання, як правило, готують команди, що виділяються для забезпечення КШН.

5.1. Підготовку органів управління, сил цивільного захисту та суб'єктів господарювання, що залучаються до проведення КШН, рекомендується здійснювати завчасно для органів управління на штабних тренуваннях; сил цивільного захисту на спеціальних навчаннях (тренуваннях); працівників на заняттях за програмами професійної підготовки, підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, шляхом самостійної роботи, а також на планових заняттях протягом навчального року.

За рішенням керівника КШН безпосередньо перед навчанням можуть проводитися інструкторсько-методичні заняття з керівництвом навчання, посередниками та керівниками сил цивільного захисту, які залучаються до проведення КШН.

З усіма учасниками навчання рекомендується проводити заняття щодо заходів безпеки.

Крім цього, під час підготовки до КШН здійснюються інші заходи: приводяться у відповідність до вимог та уточнюються плануючі та облікові документи у сфері цивільного захисту на мирний час та в особливий період, перевіряються та готуються до використання пункти управління, засоби зв'язку та оповіщення, місця практичного відпрацювання заходів тощо.

5.2. Під час підготовки учасників навчання особлива увага приділяється відпрацюванню швидких та чітких дій щодо приведення органів управління та сил цивільного захисту в готовність, підвищенню їх оперативності при зборі та узагальненні даних про обстановку, її оцінки та організації взаємодії.

5.3. Підготовку органів управління та сил цивільного захисту підприємств, установ, організацій до КШН рекомендується здійснювати їх керівниками без порушення виробничої діяльності об'єкта, а методичне керівництво забезпечувати структурними підрозділами територіальних органів ДСНС України. Головна увага при цьому приділяється плануванню діяльності суб'єкта забезпечення цивільного захисту, проведенню заходів щодо удосконалення захисту персоналу об'єкта, підвищення стійкості управління, зв'язку, оповіщення та підготовки сил цивільного захисту при виникненні аварій, катастроф та стихійного лиха.

5.4. Перед виходом на КШН рекомендується проводити огляд готовності сил цивільного захисту, що залучені до навчання. Огляд готовності проводиться територіальним органом ДСНС України із залученням фахівців місцевих органів виконавчої влади, в термін та за напрямками, визначеними керівником КШН.

6.1. Характер місцевості та розміри району навчання повинні дозволяти реально розміщати та пересувати пункти управління, дозволяти силам цивільного захисту, що залучаються до КШН, відпрацьовувати всі навчальні питання або їх імітацію, забезпечити досягнення поставлених цілей навчання.

6.2. Під час підготовки району навчання рекомендовано вивчити питання: обладнання пунктів управління, центрів управління в надзвичайних ситуаціях, організації зв'язку, шляхів для безпечного пересування техніки, залученої до навчання, підготовки імітації, проведення необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, встановлення меж посівів, лісових посадок та інших об'єктів, що вимагають забезпечення збереження в районах розгортання пунктів управління та дій залучених підрозділів.

7.1. За організацію та забезпечення безпеки дій учасників навчання відповідає керівник навчання.

Керівнику навчання рекомендується:

розробити заходи безпеки на навчанні виходячи з місцевих умов та замислу навчання, довести їх до учасників навчання;

визначити кількість залізничних переїздів, нафто- та газопроводів, систем меліорації, перевалів, проходів тунелів та порядок пропуску ними сил цивільного захисту;

визначити ділянки місцевості та порядок імітації на них, організувати огородження та оточення цих ділянок;

організувати вивчення заходів безпеки з учасниками навчання, прийняття заліків із знань заходів безпеки від кожного та вимагати їх дотримання під час проведення навчання;

після закінчення навчання організувати збір або знищення невикористаних імітаційних засобів.

7.2. За дотримання учасниками навчання заходів безпеки, встановлених на навчанні, відповідають керівники органів управління (підрозділів (формувань) цивільного захисту) - учасників навчання.

Їм рекомендується:

вивчити з учасниками навчання заходи безпеки та слідкувати за суворим їх дотриманням;

вивчити з усім особовим складом порядок позначення ділянок та полів імітації та інших небезпечних місць;

особисто переконатися, що наявні засоби дійсно імітаційні;

організувати перевірку справності техніки та транспорту, що залучаються до навчання, особливу увагу звернути на знання особовим складом правил поводження з технікою, засобами індивідуального захисту;

перед початком навчання організувати перевірку засвоєння учасниками навчання правил та заходів безпеки шляхом приймання заліків, результати заліків ("засвоїв" чи "не засвоїв") під підпис довести до кожного учасника навчання та доповісти керівнику.

7.3. На навчаннях рекомендується не допускати:

посилення вибухових пакетів, освітлювальних та сигнальних патронів, кидати їх у розташування людей, а також у напрямку легкозаймистих предметів;

торкання вибухонебезпечних предметів, що не вибухнули, та проводити їх розбирання;

підбирання предметів, що заражені навчальними рецептурами імітації отруйних речовин;

проводити імітацію табельними імітаторами на відстані менше ніж 250 м від місця знаходження підрозділів;

спалювання навчальних отруйно-димових сумішей та підривання імітаційних фугасів ближче 100 м, а вибухових пакетів та імітаційних гранат - ближче 25 м від працівників, легкозаймистих матеріалів та населених пунктів;

перевезення працівників і техніки на необладнаному транспорті, а вибухових речовин, навчальних рецептур імітації отруйних речовин та інших предметів, небезпечних у поводженні, разом з працівниками;

проїзд мостом та льодом, що не забезпечують необхідну вантажопідйомність;

порушення правил руху під час пересування;

експлуатації несправної техніки, знаходження у кабінах техніки, що знаходиться на платформах;

стояння на тросах та поблизу натягненого троса на відстані не менше його довжини, між блоками та стрілами підйомних кранів, під ковшами екскаваторів та на завалах у момент роботи інженерної техніки, знаходження на тягачах та машинах, що буксируються, при евакуації або буксируванні усіх видів техніки;

з'їзд з розвіданих і позначених маршрутів в умовах глибокого снігового покрову, на заболочених ділянках, біля озер і річок та у гористій місцевості;

водіння автомобільних радіостанцій з високо піднятими антенами містами, населеними пунктами і під лініями електропередач, розгортання радіорелейних станцій менше ніж в 100 м від високовольтних ліній;

вихід працівників на ліву сторону шляху, знаходження між машинами, відпочивання під ними, а також запускання двигуна та початку руху з місця без ретельного огляду місцевості навколо машин;

прогрівання двигунів машин при зачинених вікнах і дверях, спання, відпочивання в кузовах та кабінах машин при працюючих двигунах або обігрівальних приладах;

заміну місцями кольорових габаритних ліхтарів машин і буксування машин з несправними механізмами повороту і гальмування на гнучкому зчепленні;

розташовування особового складу, розміщення техніки та прокладання проводів електровибухових мереж ближче 300 м від електростанцій, високовольтних ліній, залізниць та потужних радіостанцій;

проведення робіт з навчальними рецептурами імітації без заходів індивідуального захисту поза спеціально обладнаними та відведеними майданчиками;

перенесення чи знімання засобів імітації на імітаційних полях у нічний час і при обмеженій видимості.

7.4. З метою попередження пожеж рекомендується не допускати:

підривати поблизу сховищ вибухових речовин, пально-мастильних матеріалів (ПММ), дерев'яних будівель, інших легкозаймистих об'єктів імітаційні засоби, а також розташовувати біля них техніку;

підривати імітаційні засоби, розводити вогнища у населених пунктах, у лісі і степових районах із висохлою рослинністю;

палити біля вибухових, вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин та матеріалів, а також використовувати для освітлення прилади з неізольованим вогнем.

Для гасіння можливих пожеж під час навчання, як правило, призначаються спеціальні підрозділи або нештатні формування, укомплектовані відповідно до діючих норм та правил працівниками, транспортом та засобами пожежогасіння.

7.5. Під час дій вночі або в умовах обмеженої видимості рекомендується:

засвітла позначати райони (ділянки) імітації та організувати їх охорону;

мати на техніці знаки встановленого зразка, видимі у темряві.

7.6. Під час дій у горах рекомендується:

не допускати дій у місцях можливих обвалів, каменепадів, снігових лавин;

уникати розміщення людей та техніки під скелями, що нависають, а також у сухих річищах річок;

слідкувати за прогнозом погоди та бути готовим до дій в умовах температури, що часто і різко змінюється, а також паводків;

мати у підрозділах додаткові запаси продовольства, теплого речового майна, води, палива, пального та засобів обігріву.

7.7. Для забезпечення безпеки під час проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації за навчанням небезпечні місця огороджуються та поблизу них виставляються добре видимі попереджувальні знаки або регулювальники. Рекомендується забороняти без потреби ходити завалами, заходити у зруйновані будинки та споруди, знаходитися та проводити роботи поблизу будівель, що загрожують обвалом.

7.8. Працівникам рекомендується мати рятувальні пояси зі страхувальною мотузкою, що відповідають виду робіт, засоби індивідуального захисту органів дихання, інструмент та пристосування.

8.1. Початком КШН є час подання встановленого керівником КШН сигналу чи вручення черговому органу управління підписаного керівником КШН розпорядження (ввідної).

8.2. На першому етапі навчання можуть відпрацьовуватися заходи приведення у готовність до дій за призначенням або мобілізаційної готовності.

При цьому керівник навчання особисто та через заступника (помічників), штаб керівництва навчання та посередників перевіряє організацію оповіщення, швидкість і організованість збору учасників навчання та інші заходи у відповідності до плану проведення КШН.

Якщо питання мобілізаційної готовності не відпрацьовувалися на першому етапі, вони можуть здійснюватися під час наступних етапів.

8.3. Обсяг і порядок відпрацювання питань готовності до дій за призначенням (мобілізаційної готовності) визначає керівник навчання.

Він особисто і через заступника (помічників), штаб керівництва навчання та посередників перевіряє розташування та оснащення робочих місць штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (пунктів управління), стан зв'язку, знання учасниками навчання вихідної обстановки, завдань і здійснення заходів, пов'язаних із підготовкою до управління підлеглими підрозділами.

8.4. Після доведення завдань і розпоряджень до учасників навчання надається необхідний час на з'ясування завдань, проведення розрахунків часу, підготовку даних і пропозицій для прийняття рішення, оцінку обстановки, прийняття рішення та відпрацювання інших питань з організації та проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

У цей час керівництво КШН і посередники вивчають роботу учасників навчання, перевіряють правильність даних, що готуються, розрахунків і пропозицій. На цьому етапі особлива увага звертається на методи та організацію роботи органів управління, правильність та вміння з'ясувати завдання та оцінювати обстановку, приймати обґрунтоване рішення, підготовку відповідних документів.

8.5. У визначений час керівник навчання, посередники заслуховують висновки з оцінки обстановки та рішення керівників органів управління цивільного захисту.

Заслуховування рішень проводиться у робочому порядку на спеціально обладнаних робочих місцях без оперативних пауз.

8.6. Керівник навчання та посередники визначають доцільність, сильні та слабкі сторони рішень учасників навчання.

При необхідності керівник навчання особисто чи за допомогою засобів зв'язку заслуховує висновки та зауваження своїх помічників, доповіді посередників з прийнятих рішень учасниками навчання.

В умовах обмеженого часу та динаміки дій рішення керівників органів управління цивільного захисту в процесі постановки ними завдань вивчаються та затверджуються керівництвом навчання.

8.7. Після затвердження прийнятих рішень органи управління приступають до планування виконання заходів із захисту населення і територій, Р та ІНР, організації управління, взаємодії і всебічного забезпечення.

8.8. Керівництво навчання та посередники контролюють роботу учасників навчання. При цьому особлива увага звертається на своєчасну, чітку і конкретну постановку завдань та їх реалізації підлеглими, зокрема: узгодженість і взаємодію в роботі всіх посадових осіб, відпрацювання картографічних та інших необхідних документів.

8.9. За результатами роботи учасників навчання заступник, помічники керівника навчання та посередники доповідають до штабу керівництва.

У результаті аналізу рішень керівництво навчанням встановлює, якою мірою вони відповідають умовам, що склалися, і до яких результатів можуть призвести. З урахуванням цього уточнюється порядок нарощування обстановки та розіграшу дій.

8.10. Проведення нарощування обстановки та розіграшу дій на КШН містить послідовне доведення до учасників навчання нових даних про обстановку, реагування на зміни в ній, прийняття (уточнення) рішень, постановку завдань, а також контроль за фактичними діями учасників навчання.

8.11. Основними способами нарощування обстановки та розіграшу дій можуть бути:

вручення ввідних;

доповіді підлеглих органів управління, інформація розвідувальних органів.

8.12. Нарощування обстановки і розіграш дій здійснюється замкнутим ланцюгом: