Важливі теми

Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження методичних рекомендацій "Оцінка ризику для здоровя населення від забруднення атмосферного повітря"

Міністерство охорони здоровя України | Наказ, Рекомендації від 13.04.2007 № 184

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

13.04.2007 N 184

Про затвердження методичних рекомендацій "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря"

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.) ці методичні рекомендації довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

Перший заступник Міністра,
головний державний
санітарний лікар України

С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

13.04.2007 N 184

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

"Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря"

1. Загальні положення

Методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря" (далі - методичні рекомендації) призначені для спеціалістів установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

2. Терміни та визначення

У даних методичних рекомендаціях терміни і визначення застосовуються в такому значенні:

Аналіз ризику - процес отримання інформації, необхідної для запобігання негативних наслідків для здоров'я і життя людини, який включає етапи з оцінки ризику, управління ризиком і розповсюдження інформації про ризик.

Доза - основна міра експозиції, яка характеризує кількість хімічної речовини, що впливає на організм.

Експозиція - кількість хімічної речовини, яка доступна для абсорбції на обмінних оболонках тіла (легені, шлунково-кишковий тракт, шкіра) протягом певної тривалості впливу.

Залежність "доза-відповідь" - зв'язок між рівнем експозиції (дозою) і ступенем прояву специфічного ефекту у популяції, що зазнає впливу даної сполуки.

Індекс небезпеки - сума коефіцієнтів небезпеки для речовин з однорідним механізмом дії або сума коефіцієнтів небезпеки для різних шляхів надходження хімічної речовини.

Індивідуальний ризик - оцінка імовірності розвитку

негативного ефекту у індивіда, наприклад, ризик розвитку раку

у одного індивіда із 1 000 осіб, які зазнавали впливу (ризик 1 на

-3

1 000 або 10 ).

Канцерогенний ризик - імовірність розвитку новоутворень протягом життя людини, що обумовлена впливом потенційного канцерогена.

Коефіцієнт небезпеки - відношення дози (або концентрації) впливу хімічної речовини до її безпечного (референтного) рівня впливу.

Кумулятивний ризик - імовірність розвитку шкідливого ефекту внаслідок одночасного надходження в організм усіма можливими шляхами хімічних речовин, що мають схожий механізм дії.

Маршрут впливу - шлях хімічної речовини від джерела її утворення і надходження у навколишнє природне середовище до організму людини, що зазнає експозиції впливу. Складається із джерела забруднення навколишнього природного середовища, первинного забрудненого середовища, транспортуючого середовища і середовища, що безпосередньо впливає на людину.

Невизначеність - ситуація, обумовлена недосконалістю знань про сучасний або майбутній стан системи взаємозв'язку між шкідливим чинником і організмом людини. Характеризує часткову відсутність відомостей про певні параметри, процеси, моделі, що використовуються при оцінці ризику.

Одиничний ризик (UR) - верхня межа додаткового ризику протягом життя, який обумовлений впливом хімічної речовини в концентрації 1 мкг/куб.м (за інгаляційного шляху надходження з атмосферного повітря).

Популяційний ризик - агрегована міра очікуваної частоти ефектів серед всіх людей, які зазнали впливу (наприклад, 20 випадків захворювання на рак у популяції окремого району, міста тощо).

Референтна доза/концентрація (RfD/RfC) - добовий вплив хімічної речовини протягом життя, що встановлюється з урахуванням всіх наявних сучасних наукових даних та, імовірно, не призводить до виникнення ризику для здоров'я чутливих груп населення.

Ризик для здоров'я - імовірність розвитку негативних наслідків для здоров'я у окремих індивідів або групи осіб, які зазнали певного впливу хімічної речовини. Характеризується величиною, що лежить в інтервалі (0..1), де 0 означає відсутність ефекту, а 1 - обов'язковий його прояв.

Середня добова доза/концентрація впливу протягом життя (ADD/ADC, або LADD/LADC) - потенційна добова доза/концентрація, осереднена за період впливу хімічної речовини. Період осереднення експозиції для канцерогенів - 70 років.

Фактор канцерогенного потенціалу (SF) - міра додаткового індивідуального канцерогенного ризику або ступінь збільшення імовірності розвитку раку за впливу канцерогена.

Характеристика ризику - завершальний етап оцінки ризику, на якому узагальнюються дані попередніх етапів і пов'язаних з ними невизначеностей з метою обґрунтування висновків і рекомендацій, необхідних для управління ризиком.

Фактори ризику - негативні чинники, що провокують або збільшують ризик розвитку певних ефектів (захворювань).

3. Коротка характеристика зв'язку між показниками здоров'я населення та станом довкілля

Здоров'я людини визначається складною взаємодією цілого ряду факторів: спадковість, соціально-економічне та психологічне благополуччя, доступність і якість медичного обслуговування, спосіб життя і наявність шкідливих звичок, умови життєдіяльності та якість навколишнього природного середовища. Визначення точного внеску окремих факторів у розвиток захворювання нерідко є досить важким завданням, яке ускладнюється значною кількістю обумовлених ними ефектів, багато з яких, до того ж, можуть зустрічатися серед населення і без впливу цих факторів.

У той же час, шляхом проведення належним чином спланованих епідеміологічних та еколого-гігієнічних досліджень можна виявити і кількісно оцінити ризик розвитку захворювань, пов'язаних з шкідливою дією факторів навколишнього природного середовища для відносно великих груп населення. Сьогодні одним із найбільш ефективних сучасних підходів до встановлення зв'язку між станом навколишнього природного середовища та здоров'ям населення в певному регіоні чи місті, що дозволяє вирішувати подібні задачі в умовах обмежених термінів і фінансових можливостей, є методологія оцінки ризику.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшення ризику, він складається з трьох взаємопов'язаних елементів:

- оцінка ризику;

- управління ризиком;

- інформування про ризик;

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Одночасно результати можна використовувати для розрахунків економічних втрат суспільства у результаті погіршення здоров'я населення або визначення затрат на впровадження профілактичних заходів та поліпшення навколишнього природного середовища.

Отже, сучасна методологія оцінки ризиків для здоров'я та управління ними у разі впровадження її у практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду, дозволяє вирішити як традиційні, так і нові задачі профілактичної медицини з урахуванням комплексу соціально-економічних та екологічних проблем.

4. Оцінка ризику

Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме:

- ідентифікацію небезпеки;

- оцінку експозиції;

- характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь");

- характеристику ризику.

4.1. Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико-хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

4.2. Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

4.2.1. Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані:

- моніторингових досліджень;

- моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі;

- комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

4.2.1.1. Моніторинг якості атмосферного повітря є найбільш важливим інструментом для аналітичного визначення вмісту хімічних чинників. За сучасних умов джерелом даних можуть бути результати спеціально спрямованих спостережень та матеріали щодо стану забруднення атмосферного повітря, отримані державною системою спостережень Державної гідрометеорологічної служби МНС України та Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

4.2.1.2. Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год. використовуються максимальні концентрації.

4.2.2. Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами.

Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумуляції та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та чисельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

При визначенні пріоритетних речовин доцільно ураховувати також закордонні переліки (Росія, США), що складались на основі вивчення компонентів забруднення повітряного середовища та характерних викидів різних промислових галузей.

Для України важливо орієнтуватись на переліки загальнопоширених забруднюючих речовин атмосферного повітря, показників та інгредієнтів атмосферних опадів, позначених у Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року N 343.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (ADD/LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд (1):

[(Ca * Tout * Vout) + + (Ch * Tin * Vin)] * EF * ED

ADD/LADD = --------------------------------------------------- (1)

(BW * AT * 365)

де:

ADD/LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Ca - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/куб.м;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/куб.м;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, куб.м/год;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, куб.м/год;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років.

365 - число днів у році.

За відсутності специфічних для досліджуваної популяції дескрипторів експозиції використовують стандартні значення, наведені у додатку.

4.3. Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин.

Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи).

При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для неканцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз, що викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

4.3.1. Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза і мінімальна доза, що викликає пороговий ефект. Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідливого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти (HQ) та індекси (HI) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

4.3.2. Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним

параметром є фактор канцерогенного потенціалу (CPF) або фактор

нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного

ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має

-1

розмірність (мг/кг x доба) .

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR). За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/куб.м.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

4.4. Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

4.4.1. Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC (2)

де:

HQ - коефіцієнт небезпеки;

AD - середня доза, мг/кг;

AC - середня концентрація, мг/куб.м;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC- референтна концентрація, мг/куб.м.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я.

4.4.1.1. За інгаляційного надходження, якщо цього не потребують спеціальні задачі дослідження, немає необхідності розраховувати дозу впливу, а розрахунок коефіцієнта небезпеки можна здійснювати за формулою:

HQ = C /RfC (3)

і і

де:

HQ - коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини;

C - рівень впливу і-тої речовини, мг/куб.м;

RfC - безпечний рівень впливу, мг/куб.м.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Критерії неканцерогенного ризику

------------------------------------------------------------------

| Характеристика ризику | Коефіцієнт |

| | небезпеки (HQ) |

|---------------------------------------------+------------------|

|Ризик виникнення шкідливих ефектів | < 1 |

|розглядають як зневажливо малий | |

|---------------------------------------------+------------------|

|Гранична величина, що не потребує термінових | 1 |

|заходів, однак не може розглядатися як досить| |

|прийнятна | |

|---------------------------------------------+------------------|

|Імовірність розвитку шкідливих ефектів | > 1 |

|зростає пропорційно збільшенню HQ | |

------------------------------------------------------------------

4.4.1.2. Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки за формулою:

НІ = E HQ (4)

де:

E - знак суми,

HQ - коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші

і хімічних речовин, що впливають.

Розрахунок індексів небезпеки, як правило, проводять з урахуванням критичних органів та систем, які зазнають негативного впливу досліджуваних речовин. Як свідчать результати наукових досліджень, за впливу компонентів суміші на одні і ті ж органи або системи організму найбільш імовірним типом їх комбінованого впливу є сумація (адитивність). Це правило не є універсальним, оскільки не враховує можливої різниці у механізмах специфічної дії компонентів суміші, а також локальних шкідливих реакцій у місці первинного контакту речовини з організмом (наприклад, слизових оболонках дихальних шляхів або шлунку). Разом з тим, на думку міжнародних та закордонних експертів, такий підхід хоча і може перебільшувати небезпеку для здоров'я, однак має більшу перевагу у порівнянні з роздільною, незалежною оцінкою кожного із компонентів.

4.4.2. Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

4.4.2.1. Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику CR здійснюють за формулою:

CR = LADD * SF, (5)

де:

LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг * доба);

-1

SF - фактор нахилу, (мг/(кг * доба))

При застосуванні величини одиничного ризику розрахункова формула набуває вигляду:

CR = LADC * UR, (6)

де:

LADC - середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за

весь період усереднення експозиції, мг/куб.м;

-1

UR - одиничний ризик, (мг/куб.м)

Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF, стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового споживання повітря (20 куб.м):

-1

SF (мг/кг x доба) x 1

UR (куб.м/мг) = -------------------------- (7)

i 70 кг x 20 (куб.м/доба)

4.4.2.2. Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

PCR = CR * POP, (8)

де:

CR - індивідуальний канцерогенний ризик;

POP - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При порівняльній характеристиці ризику іноді використовують величину популяційного річного ризику (PCRa), що являє собою розраховану кількість додаткових випадків раку протягом року:

PCRa = E (C * UR ) * POP / 70 (9)

i i

де:

E - знак суми;

C - середня річна концентрація і-тої речовини;

POP - чисельність популяції, що зазнає впливу, чол.

UR - одиничний ризик протягом життя (70 років).

Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох хімічних сполук розглядають як адитивний. При аналізі доцільно групувати досліджувані канцерогени з урахуванням виду та/або локалізації пухлин. У цьому випадку розрахунок сумарних канцерогенних ризиків здійснюють окремо для кожної групи (наприклад, для раку легень, пухлин печінки тощо).

Таким чином, за впливу декількох канцерогенів сумарний канцерогенний ризик розраховують за формулою:

CR = E CR , (10)

T j

де:

E - знак суми;

CR - загальний канцерогенний ризик для шляху надходження Т;

CR - канцерогенний ризик для j-тої канцерогенної речовини.

У додатках 1 та 2 наведено приклади розрахунку канцерогенного та неканцерогенного ризику, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря бенз/а/піреном та діоксидом азоту відповідно.

4.4.2.3. При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000 рр.) (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація рівнів ризику

------------------------------------------------------------------

| Рівень ризику |Ризик протягом|

| | життя |

|-------------------------------------------------+--------------|

|Високий (De Manifestis) - не прийнятний для | -3 |

|виробничих умов і населення. Необхідне здійснення| > 10 |

|заходів з усунення або зниження ризику | |

|-------------------------------------------------+--------------|

|Середній - припустимий для виробничих умов; за | -3 -4 |

|впливу на все населення необхідний динамічний | 10 - 10 |

|контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих | |

|наслідків шкідливих впливів для вирішення питання| |

|про заходи з управління ризиком | |

|-------------------------------------------------+--------------|

|Низький - припустимий ризик (рівень, на якому, як| -4 -6 |

|правило, встановлюються гігієнічні нормативи для | 10 - 10 |

|населення) | |

|-------------------------------------------------+--------------|

|Мінімальний (De Minimis) - бажана (цільова) | -6 |

|величина ризику при проведенні оздоровчих і | < 10 |

|природоохоронних заходів | |

------------------------------------------------------------------

4.4.3. Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей.

Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

- невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

- невизначеності, пов'язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

- невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків (неповнота інформації щодо параметрів, які застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

5. Управління ризиком

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

6. Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

Директор
Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного
нагляду

А.М.Пономаренко

Додаток

до пункту 4.2.2

методичних рекомендацій

РЕКОМЕНДОВАНІ ЗНАЧЕННЯ

факторів експозиції

------------------------------------------------------------------

| Фактор експозиції | Величина |

|----------------------------------------------------------------|

| Маса тіла, кг |

|----------------------------------------------------------------|

|- середній дорослий | 60 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослий чоловік | 70 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- доросла жінка | 58 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- середня величина | 64 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- рекомендована ВООЗ | 60 |

|----------------------------------------------------------------|

| Площа поверхні тіла, кв.см |

|----------------------------------------------------------------|

|- дорослий чоловік | 18 000 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- доросла жінка | 16 000 |

|----------------------------------------------------------------|

| Об'єм дихання, л/8 годин |

|----------------------------------------------------------------|

|- дорослий чоловік | 3 600 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- доросла жінка | 2 900 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дитина (10 років) | 2 300 |

|---------------------------------------------+------------------|

|легка/не виробнича діяльність | |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослий чоловік | 9 600 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- доросла жінка | 9 100 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дитина (10 років) | 6 240 |

|----------------------------------------------------------------|

| Інгаляція за добу, куб.м (8 годин відпочинку, |

| 16 годин легкої або невиробничої діяльності) |

|----------------------------------------------------------------|

|- дорослий чоловік | 23 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- доросла жінка | 21 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дитина (10 років) | 15 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- середній дорослий | 22 |

|----------------------------------------------------------------|

| Швидкість інгаляції, куб.м/доба |

|----------------------------------------------------------------|

|- діти (вік 1 рік і менше) | 4,5 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- діти (вік 1-12 років) | 8,7 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослі жінки | 11,3 |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослі чоловіки | 15,2 |

|----------------------------------------------------------------|

| Час, що проводиться у приміщенні, год./доба |

|----------------------------------------------------------------|

|- діти 3-11 років | 19 (будні дні) |

| | 17 (вихідні) |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослі | 21 (будні дні) |

| | 16,4 (вихідні) |

|----------------------------------------------------------------|

| Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба |

|----------------------------------------------------------------|

|- діти 3-11 років | 5 (будні дні) |

| | 7 (вихідні) |

|---------------------------------------------+------------------|

|- дорослі | 1,5 (будні дні) |

| | 2 (вихідні) |

------------------------------------------------------------------

Директор
Департаменту державного
санітарно-епідеміологічного
нагляду

А.М.Пономаренко

Додаток

до пункту 4.3.1

методичних рекомендацій

РЕФЕРЕНТНІ КОНЦЕНТРАЦІЇ

за хронічного інгаляційного впливу

------------------------------------------------------------------------------

|-------------------------+-----------+-----------+-------+------------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

|-------------------------+-----------+-----------+-------+------------------|

|Азоту діоксид |10102-44-0 | 0,04 | WHO |Органи дихання |