Про удосконалення протихолерних заходів в Україні

2. Пристосування, змонтоване із основних вузлів стереоскопічного мікроскопу МБС-1 і приладу для рахування колоній. Із розтруба верхньої кришки прибору для відрахування колоній вилучити обидва скла разом з опорним кільцем і зняти верхню кришку. Із скоби передньої панелі вигвинтити вертикальну вісь, після чого вилучити диск із світлофільтрами. Звільнити два гвинти, які прикріплюють патрон лампочки освітлення до кронштейну на задній панелі. В кришку знизу вставити вертикальну штангу від вузла лупи з таким розрахунком, щоб в робочому положенні приладу муфта з притиснутим гвинтом була на дні під кронштейном імпульсного лічильника. В муфту зажати держак з вугловими губками (з комплекту лабораторного штативу), попередньо вкорочений до 110 мм. Держаком закріпити патрон з лампочкою в вертикальному положенні. Кришку фіксувати гвинтами на своєму звичному місці.

Штатив мікроскопу МБС-1 разом з бінокулярною насадкою відокремити від столика і встановити безпосередньо на корпус приладу для підрахунку колоній так, щоб 3 сферичні ніжки основи штативу охватили розтруб кришки приладу, а вікно основи було повернуте до дослідника. Підготовлені до проглядання чашки з посівами встановлюють над відкритим вікном. Потрібну освітленість і кут падіння світла находять зміною положення лампи, яке досягається поверненням штанги, після чого останню фіксують цанговим зажимом.

1. Загальні питання

1.1. В системі протихолерних заходів лабораторні дослідження мають важливе значення тому що:

1.1.1. В значній мірі, тільки на підставі позитивного аналізу, ставиться клінічний діагноз.

1.1.2. Чим швидше буде поставлений діагноз, тим раніше почнеться проведення протиепідемічних заходів по виявленню джерела збудника інфекції та його ізоляції.

1.1.3. Виявлення збудника в навколишньому середовищі, дає змогу виявити механізм передачі збудника інфекції і, що особливо важливо, шляхи його розповсюдження.

1.2. Задачі лабораторної служби по діагностиці холери визначаються заходами по боротьбі з холерою відповідно епідемічній ситуації. Враховуючи суттєві особливості в роботі лабораторій, які здійснюють дослідження на холеру в різній епідемічній обстановці доцільно розрізняти період відносного епідемічного благополуччя і період вогнища холери.

1.3. Всі лабораторії, які здійснюють бактеріологічні дослідження на холеру розподіляються за рівнем досліджень:

1 рівень - районні, міські лабораторії санітарно-епідеміологічної служби та діагностичні лабораторії лікувально-профілактичних закладів, медико-санітарних частин, інфекційних стаціонарів;

2 рівень - лабораторії відділів особливо небезпечних інфекцій республіканських, обласних та міських санепідстанцій;

3 рівень - бактеріологічні лабораторії протичумних установ та особливо небезпечних інфекцій Українського центру санепіднагляду. Методичні прийоми, які використовуються в роботі визначаються рівнем лабораторії.

2. Робота бактеріологічних лабораторій у різні періоди епідемічної ситуації

2.1. Період відносного епідемічного благополуччя.

2.1.1. Епідемічна ситуація, що склалася з холери у світі, недостатня ефективність санітарно-карантинних заходів та формування вогнищ холери на території України свідчать про можливість заносу холери на будь-які території.

Тому головними задачами на цей період є своєчасне виявлення збудника холери серед :

- хворих на діареї;

- померлих від невідомих причин;

- українських громадян, які повернулись з-за кордону з наявністю дисфункції шлунково-кишкового тракту;

- іноземних громадян, які звернулись за медичною допомогою з приводу дисфункції шлунково-кишкового тракту;

- в об'єктах довкілля, з метою виявлення шляхів циркуляції та розповсюдження.

Лабораторні дослідження, які проводяться у цей період, регламентуються діючими директивними документами, обсяги досліджень передбачені для відповідного типу території України по епідемічним проявам холери.

2.1.2. Лабораторні дослідження на холеру проводять бактеріологічні та спеціалізовані лабораторії санепідстанцій, лікувально-профілактичних, відомчих та протичумних установ.

2.1.3. Забезпечення біологічної безпеки в лабораторіях, які проводять дослідження на холеру.

2.1.3.1. Бактеріологічні лабораторії 1 рівня можуть проводить діагностичні дослідження матеріалу на холеру від людей та з об'єктів довкілля у відповідності з регламентованими нормативними документами, якщо в них дотримується протиепідемічний режим роботи з мікроорганізмами III групи ризику та мають дозвіл на цю роботу.

2.1.3.2. Бактеріологічні лабораторії 2 рівня проводять діагностичні дослідження на холеру та ідентифікацію підозрілих культур по розширеній схемі, якщо в них дотримується протиепідемічний режим роботи з мікроорганізмами II групи та є дозвіл на цю роботу.

2.1.3.3. Бактеріологічні лабораторії 3 рівня проводять діагностичні дослідження на холеру та працюють з чистими культурами холерних вібріонів. Такі лабораторії повинні мати дозвіл на роботу з мікроорганізмами II групи патогенності та експериментальну роботу із збудниками холери.

2.1.3.4. Порядок видачі дозволу визначає Центральна режимна комісія Міністерства охорони здоров'я України.

2.1.3.5. Лабораторії усіх рівнів працюють з патогенними мікроорганізмами відповідно "Правил будівництва, техніки безпеки, виробничої санітарії та особистої гігієни при роботі в лабораторіях (відділеннях, відділах) санітарноепідеміологічних установ системи МОЗ СРСР (1981 р.), інструкції "Про протиепідемічний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараження збудниками інфекційних захворювань I-II груп" (1970 р.), "Положення про порядок обліку, зберігання, відпуску та пересілки культур бактерій, вірусів, рикетсій, грибів, найпростіших, мікоплазм, бактерійної отрути біологічного походження" (1980 р.).

2.1.3.6. Чинні правила по біологічній безпеці повинні виконувати всі бактеріологічні лабораторії незалежно від відомчого підпорядкування на всій території України.

2.1.3.7. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням правил біологічної безпеки здійснюється Центральною режимною комісією Міністерства охорони здоров'я України та територіальними санепідстанціями - на території, яку вони обслуговують.

2.1.4. Організація роботи в лабораторії.

2.1.4.1. Дослідження матеріалу на холеру від хворих гострими кишковими захворюваннями проводяться одночасно з дослідженнями на інші кишкові інфекції в одній лабораторії. При цьому кожний бактеріолог може виконувати одночасно як дослідження на холеру, так і на інші інфекції. При значній кількості досліджень на холеру може бути виділена окрема група спеціалістів.

2.1.4.2. Профілактичні дослідження на холеру проводяться на протязі робочого часу з використанням поживних середовищ з консервантами і з чергуванням за графіком.

2.1.4.3. Дослідження матеріалу від хворого з підозрою на холеру, або померлого від шлунково-кишкового захворювання проводиться на поживних середовищах без консервантів.

2.1.5. Дослідження матеріалу.

2.1.5.1. Планові лабораторні дослідження в основному проводять лабораторії 1 рівня. Такі ж дослідження, з метою контролю роботи підлеглих лабораторій, можуть проводити лабораторії 2 та 3 рівня.

2.1.5.2. Дослідження трупного матеріалу проводиться, як правило, в лабораторіях 2 рівня, в окремих випадках до цієї роботи залучаються лабораторії 1 рівня.

2.1.6. Обсяг дослідження.

2.1.6.1. Лабораторії 1 рівня вирішують наступні задачі:

- проводять лабораторні дослідження до встановлення негативного результату, або виділення культури з характерними для вібріонів ростом на агарових та полівуглеводних середовищах з позитивною реакцією на оксидазу. Перевіряють чистоту культури в мазку, пофарбованому по Граму, її рухливість, слайд аглютинацію з холерними видоспецифічними сироватками О1. RO в концентрації 1:50 - 1:100 та типоспецифічними сироватками Огава та Інаба - 1:50.

- при позитивному результаті лабораторії терміново повідомляють в територіальні санітарно-епідеміологічні станції. Для остаточної ідентифікації такі культури терміново направляють в лабораторії особливо небезпечних інфекцій обласних, міських санепідстанцій.

- при негативному результаті слайд-аглютинації культуру ідентифікують в лабораторії по основним біохімічним ознакам (коротка ідентифікація). Визначається: активність, ферментація лактози, сахарози, манози, арабінози, інозиту, крохмалю; можливість росту на безсольовій, з 7 % та 10 % хлориду натрію, 1 % пептонній воді; наявність декарбоксилази лізину, дигідролази аргініну; окислення та ферментація глюкози на середовищі Хью-Лейфсона.

2.1.6.2. Лабораторії 2 рівня проводять:

- повне діагностичне дослідження матеріалу від хворих та померлих з підозрою на холеру ;

- дослідження матеріалу з об'єктів довкілля та від людей з метою контролю якості та вірогідності досліджень бактеріологічних лабораторіях області ;

- ідентифікацію культур вібріонів, виділених в територіальних та відомчих лабораторіях по широкому набору ознак (розширена ідентифікація) та додатково до властивостей, які вивчають на 1 рівні - окислення маніту, саліцину, наявність декарбоксилази орнітину, здатність росту на 1 % пептонній воді з 5 % хлориду натрію, протеолітичні властивості, утворення індолу, сірководню, реакція з метил-ротом, розщеплення уреази, а також чутливість до фагів "С", Ельтор, ДДФ, ХДФ-3,4,5, наявність гемаглютинації, чутливість до поліміксину (30 од.), утворення ацетилметилкарбінолу

- визначають таксономічну належність до роду, виду, біовару, вірулентність та токсигенність, чутливість до антибіотиків;

- бактеріологічний контроль якості поживних середовищ;

- термінову передачу (в установленому нормативними документами порядку): культур холерних вібріонів О1 від людей та перших культур з об'єктів довкілля;

- передачу протягом 5 днів, після закінчення ідентифікації інших культур холерних вібріонів О1 виділених з об'єктів довкілля та не О1 виділених від людей;

- контроль роботи та методичну допомогу територіальним лабораторіям незалежно від відомчої належності.

2.1.6.3. Лабораторії 3 рівня виконують слідуючі задачі :

- проводять дослідження, які спрямовані на своєчасне виявлення випадків захворювання холерою, вібріоносіїв;

- досліджують об'єкти навколишнього середовища найбільш важливих в епідемічному відношенні місць в регіоні розміщення;

- підтверджують таксономічну належність культур холерних вібріонів О1 та не О1 від людей, та атипічних культур холерних вібріонів не О1 з об'єктів довкілля;

- вивчають особливість біологічних властивостей холерних вібріонів;

- ідентифікують всі атипічні культури холерних вібріонів, використовуючи при цьому додаткові серологічні, біохімічні та інші методи ідентифікації з метою уточнення таксономічної належності;

- визначають вірулентність та токсигенність культур, використовуючи при цьому комплекс методів (кроликів сосунків, полимеразну ланцюгову реакцію, блот-гібридізацію та ін.);

- визначають чутливість холерних вібріонів до антибіотиків методом серійних розведень;

- визначають фаговари у холерних вібріонів О1 та не О1 для епідемічної цілі;

- визначають серовари у холерних вібріонів не О1;

- проводять бактеріологічний контроль якості поживних речовин (кожну серію) холерних бакпрепаратів, згідно встановленого порядку;

- створюють банк даних біологічної характеристики холерних вібріонів О1 (від людей і об'єктів довкілля) і не О1 (від людей), які циркулюють на території;

- здійснюють моніторинг біологічних характеристик холерних вібріонів;

- здійснюють методичне керівництво по всім питанням лабораторного забезпечення епідемічного нагляду за холерою.

2.1.7. Обсяг лабораторних досліджень визначається нормативними та директивними документами МОЗ України.

2.1.8. Необхідні кадри, які виконують роботу лабораторії визначаються відповідно нормативних затрат часу (середній час дослідження, витрачене на одне дослідження, виражається в лабораторних одиницях, яка дорівнює 10 хвилинам), виходячи з суми середніх показників часу для кожного виду досліджень.

2.1.8.1. Середні показники витрат часу на 1 аналіз (в лабораторних одиницях усіма співробітниками (лікар, лаборант, санітарка)) для різних груп досліджень по повній схемі, якщо матеріал доставляється в 1 % пептонній воді надані в табл. 1.

2.1.8.2. Для підрахунку витраченого на виконання певних об'ємів досліджень часу необхідно використовувати абсолютні показники по конкретних видах досліджень (в лабораторних одиницях):

2.1.9. Співробітники лабораторій (лікарі та лаборанти), які проводять дослідження на холеру, повинні бути підготовленими для проведення лабораторної діагностики холери на циклах по загальній бактеріології, техніці безпеки і забезпечені відповідники інструктивними матеріалами.

2.1.9.1. Лікарі-бактеріологи та лаборанти один раз в 5 років повинні пройти підготовку на тематичних, або предатестаційних циклах в інститутах удосконалення лікарів.

2.1.9.2. Лікарі та лаборанти протичумних закладів і відділів особливо небезпечних інфекцій на протязі першого року роботи проходять первинну підготовку на курсах спеціалізації по особливо небезпечним інфекціям в інститутах вдосконалення лікарів та протичумних закладах, а потім один раз в 5 років - удосконалення на тематичних та предатестаційних циклах.

2.1.10. Планування лабораторної бази у вогнищі холери.

В період відносного епідемічного благополуччя повинні бути вирішені основні організаційні проблеми по створенню лабораторної бази у вогнищі холери.

2.1.10.1. В період виникнення вогнища холери проводиться робота лабораторії цілодобово.

2.1.10.2. Розрахунок потужності лабораторії.

Потужність лабораторії - це максимальна кількість аналізів, які вона може виконати за добу.

Потужність лабораторної бази вогнища визначається сумою показників потужності всіх лабораторій вогнища.

Розрахунок потужності проводиться сумісно лабораторною та протиепідемічною службами у відповідності кількісних показників аналізів для певних контингентів та об'єктів дослідження і визначення середньодобового об'єму по таблиці 12.

2.1.10.2.1. Планування потужності лабораторної служби.

При плануванні потужності лабораторної бази необхідно брати до уваги:

- співвідношення хворих і вібріононосіїв - 1:1, поодинокі випадки - до 5, групові до 15-20, більше 20 - масові захворювання;

- загальна кількість аналізів на одного хворого холерою та вібріононосія;

- щоденна кількість провізорних дорівнює потроєній кількості щоденно реєстрованих випадків ГКІ, що реєструються в місті (районі) розрахованих по максимальних помісячних даних за останні п'ять років;

- кількість аналізів від провізорно госпіталізованих складає не менше 3-х в першу добу;

- кількість осіб, які підлягають обстеженню по контакту, визначається протиепідемічною службою і орієнтовно складає 20-25 на одного хворого або вібріононосія;

- кількість аналізів від контактних з носіями холерних вібріонів О1 - не менше 3-х в першу добу;

- кількість осіб, які підлягають обстеженню на вібріононосійство, як, наприклад, групи ризику, декретовані групи, об'єкти зовнішнього середовища визначаються протиепідемічною та профілактичною службами;

- кількість аналізів від кожної особи з групи ризику та інших контингентів - 1;

- періодичність та кратність відбору проб - по одній пробі щоденно.

Потім здійснюється добовий підрахунок аналізів і 120 % від отриманої величини (20 % додається як резерв) визначають необхідну потужність лабораторії, і вирішують всі необхідні питання, які пов'язані з організацією лабораторної служби.

2.1.10.3. Перепрофілювання та паспортизація лабораторій.

Для перепрофілювання лабораторій у вогнищі холери використовується паспорт (додаток 10). Формування лабораторної бази всіх рівнів для роботи у вогнищі холери повинно бути відображено в комплексному плані по санітарній охороні території. В ньому повинні бути вказані рішення інших проблем, пов'язаних з використанням відомчих лабораторій, переміщенням досліджуваного матеріалу з однієї лабораторії в іншу, виділення додаткового транспорту, організація виготовлення поживних середовищ в іншій уставові та інш.

Комплексний план і паспорт лабораторії повинні щорічно коректуватися.

2.2. Лабораторне забезпечення протиепідемічних засобів в період вогнища холери.

2.2.1. Планування лабораторної бази для роботи у вогнищі холери див. п.2.1.9.

2.2.2. Комплекс протихолерних заходів у вогнищі холери передбачає великий обсяг лабораторних досліджень, які визначаються загальними задачами в цей період:

- швидка і вірогідна бакдіагностика хворих холерою;

- обстеження контактних з хворими осіб, які мали підвищену загрозу для оточуючих (алкоголіків та інш. контингентів);

- обстеження померлих від діарей та невідомих причин;

- дослідження зовнішнього середовища, морської, річної, питної, стічної води, харчових продуктів, гідробіонтів з метою встановлення факторів та шляхів передачі холери.

2.2.3. Структура лабораторної служби вогнища.

Лабораторна служба вогнища включає: лабораторну базу вогнища; формування, які забезпечують роботу лабораторії; групу консультантів та наукову групу.

Найбільш зручною формою організації лабораторної служби є профілізація за контингентами та централізація по обсягу досліджень (до 1000). Окрім лабораторій, які проводять, дослідження, необхідно створити окрему лабораторію (групу), яка буде проводити серологічні дослідження для визначення імунного стану населення у вогнищі.

2.2.3.1. Для оперативного управління лабораторною службою назначається начальник та його замісник по матеріально-технічному забезпеченню.

2.2.3.2. В кожну лабораторію, яка входить до бази, призначається завідуючий.

Завідуючі усіх лабораторій, що знаходяться у вогнищі холери підлеглі начальнику лабораторної служби.

2.2.3.3. Група консультантів по організації роботи лабораторної служби та проведенню лабораторних досліджень у вогнищі холери формується з висококваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи у вогнищах холери.

2.2.3.4. Наукова група формується з висококваліфікованих науковців з метою розробки та втілення нових методів дослідження та діагностики випробування нових поживних середовищ, поглибленого вивчення біологічних властивостей циркулюючих культур та ін.

2.2.3.5. Групи, які відбирають проби входять до складу протиепідемічних, лікувальних та інших закладів. Навчає їх правилам відбору та доставки матеріалу від людей та з об'єктів довкілля, а також забезпечує всім необхідним для цього лабораторна служба.

2.2.4. В умовах епідемічних ускладнень при холері лабораторії, які проводять дослідження на холеру, але не мають дозволу на роботу з матеріалом II групи ризику, одержують тимчасовий дозвіл рішенням Центральної (обласної) режимної комісії. В лабораторіях, які проводять ці дослідження додержується режим роботи з матеріалом II групи ризику.

2.2.5. Розрахунок необхідних кадрів.

2.2.5.1. Особливістю роботи лабораторії у вогнищі являється необхідність вести дослідження цілодобово, а це потребує позмінної роботи. Для розрахунку потреби в кадрах для виконання тільки аналізів необхідно користуватися формулою:

М - виробнича потужність лабораторії (кількість аналізів за добу);

Р - середня тривалість робочого дня одного співробітника в годинах (100 % робочого часу, з урахуванням 2-3 змінної роботи);

С - загальна кількість співробітників в лабораторії;

Нср - норма часу на 1 аналіз (людино-година).

Нср є сума середніх показників робочого часу лікаря, лаборанта, санітарки, які необхідні для якісного виконання одного аналізу. Показники Нср для аналізів від людей (Нл) та проб води (Нв) відрізняються за рахунок подвоєної кількості аналізів для води (1 проба - 2 аналізи) та переважної кількості аналізів, які потребують відбору підозрілих колоній та їх дослідження.

Тому для лабораторій, які проводять ці види досліджень, рахунок проводиться по формулі:

Для аналізів харчових продуктів, змивів та ін. Нср прирівнюються до аналізів від людей (табл. 13).

При цьому приймаються оптимальні відношення лікар-лаборант-санітарка при М<500 як 1:2:1, в М>500 - 1:3:3.

2.2.5.2. Потреба в кадрах для лабораторій, які готують поживні середовища визначається додатково і залежить від: кількості поживних середовищ для виконання аналізів в залежності від потужності лабораторної служби.

2.2.5.3. Потреба лабораторної служби вогнища в кадрах визначається сумою показників (пункти 2.2.5.1. та 2.2.5.2.) для кожної з лабораторій, а не потужністю лабораторної служби.

2.2.6. Організація праці лабораторної служби.

Обсяг лабораторних досліджень відповідно потужності лабораторної служби може бути забезпеченим тільки при здійсненні раціональної та чіткої організації праці з вузькою спеціалізацією операцій, які виконуються кожним фахівцем лабораторії.

Максимальна потужність лабораторії може бути досягнута тільки на 3-ю добу: в 1-у - 50 %, в 2-у - 75 % та на 3-ю - 100 % розрахункової.

В кожній лабораторії повинні бути створені наступні функціональні групи:

2.2.6.1. Група прийому матеріалу.

Склад: лаборант, помічники.

Функції:

- приймають матеріал у відповідності до вимог режиму;

- перевіряють правильність доставки матеріалу, направлення до нього та відповідність кількості направлень з кількістю проб;

- при одержанні нативного матеріалу сіють його на чашки з агаровими середовищами та 1 % пептонну воду;

- реєструють направлення та складають графік пересівів;

- видають в установи під розписку негативні відповіді та стерильний посуд для відбору матеріалу.

2.2.6.2. Група пересівів.

Склад: лаборанти, які добре володіють методикою пересіву.

Функції:

- виконують пересів з першої 1 % пептонної води на чашки з агаровим середовищами та другу 1 % пептонну воду, а також з другої 1 % пептонної води на чашки з агаровими середовищами;

- записують в графік час висівів, при цьому лаборант ставить свій підпис;

- старший по групі, якого призначив завідуючий лабораторією, слідкує за правильністю виконаної роботи, приймає зміну у попередньої групи, слідкує за графіком пересівів та місцем находження матеріалу.

2.2.6.3. Група перегляду посівів та відбору підозрілих колоній.

Склад: кваліфіковані лікарі і лаборанти.

Функції:

- перегляд чашок з посівами;

- відбір підозрілих колоній;

- постановка реакції слайд-аглютинації підозрілих культур з O1 та RO холерними сироватками в розведенні 1:100;

- при позитивній реакції слайд-аглютинації: перевіряють її специфічність, письмово видають попередньо позитивну відповідь, передають культуру для подальшого вивчення в групу ідентифікації;

- при негативній реакції слайд-аглютинації холерними видоспецифічними сироватками: роблять висів на полівуглеводне середовище, на сектор щільного агарового середовища, які інкубують при 37 градусів C на протязі 18-24 годин, вивчають характер росту та передають підозрілі на холеру вібріони O1 та не O1 (від людей) культури до групи ідентифікації;

- ведуть облік результатів як попередньо позитивних, так і негативних в реєстраційних журналах дослідження матеріалу.

2.2.6.4. Група ідентифікації та прискореної діагностики.

Склад: висококваліфіковані лікарі та лаборанти, які мають досвід роботи з чистими культурами холери.

Функції:

- використання прискорених методів діагностики по направлення або по вказівці старшого лікаря по зміні;

- ідентифікація перших культур під час спалаху від людей та з об'єктів навколишнього середовища по скороченій схемі;

- перевірка правильності результатів попередньої ідентифікації в групі відбору підозрілих колоній з видо- та типоспецифічними сироватками;

- вивчення чутливості ідентифікованих культур до антибіотиків методом дисків;

- визначення вірулентності ідентифікованих культур за допомогою орієнтовних методів - гемолітичної активності по Грейгу та ферментації маніту експрес-методом, при чутливості культури до фагів eltor в ДРТ - по комплексному методу (фаги - ХДФ-3,4,5 та гемолітичній активності з 1 % анячими еритроцитами);

- видача заключної відповіді - холерні вібріони O1 і не O1;

- підготовка культур для відправлення до Центру по ідентифікації патогенних вібріонів;

- ведення обліку роботи в журналі ідентифікації та прискорених методів і руху культур у відповідності до вимог режиму роботи у встановлених формах журналів.

2.2.6.5. Група знезараження матеріалу.

Склад: кваліфіковані медичні працівники, які пройшли спеціальну підготовку для роботи на автоклавах і мають про це посвідчення.

Функції:

- своєчасне та ефективне знезараження у відповідності з вимогами режиму роботи з патогенними мікроорганізмами;

- контроль знезараження відпрацьованого в лабораторіях матеріалу та спецодягу;

- ведення журналу знезараження.

2.2.6.6. Група, що миє посуд, готує та стерилізує посуд.

Склад: досвідчені санітарки, помічники із числа некваліфікованого персоналу, які пройшли інструктаж.

Функції:

- своєчасне і якісне миття посуду - чашок, флаконів, піпеток;

- сушіння посуду;

- пакування та стерилізація посуду.

2.2.6.7. Група розливу поживних середовищ та підготовка їх до посівів.

Склад: один досвідчений лаборант або лабораторний дезінфектор, помічник із числа залучених до роботи у вогнищі.

Умови:

- можливість розплавлення агару у великих об'ємах;

- окрема кімната обладнана багатоярусними столами для одночасного розміщення 800-1000 чашок на кожному, або великою кількістю столів звичайної конструкції;

- дозуючий апарат для розливу рідких поживних середовищ;

- місця для зберігання та видачі поживних середовищ;

- запас готових поживних середовищ (агар у чашках, пептонна вода у пробірках та флаконах для пересівів) повинен забезпечити не менше ніж на половину потреби слідуючої зміни;

- запас приготовлених поживних середовищ для видачі ЛПЗ, СЕС та іншим установам (пробірки, флакони з 1 % пептонною водою для забору матеріалу) повинен забезпечити не менш ніж добовий обсяг лабораторних досліджень.

Функції :

- розлив поживних середовищ в чашки Петрі, пробірки та флакони;

- стерилізація середовищ розлитих в пробірки та флакони;

- розміщення посуду з розлитими в ньому середовищами для зберігання.

2.2.6.8. Група реєстрації та видачі результатів досліджень.

Склад: одна (або більше) грамотна людина з вищою або середньою освітою не обов'язково із числа медичних працівників.

Функції:

- реєстрація поступаючого матеріалу в журнал реєстрації відповідно з направленнями (особистими або груповими, у 2-х екземплярах, один з котрих віддається установі, що направила матеріал з результатами досліджень, другий - заповнюється та підшивається у папку);

- своєчасна видача результатів дослідження - відповідей;

- щоденний звіт про виконану роботу лабораторії за минулу добу та наростаючим ітогом з моменту початку роботи лабораторії у вогнищі по формі (табл.15), відрахунок часу доби ведеться з початку роботи ранкової зміни.

2.2.6.9. Група матеріально-технічного забезпечення.

Склад: старший лаборант (несе матеріальну відповідальність за майно), господарський працівник, спеціаліст по обладнанню, електрик, санітарки.

Функції:

- забезпечення лабораторії майном, необхідними матеріалами та ін.;

- систематичний профілактичний нагляд за діючою апаратурою, станом електромережі, системами водопостачання та каналізації;

- поточне (не менше двох разів на добу, при цілодобовій роботі - не менш, ніж три рази на добу) прибирання приміщень.

2.2.7. Кількісний склад груп функціонального підрозділу визначається обсягом досліджень і структурою лабораторної служби.

При невеликій потужності лабораторії функціональні обов'язки персоналу не можуть бути розподілені з такою деталізацією, як в лабораторіях з великою потужністю, тому число буде менше, а обов'язки розширюються.

Разом з тим в лабораторії більшої потужності, що виконує дослідження від різних контингентів, можна працювати за допоміжним розподілом функціональних обов'язків по об'єктах обстеження.

2.2.8. Організація цілодобової роботи у вогнищі холери диктується необхідністю обмеженого скорочення часу на проведення кожного дослідження, необхідністю виконання найбільшого обсягу досліджень з використанням мінімальної кількості лабораторій, швидкої видачі відповіді.

2.2.8.1. Режим роботи бригад лаборантів у вогнищі - в 3 зміни, 5 бригад. Робочий час 36 годин на тиждень.

2.2.8.2. В залежності від потужності лабораторії групи перегляду посівів, ідентифікації культур та прискореної діагностики (в окремих випадках - та інші) працюють в 1 і 2 зміни (денну та вечірню) в межах світового робочого дня.

2.2.8.3. Для керівництва роботою на кожній зміні призначається старший лікар, відповідальний за роботу всієї зміни.

2.2.9. Матеріально-технічне забезпечення лабораторії.

Розрахунок необхідного обладнання лабораторного посуду, спецодягу, поживних середовищ та діагностичних препаратів здійснюється з урахуванням норм витрат на 1 аналіз (додаток 2).

Примірний табель оснащення лабораторії різної потужності з тривалістю 30 діб вказаний в додатку 13. При додатковій потребі у витраті коштів складають заявку на ім'я начальника лабораторної служби.

2.2.10. Методичні підходи при роботі у вогнищі холери визначаються задачами, які стоять перед лабораторною службою і необхідністю швидкої видачі результатів аналізів. Для цього необхідно використовувати найбільш спрощені варіанти дослідження матеріалу.

2.2.10.1. Первинний посів матеріалу проводиться в 5 мл 1 % пептонної води з pH 7,8, котра використовується як середовище для транспортування матеріалу.

2.2.10.2. Ідентифікація по основним ознакам і паралельне використання експресних та прискорених методів проводиться при поодиноких та первинних випадках захворювання і вібріононосійства й не доцільна при масовій захворюваності.

2.2.10.3. При масових захворюваннях в розпалі спалаху, у виділених культур від людей, визначається здібність аглютинуватися холерними сироватками в реакції слайд-аглютинації (сироватки О, RO, Огава, Інаба), а при необхідності - імунофлюоресцентними і (або) імуноферментними методами, в реакції непрямої гемаглютинації та ін., визначається оксидазна активність;

- при позитивній слайд-аглютинаціі видається остаточний бактеріологічний діагноз. Додатково видається антибіотико- чутливість;

- при негативній слайд-аглютинації визначаються оксидазна активність і проводиться скорочена ідентифікація (див. п.2.1.4.1.), чутливість до антибіотиків.

2.2.10.4. В вогнищі холери, у виділених культур з об'єктів довкілля визнається здібність аглютинуватися холерними сироватками в реакції слайдаглютинації (сироватками O1, RO, Огава, Інаба), визначається оксидазна активність.

2.2.10.4.1. При позитивній реакції проводиться ідентифікація по скороченій схемі (див. п. 2.1.4.1.), по результатам якої видається остаточна відповідь.

2.2.10.4.2. При негативній реакції у культур виділених з об'єктів довкілля проводиться коротка ідентифікація, видається відповідь.

2.2.10.5. Для подальшого вивчення в центри ідентифікації патогенних вібріонів направляються культури:

- культури холерних вібріонів 01 після реакції слайд-аглютинації;

- культури холерних вібріонів не 01, виділених від людей;

- культури холерних вібріонів 01 з об'єктів довкілля після короткої ідентифікації для детального вивчення;

- культури холерних вібріонів 01 з об'єктів довкілля з атипічними властивостями та біологічними особливостями: слабо- в недіагностичних титрах аглютинуються видо- або типоспецифічними сироватками або лізуються холерними фагами не в ДРТ.

Умовні позначення: ^ - верхній індекс (ступінь).

В розробці інструкції приймали участь :

- від Міністерства охорони здоров'я : А.Г. Падченко, Е.А. Лауген, Є.В. Доброштан, Моісеєнко Р.О.;

- від Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб: А.М. Щербинська, В.В. Олексієнко, З.О. Лисенко, І.С. Бріт, Н.М. Ралко, О.В. Петренко, А.О. Руденко;

- від Українського центру державного санепіднагляду: М.П. Компанцев, Нестеренко, Л.В. Третякова, І.М. Капітанова, В.А. Мухарська, І.Б. Присяжнюк, В.Г. Даниленко;

- від Національного медичного університету: Крамарєв С.О.;

- від Київської медичної академії післядипломної освіти: А.Ф. Фролов, В.В. Гебеш, В.О. Знаменський, К.М. Синяк, О.М. Вернер;

- від Одеської протичумної станції: Ю.А. Бощенко, Л.Я. Могілевський, Н.В. Карпова, З.А. Хабло;

- від Кримської протичумної станції: Ю.В. Євстратов, А.Б. Хайтович, Т.Н. Захарова;

- від Кримської республіканської санепідстанції: Л.Н. Альянакі;

- від Одеського державного медуніверситету: Є.В. Нікітін;

- від Міністерства оборони: Городецький М.М.;

- від обласних санепідстанцій: Миколаївської - В.А. Ігнатенко, Одеської - І.С. Фучіжи, Херсонської - Б.Ю. Могілевський, Львівської - М.С. Нефедова.