| № | Найменування розділу/теми та її зміст | Питома вага, % | Когнітивний рівень |
| 1 | Розділ 1. Історія політичних вчень | 4 - 6 | |
| 1.1 | Політичні вчення за доби Давнього Світу | 0,8 - 1,2 | |
| 1.1.1 | Політичні вчення в період Стародавнього Сходу | | |
| 1.1.1.1 | Політичні вчення в Давньому Китаї (Лао-цзи, Конфуцій, Шан Ян, Мо-цзи) | | B |
| 1.1.1.2 | Політичні вчення в Давній Індії ("Закони Ману", "Артхашастра") | | B |
| 1.1.2 | Політичні вчення в добу Античності | | |
| 1.1.2.1 | Політичні вчення в Давній Греції (Платон, Арістотель) | | B |
| 1.1.2.2 | Політичні вчення в Давньому Римі (Цицерон, Марк Аврелій) | | B |
| 1.2 | Політична думка за доби Відродження та Нового часу | 1,5 - 2,5 | |
| 1.2.1 | Політичні вчення в період європейського Ренесансу (Т. Мор. Т. Кампанелла, Н. Макіавеллі. Ж. Боден) | | |
| 1.2.2 | Політичні вчення в Англії XVII - XIX століття (Т. Гоббс, Дж. Локк, І. Бентам) | | B |
| 1.2.3 | Політичні вчення у Франції XVIII - XIX століття (Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, А. де Токвіль) | | B |
| 1.2.4 | Політичні вчення в Німеччині XVIII - XIX століття (І. Кант, Г. Гегель) | | B |
| 1.3 | Політична думка в Україні | 1,5 - 2,5 | |
| 1.3.1 | Політична думка за доби Київської Русі ("Руська правда" Ярослава Мудрого, політичний зміст "Повчання" Володимира Мономаха) | | B |
| 1.3.2 | Політична думка України в литовсько-польську та польсько-козацьку добу (С. Оріховський-Роксолан, І. Вишенський. "Конституція" П. Орлика) | | B |
| 1.3.3 | Політична думка України в XIX та першій половині XX століття | | |
| 1.3.3.1 | Політична думка діячів Кирило-Мефодіївського товариства (М. Костомаров, Т. Шевченко) | | B |
| 1.3.3.2 | Політичні ідеї І. Франка | | B |
| 1.3.3.3 | Політичні ідеї М. Драгоманова | | B |
| 1.3.3.4 | Політичні ідеї М. Грушевського | | B |
| 1.3.3.5 | Політичні ідеї В. Винниченка | | B |
| 2 | Розділ 2. Загальна теорія політики | 19 - 21 | |
| 2.1 | Поняття, види та функції політики | 1,5 - 2,5 | |
| 2.1.1 | Поняття політики | | |
| 2.1.1.1 | Теоретичні витоки поняття "політика" (Платон. Арістотель, М. Вебер) | | B |
| 2.1.1.2 | Політика як policy, politics та polity | | B |
| 2.1.2 | Види політики, суб'єкти та функції політики | | |
| 2.1.2.1 | Директивне, функціональне, комунікативне розуміння видів політики | | B |
| 2.1.2.2 | Соціальні, інституціональні та функціональні суб'єкти політики | | B |
| 2.1.2.3 | Функції політики: управління, інтеграції, визначення цілей, соціалізації | | B |
| 2.2 | Політична влада як суспільне явище | 5 - 7 | |
| 2.2.1 | Поняття, види і концепції політичної влади | | |
| 2.2.1.1 | Поняття і види влади | | A |
| 2.2.1.2. | Концепції політичної влади (реляціоністська. телеологічна, системна, біхевіоралістська) | | B |
| 2.2.1.3 | Підходи до пояснення природи влади (біологічний, антропологічний, політологічний) | | B |
| 2.2.2 | Ознаки політичної влади (нормативність, публічність, моноцентризм, засоби стримування та противаг, легальність, легітимність (традиційна, раціонально-легальна, харизматична)) | | B |
| 2.2.3 | Функції політичної влади (інтегративна, регулятивна, мотиваційна, консолідуюча, стабілізаційна) | | B |
| 2.2.4 | Ресурси політичної влади | | |
| 2.2.4.1 | Поняття ресурсів політичної влади (утилітарні, примусові, нормативні) | | B |
| 2.2.4.2 | Механізми реалізації політичної влади (панування, керівництво, управління, контроль) | | B |
| 2.3 | Політична система суспільства | 3 - 5 | |
| 2.3.1 | Поняття політичної системи | | A |
| 2.3.2 | Структура політичної системи (інституціональна, нормативна (регулятивна), функціональна, комунікаційна, духовно-ідеологічна підсистеми) | | B |
| 2.3.3 | Функції політичної системи (політичного цілепокладання, владно-політичної інтеграції суспільства, регулятивна) | | B |
| 2.3.4 | Концепції політичної системи (Д. Істон, Г. Алмонд) | | B |
| 2.3.5 | Типології політичних систем Г. Алмонда (англо-американська політична система, континентально-європейська політична система) | | B |
| 2.3.6 | Політична система сучасної України | | B |
| 2.4 | Політичні ідеології | 3,5 - 4,5 | |
| 2.4.1 | Політична ідеологія лібералізму | | |
| 2.4.1.1 | Класичний лібералізм (Дж. Локк, Б. Констан, Дж. С. Мілль) | | B |
| 2.4.1.2 | Неолібералізм (Ф. А. фон Ґайєк, Л. фон Мізес) | | B |
| 2.4.2 | Політична ідеологія консерватизму | | |
| 2.4.2.1 | Класичний політичний консерватизм (Ж. де Местр, Е. Берк) | | B |
| 2.4.2.2 | Український політичний консерватизм В. Липинського | | B |
| 2.4.2.3 | Неоконсерватизм (Д. Белл, І. Крістолл) | | B |
| 2.4.3 | Політична ідеологія комунізму (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) | | B |
| 2.4.4 | Політична ідеологія соціал-демократії (К. Каутський, Е. Бернштейн) | | B |
| 2.4.5 | Політична ідеологія націоналізму | | |
| 2.4.5.1 | Теоретичні засади націоналізму (Е. Ґеллнер, Е. Сміт) | | B |
| 2.4.5.2 | Український націоналізм М. Міхновського | | B |
| 2.4.5.3 | Інтегральний український націоналізм Д. Донцова | | B |
| 2.5 | Політичні еліти та політичне лідерство | 3,5 - 4,5 | |
| 2.5.1 | Політичні еліти | | |
| 2.5.1.1 | Поняття та функції політичних еліт | | B |
| 2.5.1.2 | Концепції та типології політичних еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс) | | B |
| 2.5.2 | Політичне лідерство | | |
| 2.5.2.1 | Поняття політичного лідерства | | A |
| 2.5.2.2 | Концепції політичного лідерства (ситуативна, конституентів (послідовників), психологічна) | | B |
| 2.5.2.3 | Функції політичного лідерства (інтегративна, комунікативна, програмна, управлінська, мобілізаційна, легітимації) | | B |
| 2.5.2.4 | Типологія політичних лідерів М. Ґерманн (лідер-прапороносець, лідер-служитель, лідер-торгівець, лідер-пожежний) | | B |
| 3 | Розділ 3. Політичні інститути та процеси | 24 - 26 | |
| 3.1 | Держава як політичний інститут | 7 - 9 | |
| 3.1.1 | Держава: поняття та ознаки | | |
| 3.1.1.1 | Поняття держави | | A |
| 3.1.1.2 | Основні концепції походження держави (патріархальна, договірна, насильницька, психологічна) | | B |
| 3.1.1.3 | Ознаки держави (суверенітет, територія, населення, публічна влада, легальний примус) | | B |
| 3.1.2 | Державний устрій | | |
| 3.1.2.1 | Поняття державного устрою та його форми (унітарна, федеративна, конфедеративна) | | B |
| 3.1.2.2 | Форма державного устрою сучасної України | | B |
| 3.1.3 | Форми державного правління | | |
| 3.1.3.1 | Поняття форми державного правління | | B |
| 3.1.3.2 | Монархія як форма державного правління (абсолютна монархія, конституційна (парламентська) монархія) | | B |
| 3.1.3.3 | Республіка як форма державного правління. Типи республік (президентська, парламентська, змішана (парламентсько-президентська, президентсько-парламентська республіки). | | B |
| 3.1.3.4 | Форма державного правління в сучасній Україні | | B |
| 3.2 | Політичні режими та їх типи | 4 - 6 | |
| 3.2.1 | Поняття політичного режиму | | A |
| 3.2.2 | Демократичний політичний режим | | |
| 3.2.2.1 | Поняття та ознаки демократії як політичного режиму (пріоритетність політичних прав і свобод людини, поділ державної влади, виборність влади, політичний плюралізм) | | B |
| 3.2.2.2 | Форми демократії (представницька, пряма, демократія участі) | | B |
| 3.2.2.3 | Формування демократичного політичного режиму в сучасній Україні | | B |
| 3.2.3 | Авторитарний політичний режим (поняття, ознаки) | | B |
| 3.2.4 | Тоталітарний політичний режим | | |
| 3.2.4.1 | Поняття та ознаки тоталітарного політичного режиму (культ особи тоталітарного лідера, монопольна ідеологія, контроль за всіма сферами суспільного життя, диктатура однієї партії) | | B |
| 3.2.4.2 | Класичні форми тоталітарних політичних режимів (фашистський, комуністичний, нацистський) | | B |
| 3.3 | Політичні партії та партійні системи | 4 - 6 | |
| 3.3.1 | Поняття, функції й типології політичних партій | | |
| 3.3.1.1 | Поняття політичних партій (організаційна структура, програма діяльності, правовий режим функціонування, членство в партії) | | B |
| 3.3.1.2 | Функції політичних партій (ідеологічна, пропагандистська, функція політичного представництва соціальних інтересів, функція досягнення та здійснення влади, функція розробки політичного курсу влади, функція політичного рекрутування) | | B |
| 3.3.1.3 | Типології політичних партій (ліві - центристські - праві політичні партії; типологія за М. Дюверже (кадрові та масові політичні партії); правлячі та опозиційні політичні партії) | | B |
| 3.3.2 | Партійні системи | | |
| 3.3.2.1 | Поняття партійних систем | | A |
| 3.3.2.2 | Типи партійних систем (однопартійна, двопартійна, багатопартійна) | | B |
| 3.3.2.3 | Типологія партійних систем за Дж. Сарторі | | B |
| 3.3.2.4 | Типологія партійних систем за М. Дюверже | | B |
| 3.3.2.5 | Партійна система сучасної України | | B |
| 3.4 | Вибори та виборчі системи | 4 - 6 | |
| 3.4.1 | Поняття виборів | | A |
| 3.4.2 | Демократичні принципи виборів (вільне волевиявлення, загальність, рівність, таємне голосування) | | B |
| 3.4.3 | Поняття та різновиди виборчих систем (мажоритарна, пропорційна, змішана) | | B |
| 3.4.4 | Виборча система сучасної України | | B |
| 3.4.4.1 | Вибори Президента України | | B |
| 3.4.4.2 | Вибори до Верховної Ради України | | B |
| 3.4.4.3 | Суб'єкти виборчого процесу в Україні | | B |
| 3.5 | Громадянське суспільство | 1,5 - 2,5 | |
| 3.5.1 | Поняття та принципи функціонування громадянського суспільства (самоорганізація як базова ознака громадянського суспільства; Помаранчева революція та Революція Гідності як прояви зрілості громадянського суспільства в Україні) | | B |
| 3.5.2 | Громадські організації і рухи в структурі громадянського суспільства (поняття громадських організацій і рухів; громадські організації і рухи в сучасній Україні) | | B |
| 3.5.3 | Волонтерський рух в Україні | | C |
| 4 | Розділ 4. Теорія міжнародних відносин | 19 - 21 | |
| 4.1 | Теоретичні основи міжнародних відносин | 8 - 12 | |
| 4.1.1 | Об'єкт, предмет, функції теорії міжнародних відносин | 2,5 - 3,5 | |
| 4.1.1.1 | Основні підходи до визначення поняття "теорії міжнародних відносин" | | B |
| 4.1.1.2 | Об'єкт і предмет теорії міжнародних відносин | | A |
| 4.1.1.3 | Структура та функції теорії міжнародних відносин | | A |
| 4.1.1.4 | Співвідношення понять "міжнародні відносини", "міжнародна політика", "світова політика" | | B |
| 4.1.1.5 | Ознаки та принципи міжнародних відносин | | B |
| 4.1.1.6 | Типи та рівні міжнародних відносин | | B |
| 4.1.2 | Суб'єкти міжнародних відносин | 6 - 8 | |
| 4.1.2.1 | Основні підходи до поняття та типології суб'єктів міжнародних відносин | | B |
| 4.1.2.2 | Держава як суб'єкт міжнародних відносин | | A |
| 4.1.2.3 | Міжнародні урядові організації як суб'єкт міжнародних відносин | | A |
| 4.1.2.4 | Міжнародні неурядові організації як суб'єкт міжнародних відносин | | A |
| 4.1.2.5 | Транснаціональні корпорації як суб'єкт міжнародних відносин | | A |
| 4.1.2.6 | Індивіди як суб'єкт міжнародних відносин | | A |
| 4.2 | Системи міжнародних відносин | 4 - 6 | |
| 4.2.1 | Поняття, ознаки, структура міжнародної системи | | |
| 4.2.2 | Основні підходи до типології міжнародних систем | | |
| 4.2.2.1 | Типи міжнародних систем за М. Капланом, Е. Луардом, Е. Чемпелем | | B |
| 4.2.2.2 | Мультиполярні, біполярні, уніполярні міжнародні системи | | B |
| 4.2.3 | Історичні типи міжнародних систем | 3,5 - 4,5 | |
| 4.2.3.1 | Вестфальська система | | B |
| 4.2.3.2 | Віденська система | | B |
| 4.2.3.3 | Версальсько-Вашингтонська система | | B |
| 4.2.3.4 | Ялтинсько-Потсдамська система | | B |
| 4.3 | Основні теорії міжнародних відносин | 4 - 6 | |
| 4.3.1 | Політичний ідеалізм у теорії міжнародних відносин | | |
| 4.3.1.1 | Політичний ідеалізм В. Вільсона | | B |
| 4.3.1.2 | Політичний ідеалізм У. Ліппмана | | B |
| 4.3.2 | Політичний реалізм | 1,5 - 2,5 | |
| 4.3.2.1 | Поміркований напрям (Г. Моргентау, Дж. Кеннан) | | B |
| 4.3.2.2 | Центристський напрям (У. Ростоу) | | B |
| 4.3.2.3 | Ультраконсервативний напрям (Р. Страус-Хюпе) | | B |
| 4.3.3 | Лібералізм у теорії міжнародних відносин | 0,8 - 1,2 | |
| 4.3.3.1 | Лібералізм Дж. Ная-молодшого | | B |
| 4.3.3.2 | Лібералізм Р. Кохейна | | |
| 4.3.4 | Модернізм в теорії міжнародних відносин | 0,8 - 1,2 | |
| 4.3.4.1 | Теорії міжнародних систем | | B |
| 4.3.4.2 | Теорії конфлікту | | B |
| 4.3.4.3 | Теорії міжнародної інтеграції | | B |
| 4.3.4.4 | Теорії прийняття рішень (Л. Річардсон) | | B |
| 4.3.4.5 | Критика модернізму в теорії міжнародних відносин (Х. Булл) | | B |
| 4.3.5 | Неокласичні теорії міжнародних відносин | | |
| 4.3.5.1 | Неореалізм (К. Уолтц) | | B |
| 4.3.5.3 | Неомарксизм (І. Валлерстайн) | | B |
| 5 | Розділ 5. Зовнішня політика України | 19 - 21 | |
| 5.1 | Зовнішня політика держави | 5 - 7 | |
| 5.1.1 | Поняття "зовнішня політика держави" | 0,8 - 1,2 | |
| 5.1.1.1 | Основні принципи зовнішньої політики держави | | A |
| 5.1.1.2 | Суб'єкти зовнішньої політики | | A |
| 5.1.1.3 | Цілі зовнішньої політики держави | | A |
| 5.1.2 | Основні складові зовнішньої політики держави | 0,8 - 1,2 | |
| 5.1.2.1 | Функції зовнішньої політики держави | | B |
| 5.1.2.2 | Чинники, які визначають стан держави на світовій арені | | B |
| 5.1.2.3 | Інструменти зовнішньої політики держави | | B |
| 5.1.2.4 | Основні підходи до типології зовнішньої політики держави | | B |
| 5.1.2.5 | Сутність, функції та форми дипломатії | | B |
| 5.1.3 | Національні інтереси держави на міжнародній арені | 0,8 - 1,2 | |
| 5.1.3.1 | Зміст поняття "національний інтерес" | | A |
| 5.1.3.2 | Структура національного інтересу держави | | A |
| 5.1.3.3 | Види національного інтересу держави | | A |
| 5.1.4 | "Сила" у міжнародних відносинах | 0,8 - 1,2 | |
| 5.1.4.1 | Поняття "сили" у міжнародних відносинах | | A |
| 5.1.4.2 | Чинники "сили" держави на міжнародній арені | | C |
| 5.1.4.3 | "Баланс сил" та його роль у міжнародних відносинах | | B |
| 5.1.4.4 | "Жорстка сила", "м'яка сила" та "розумна сила" | | B |
| 5.1.5 | Міжнародні конфлікти | 1,5 - 2,5 | |
| 5.1.5.1 | Поняття та ознаки міжнародних конфліктів | | A |
| 5.1.5.2 | Типи міжнародних конфліктів | | B |
| 5.1.5.3 | Причини виникнення міжнародних конфліктів | | B |
| 5.1.5.4 | Функції міжнародних конфліктів | | B |
| 5.1.5.5 | Етапи розвитку міжнародних конфліктів | | B |
| 5.1.5.6 | Механізми врегулювання міжнародних конфліктів | | B |
| 5.1.5.7 | Поняття та ознаки гібридної війни | | B |
| 5.2 | Україна в системі міжнародних відносин | 3,5 - 4,5 | |
| 5.2.1 | Становлення України як суб'єкта міжнародних відносин | 0,8 - 1,2 | |
| 5.2.1.1 | Основні етапи становлення та розвитку зовнішньої політики України | | A |
| 5.2.1.2 | Правові підстави міжнародної правосуб'єктності України після проголошення державної незалежності в 1991 році | | A |
| 5.2.1.3 | Міжнародне визнання України | | A |
| 5.2.2 | Національні інтереси України та їх реалізації через зовнішню політику | 0,8 - 1,2 | |
| 5.2.2.1 | Поняття та особливості національних інтересів України | | B |
| 5.2.2.2 | Цілі та принципи зовнішньої політики України | | B |
| 5.2.2.3 | Зовнішньополітичний потенціал України (чинники сили) | | C |
| 5.2.3 | Інституційно-нормативні засади зовнішньої політики України | 0,8 - 1,2 | |
| 5.2.3.1 | Нормативно-правове регулювання зовнішньої політики України | | B |
| 5.2.3.2 | Центральні органи зовнішніх відносин України | | B |
| 5.2.3.3 | Закордонні органи зовнішніх відносин України | | B |
| 5.2.4 | Участь України в міжнародних організаціях | 0,8 - 1,2 | |
| 5.2.4.1 | Україна в Організації Об'єднаних Націй | | A |
| 5.2.4.2 | Україна в спеціалізованих міжнародних організаціях (СОТ, МВФ, ЮНЕСКО) | | A |
| 5.2.4.3 | Україна в регіональних міжнародних організаціях (ОБСЄ, ГУАМ, ОЧЕС, Рада Європи) | | A |
| 5.3 | Європейський та євроатлантичний вектори зовнішньої політики України | 4 - 6 | |
| 5.3.1 | Співпраця України та ЄС | 2,5 - 3,5 | |
| 5.3.1.1 | Етапи становлення ЄС | | B |
| 5.3.1.2 | Нормативно-правові засади ЄС | | B |
| 5.3.1.3 | Інститути Європейського Союзу | | B |
| 5.3.1.4 | Основні етапи відносин Україна - ЄС | | B |
| 5.3.1.5 | Нормативно-правові засади співробітництва між Україною та ЄС (УПС, Угода про асоціацію) | | B |
| 5.3.1.6 | Ініціатива ЄС "Східне партнерство" та участь у ній України | | B |
| 5.3.2 | Співпраця України з НАТО | 1,5 - 2,5 | |
| 5.3.2.1 | НАТО як організація з колективної безпеки держав Заходу | | B |
| 5.3.2.2 | Нормативно-правові засади співпраці України та НАТО | | B |
| 5.3.2.3 | Основні форми співпраці України та НАТО | | B |
| 5.3.2.4 | Основні сфери співпраці України та НАТО | | B |
| 5.4 | Двосторонні відносини України з моменту відновлення державної незалежності (1991 р.) | 4 - 6 | |
| 5.4.1 | Сучасний стан українсько-американських відносин | 1,5 - 2,5 | |
| 5.4.1.1 | Нормативно-правове регулювання відносин України зі США | | A |
| 5.4.1.2 | Пріоритетні напрями співпраці між Україною та США | | A |
| 5.4.1.3 | Особливості співпраці України та США в умовах російсько-української війни | | A |
| 5.4.2 | Двосторонні відносини України з державами-сусідами | 1,5 - 2,5 | |
| 5.4.2.1 | Відносини України та Польщі | | A |
| 5.4.2.2 | Відносини України та Угорщини | | A |
| 5.4.2.3 | Відносини України та Словаччини | | A |
| 5.4.2.4 | Відносини України та Румунії | | A |
| 5.4.2.5 | Відносини України та Молдови | | A |
| 5.4.2.6 | Відносини України та Білорусі | | A |
| 5.4.3 | Сучасний стан українсько-російських відносин | 0,8 - 1,2 | |
| 5.4.3.1 | Основна договірна база українсько-російських відносин | | A |
| 5.4.3.2 | Окупація Криму та агресія РФ на Сході України | | C |
| 6 | Розділ 6. Світовий порядок та геополітика | 9 - 11 | |
| 6.1 | Геополітика та геостратегія | 4 - 6 | |
| 6.1.1 | Теоретичні основи геополітики | 0,8 - 1,2 | |
| 6.1.1.1 | Основні поняття та підходи до визначення понять "географічний чинник" та "геополітика" | | B |
| 6.1.1.2 | Структура, функції та особливості геополітики | | B |
| 6.1.1.3 | Геостратегічні та геополітичні регіони, геополітичні вісі, геополітичні поля та опорні точки | | B |
| 6.1.1.4 | Основні закони геополітики | | B |
| 6.1.2 | Парадигми геополітики | 0,8 - 1,2 | |
| 6.1.2.1 | Дуалістична парадигма геополітики | | B |
| 6.1.2.2 | Геоекономічна парадигма геополітики | | B |
| 6.1.2.3 | Цивілізаційна парадигма геополітики | | B |
| 6.1.2.4 | Циклічна парадигма геополітики | | B |
| 6.1.3 | Теоретичні школи геополітики | 1,5 - 2,5 | |
| 6.1.3.1 | Німецька школа геополітики (Ф. Ратцель, Р. Челлен, К. Хаусхофер, К. Шмітт) | | B |
| 6.1.3.2 | Англо-американська школа геополітики (Г. Маккіндер, А. Мехен, Н. Спайкмен, З. Бжезинський, Ф. Фукуяма, С. Гантінгтон) | | B |
| 6.1.3.3 | Українська школа геополітики (С. Рудницький, Ю. Липа) | | B |
| 6.1.4 | Геостратегія | 0,8 - 1,2 | |
| 6.1.4.1 | Поняття, типологія та ознаки геостратегії | | A |
| 6.1.4.2 | Структурні елементи геостратегії держави | | A |
| 6.1.4.3 | Геостратегічні цілі та пріоритети держави | | B |
| 6.2 | Міжнародний порядок | 1,5 - 2,5 | |
| 6.2.1 | Поняття та основні категорії міжнародного порядку | | |
| 6.2.1.1 | Міжнародний порядок | | B |
| 6.2.1.2 | Світовий порядок | | B |
| 6.2.1.3 | Глобальний порядок | | B |
| 6.2.2 | Моделі та типології міжнародного порядку | | |
| 6.2.2.1 | Різновиди міжнародного порядку | | B |
| 6.2.2.2 | Моделі світового порядку за С. Хоффманом та С. Гантінгтоном | | B |
| 6.2.3 | Забезпечення світового порядку | | |
| 6.2.3.1 | Механізми забезпечення світового порядку | | C |
| 6.2.3.2 | Основні риси нового світового порядку (А. Слотер, Г. Кіссінджер) | | B |
| 6.3 | Міжнародні інтеграційні процеси | 2,5 - 3,5 | |
| 6.3.1 | Міжнародна інтеграція | 1 - 2 | |
| 6.3.1.1 | Поняття та види міжнародної співпраці | | B |
| 6.3.1.2 | Поняття, передумови, ознаки, типи міжнародної інтеграції | | B |
| 6.3.1.3 | Основні моделі інтеграційних об'єднань | | B |
| 6.3.2 | Глобалізація як чинники міжнародних відносин | 1 - 2 | |
| 6.3.2.1 | Поняття та типи глобалізації | | B |
| 6.3.2.2 | Класифікація глобальних проблем | | B |
| 6.3.2.3 | Антиглобалістський рух | | B |