• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", статей 2, 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні"

Конституційний Суд України  | Ухвала від 30.11.2006 № 14-у/2006
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 30.11.2006
  • Номер: 14-у/2006
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 30.11.2006
  • Номер: 14-у/2006
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", статей 2, 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні"
м. Київ
30 листопада 2006 року
N 14-у/2006
Справа N 2-3/2006

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий,
Бринцева Василя Дмитровича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Іващенка Володимира Івановича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Стрижака Андрія Андрійовича - суддя-доповідач,
Ткачука Павла Миколайовича,
розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року N 2505-IV (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 17, N 18-19, ст. 267), статей 2, 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 47, ст. 294).
Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та розглянувши матеріали конституційного подання, Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення окремих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон N 2505), статей 2, 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" (далі - Закон N 535).
Автори конституційного подання в описовій його частині просять роз'яснити:
- чи скасовуються або скорочуються пільги для підприємств, які працюють згідно із Законом N 535;
- чи повинні підприємства, які виробляють автомобілі і комплектуючі вироби до них, у певних випадках сплачувати ввізне мито, акцизний збір та податки.
Однак у заключній частині подання народні депутати України ставлять вже інші запитання:
- чи є норма статті 4 Закону N 535 підставою для непоширення на підприємства, які працюють згідно з цим Законом, дії законодавчих актів, прийнятих після набрання ним чинності, які скасовують або скорочують пільги таких підприємств, надані відповідно до Закону N 535;
- чи поширюється дія підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону N 2505 на підприємства, які працюють згідно із Законом N 535, з урахуванням положень статті 4 цього Закону.
Автори конституційного подання вважають, що практична необхідність у з'ясуванні та роз'ясненні зазначених положень законів України зумовлена тим, що прийнятий Верховною Радою України Закон N 2505 порушує норми Закону N 535, суперечить положенням законів України "Про інвестиційну діяльність" та "Про режим іноземного інвестування". На думку суб'єкта права на конституційне подання, це може призвести до виникнення спорів між відповідними підприємствами і державними виконавчими органами, а також до неоднозначного застосування положень названих законів України при визначенні пріоритетності їх норм.
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 6 листопада 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України"; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України (стаття 93); конституційне подання має містити правове обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39).
Аналіз матеріалів конституційного подання свідчить про те, що зазначених вимог додержано не було.
У конституційному поданні фактично не наведено правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні зазначених положень законів, а лише висловлюється незгода з окремими положеннями Закону N 2505, які скасовують або обмежують пільги, встановлені раніше в законах України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби", "Про плату за землю", в Декреті Кабінету Міністрів України "Про Єдиний митний тариф України".
У конституційному поданні ставляться питання, пов'язані з неузгодженістю між положеннями статей 2, 4 Закону N 535 та положеннями підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону N 2505. Проте відповідно до вимог статей 147, 150 Конституції України, статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" усунення колізій у законодавстві не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Отже, Конституційний Суд України вважає, що підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень підпункту "г" пункту 12 розділу 2, підпункту 3 пункту 7 розділу 3, пунктів "б", "в" розділу 8, пунктів 1, 2 розділу 11, розділу 19, розділу 61 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", статей 2, 4 Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України"; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ