4.5 Типові умови функціонування ОПЕН визначаються щодо:
розподілення по площині ОПЕН джерел організованих викидів в атмосферне повітря та скидів зворотних вод (ОПЕН із зосередженими або з розсіяними по значній площині джерелами викидів, скидів);
режиму викидів, скидів;
розташування ОПЕН по відношенню до населених міст різного типу (великих, середніх та малих населених пунктів);
особливості кліматичних умов та рельєфу місцевості в районі розташування ОПЕН.
4.6 АСЕКМ ОПЕН застосовуються за наявності або можливості настання одного або декількох наступних умов:
постійних або разових перевищень на підприємстві нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, що встановлені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.06.2006 № 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел";
перевищень граничнодопустимих концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечних рівнів діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (списки ГДК № 1, 2, 3; списки ОБРД № 1, 3, 4, які затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я) в зоні можливого впливу ОПЕН по тих забруднюючих речовинах, що присутні у викидах підприємства;
постійних або разових перевищень значень показників вмісту забруднюючих речовин у скидах зворотних вод підприємства у водні об'єкти, що затверджені нормативами граничнодопустимих скидів;
наявності у встановлених контрольних пунктах водних об'єктів, до яких здійснюється скид зворотних вод підприємства, значень максимально разового вмісту одної або декількох забруднюючих речовин у концентраціях, що визначені у додатку 2 до НД "Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод", як "рівні високого забруднення" та "рівні екстремально високого забруднення";
попадання у природне середовище забруднюючих речовин, що становлять небезпеку для довкілля і визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" як високотоксичні та токсичні речовини.
4.7 На підставі аналізу зібраних даних та умов функціонування ОПЕН при попередньому обстеженні визначається доцільність та черговість створення АСЕКМ, проводиться попереднє визначення типу та складу системи, які надалі уточнюються на стадії розроблення технічного завдання на створення АСЕКМ ОПЕН.
5. Формування вимог до АСЕКМ у цілому
5.1 Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ
Визначення умов створення та функціонування АСЕКМ ОПЕН виконується при передпроектному обстеженні ОПЕН. При цьому слід проводити дослідження:
кліматичних факторів, у яких будуть експлуатуватись технічні засоби АСЕКМ ОПЕН;
наявності та надійності джерел енергопостачання;
наявності та параметрів контурів заземлення;
наявності необхідних приміщень;
наявності каналів зв'язку від об'єктів контролю і моніторингу;
кількість і технічний стан існуючих контрольно-вимірювальних пристроїв або систем, які можуть бути використані у складі АСЕКМ ОПЕН;
наявність обслуговуючого технічного персоналу необхідної кваліфікації, який може бути залученим до експлуатації АСЕКМ.
Підготовка, аналізування та оформлення вихідних даних для формування технічних вимог до АСЕКМ виконується при передпроектному обстеженні з урахуванням результатів попереднього обстеження ОПЕН.
5.2 Підготовка вихідних даних для формування технічних вимог
5.2.1 Визначення переліку об'єктів контролю і моніторингу на ОПЕН
Перелік об'єктів для включення до АСЕКМ визначається шляхом аналізу інформації щодо стану та параметрів основних стаціонарних джерел екологічної небезпеки на підприємствах, яка існує у звітах підприємств, а також при огляді їх конструктивних та технологічних особливостей.
При передпроектному обстеженні об'єктів для включення до АСЕКМ проводиться аналіз обсягів та складу викидів (скидів), концентрації забруднюючих речовин та їх потенційна небезпека для атмосферного повітря і поверхневих вод.
Перелік об'єктів, що визначені при передпроектному обстеженні для включення до АСЕКМ, має стати складовою частиною ТЗ на створення АСЕКМ.
5.2.2 Параметри стаціонарних джерел викидів та скидів на ОПЕН.
Параметрами об'єктів контролю і моніторингу є:
склад забруднюючих речовин у середовищі, що контролюється;
максимальний рівень показників, що встановлюються для конкретних об'єктів контролю і моніторингу, з урахуванням забезпечення дотримання у даному районі нормативів екологічної безпеки;
середньодобове статистичне значення концентрацій забруднюючих речовин, які контролюються;
обсяги забруднюючих речовин, які контролюються, для джерел викидів в атмосферне повітря або скидів зворотних вод;
фізичні параметри середовища, у якому будуть встановлюватись датчики контролю;
технічні параметри джерел викидів в атмосферне повітря або скидів зворотних вод.
5.2.3 Склад, обсяг, періодичність та форма представлення інформації контролю і моніторингу до визначених респондентів.
Респонденти АСЕКМ ОПЕН для надання оперативної інформації і періодичної звітності визначаються у проектному завданні.
Оперативна інформація за результатами контролю і моніторингу з АСЕКМ ОПЕН має надаватися автоматизовано визначеним у проектному завданні респондентам у реальному масштабі часу.
У реальному масштабі часу до визначених у проектному завданні респондентів надаються сигнали та дані про небезпечну екологічну ситуацію згідно протоколу обміну інформацією (дата, час, параметр, значення якого перевищило встановлений норматив, можливу причину формування сигналу перевищення та інше).
У реальному масштабі часу до визначених у проектному завданні респондентів також надаються сигнали щодо відмови всієї системи або її складових частин.
Періодично (раз на місяць, квартал, рік) накопичена інформація екологічного контролю і моніторингу, якщо АСЕКМ буде включена до складу РСМД, за узгодженою формою протоколу надається до РСМД.
Ця інформація повинна містити:
максимально разову концентрацію забруднюючих речовин, які контролюються;
середньодобове нормоване значення вмісту забруднюючих речовин, які контролюються;
обсяг вмісту нормованих забруднюючих речовин (г/с, г/год. або т/рік), що викидаються (скидаються) в атмосферне повітря (водні об'єкти).
Періодично до визначених у проектному завданні респондентів може надаватись інформація щодо результатів контролю технічного стану та функціонування АСЕКМ ОПЕН.
Формати протоколів надання інформації від АСЕКМ, якщо вони включені до складу РСМД, мають бути узгодженими з програмним забезпеченням центру моніторингу РСМД.
5.3 Визначення необхідності та порядку проведення НДР та/або ДКР.
5.3.1 Необхідність та порядок проведення НДР та/або ДКР визначаються при передпроектному обстеженні.
Факторами, що визначають необхідність для проведення НДР та/або ДКР, є:
відсутність ЗВТ та контрольно-вимірювальних приладів, необхідних для визначення певних параметрів об'єктів екологічного контролю АСЕКМ ОПЕН;
відсутність методик для використання на ОПЕН ЗВТ та контрольно-вимірювальних приладів;
відсутність методик визначення параметрів джерел забруднення, які вимірюються непрямим методом;
відсутність методик прогнозування можливого екологічного забруднення;
доцільність створення моделюючих комплексів.
Проведення НДР та/або ДКР повинно здійснюватись спеціалізованими науково-дослідними та проектними організаціями.
5.3.2 Перелік необхідних НДР та/або ДКР визначається у ТЗ на створення АСЕКМ ОПЕН.
На кожну НДР або ДКР розроблюється окреме ТЗ, у якому визначається:
мета проведення робіт;
кількісні та якісні показники, які мають бути досягнуті при впровадженні НДР або ДКР;
терміни виконання робіт;
інші необхідні відомості.
ТЗ на виконання НДР або ДКР затверджується замовником.
На виконані НДР складається звіт відповідно до ГОСТ 7.32-91 (ISO 5966-82).
5.3.3 Зміст ДКР зумовлюється характером об'єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення, тощо.
Етапи ДКР регламентуються Єдиною системою конструкторської документації та містять:
технічне завдання;
технічну пропозицію;
ескізний проект;
технічний проект;
розроблення робочої документації;
виготовлення дослідного зразка;
коригування документації та випуск першої партії або першого зразка;
внесення змін, затвердження і тиражування документації, передача її у відділ головного технолога підприємства виробника.
Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи:
уніфікація;
стандартизація;
перевірка виробу на технологічність;
використання програмно-технічних засобів автоматизованого проектування;
планування і управління у мережі.
Результатом ДКР має бути виготовлення дослідного зразка.
5.4 Розроблення технічного завдання на створення АСЕКМ ОПЕН
5.4.1 Технічне завдання на створення АСЕКМ розробляється спеціалізованою проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:
2.04.00 Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;
2.04.06 Автоматизації і КВП;
2.04.07 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем.
Якщо до початку виконання робіт такий вид діяльності, як проектування АСЕКМ ОПЕН, буде включений у перелік робіт, виконання яких потребує наявності відповідної ліцензії, то проектування має здійснюватися на підставі такої ліцензії, що буде видаватися територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
5.4.2 ТЗ на створення АСЕКМ ОПЕН повинне складатися з наступних розділів:
загальна частина, у якій зазначаються найменування проектної документації, шифр проекту та підстави для виконання ТЗ;
мета створення АСЕКМ ОПЕН;
опис об'єктів автоматизації;
складові частини та вимоги до АСЕКМ ОПЕН, у яких зазначаються склад, загальні вимоги, технічні вимоги до складових частин, вимоги до надійності, вимоги щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу, вимоги до збереження інформації при виникненні аварій на ОПЕН, вимоги до захисту від зовнішніх впливів та вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання компонентів;
вимоги до чисельності й кваліфікації обслуговуючого персоналу та режиму його роботи;
вимоги до безпеки;
впровадження АСЕКМ ОПЕН, у якій зазначаються етапи впровадження, стадії проектування та ліцензійні вимоги до проектної організації, підстави для виконання монтажних робіт та ліцензійні вимоги до монтажної організації, проведення авторського нагляду, проведення пусконалагоджувальних робіт та ліцензійні вимоги до пусконалагоджувальної організації, порядок приймання у експлуатацію та склад приймальної комісії;
вимоги щодо забезпечення захисту інформації, яка відноситься до комерційної таємниці ОПЕН та/або належить державі;
порядок коригування ТЗ.
При необхідності до ТЗ включають: плани, схеми, додатки.
ТЗ розробляється на підставі результатів передпроектного обстеження ОПЕН та вихідних даних и матеріалів, які надаються замовником.
Замовник несе відповідальність за повноту і достовірність вихідних даних.
5.5 Затвердження та узгодження ТЗ
Проект ТЗ на створення АСЕКМ, розроблений проектною організацією, передається на узгодження і затвердження замовнику в 3-х примірниках (при необхідності також у електронному вигляді).
Замовник повинен протягом 10-ти робочих днів розглянути ТЗ і, при відсутності зауважень, заповнити аркуш погоджень із зазначенням прізвищ, посад фахівців, що розглядали документацію. ТЗ затверджується підписом керівника, який скріплюється печаткою.
Один примірник ТЗ залишається у замовника, два примірника передаються проектній організації.
У випадку наявності зауважень, замовник письмово передає їх перелік проектній організації, яка протягом 10-ти робочих днів вносить запропоновані замовником зміни та уточнення до ТЗ і направляє його на повторний розгляд.
Якщо зауваження або пропозиції замовника є суперечливими (з точки зору проектної організації), частково або повністю не відповідають чинним нормам і правилам, на базі яких створюється АСЕКМ ОПЕН, рішення щодо їх урахування або виконання приймаються на основі консультативних рекомендацій відповідного територіального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Після затвердження ТЗ один екземпляр документації направляється замовником на узгодження до територіального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, який у встановлений термін повинен розглянути представлені матеріали, погодити ТЗ або надати письмові зауваження.
У випадку наявності зауважень проектна організація коригує ТЗ, яке затверджується замовником і повторно направляється на узгодження в уповноважений територіальний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
6. Регламент функціонування АСЕКМ ОПЕН
6.1 Виконання вимірювань в автоматичному та автоматизованому режимах.
Вимірювання повинні виконуватись безперервно за допомогою спеціалізованих ЗВТ та вимірювальних пристроїв, як правило, в автоматичному режимі, але в деяких умовах, коли безперервні вимірювання неможливі або не є доцільними (обмежений ресурс окремих датчиків, робота від автономних джерел електроживлення тощо), допускається проведення вимірювань в автоматизованому режимі - виконання одноразових вимірювань по команді оператора ПКМ. Режими вимірювання на об'єктах визначаються у технічному проекті.
По можливості необхідно використовувати вимірювальні пристрої, що мають наступні стандартні інтерфейси:
дискретний - "сухий" (релейний) контакт;
аналоговий - струмова петля 4 - 20 мА;
цифровий - RS-485 зі стандартними протоколами ModBus RTU, ModBus TCP.
При виборі ЗВТ перевагу слід віддавати приладам, що мають стандартний цифровий інтерфейс, так як під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають аналоговий інтерфейс, виконувати перевірку результатів на їх припустимість, що обов'язково при використанні аналогових пристроїв, достатньо складно.
Усі цифрові прилади повинні мати засоби автоматичної самодіагностики з видачею відповідного сигналу про несправність.
6.2 Збирання, збереження та передача даних спостережень.
6.2.1 Збирання, збереження та передача даних вимірювань повинно виконуватись безперервно у автоматичному режимі за допомогою спеціальних універсальних комунікаційних модулів та відповідних пристроїв узгодження інтерфейсів.
Збирання даних повинно відбуватись із встановленим періодом. Період збирання даних має автоматично змінюватись у залежності від значення рівня вимірюваного параметра (див. пункт 6.3.1 цього Регламенту).
6.2.2 Під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають аналоговий інтерфейс, повинна виконуватись перевірка результатів на їх припустимість. У випадку виходу значення параметра за межі припустимих значень універсальним комунікаційним модулем повинен формуватись сигнал про відмову в роботі вимірювального приладу.
Під час прийому даних від вимірювальних пристроїв, що мають цифровий інтерфейс, повинна виконуватись перевірка цілісності даних шляхом розрахунків та порівнянь контрольних сум та перевірки на парність.
Прилади, що застосовуються для збирання даних, повинні мати можливість прийому від вимірювальних пристроїв сигналів про відмову.
6.2.3 Збереження отриманих даних в пам'яті універсальних комунікаційних модулів повинно відбуватись згідно з встановленим періодом. Період збереження даних повинен автоматично змінюватись у залежності від значення рівня вимірюваного параметра (див. пункт 6.3.1 цього Регламенту). Значення параметрів про стан НПС повинні зберігатися з моменту отримання результату вимірювань від сигналізаторів до передачі їх на ПКМ.
Збереження параметрів, які контролюються та спостерігаються, у пам'яті повинно відбуватися не менш як у двох ідентичних копіях, захищених контрольною сумою. У випадку невідповідності даних та контрольної суми дані повинні бути автоматично відновлені із резервної копії. У тому разі, коли відновлення неможливе, - повинна фіксуватися відмова обладнання з подальшою передачею інформації про цю подію на ПКМ.
6.2.4 Універсальні комунікаційні модулі виконують функції приймання, проведення попереднього аналізу інформації, яка отримана від аналізаторів і сигналізаторів, та функцію передачі даних про стан контрольованих параметрів до ПКМ у автоматичному та автоматизованому режимах.
У автоматичному режимі прилади повинні мати можливість виконувати безперервну та періодичну (з організацією чергового та позачергового сеансів зв'язку) передачу даних.
Періодична передача даних може здійснюватись з використанням каналів зв'язку, що комутуються.
Для безперервної передачі даних необхідна організація виділеного каналу зв'язку.
Універсальні комунікаційні модулі повинні мати можливість оперативної зміни періоду автоматичного встановлення зв'язку з ПКМ.
У автоматизованому режимі встановлення зв'язку передача даних повинна відбуватись за ініціативи чергового оператора АСЕКМ.
Універсальні комунікаційні модулі повинні виконувати дистанційне тестування складових АСЕКМ по команді з ПКМ.
6.2.5 Тестування складових АСЕКМ повинно відбуватись шляхом заздалегідь визначеного штучного тимчасового порушення функціонування складових, що контролюються (порушення каналів зв'язку датчиків з аналізаторами, відключення або відхилення від нормованих значень параметрів електроживлення тощо).
6.3 Аналіз та порівняння даних за результатами спостережень з нормативами вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та поверхневих водах.
6.3.1 Попередній аналіз результатів вимірювань повинен проводитись універсальними комунікаційними модулями у автоматичному режимі шляхом співставлення відповідності чисельних значень параметрів, які визначені сигналізаторами та аналізаторами, одному з трьох нижченаведених критичних рівнів.
6.3.1.1 Рівень реєстрації відповідає такому значенню вимірюваного параметра, при якому існує доцільність його реєстрації: чисельне значення параметра перевищує рівень власних шумів джерела первинної інформації. При досягненні рівня реєстрації повинно бути забезпечено занесення чисельного значення контрольованого параметра у енергонезалежну пам'ять з періодом, що встановлюється відповідно рівню реєстрації.
Рівень реєстрації повинен відповідати такому значенню параметра, при якому його чисельне значення перевищує рівень максимальної припустимої похибки ЗВТ.
При досягненні рівня реєстрації повинно бути забезпечене занесення чисельного значення параметра до енергонезалежної пам'яті з періодом (періодами), який визначається у ТЗ відповідно рівню реєстрації. При кожному рівні параметра необхідно передбачити два періоди збереження даних, які повинні змінюватись, як автоматично, так і вручну.
6.3.1.2 Рівень розгляду відповідає значенню параметра, що вимірюється, який потребує оперативного визначення причин його появи та можливості певною мірою суттєвого екологічного забруднення навколишнього природного середовища. При досягненні контрольованим параметром рівня розгляду період вимірів та період збереження їх результатів повинен бути автоматично змінений (скорочений) відповідно до періоду рівня розгляду. Одночасно з цим повинен бути ініційованим екстрений зв'язок з ПКМ АСЕКМ з подальшою передачею інформації про подію.
Рівень розгляду має відповідати такому значенню параметра, що контролюється, при якому існує необхідність оперативного визначення факторів, що можуть вплинути на забруднення навколишнього природного середовища
6.3.1.3 Рівень втручання відповідає таким значенням вимірюваних параметрів, які свідчать про факт небезпечного забруднення навколишнього природного середовища. При досягненні параметрами рівня втручання необхідно ініціювати екстрений зв'язок з ПКМ АСЕКМ з подальшою передачею інформації про подію, разом з даними про поточні значення контрольованих параметрів.
Рівень втручання відповідає таким значенням вимірюваних параметрів, які однозначно свідчать про факт небезпечного забруднення навколишнього природного середовища.
При досягненні параметрами, що контролюються, рівня втручання обладнання потрібно автоматично змінювати період виміру та збереження контрольованих параметрів відповідно до рівня втручання та оповістити про цю подію визначених у проектному завданні респондентів.
Відповідно до кожного з трьох рівнів в універсальних комунікаційних модулях повинна бути передбачена можливість дистанційної зміни значень рівнів.
6.3.2 Комплексний аналіз результатів вимірів повинен проводитись за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення на ПКМ.
Спеціалізоване програмне забезпечення на базі отриманих даних має виконувати:
розрахункову функцію вибору максимальних результатів і опосереднення результатів вимірювань за встановлений проміжок часу;
аналітичну функцію порівняння результатів вимірювань вмісту забруднюючих речовин зі встановленими нормативами;
оперативне оповіщення чергового оператора АСЕКМ ОПЕН щодо виявлених випадків перевищення результатами вимірювань встановлених нормативів за заданими критеріями.
6.4 Інформування та оповіщення про перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі та поверхневих водах.
6.4.1 Інформування та оповіщення про перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин повинно мати дворівневу структуру.
При перевищенні рівня розгляду за допомогою універсального комунікаційного модуля повинно виконуватись інформування та оповіщення оператора АСЕКМ.
При перевищенні рівня втручання повинно виконуватись інформування та оповіщення оператора АСЕКМ, інших відповідальних посадових осіб ОПЕН та визначених у проектному завданні респондентів.
Інформування оператора АСЕКМ повинно відбуватися шляхом відображення на екрані монітору ПКМ спеціальних графічних зображень із одночасним відтворенням звукових мовних повідомлень.
7. Проектування АСЕКМ ОПЕН
7.1 Стадії проектування
Проектування АСЕКМ ОПЕН виконується згідно ГОСТ 34.601-90 у дві стадії - технічний проект (ТП) і робоча документація (РД), або в одну стадію - техноробочий проект (ТРП), яка поєднує в собі ТП і РД.
Стадійність проектування зазначається у ТЗ в розділі "Впровадження АСЕКМ ОПЕН".
7.2 Розроблення технічного проекту
7.2.1 Проект розробляється для визначення технічних, технологічних, інженерних рішень АСЕКМ ОПЕН, техніко-економічних показників і кошторисної вартості її створення.
Проект розробляється спеціалізованою проектною організацією, яка повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:
2.04.00 Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;
2.04.06 Автоматизації і КВП;
2.04.07 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем.
Якщо до початку виконання робіт даний вид діяльності (проектування АСЕКМ ОПЕН) буде включений у перелік робіт, виконання яких потребує наявності відповідної ліцензії, то проектування повинне здійснюватися на підставі такої ліцензії, що буде видаватися відповідним територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
7.2.2 Проект розробляється на підставі технічного завдання на проектування і вихідних даних, що визначаються на стадії передпроектного обстеження та/або надаються замовником.
7.2.3 Розділи проекту надаються у чіткій і лаконічній формі без зайвої деталізації в складі та обсязі, що є достатніми для аргументованого обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, переліку необхідного устаткування, а також визначення кошторисної вартості створення АСЕКМ ОПЕН.
Матеріали проекту у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником у чотирьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальникові в п'яти примірниках.
До складу проектної документації, яка передається замовнику, не входять інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів. Ці матеріали зберігаються у проектувальника відповідно до вимог нормативних документів і можуть бути надані замовнику на його вимогу у вигляді копій за умови оплати послуг з розмноження або експертному органу в тимчасове користування на його вимогу.
7.2.4 При необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва в проектній документації наводять їхній перелік з короткою характеристикою та обґрунтуваннями необхідності їхнього виконання.
Проект після узгодження і затвердження є підставою для розроблення наступної стадії проектування - робочої документації.
7.2.5 При застосуванні устаткування індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і не стандартизоване, у відповідних розділах проекту необхідно визначити вихідні вимоги на розробку цього устаткування. Вимоги оформлюються у вигляді технічного завдання, яке затверджується замовником.
7.2.6 Технічний проект узгоджуються з територіальним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Проектувальник відповідає за якість проектних рішень і дотримання вимог нормативних документів відповідно до законодавства.
За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, несе відповідальність замовник відповідно до законодавства.
Проектна документація на усіх стадіях не підлягає узгодженню з організаціями, які виконують будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, якщо це не передбачено завданням на проектування.
Проектна документація на створення АСЕКМ ОПЕН не вимагає обов'язкової комплексної державної експертизи. Необхідність проведення експертизи визначається замовником.
У разі визначення необхідності проведення державної експертизи проектну документацію на експертизу подає замовник. При необхідності проектувальник бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на узгодження та експертизу може взяти на себе проектувальник по його згоді.
Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, що пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.
7.3 Розроблення робочої документації
7.3.1 Робоча документація розробляється на АСЕКМ та її частини для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі документації, затвердженої на попередній стадії.
До складу Робочої документації повинні входити:
робочі креслення, що розроблюються відповідно до вимог нормативних документів комплексу А.2.4 "Система проектної документації необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. Після затвердження проекту за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятися підрядником або іншим проектувальником, які одержали у встановленому порядку право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів для будівництва";
кошторисна документація;
специфікації устаткування, виробів і матеріалів по ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110).
7.3.2 По окремих, особливо складних об'єктах, проектувальник при виконанні робочої документації може виконувати додаткові розробки (не передбачені нормативними документами) та створювати уточнюючі матеріали проекту.
Необхідність зазначених розробок визначається замовником.
Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації устаткування, виробів і матеріалів передаються замовнику у чотирьох екземплярах.
Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу документацію у п'яти екземплярах.
7.3.3 Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів і вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.
8. Розроблення та адаптація спеціалізованого програмного забезпечення
8.1 СПЗ виконується для забезпечення функціонування ПКМ АСЕКМ ОПЕН та спеціалізованих засобів обчислювальної техніки, що входять до складу АСЕКМ, відповідно вимогам, викладеними у ТЗ. Роботи починаються після затвердження ТЗ.
8.2 СПЗ має бути розподілене на об'єктове СПЗ (ОСПЗ) та на СПЗ ПКМ АСЕКМ.
8.3 ОСПЗ установлюється та виконується за допомогою технічних засобів, що розташовуються безпосередньо на об'єктах екологічного моніторингу.
ОСПЗ повинно забезпечувати:
прийом даних вимірювань від датчиків первинної інформації;
попереднє оброблення та зберігання отриманих даних в енергонезалежній пам'яті;
передачу накопичених даних до ПКМ АСЕКМ;
контроль та тестування працездатності об'єктових складових АСЕКМ.
8.4 ОСПЗ повинно підтримувати усі необхідні протоколи обміну з джерелами первинної інформації, що використовуються у АСЕКМ. Дані про результати вимірювань параметрів джерел екологічного забруднення навколишнього природного середовища повинні оброблятись об'єктовими програмно-технічними засобами АСЕКМ безперервно в реальному вимірі часу.
ОСПЗ повинно виконувати аналіз кожного виміряного параметра на відповідність одному з трьох рівнів: рівню реєстрації, рівню розгляду та рівню втручання.
Відповідно до кожного з трьох рівнів в універсальних комунікаційних модулях ОСПЗ повинно забезпечити можливість дистанційної зміни значень рівнів.
Окрім цього для рівня втручання має бути передбачене настроювання переліку респондентів оповіщення та інформації, що їм подається.
8.5 ОСПЗ повинно підтримувати усі необхідні протоколи обміну з ПКМ АСЕКМ.
8.6 ОСПЗ повинно мати у своєму складі модулі самодіагностики та зовнішнього тестування технічних засобів. Модуль автоматичної самодіагностики призначений для безперервного контролю технічних засобів, на яких встановлено СПЗ. У випадку виявлення часткової відмови будь-якого елемента системи, подія має бути зафіксована в енергонезалежній пам'яті та при можливості передана на ПКМ АСЕКМ.
Модуль зовнішнього тестування призначений для перевірки працездатності елементів об'єктової системи та виконує дистанційне тестування по команді з ПКМ.
8.7 Задачі спеціалізованого програмного забезпечення ПКМ АСЕКМ.
СПЗ ПКМ забезпечує функціонування програмно-технічних засобів, що встановлені на ПКМ, і має вирішувати наступні задачі:
періодичного встановлення зв'язку з програмно-технічними засобами, розташованими на контрольованих об'єктах;
прийому та перевірку цілісності даних про стан контрольованих параметрів від об'єктових технічних засобів;
збереження отриманих даних у базі даних;
проведення аналізу даних та відображення його результатів на екрані монітору у вигляді таблиць, гістограм та графіків;
формування звітів в установленому порядку;
періодичного запуску процедури дистанційного тестування АСЕКМ ОПЕН.
8.8 СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати обмеження доступу до системи за допомогою паролів. З метою запобігання виводу системи з ладу під час некваліфікованого користування система повинна мати можливість розподілення прав доступу у залежності від рівня доступу користувача.
Усіх користувачів інформації з ПКМ АСЕКМ можливо поділити на дві групи:
користувачі з рівнем доступу типу "оператор";
користувачі з рівнем доступу типу "адміністратор".
Для користувачів з рівнем доступу "оператор" повинно існувати обмеження для внесення будь-яких змін до установок СПЗ.
Користувачі з рівнем доступу "адміністратор" повинні мати права внесення змін до установок СПЗ, у тому числі і додавання/видалення користувачів - респондентів АСЕКМ.
СПЗ повинно унеможливлювати будь-яким користувачам зміну інформації у базі даних щодо параметрів, які контролюються.
СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати автоматичне з'єднання з програмно-технічними засобами об'єктів контролю для отримання накопичених ними даних. Періодичність з'єднання повинна встановлюватись адміністратором системи окремо для кожного об'єкта контролю.
СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати встановлення позачергового зв'язку об'єктових програмно-технічних засобів з ПКМ при перевищенні параметрами, що контролюються, "граничного рівня розгляду" або "граничного рівня втручання".
СПЗ ПКМ АСЕКМ повинно забезпечувати автоматичне з'єднання з об'єктовими програмно-технічними засобами з метою їх дистанційного тестування. Період тестування повинен встановлюватись адміністратором системи окремо для кожного об'єкта моніторингу.
8.9 Для забезпечення єдності і заданої точності вимірювань можливості програмного забезпечення мають бути сумісними з метрологічними характеристиками ЗВТ.
8.10 При отриманні інформації про досягнення контрольованими параметрами заданих рівнів на екрані монітору ПКМ має бути відображена уся необхідна інформація про об'єкт (склад та об'єм інформації визначаються на стадії розроблення технічного завдання). Додатково за допомогою звукових сигналів привертається увага чергового оператора АСЕКМ.
СПЗ повинне забезпечити відображення накопичених даних у вигляді таблиць, гістограм та графіків, які мають бути погоджені із замовником на стадії розроблення ТЗ.
8.11 СПЗ повинно забезпечувати обмін даними ПКМ за визначеними у проектному завданні респондентами згідно погоджених при розробці проекту протоколів.
8.12 СПЗ повинно мати відкриту модульну архітектуру. Кожна окрема функція або набір функцій мають бути реалізовані у вигляді окремих модулів. Інтерфейс між модулями має бути описаний у експлуатаційній документації.
9. Підготовлення об'єкта до введення в дію
Підготовлення об'єкта до введення в дію забезпечується замовником і роботи по створенню АСЕКМ виконуються організаціями, які мають дозвіл та ліцензії на виконання відповідних робіт, які включають в себе:
забезпечення будівельної готовності;
забезпечення організаційної готовності;
постачання устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів;
проведення будівельно-монтажних робіт;
проведення пусконалагоджувальних робіт;
підготовлення персоналу АСЕКМ;
проведення попередніх випробувань;
проведення дослідної експлуатації;
проведення приймальних випробувань, здавання у експлуатацію.
9.1 Забезпечення будівельної готовності.
Забезпечення будівельної готовності передбачає комплекс заходів для підготовлення об'єкта до монтажу АСЕКМ ОПЕН і включає:
виділення площ для розміщення устаткування АСЕКМ ОПЕН (якщо проектом не передбачене їх будівництво);
виконання будівельно-монтажних робіт, прийнятих на себе замовником (перелік даних робіт наводиться в проекті/частині, що затверджується робочим проектом).
9.2 Забезпечення організаційної готовності.
Забезпечення організаційної готовності містить у собі:
укомплектування штатів відповідних підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування АСЕКМ ОПЕН;
розроблення організаційно-розпорядницької документації і забезпечення нею підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування АСЕКМ ОПЕН;
перевірку, налагодження і, при необхідності, метрологічну атестацію існуючих на ОПЕН контрольно-вимірювальних приладів або систем, які можуть використовуватися у якості джерел первинної інформації;
визначення параметрів існуючих каналів зв'язку, які можуть використовуватись для передачі інформації/обміну даними в АСЕКМ ОПЕН.
9.3 Поставка устаткування, програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів.
Поставка устаткування (за виключенням засобів вимірювальної техніки), програмно-технічних засобів та інформаційних продуктів, що входять до складу АСЕКМ ОПЕН, повинна здійснюватись комплексно на підставі договору з Постачальником.
Експлуатаційна документація на комплекс повинна містити:
формуляр;
паспорти на складові частини;
інструкцію з експлуатації;
керівництво адміністратора;
керівництво оператора;
відомість експлуатаційних документів;
технічну документацію на складові частини згідно з відомістю експлуатаційних документів.
Склад та характеристики засобів вимірювальної техніки, що постачаються, повинні відповідати проектній документації. Комплектність їх експлуатаційної документації повинна визначатись виготовлювачем.
Якість усіх без виключення складових частин комплексу повинна відповідати стандартам, технічним умовам і посвідчуватися відповідними документами.
Копії інформаційних продуктів, що встановлюються на ПК оператора АСЕКМ ОПЕН, повинні передаватись замовнику на електронних носіях.
9.4 Проведення будівельно-монтажних робіт
Будівельно-монтажні роботи повинні здійснюватися тільки на підставі проектної документації, яка погоджена та затверджена у відповідному порядку.
Монтажна організація повинна мати відповідну ліцензію на наступні види робіт:
3.03.00 Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання;
3.03.06 Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних систем;
3.03.07 Автоматизації та КВП.
При виконанні будівельно-монтажних робіт повинні дотримуватися вимоги проекту, а також вимоги наступних нормативних документів:
ПУЭ "Правила устройства электроустановок";
ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок, електроустаткування спеціальних установок";
ДНАОП 1.1.10-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок";
ДНАОП 0.00.1-21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";
Прилади і засоби автоматизації передаються в монтаж тільки за актом їх перевірки. Прилади і засоби автоматизації, які розукомплектовані, без технічної документації (паспорта, свідчення і т. п.), зі змінами, не відображеними в технічних умовах, для проведення перевірки не приймаються.
Персонал будівельно-монтажної організації, який призначений для виконання робіт, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві.
9.5 Проведення пусконалагоджувальних робіт.
Пусконалагоджувальні роботи повинні виконуватися відповідно до СНіП 3.05.07-85.
Пусконалагоджувальні роботи можуть виконуватися організацією, яка виконувала монтажні роботи.
При виконанні пусконалагоджувальних робіт повинні дотримуватися вимог проекту, а також вимог нормативних документів, які наведені у пункті 9.4 цього Регламенту.
Включення АСЕКМ ОПЕН у роботу повинне виконуватися за відсутності порушень вимог до техніки безпеки та умов експлуатації приладів і засобів автоматизації, каналів зв'язку (по температурі, вологості та агресивності навколишнього середовища і т. п.).
Персонал організації, що виконує пусконалагоджувальні роботи, виділений для виконання робіт, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки і правил роботи на діючому підприємстві. Інструктаж проводиться в обсязі, установленому галузевими міністерствами; про його проведенні повинен бути зроблений запис у журналі з техніки безпеки.
При визначенні вимог до показників роботи АСЕКМ ОПЕН у першу чергу повинні задаватися вимоги до показників якості і надійності системи.
При відсутності конкретних вимог до певних другорядних показників роботи АСЕКМ ОПЕН у робочій документації, визначення таких вимог здійснюється замовником за узгодженням з організацією, що виконує пусконалагоджувальні роботи.
Пусконалагоджувальні роботи АСЕКМ ОПЕН необхідно проводити відповідно до вимог, наведених у робочій документації, інструкціях підприємств - виготовлювачів приладів і засобів автоматизації або в галузевих правилах.
Обсяг і умови пусконалагоджувальних робіт визначаються у програмі, що розроблена організацією, яка їх проводить, і затвердженій замовником.
Результати проведення пусконалагоджувальних робіт оформлюються протоколом, у який заносяться оцінка роботи системи, висновки та рекомендації. Реалізація рекомендацій з поліпшення роботи систем автоматизації реалізуються замовником.
9.6 Підготовлення персоналу АСЕКМ
Підготовлення і навчання персоналу, що забезпечує функціонування АСЕКМ ОПЕН, здійснює організація, що виконує пусконалагоджувальні роботи. Перевірка знань та допуск до роботи проводиться комісією.
До складу комісії включаються представники замовника та організації, що виконувала пусконалагоджувальні роботи.
9.7 Проведення попередніх випробувань
Попередні випробування АСЕКМ ОПЕН можуть бути:
автономні;
комплексні.
9.7.1 Автономні випробування
Автономні випробування АСЕКМ ОПЕН необхідно проводити відповідно до програми і методики автономних випробувань, що розроблюється для кожної частини АСЕКМ ОПЕН.
У програмі автономних випробувань вказують:
перелік функцій, що підлягають випробуванням;
опис взаємозв'язків об'єкта випробувань із іншими частинами АСЕКМ ОПЕН;
умови, порядок і методи проведення випробувань та оброблення результатів;
критерії приймання складових частин АСЕКМ ОПЕН за результатами випробувань.
До програми автономних випробувань необхідно додавати графік проведення автономних випробувань.
Підготовлені і погоджені тести (контрольні приклади) на етапі автономних випробувань повинні забезпечити:
повну перевірку функцій і процедур по переліку, погодженому із замовником;
необхідну точність вимірів та обчислень, що визначені у ТЗ;
перевірку основних часових характеристик функціонування програмно-технічних засобів (у тих випадках, коли це є істотним);
перевірку надійності і стійкості функціонування програмно-технічних засобів.
Як вихідну інформацію для тесту рекомендується використовувати фрагмент реальної інформації про стан об'єктів екологічного контролю в обсязі, достатньому для забезпечення необхідної повноти і достовірності випробувань.
Результати автономних випробувань складових частин АСЕКМ ОПЕН необхідно фіксувати у окремих протоколах випробувань. Протокол повинен містити висновок про можливість (неможливість) допуску складових частин АСЕКМ ОПЕН до комплексних випробувань.
У випадку, якщо проведені автономні випробування будуть визнані недостатніми, або буде виявлене порушення вимог регламентуючих документів щодо складу або змісту проектної документації, зазначена частина АСЕКМ ОПЕН підлягає доробленню та призначається новий строк випробувань.
9.7.2 Комплексні випробування
Комплексні випробування АСЕКМ ОПЕН проводять згідно програми шляхом виконання комплексних тестів. Результати випробувань фіксують у протоколі. Роботу завершують оформленням акта приймання у дослідну експлуатацію.
У програмі комплексних випробувань АСЕКМ ОПЕН або частин АСЕКМ ОПЕН вказують:
перелік об'єктів, що випробуються;
склад документації на складові АСЕКМ ОПЕН, що випробуються;
опис процедур обміну даними між об'єктами випробувань, що перевіряються;
черговість випробувань складових частин АСЕКМ ОПЕН;
порядок і методи випробувань, у тому числі склад програмних засобів і устаткування, необхідних для проведення випробувань, включаючи спеціальні стенди і полігони.
Для проведення комплексних випробувань повинні бути представлені:
програма комплексних випробувань;
висновок щодо автономних випробувань відповідних складових частин АСЕКМ ОПЕН та усунення недоліків і врахування зауважень, виявлених при автономних випробуваннях;
комплексні тести випробувань;
програмні і технічні засоби та відповідна їм експлуатаційна документація.
При комплексних випробуваннях допускається використовувати у якості вихідної інформацію, що отримана на автономних випробуваннях складових частин АСЕКМ ОПЕН.
Комплексний тест повинен:
бути логічно ув'язаним;
забезпечувати перевірку виконання функцій складових частин АСЕКМ ОПЕН в усіх режимах функціонування, які визначені у ТЗ на проектування АСЕКМ ОПЕН, у тому числі усіх процедур обміну даними;
забезпечувати перевірку реакції АСЕКМ ОПЕН на некоректну інформацію та на імітацію аварійних ситуацій.
Протокол комплексних випробувань повинен містити висновок про можливість (неможливість) приймання АСЕКМ ОПЕН у дослідну експлуатацію, а також перелік необхідних доробок та термін їх виконання.
Після усунення недоліків проводять повторні комплексні випробування у необхідному обсязі.
9.8 Проведення дослідної експлуатації
Дослідну експлуатацію проводять відповідно до програми, у якій вказують:
умови і порядок функціонування АСЕКМ ОПЕН у цілому та її автономних складових частин окремо;
тривалість дослідної експлуатації, що є достатньою для перевірки правильності функціонування АСЕКМ ОПЕН при виконанні кожної функції і готовності персоналу до роботи;
порядок усунення недоліків, виявлених у процесі дослідної експлуатації.
Під час дослідної експлуатації АСЕКМ ОПЕН ведуть робочий журнал, у який заносять відомості про тривалість функціонування АСЕКМ ОПЕН, відмови, аварійні ситуації, зміни параметрів ОПЕН, проведених коригуваннях програмних засобів, переналагодження технічних засобів. Відомості фіксують у журналі із зазначенням дати і відповідальної особи. У журнал можуть бути занесені зауваження обслуговуючого персоналу щодо зручності експлуатації АСЕКМ ОПЕН.
За результатами дослідної експлуатації ухвалюють рішення щодо можливості (або неможливості) пред'явлення АСЕКМ ОПЕН в цілому та її автономних складових частин окремо на приймальні випробування.
Робота завершується оформленням акта про завершення дослідної експлуатації і допущення системи до приймальних випробувань.
9.9 Проведення приймальних випробувань, здавання у експлуатацію
Приймальні випробування проводять відповідно до програми, у якій вказують:
перелік об'єктів екологічного контролю, виділених у системі для випробувань, і перелік вимог, яким вони повинні відповідати (відповідно до ТЗ);
критерії приймання АСЕКМ ОПЕН та її окремих складових частин;
умови і термін проведення випробувань;
засоби для проведення випробувань;
прізвища осіб, відповідальних за проведення випробувань;
методику випробувань і оброблення їх результатів;
перелік документації, що оформлюється.
Для проведення приймальних випробувань повинна бути пред'явлена наступна документація:
технічне завдання на проектування АСЕКМ ОПЕН;
акт приймання у дослідну експлуатацію;
робочі журнали дослідної експлуатації;
акт завершення дослідної експлуатації і допущення АСЕКМ ОПЕН до приймальних випробувань;
програма і методика випробувань.
Приймальні випробування необхідно проводити на функціонуючому об'єкті.
Приймальні випробування у першу чергу повинні включати перевірку:
повноти і якості реалізації функцій при штатних, граничних, критичних значеннях параметрів об'єктів екологічного контролю та в інших умовах функціонування АСЕКМ ОПЕН, зазначених у ТЗ;
виконання кожної вимоги, що ставиться до інтерфейсу системи;
роботи обслуговуючого персоналу в діалоговому режимі;
засобів і методів відновлення працездатності АСЕКМ ОПЕН після відмов;
комплектності та якості експлуатаційної документації.
Перевірку повноти та якості виконання функцій АСЕКМ ОПЕН рекомендується проводити у два етапи. На першому етапі проводять випробування окремих функцій (завдань, комплексів завдань). При цьому перевіряють виконання вимог ТЗ до функцій (завданням, комплексам завдань). На другому етапі проводять перевірку взаємодії завдань у системі і виконання вимог ТЗ до системи в цілому.
За узгодженням із замовником перевірка завдань залежно від їх специфіки може проводитися автономно або у складі комплексу. Об'єднання завдань при перевірці у комплексах доцільно проводити з урахуванням спільності використовуваної інформації і внутрішніх зв'язків.
Перевірку роботи персоналу у діалоговому режимі проводять із урахуванням повноти і якості виконання функцій системи в цілому.
Перевірці підлягає:
повнота повідомлень, директив, запитів, доступних операторові, і їх достатність для експлуатації системи;
складність процедур діалогу, можливість роботи персоналу без спеціальної підготовки;
реакція системи і її частин на помилки оператора, засоби сервісу.
Перевірка засобів відновлення можливостей функціонування АСЕКМ ОПЕН після відмов ЕОМ повинна включати:
перевірку наявності в експлуатаційній документації рекомендацій з відновлення можливості функціонування і повноту їхнього опису;
перевірку практичного виконання рекомендованих процедур;
перевірку можливості функціонування засобів автоматичного відновлення функцій автоматизованих ПКМ (при їхній наявності).
Перевірку комплектності і якості експлуатаційної документації необхідно проводити шляхом аналізу документації на відповідність вимогам нормативно-технічних документів і ТЗ.
Результати випробувань об'єктів, передбачених програмою, фіксують у протоколах, що містять наступні розділи:
призначення випробувань і номер розділу вимог ТЗ на АСЕКМ ОПЕН, по якому проводять випробування;
склад технічних і програмних засобів, що використовуються при випробуваннях;
перелік методик, відповідно до яких проводилися випробування, оброблення та оцінка результатів;
умови проведення випробувань і характеристики вихідних даних;
засоби зберігання та умови доступу до програми, що тестує;
узагальнені результати випробувань;
висновки про результати випробувань і відповідність створеної АСЕКМ ОПЕН або її частин певному розділу вимог ТЗ.
Окремі протоколи випробувань по всій програмі узагальнюють у єдиному протоколі, на підставі якого роблять висновок про відповідність АСЕКМ ОПЕН вимогам ТЗ і можливості оформлення акта приймання АСЕКМ ОПЕН у промислову експлуатацію.
Приймання у експлуатацію змонтованої АСЕКМ ОПЕН або її складових здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"
Порядок роботи приймальної комісії визначається СНіП 3.05.07.
Роботу по проведенню приймальних випробувань завершують оформленням акта приймання АСЕКМ ОПЕН у постійну експлуатацію.
10. Технічний супровід АСЕКМ ОПЕН
10.1 Виконання робіт згідно гарантійних зобов'язань
На етапі "Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов'язань" здійснюються роботи з усунення недоліків, виявлених при експлуатації АСЕКМ ОПЕН, протягом встановлених гарантійних строків.
10.2 Проведення післягарантійного технічного обслуговування
10.2.1 На етапі "Післягарантійне обслуговування" здійснюють роботи з:
аналізу функціонування системи;
виявлення відхилень фактичних експлуатаційних характеристик АСЕКМ ОПЕН від проектних значень;
встановлення причин цих відхилень;
усунення виявлених недоліків і забезпечення стабільності експлуатаційних характеристик АСЕКМ ОПЕН;
внесення необхідних змін у документацію на АСЕКМ ОПЕН.
10.2.2 Експлуатація системи здійснюється згідно з правилами та посадовими інструкціями, затвердженими керівником об'єкта і погодженими у встановленому порядку.
На кожному підприємстві для забезпечення надійної експлуатації АСЕКМ наказом або розпорядженням адміністрації мають бути призначені:
особа, відповідальна за експлуатацію системи;
обслуговуючий персонал, який повинен мати відповідну професійну підготовку.
Особа, що відповідає за експлуатацію системи, повинна враховувати рекомендації цього регламенту та утримувати систему у працездатному стані шляхом контролю за своєчасним проведенням технічного обслуговування та попереджувального ремонту, необхідність якого визначається за результатами автоматичного тестування.
10.2.3 Для здійснення експлуатації на АСЕКМ необхідна наявність наступної документації:
паспорт системи;
технічний опис системи;
журнал обліку робіт з технічного обслуговування;
план-графік технічного обслуговування;
журнал обліку несправностей.
Крім того, на ПКМ повинні бути засоби реєстрації службової інформації (журнали, які ведуться оператором, та програмні засоби автоматичного документування, формат запису службової інформації яких розробляється власником АСЕКМ).
10.2.4 Технічне обслуговування комплексу АСЕКМ виконується спеціалізованою організацією або штатним підрозділом ОПЕН, що отримали відповідний дозвіл.
Технічне обслуговування виконується відповідно до експлуатаційної документації, що поставляється разом з програмно-технічними засобами та засобами вимірювальної техніки.
Технічне обслуговування має бути планове (регламентне) або позапланове.
Для контролю проведення технічного обслуговування на ОПЕН має бути розроблений план-графік технічного обслуговування та існувати журнал обліку робіт з технічного обслуговування та виявлених несправностей.
Організація технічної діагностики, обслуговування і ремонту АСЕКМ повинна відповідати вимогам технічної документації на складові частини системи.
10.2.5 Для забезпечення безперервної роботи АСЕКМ має бути забезпечена необхідним резервом технічних засобів, що передбачений проектною документацією.
10.2.6 Для забезпечення єдності, заданої точності вимірювань необхідно проводити повний контроль параметрів засобів вимірювальної техніки у відповідності до їх регламенту.
| Начальник Держекоінспекції | М. Костров |
( Текст взято з сайту Мінприроди http://www.eco-poltava.gov.ua/ )
