Про додаткові заходи щодо організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби

У військах організація поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, у ряді випадків не відповідає вимогам розділу 3 Тимчасового статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та додатку 10 до цього Статуту, наказів і директив Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Деякі командири частин несвоєчасно сповіщають батьків (найближчих родичів) загиблого (померлого) і районні (міські) комісаріати за місцем проживання сім'ї чи призову загиблого (померлого), не завжди вірно вказують причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовців, не надсилають необхідні довідки та висновки медичних експертів.

Нерідко особи, які супроводжують труну з тілом покійного, дезинформують родичів загиблого (померлого) військовослужбовця про причини та обставини його смерті, виявляють бездушність стосовно них.

Начальники і військові коменданти гарнізонів, командири військових частин і військові комісари не завжди забезпечують поховання військовослужбовців транспортом, оркестром і почесним ескортом у випадках, передбачених Тимчасовим статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Це викликає справедливе невдоволення близьких родичів померлих (загиблих), завдає значного збитку авторитету Збройних Сил України,

1. Заступникам Міністра оборони України, командуючим видами Збройних Сил України, військами військових округів, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючим об'єднаннями, командирам з'єднань, військових частин, начальникам гарнізонів, установ, військовим комісарам Республіки Крим, Київському і Севастопольському міським, обласним, міським і районним військовим комісарам:

організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби та відання військових почестей здійснювати згідно з вимогами розділу 3 Тимчасового статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, додатку 10 до цього Статуту та Інструкції "Про організацію поховання військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження військової служби (додаток до наказу);

забезпечити об'єктивне розслідування фактів загибелі (смерті) військовослужбовців, які проходять військову службу в підпорядкованих з'єднаннях, військових частинах і установах, установлювати їх справжні причини, обставини і безпосередніх винних;

порядок та організацію поховання у кожному окремому випадку узгоджувати з місцевими органами влади, громадськими організаціями та рідними загиблих (померлих);

для участі у відданні військових почестей при похованні військовослужбовців та ветеранів війни залучати підрозділи Збройних Сил України, а в гарнізонах, де відсутні або малочисельні військові частини, які входять до складу Збройних Сил України, також підрозділи військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ, Прикордонних військ, Національної гвардії та Цивільної оборони згідно з директивою N Д-2/5/255/6/304 від 25.09.93 р.;

встановити належний контроль за організацією поховання померлих ветеранів війни та відданням військових почестей при їх похованні;

витрати, пов'язані з похованням військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, відносити за рахунок статті 0823 кошторису Міністерства оборони України;

організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, здійснювати згідно з вимогами Інструкції про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (додаток до наказу);

патолого-анатомічні (судово-медичні) дослідження і бальзамування тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, проводити:

у військово-медичних закладах Міністерства оборони України - з використанням медичного майна поточного постачання, а в разі необхідності - із залученням коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків цих закладів на придбання медикаментів і перев'язувальних матеріалів;

у медичних закладах інших міністерств і центральних органів виконавчої влади - за рахунок коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків Міністерства оборони України на медичне обслуговування. В цих випадках командирами військових частин, в яких проходили службу загиблі (померлі) військовослужбовці, подаються за встановленим порядком рахунки і протоколи досліджень (бальзамування) до органу управління медичної служби відповідного виду Збройних Сил, оперативного командування, який зобов'язаний здійснити оплату за поданими рахунками протягом десяти діб.

2. Директиви Міністра оборони СРСР N Д-26 від 22.05.90 р. та N Д-32 від 09.06.90 р. вважати такими, що не застосовуються в Збройних Силах України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

4. Наказ розіслати до окремої військової частини.

1. Загальні положення

1.1. Інструкція про організацію зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (далі - Інструкція) визначає порядок дій і обов'язки посадових осіб щодо організації зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Збройних Силах України (далі загиблих (померлих).

1.2. Усі обов'язки, покладені цією Інструкцією на командирів військових частин, в яких проходили службу загиблі (померлі), поширюються на командирів військових частин, де військовослужбовці перебували у службовому відрядженні під час загибелі (смерті).

2. Порядок направлення тіл загиблих (померлих) до патолого-анатомічних (судово-медичних) закладів (відділень)

2.1. Тіло загиблого (померлого) після констатації факту біологічної смерті повинне дві години знаходитись у палаті чи в іншому приміщенні. Не пізніше 4 годин з моменту смерті та після її констатації труп повинен бути доставлений в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення), обладнаний холодильною камерою або з прохолодним приміщенням, яке призначене для зберігання трупів.

2.2. Доставка тіла загиблого (померлого) військовослужбовця в патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) здійснюється на ношах автомобільним транспортом під наглядом медичного працівника. Разом з трупом військовослужбовця начальнику патолого-анатомічного (судово-медичного) закладу (відділення) подаються відповідні документи (історія хвороби, медична книжка), оформлені в установленому порядку. Патолого-анатомічне (судово-медичне) дослідження загиблих (померлих) проводиться після констатації біологічної смерті у терміни не пізніше однієї доби з моменту смерті, включаючи віддалені гарнізони.

2.3. За необхідності перевезення група на далеку відстань у теплу пору року або у разі неможливості організації зберігання трупа в умовах, зазначених в пункті 2.1. Інструкції, або за інших обставин, які можуть призвести до прискореного розкладання тканин трупа до поховання, тіло загиблого (померлого) підлягає бальзамуванню в патолого-анатомічних (судово-медичних) закладах (відділеннях). Необхідність проведення бальзамування тіл загиблих (померлих) в кожному конкретному випадку визначається посадовою особою, яка відповідає за зберігання тіла загиблого (померлого), разом з посадовою особою, яка відповідає за безпосереднє проведення бальзамування.

2.4. У разі проведення патолого-анатомічних (судово-медичних) досліджень фахівцем-військовослужбовцем або працівником Збройних Сил України бальзамування тіла загиблого (померлого) проводиться цим фахівцем.

2.5. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця у військово-лікувальному закладі Міністерства оборони України організація матеріального забезпечення бальзамунання покладається на командира (начальника) військово-лікувального закладу. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу Міністерства оборони України організація матеріального забезпечення бальзамування покладається на командира військової частини, в якій проходив службу загиблий (померлий), або військового комісара адміністративної одиниці, де військовослужбовець перебував у відпустці.

3. Відповідальність за зберігання тіл загиблих (померлих) у патолого-анатомічних (судово-медичних) закладах (відділеннях)

3.1. Відповідальність за зберігання тіла померлого, яке знаходиться в патолого-анатомічній лабораторії Міністерства оборони України, покладається на її начальника.

3.2. Відіповідальність за зберігання тіла загиблого (померлого), яке доставлене у патолого-анатомічне відділення військово-лікувального закладу Міністерства оборони України або із такого закладу до патолого-анатомічного (судово-медичного) закладу (відділення) іншого військового формування або Міністерства охорони здоров'я України, покладається на начальника військово-лікувального закладу Міністерства оборони України.

3.3. Відповідальність за зберігання тіл військовослужбовців, які загинули (померли) внаслідок травм, отруєнь та нещасних випадків несе начальник судово-медичної лабораторії Міністерства оборони України, яка виконувала розтин за постановою чи направленням слідчих та прокурорів.

3.4. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу відповідальність за зберігання тіла загиблого (померлого), яке доставлене у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) іншого військового формування або Міністерства охорони здоров'я України, покладається на командира військової частини, в якій проходив службу загиблий (померлий), або військового комісара адміністративної одиниці, де військовослужбовець перебував у відпустці.

4. Обов'язки посадових осіб щодо організації зберігання тіл загиблих (померлих)

4.1. У випадку смерті військовослужбовця у військово-лікувальному закладі Міністерства оборони України його начальник зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) по команді, а також командира військової частини, в якій проходив службу військовослужбовець;

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад Міністерства оборони України (патолого-анатомічне відділення військового госпіталю), а у разі їх відсутності у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) іншого військового формування або Міністерства охорони здоров'я України (за погодженням) з дотриманням вимог пункту 2.1. Інструкції та проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

організувати проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) за умов, викладених в пункті 2.3. Інструкції. У разі проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження у закладі іншого військового формування або Міністерства охорони здоров'я України організувати проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) фахівцем цього закладу.

4.2. У випадку загибелі (смерті) військовослужбовця за межами військово-лікувального закладу Міністерства оборони України (на території або за межами військової частини) командир військової частини, в якій проходив службу загиблий (померлий), зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) по команді, а також родичів загиблого (померлого) та військовий комісаріат адміністративної одиниці, де буде відбуватися поховання;

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) у порядку, який визначається пунктом 4.1. Інструкції та проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

організувати проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) відповідно до вимог пункту 4.1. Інструкції.

4.3. У випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час перебування у відпустці військовий комісар адміністративної одиниці, де військовослужбовець перебував у відпустці зобов'язаний:

повідомити про факт загибелі (смерті) по команді, в також командира військової частини, в якій проходив службу військовослужбовець, родичів загиблого (померлого) та військовий комісаріат адміністративної одиниці, де буде відбуватися поховання;

забезпечити доставку тіла загиблого (померлого) у патолого-анатомічний (судово-медичний) заклад (відділення) у порядну, який визначений пунктом 4.1 Інструкції та проведення патолого-анатомічного (судово-медичного) дослідження;

організувати проведення бальзамування тіла загиблого (померлого) відповідно до вимог пункту 4.1 Інструкції.

5. Порядок організації транспортування тіл загиблих (померлих) військовослужбовців до місця поховання

5.1. Командир військової частини, який отримав повідомлення про загибель (смерть) військовослужбовця, в термін не пізніше 1 доби повинен відрядити своїх представників до місця зберігання трупа із завданням організації транспортування тіла загиблого (померлого) та його поховання, отримати спеціальний дозвіл місцевого санітарно-епідеміологічного закладу на транспортування трупа в іншу місцевість (у випадку загибелі) (смерті) військовослужбовця під час відпустки отримання такого дозволу покладається на військового комісара адміністративної одиниці, де військовослужбовець перебував у відпустці).

5.2. Командир військової частини, в якій проходив службу загиблий (померлий), несе персональну відповідальність за організацію транспортування тіла загиблого (померлого) до місця поховання в термін не пізніше 3 діб від моменту смерті.

5.3. Транспортування тіла загиблого (померлого) до місця поховання залізничним або авіаційним транспортом дозволяється тільки в оцинкованій герметично запаяній труні, розміщеній в дерев'яному транспортному ящику.