МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
| 26.07.2018 N 142/0/103-18 |
Щодо деяких питань оплати праці
Умови оплати праці медичних працівників визначаються згідно зі спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 р. N 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" (далі - наказ N 308/519), розробленим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 р. N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах" на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішеннями Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. Зазначене підвищення передбачене також підпунктом 7 пункту 2.4.6 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення (далі - Умови), затверджених наказом N 308/519.
Підвищення, передбачені пунктами 2.4.5 - 2.4.6 Умов, установлюються до посадового окладу, визначеного за пунктами 2.1 - 2.2 Умов, з урахуванням підвищень за кваліфікаційну категорію, оперативні втручання, диплом з відзнакою, санітарний транспорт (пункт 2.4.7 Умов).
Надбавка за тривалість безперервної роботи встановлюється у порядку та розмірах, затверджених у пункті 4.1 Умов.
Згідно з пунктом 4.6 Умов надбавки за тривалість безперервної роботи нараховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за посадою, яку обіймають працівники, визначеного згідно з пунктами 2.1 - 2.2 Умов, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію і без урахування інших підвищень, надбавок, доплат (за винятком лікарів МСЕК, працівників протичумних закладів та структурних підрозділів з боротьби з особливо небезпечними інфекціями інших закладів). Працівникам, які мають право на надбавку за тривалість безперервної роботи за двома та більше підставами, така надбавка встановлюється за однією із підстав.
Компенсація за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні, нічний час є обов'язковою для підприємств (установ, організацій) усіх форм власності і господарювання (ст. 12 Закону України "Про оплату праці").
Відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) робота у святкові та неробочі дні підлягає компенсації відповідно до статті 107 КЗпП.
Оплата праці у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася в межах місячної норми часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
У такому розмірі оплачують години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.
| Заступник директора Департаменту - начальник відділу регулювання умов і охорони праці | С. Рябоконь |