ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| 07.05.2008 N 140 |
Україна в світовій транспортній системі та перспективи розвитку вітчизняного судноплавства
Заслухавши й обговоривши доповідь завідувача відділу ринку транспортних послуг Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України доктора економічних наук О.М.Котлубая "Україна в світовій транспортній системі та перспективи розвитку вітчизняного судноплавства", Президія НАН України відзначає наукову і практичну актуальність досліджень інституту для вирішення завдань ефективнішої інтеграції України у світову транспортну систему.
Важливість піднесення вітчизняного торговельного судноплавства, за висновками спеціалістів Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, визначається провідними тенденціями сучасного економічного розвитку. Нині переважна більшість обсягів світової міждержавної торгівлі здійснюється морем, а європейська транспортна мережа за програмою "Автошляхи моря" переходить на використання головним чином водного транспорту. За цих умов досягнення Україною високого рівня економічного розвитку значною мірою стримується відсутністю розвиненого торговельного судноплавства як надійної основи незалежності національної зовнішньої торгівлі, експорту транспортних послуг на світовий фрахтовий ринок та забезпечення національних інтересів України у складних процесах її входження у світове співтовариство. Якщо обсяги світової морської торгівлі у 2007 році становили близько 7,5 млрд. тонн, то обсяги суто української морської торгівлі ледве досягли 4,5 млн. тонн, що становить близько 0,05% від світових. Тим часом у загальному обсязі морської торгівлі за 2007 рік перевезено близько 1% вантажів, які походять з України, а з урахуванням транзиту через українські порти - близько 2% вантажів.
Дослідження комплексу проблем, пов'язаних зі станом імплементації в Україні основ міжнародної морської політики, дозволили виявити наявність системних недоліків, які гальмують розвиток національного торговельного судноплавства, створюють загрозу як національним інтересам, так і економічній безпеці держави.
Сучасний стан морських перевезень не відповідає потребам економіки України і не забезпечує використання її транзитного потенціалу. Зберігається тенденція втрати Україною ринку транспортних послуг. Про це свідчать випереджаючі темпи нарощування імпорту послуг на морські вантажні перевезення порівняно з експортом. Практично втрачено основний потенціал вітчизняного морського флоту, а той флот, що залишився під Національним прапором України, є неконкурентоспроможним на світовому фрахтовому ринку. Вітчизняне суднобудування орієнтовано головним чином на виконання експортних замовлень. Технологічна, наукова і випробувальна база суднобудування морально та фізично застаріла, знос основних фондів підприємств становить від 30% до 60% і більше. Потенційні можливості вітчизняних портів істотно обмежуються незадовільним технічним станом майже третини причального фронту, 70% площі відкритих складських майданчиків потребують ремонту або реконструкції, технологічне устаткування у портах здебільшого морально застаріле, фізично зношене. Оновлення і модернізації потребують технічні засоби забезпечення безпеки мореплавства.
В умовах відсутності достатніх інвестицій та державної підтримки портове господарство України відстає від розвитку відповідних систем основних конкурентів. Загострюється проблема збереження та нарощування українського кадрового потенціалу, підвищення його конкурентоспроможності на міжнародному ринку.
Відсутність виваженої державної морської політики, недостатній державний вплив та контроль за морською діяльністю виробничих підрозділів призвели до дезорганізації виробництва, розриву технологічних і господарських зв'язків з колишньою клієнтурою, суміжниками, до неефективного використання майна та втрати перспектив розвитку.
Зазначені обставини висувають перед вітчизняними науковими установами, зокрема перед Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, який має значний досвід у сфері досліджень проблем розвитку морського торговельного судноплавства, відповідальні завдання із обґрунтування і аналітичного супроводу оптимізації системи забезпечення національної безпеки і врахування національних інтересів у морській сфері, створення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. При цьому першорядного значення набувають розробки з проблем вдосконалення нормативно-правового регламентування галузі. У цьому плані важливе значення мають розроблені інститутом проекти Концепції державної морської політики України та Концепції Національних правил перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у змішаному наземно-водному сполученні, які можуть бути покладені в основу Морської доктрини України.
Президія НАН України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Доповідь завідувача відділу ринку транспортних послуг Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України доктора економічних наук О.М.Котлубая взяти до відома.
2. Схвалити розроблені Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України проекти Концепції державної морської політики України та Концепції Національних правил перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у змішаному наземно-водному сполученні (додаються).
3. Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України (академік НАН України В.М.Литвин):
3.1. Із врахуванням зауважень, висловлених при обговоренні, доопрацювати і у встановленому порядку направити проект Концепції морської політики України і проект Концепції Національних правил перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у змішаному наземно-водному сполученні до Кабінету Міністрів України та профільних комітетів Верховної Ради України.
3.2. Спільно з відділеннями економіки (академік НАН України В.М.Геєць) й історії, філософії та права (академік НАН України О.С.Онищенко) внести корективи до планів науково-дослідної роботи на 2008 та наступні роки, передбачивши у них поглиблену розробку:
- комплексних економічних та правових проблем розвитку міжнародної морської торгівлі з урахуванням перспектив участі України у міжнародному розподілі послуг з перевезення вантажів морем;
- проблем збереження національного науково-технічного потенціалу морського господарства та розвитку досліджень тенденцій фрахтового ринку і підприємницької діяльності у торговельному судноплавстві;
- проблем уніфікації нормативно-правової бази, що регулює транспортну діяльність, та її адаптацію до європейських стандартів.
4. Зважаючи на актуальність і перспективність отриманих наукових результатів, Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (академік НАН України Б.В.Буркинський) із залученням фахівців Відділення історії філософії та права НАН України продовжити дослідження з проблем розвитку національної транспортної системи та вітчизняного судноплавства і протягом 2008 року подати до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та профільних міністерств пропозиції щодо:
4.1. Проекту Морської доктрини України.
4.2. Внесення змін до чинної редакції Кодексу торговельного мореплавства України та інших законодавчих актів, визначивши концептуальні засади, що стосуються:
- організаційно-правової форми подальшого функціонування в Україні морських портів та флоту;
- створення в Україні міжнародного реєстру суден;
- створення єдиної державної Системи забезпечення безпеки мореплавства;
- національних правил перевезення вантажів у змішаному наземно-водному сполученні, в яких передбачити принципи лібералізації ціноутворення, застосування електронної торгівлі та контролю громадських організацій й об'єднань за їх дотриманням;
- звільнення від оподаткування проектно-конструкторських робіт, які виконуються вітчизняними розробниками, на будівництво суден.
4.4. Розробки проекту державної програми "Водний транспорт України", в якій передбачити дієві заходи щодо подальшого зміцнення матеріально-технічної бази державних судноплавних компаній та портів за рахунок поповнення флоту сучасними суднами, які відповідають міжнародним вимогам з позицій економічності та екологічності, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного водного транспорту.
4.5. Заходів для забезпечення попиту на послуги з перевезення вантажів морем шляхом прийняття змін до чинного законодавства в частині віднесення фрахтових платежів українських експортерів та імпортерів за морське перевезення продукції на її собівартість не менше, ніж у подвійному обсязі та оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою.
4.5. Створення державної системи моніторингу заходів з реформування та розвитку суднобудівної промисловості.
4.6. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій, зокрема іноземних, зменшення витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств, удосконалення нормативно-правової бази, зокрема доопрацювання Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 555 "Про затвердження Порядку включення суднобудівних підприємств до переліку підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості".
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
| Президент Національної академії наук України академік НАН України Перший віце-президент - головний учений секретар Національної академії наук України академік НАН України | Б.Є.Патон А.П.Шпак |
(Проекти Концепції державної морської політики України та Концепції Національних правил перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів у змішаному наземно-водному сполученні не наводяться)