Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про підсудність спорів Вищому арбітражному суду України)

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Тимченка Івана Артемовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича - суддя-доповідач,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

за участю представника суб'єкта права на конституційне подання Стичинського Броніслава Станіславовича - першого заступника Міністра юстиції України, представників Верховної Ради України Шинкаря Олександра Івановича - заступника завідувача Відділу зв'язків з органами правосуддя Секретаріату Верховної Ради України та Яроша Володимира Миколайовича - завідувача Відділу Науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України.

Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання Президента України про невідповідність Конституції України пункту 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" від 13 травня 1997 року N 251.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність спору щодо повноважень Вищого арбітражного суду України розглядати справи, у яких однією із сторін є Кабінет Міністрів України, в тому числі про визнання недійсними його актів.

Заслухавши суддю-доповідача Корнієнка М.І., пояснення Стичинського Б.С., Шинкаря О.І., Яроша В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. У конституційному поданні йдеться про те, що пункт 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" від 13 травня 1997 року N 251) прийнято з порушенням статті 6 Конституції України, якою встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. А органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Розгляд справ за участю Кабінету Міністрів України, зокрема тих, у яких оспорюються його акти, не може належати, як зазначено у конституційному поданні, до повноважень Вищого арбітражного суду України. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 106 Конституції України скасування актів Кабінету Міністрів України віднесено до повноважень Президента України, а вирішення питань про конституційність цих актів - до повноважень Конституційного Суду України (статті 147, 150 Конституції України).

2. Заперечуючи проти наведених у поданні доводів щодо неконституційності пункту 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України, Голова Верховної Ради України в листі до Конституційного Суду України та представники Верховної Ради України на пленарному засіданні Суду наголошували, що віднесення до підсудності Вищого арбітражного суду України справ у спорах про визнання недійсними актів Кабінету Міністрів України не суперечить статті 6 та пункту 16 частини першої статті 106 Конституції України, оскільки тут, на їх думку, йдеться про здійснення Президентом України адміністративної функції, а Вищим арбітражним судом України - правосуддя.

3. Конституційний Суд України виходить з того, що передбачені пунктом 1 статті 12 та пунктом 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України повноваження Вищого арбітражного суду України стосовно розгляду справ, у яких однією із сторін є Кабінет Міністрів України, в тому числі справ у спорах про визнання недійсними його актів, з підстав, зазначених у законодавстві, відповідає частині другій статті 124 Конституції України, за якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також частині четвертій статті 13 Конституції України, за якою держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Вищий арбітражний суд України є вищим судовим органом, який здійснює правосуддя в господарських відносинах, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами (статті 1, 10 Закону України "Про арбітражний суд"). Йому підсудні справи у господарських спорах, в яких Кабінет Міністрів України є однією із сторін, а також справи у спорах про визнання недійсними його актів, якщо вони порушують права конкретних суб'єктів господарських відносин.

Встановлене пунктом 16 частини першої статті 106 Конституції України повноваження Президента України скасовувати акти Кабінету Міністрів України не впливає на межі юрисдикції арбітражних судів, і зокрема Вищого арбітражного суду України.

Конституційне повноваження Президента України щодо скасування актів Кабінету Міністрів України і повноваження Вищого арбітражного суду України щодо визнання таких актів недійсними з підстав, зазначених у законодавстві, є самостійними гарантіями забезпечення законності у діяльності Кабінету Міністрів України, які не виключають одна одну. До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 150 Конституції України), а не про їх законність.

На основі викладеного та керуючись статтями 147, 150 і 152 Конституції України, статтями 61, 63, 65, 69, 70 і 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 1 статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України щодо підсудності Вищому арбітражному суду України підвідомчих арбітражним судам відповідно до статті 12 Арбітражного процесуального кодексу України справ у спорах, однією із сторін у яких є Кабінет Міністрів України.

2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.