Щодо права на податкову знижку

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на податкову знижку та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо права включення до податкової знижки суми коштів, сплачених за користування іпотечним кредитом.

Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Кодексу.

Так, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді, зокрема:

частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу (пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу);

суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

Порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки встановлено ст. 175, згідно з п. 175.1 якої таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Пунктом 175.4 ст. 175 Кодексу передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 Кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається, збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року N 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила) та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно до п. 4 Правил громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

При цьому реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 7 Правил).

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання).

Відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи.

Враховуючи викладене, у разі якщо інформація про місце проживання платника податків, що була внесена до паспорту у 2019 році, відповідає адресі об'єкта житлової іпотеки, то у такого платника за результатами 2019 року виникає право на податкову знижку, при цьому враховуються витрати понесені протягом всього календарного року.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.