У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України
| м. Київ 15 листопада 2006 року N 12-у/2006 | Справа N 2-2/2006 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий, суддя-доповідач,
Бринцева Василя Дмитровича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Іващенка Володимира Івановича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Станік Сюзанни Романівни,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача Пшеничного В.Г. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Генеральна прокуратура України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України.
Підставу для офіційного тлумачення вказаних положень Конституції України суб'єкт права на конституційне подання обґрунтовує розробкою законопроекту "Про прокуратуру", а також тим, що термін "недовіра", який вживається в них, можна тлумачити по-різному. Зазначене, на думку Генеральної прокуратури України, свідчить про можливість неправильного застосування Основного Закону України у правовідносинах щодо звільнення Генерального прокурора України з посади.
Положення пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України в редакції 1996 року (до набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, які, на думку автора конституційного подання, підлягають тлумаченню Конституційним Судом України, передбачали порядок призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України, в тому числі і внаслідок висловленої йому недовіри.
2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 31 жовтня 2006 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
На час звернення суб'єкта права на конституційне подання до Конституційного Суду України були чинними положення пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України в редакції 1996 року, що регламентували процедуру призначення на посаду, звільнення з посади Генерального прокурора України, а також висловлення парламентом недовіри Генеральному прокурору України, що має наслідком його відставку з посади.
Однак 8 грудня 2004 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Конституції України" N 2222-IV і на момент розгляду Конституційним Судом України питань, порушених у конституційному поданні, діє нова редакція положень пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України.
Оскільки юрисдикція Конституційного Суду України поширюється тільки на чинні нормативно-правові акти, то клопотання суб'єкта права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення зазначених положень Конституції України не підлягає розгляду Конституційним Судом України.
Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року N 8-рп/2002 викладено правову позицію щодо терміна "недовіра". Зокрема, характеризуючи поняття відставки Кабінету Міністрів України внаслідок висловленої йому парламентом недовіри, Конституційний Суд України зазначив, що відставка Кабінету Міністрів України, як і відставка з посади Генерального прокурора України, може бути наслідком конституційно-політичної відповідальності.
Отже, суб'єкт права на конституційне подання звертається до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень вказаних статей Конституції України в редакції 1996 року, які вже зазнали змін у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, та порушує з'ясовані у зазначеному Рішенні Конституційного Суду України питання.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85, частини першої статті 122 Конституції України на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
