Про затвердження Правил з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265 "Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами", з метою удосконалення нормативно-технічної бази в сфері поводження з твердими побутовими відходами

1. Затвердити Правила з технічної експлуатації полігонів твердих побутових відходів, що додаються.

2. Скасувати наказ Мінбуду від 10.01.2006 N 4 "Про затвердження Правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів".

3. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування (Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г.М.Семчука.

1.1. Ці правила застосовуються на діючих полігонах, які мають проекти, і полігони, закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію державною приймальною комісією згідно з ДБН А.3.1-3-94.

1.2. Наведені в Правилах терміни вживаються у такому значенні:

полігон твердих побутових відходів (ТПВ) - інженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам;

захоронення ТПВ - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях (полігонах) таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив ТПВ на навколишнє середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

приймання ТПВ - одна з операцій захоронення, пов'язана з перевіркою документів на відходи, їх складу і відсутності в них матеріалів і речовин, заборонених для захоронення на полігоні ТПВ;

складування ТПВ - одна з операцій захоронення, яка регламентує технологію пошарового розміщення відходів та їх ізоляцію інертними матеріалами;

приймальник - штатний робітник полігону ТПВ, який працює на контрольно-пропускному пункті і в обов'язки якого входить контроль за документами та складом відходів;

планувальник - штатний робітник полігону ТПВ, який працює на робочій карті і відповідає за додержання технології при розвантаженні, розрівнюванні, ущільненні відходів та їх покритті ізолюючим шаром;

робоча карта - частина території полігону ТПВ, відведена для виконання робіт із захоронення відходів;

зона розвантаження - частина робочої карти, призначена для розвантаження відходів;

зона складування - частина робочої карти, в якій розвантажені відходи підлягають розрівнюванню, ущільненню і покриттю ізолюючим шаром;

репер - вертикальний металевий стояк заввишки до 3 м з позначками через 0,25 м, встановлюваний по кутах технологічних зон робочої карти для контролю товщини шару відходів і інертних матеріалів;

біогаз - суміш газів, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ;

фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні ТПВ при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігону.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України: "Про відходи"; "Про житлово-комунальні послуги"; "Про благоустрій населених пунктів".

1.3. Експлуатація полігонів ТПВ здійснюється відповідно до санітарно-епідеміологічного і екологічного законодавства.

1.4. Пожежна безпека на полігонах ТПВ здійснюється відповідно до законодавства з пожежної безпеки.

1.5. Охорона праці на полігонах ТПВ здійснюється відповідно до законодавства про охорону праці.

2.1. На полігони ТПВ приймаються відходи у відповідності з проектом та дотриманням санітарно-епідеміологічного і екологічного законодавства.

2.2. На в'їзді до полігону ТПВ рекомендується встановлювати щит з такою інформацією:

- назва полігону ТПВ;

- рік введення в експлуатацію;

- назва юридичної особи, що здійснює експлуатацію полігону ТПВ, та її підпорядкованість;

- режим роботи;

- види відходів, що приймаються;

- тарифи на приймання відходів;

- назва охоронної структури, що забезпечує охорону полігону ТПВ.

2.3. На полігонах ТПВ на контрольно-пропускних пунктах (КПП) рекомендується встановлювати автомобільні ваги для обліку ТПВ.

2.4. При в'їзді на КПП доцільно встановити дорожні знаки: "Проїзд без зупинки заборонено", "Обмеження максимальної швидкості - 10 км/год.".

2.5. Приймальник на КПП має забезпечувати контроль за прибуттям автотранспорту з відходами, здійснити його реєстрацію і прийняти ТПВ за документами.

2.6. Приймальника КПП необхідно забезпечити такими даними:

- переліком підприємств, з якими оформлені договори;

- переліком відходів, матеріалів і речей, заборонених для захоронення на полігоні ТПВ;

- інформацією про місткість кузовів транспортних засобів, в яких перевозяться відходи, обсяг відходів в ущільненому та не ущільненому стані.

2.7. На КПП доцільно встановити вишку для візуального контролю складу відходів, що завозяться бортовими і самоскидними автомобілями.

2.8. Для радіометричного контролю всіх відходів, крім твердих побутових відходів, КПП має бути оснащений спеціальними приладами.

3.1. В'їзд на полігон і проїзд по його території здійснюються за встановленими на певний період маршрутами. На шляху руху транспорту мають бути встановлені таблички, які вказують напрямок.

3.2. Згідно з проектом на весь період існування полігону ТПВ розробляються річні технологічні плани виконання робіт по захороненню відходів, на яких мають бути позначені робочі карти. Ширина робочої карти становить до 15 м, а довжина - від 50 до 120 м. Ці розміри можуть змінюватись залежно від технології складування та продуктивності полігону ТПВ.

3.3. На робочій карті полігону ТПВ відводять майданчик, який поділяють на дві рівні зони: розвантаження і складування.

3.4. Ширина цих зон встановлюється залежно від потужності полігону ТПВ. Одночасно можуть працювати 5-7 сміттєвозів при контролі розвантаження планувальником.

3.5. Рух автомобілів на карті на під'їздах до розвантажувального майданчика і на самому майданчику повинен регулюватись переносними дорожніми знаками. На розвантажувальному майданчику планувальник, одягнений у сигнальний жилет, організовує роботу механізмів і розвантаження транспорту, подаючи сигнали прапорцями.

3.6. Рух сміттєвоза у зоні розвантаження дозволяється тільки з дозволу планувальника, який вказує місце розвантаження.

3.7. Відстань між автомобілями під час розвантаження має становити не менше 4 м.

3.8. При розвантаженні бортових автомобілів і самоскидів планувальник зобов'язаний візуально оцінити склад відходів.

3.9. З метою уникнення перекидання автомобілів вони розвантажуються на горизонтальних ділянках. У зоні розвантаження не повинно бути сторонніх осіб, крім вантажників, які супроводжують автомобілі.

3.10. Розвантаження автомобіля має бути не ближче 10 м від краю схилу.

3.11. Якщо автомобіль у розвантажувальній зоні рухається заднім ходом, двері кабіни з боку водія мають бути відкриті.

3.12. Автомобіль, поставлений під розвантаження, має бути надійно загальмований.

3.13. Не повинно допускатись розвантажування сміттєвозів розхитуванням або різким гальмуванням.

3.14. Під піднятим кузовом під час вивантаження відходів не повинно бути людей. Працювати під піднятим кузовом можливо після фіксації його підставкою.

3.15. Не повинно допускатись ремонтування машин і механізмів на робочій карті. Ремонтувати машини і механізми слід в спеціально відведених місцях.

3.16. Після заповнення зони розвантаження відходи мають бути розрівнені і ущільнені шаром від 0,5 до 1,0 м залежно від механізмів, що застосовуються (для бульдозерів - до 0,5 м, для котків-ущільнювачів - до 1,0 м). Щоб створити рівну, без вибоїн та гострих виступів поверхню, по якій автомобілі могли б рухатися, не пошкоджуючи агрегатів та шин, бульдозери і котки-ущільнювачі мають здійснити 3-5 проїздів.

3.17. Ступінь ущільнення відходів слід контролювати реперами, встановленими по кутах робочої карти.

3.18. Поки на заповненій зоні розвантаження бульдозери і коток-ущільнювач розрівнюють та ущільнюють відходи, сміттєвози направляються для розвантаження в зону складування, підготовлену для приймання відходів. Заповнення робочої карти триває доти, поки ущільнений шар відходів не досягне 2,0-2,5 м. Після чого, не пізніше ніж через 3 дні, його слід укрити ізолюючим шаром (ґрунту, глини, подрібнених будівельних відходів тощо) завтовшки не менше 20 см.

3.19. Для складування на полігонах ТПВ відсіву мілкої фракції ТПВ, що надходить від сміттєсортувальних та сміттєпереробних заводів, рекомендується облаштувати окрему карту.

3.20. При складуванні на окремих картах полігонів ТПВ відсіву мілкої фракції ТПВ, що надходить від сміттєсортувальних та сміттєпереробних заводів, після розрівнювання відходів ущільнення може не виконуватись.

3.21. До закінчення робочого дня зона розвантаження має бути розрівнена та ущільнена.

3.22. При роботі бульдозерів і котків-ущільнювачів під укіс заборонено висувати відвал (ніж) за край укосу, а відстань від краю гусениці бульдозера до краю насипу не повинна перевищувати 1,5 м.

3.23. Робота бригади заготівельників вторинної сировини виконується тільки за відсутності техніки на робочій карті та координується планувальниками.

3.24. Робота бригади заготівельників вторинної сировини виконується у світлий час доби. З настанням темряви, а також за несприятливих погодних умов (під час дощу, грози тощо) роботи припиняються.

3.25. Збирання вторинної сировини на полігонах ТПВ здійснюється відповідно до санітарно-епідеміологічного і екологічного законодавства.

3.26. У зоні роботи бульдозерів і котків-ущільнювачів забороняється присутність будь-яких, крім планувальника, осіб.

3.27. Після закінчення робочого дня вся техніка має бути повернена на місце розташування у господарській зоні.

3.28. Рух бульдозерів і котків-ущільнювачів з місця роботи на стоянку має здійснюватись по ґрунтовій дорозі або дорозі, покритій дерев'яною тріскою, гілками і листям. Рух по дорозі із збірних бетонних плит або асфальтобетону веде до руйнування техніки.

3.29. На полігонах ТПВ, які приймають брикетовані відходи, спеціальні карти з твердим покриттям для розвантаження великогабаритних автомобілів, а також маневрування і роботи телескопічних навантажувачів можна створювати виключно за проектом. Присутність сторонніх осіб у зоні розвантаження і укладання брикетів забороняється.

3.30. Складання брикетів виконується шарами. Висота одного шару визначається габаритними розмірами брикетів, згідно з параметрами обладнання для брикетування. Дозволяється укладати не більше п'яти шарів брикетів, які створюють ярус. Висота ярусу не повинна перевищувати 5 м.

3.31. Верхній шар ярусу слід покривати ізолюючим матеріалом товщиною не менше 0,2 м та ущільнювати. Допускається використання подрібнених будівельних відходів або промислових відходів III та IV класів небезпеки, які приймаються на полігони ТПВ без обмеження.

При складуванні за траншейною схемою необхідна кількість ґрунту накопичується під час створення робочих карт. При складуванні за іншими схемами ґрунт треба завозити з найближчих кар'єрів.

У зимовий період при температурі нижче мінус 10 град. C допускається тільки ущільнення заповнених робочих карт, а ізоляцію ґрунтом проводять з підвищенням температури.

3.32. Залежно від щільності першого ярусу обирається та чи інша технологія підготовки тимчасової дороги і майданчика розвантаження для укладання брикетів наступного ярусу.

3.33. Робоча карта для укладання брикетованих ТПВ повинна бути позначена попереджувальними щитами: "Прохід і подальший рух заборонено", "Рух транспорту обмежений". "Рух транспорту обмежений" застосовується для проїзду лише сміттєвозів і навантажувачів.

3.34. Заборонено знаходження людей на шарах і ярусах не ущільнених брикетованих ТПВ.

3.35. По кутах повністю підготовленого для укладання наступних шарів ярусу слід поставити репери висотою до 3 м від поверхні.

3.36. Допускається укладання не більше 3 ярусів брикетованих ТПВ на підготовлене дно полігону ТПВ. Подальше укладання можливе після пошукових досліджень і за рекомендаціями проектних організацій.

3.37. Щоб повітря не засмічувалось леткими фракціями відходів, на основних напрямках їх розлітання необхідно встановлювати тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі. Періодично, один раз на квартал, огорожу, що затримує леткі фракції, слід очищати.

3.38. Для запобігання виносу забруднення транспортними засобами за територію полігону ТПВ доцільно спорудити дезбар'єр (бетонна яма) розмірами не менше 8 х 3 х 0,3 м, призначений для дезінфекції коліс при температурі повітря понад +5 град. C. Як дезінфекційні засоби використовують розчини лізолу (від 5%), креоліну (від 5%), нафтолізолу (не менше 10%), фенолу (3-5%), метасилікату натрію (1-3%).

3.39. Один раз на 10 днів воду з дезбар'єру необхідно відкачувати у цистерну з подальшим транспортуванням асенізаційними машинами на очисні споруди каналізації із дотриманням санітарно-епідеміологічного законодавства.

3.40. За сухої, спекотної погоди ділянки ущільнення відходів необхідно поливати водою із розрахунку 10 л на 1 куб. м. ТПВ.

3.41. Поверхня робочої карти, заповненої шаром відходів на висоту 2 м, у разі затримки її закриття в літній період понад 3 доби має бути оброблена дезінфекційним розчином.

3.42. Двічі на місяць доцільно проводити огляд нагірної канави навколо території полігону і за необхідності очищати.

3.43. Контроль за станом підземних вод має проводитись щоквартально через спостережні свердловини, встановлені згідно з проектом.

3.44. З початку появи на полігоні ТПВ фільтрату виконується закладена у проекті технологія його збирання та знешкодження, запобігаючи його попаданню у підземні води та витіканню за межі полігону.

3.45. Питання збирання біогазу у процесі складування відходів та після його рекультивації вирішується згідно з проектом.

3.46. Рекомендується встановлювати спеціальне звукове та біоакустичне обладнання для відлякування птахів.

3.47. Внаслідок біохімічних процесів у тілі полігону ТПВ утворюється біогаз. Щоб запобігти його вибуху і пожежам рекомендується створювати дренажні свердловини.

3.48. Рекомендується облаштовувати свердловини металевими або полімерними трубами діаметром 200 мм і більше з перфорацією у заглибленій частині до 2,5-3,0 м.

3.49. В міру зростання шару відходів трубу слід нарощувати таким чином, щоб висота над поверхнею становила не менше 1,5 м.

3.50. Частина труби, що виступає над поверхнею, має бути пофарбована в яскравий оранжевий колір, щоб запобігти її руйнуванню транспортними засобами.

3.51. Якщо полігон ТПВ має куполоподібну форму, дренажні свердловини для витікання біогазу можуть бути горизонтальними. В такому випадку слід забезпечити неможливість займання біогазу і горіння відходів.

3.52. Не повинно допускатись паління і розпалювання вогнищ на території полігону ТПВ, у тому числі для розігрівання у зимовий період машин і механізмів та великовантажних контейнерів для їх розвантаження.

3.53. Паління здійснюється у спеціально відведених місцях, обладнаних засобами вогнегасіння, на відстані не ближче 15 м від робочих карт та місць відстою техніки.

4.1. Кількість постів визначається власником або утримувачем полігону ТПВ залежно від конкретних умов.

4.2. Головний пост охорони має бути розташований на КПП або при в'їзді на полігон ТПВ.

4.3. На полігоні ТПВ можуть бути організовані пересувні пости охорони, необхідність яких вирішується залежно від ситуації.

4.4. Якщо організація пересувних постів охорони не планується, а полігон ТПВ не має огорожі по всьому периметру, слід поряд з приміщенням охорони спорудити оглядову вишку.

4.5. Існуючі системи дистанційної сигналізації дають можливість встановлювати на окремих приміщеннях (об'єктах) охоронні датчики з передачею сигналів на головний пост охорони.

Полігони ТПВ можуть облаштовуватись відеокамерами зовнішнього нагляду, що встановлюються у найбільш важливих місцях території полігону (КПП, адмінкорпус, місце розміщення техніки тощо).

4.6. По периметру території полігону ТПВ має бути споруджена суцільна огорожа заввишки до 2,0-2,5 м або ґрунтовий вал заввишки 1,5-1,7 м і завширшки 3,0-3,5 м, що забезпечить в'їзд транспортних засобів на полігон ТПВ лише через КПП.

4.7. При в'їзді на полігон ТПВ встановлюється шлагбаум або в'їзні ворота, які у неробочий час слід замикати.

4.8. Охорона полігону ТПВ облаштовується телефонним зв'язком, а у разі його відсутності може бути забезпечена мобільним телефоном.

4.9. Працівники охорони мають бути ознайомлені з порядком дій у разі пожежі, вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.