Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)

6. Радіаційна гігієна.

6.1. Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека.

6.2. Природна радіоактивність.

6.3. Джерела іонізуючого випромінювання в медицині.

6.4. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.

6.5. Атомна енергетика та випромінювання.

Даний документ: "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" доповнює та розширює сферу дії "Норм радіаційної безпеки України" ( НРБУ-97) , залучаючи до системи радіаційно-гігієнічного регламентування джерела потенційного опромінення. Таким чином, збережено спадкоємність і загальна логічна структура гігієнічного нормування в галузі радіаційної гігієни.

Відповідно до цього встановлено і повну назву цього документа: "Норми радіаційної безпеки України; доповнення: "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" (або у формі абревіатури: "НРБУ-97/Д-2000"). Від моменту його затвердження Міністерством охорони здоров'я України на НРБУ-97/Д-2000 поширюються усі передбачені для НРБУ-97 умови застосування:

- правовий статус документа;

- ареал застосування;

- термінологія;

- обов'язковість виконання усіма фізичними та юридичними (незалежно від форми власності) особами, які діють на території України;

- нерозповсюдження положень документа на ситуації опромінення від природного радіаційного фону, а також опромінення в умовах повного звільнення практичної діяльності (джерел іонізуючого випромінювання) із сфери санітарного нагляду.

НРБУ-97/Д-2000 використовує найновіші досягнення, накопичені світовим співтовариством у галузі радіаційного захисту від потенційного опромінення (і, зокрема, при поводженні з радіоактивними відходами), узагальнені в Публікаціях МКРЗ (46, 60, 64, 76, 77, 81), МАГАТЕ, в Директивах Євратому та матеріалах НКРЗ США.

У даний документ введено наступні нові положення:

- концепція потенційного опромінення;

- чотири групи джерел потенційного опромінення;

- система регламентів, що містить референтні рівні доз і ризиків потенційного опромінення, а також референтні ймовірності критичних подій;

- класифікація радіоактивних відходів, яка відповідає вимогам Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", 1995.

МАГАТЕ - Міжнародне Агентство з Атомної Енергії.

МКРЗ - Міжнародна Комісія з Радіологічного Захисту. НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України, 1997 р.

ОСПУ-2000 - Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України. 200

ОУ - Об'єкт "Укриття".

СППРВ - Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами.

РАВ - радіоактивні відходи.

Відмова системи - порушення її нормального функціювання, яке полягає у тому, що реалізувалася хоча б одна з наступних подій:

- не виконуються передбачені проектом послідовності операцій;

- не досягається проектний результат (мета) протягом передбаченого проектом часу;

- не зберігаються передбачені проектом параметри, властивості, характеристики системи або окремих її елементів, вузлів, підсистем.

Групи джерел потенційного опромінення:

Перша група - Джерела потенційного опромінення, що можуть призвести до опромінення окремого індивіда або невеликої групи людей.

Друга група - Джерела потенційного опромінення, пов'язані з радіаційною аварією, наслідками якої можуть стати опромінення значних контингентів населення та/або радіоактивне забруднення об'єктів довкілля.

Третя група - Джерела потенційного опромінення, реалізація яких пов'язана з подіями, які можуть відбутися у майбутньому (в тому числі віддаленому) на звільнених від санітарного нагляду об'єктах в результаті природних аномальних процесів та катастроф, а також ненавмисного втручання людини, через що під опромінення може підпасти населення, що проживає в момент цієї події.

Четверта група - Джерела потенційного опромінення пацієнтів, яким проводять радіотерапевтичні та радіо-діагностичні процедури.

Дерево відмов - модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі часткових критичних подій). В моделі "дерево відмов" розгляд починається з певної критичної події (це може бути й часткова критична подія) і далі аналізуються послідовно-паралельні ланцюги проміжних відмов (разом з імовірностями їхнього виникнення), які можуть спричинити критичну подію, що розглядається.

Дерево подій - модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі, часткових критичних подій). Модель типу "дерево подій" використовує початкову подію в якості вихідної (початкової) позиції розвитку сценарію критичної події. Далі, через послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій, виникнення яких характеризується значеннями ймовірності їхнього виникнення, оцінюється ймовірність реалізації кінцевої окремої критичної події.

Джерело іонізуючого випромінювання (джерело випромінювання) - об'єкт, який містить радіоактивну речовину або технічний пристрій, що створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання. На стадії проектування будь-якої практичної діяльності джерело іонізуючого випромінювання розглядається як джерело як поточного, так і потенційного опромінення.

Довгоіснуючі радіоактивні відходи - див. радіоактивні відходи.

Доза потенційного опромінення - доза опромінення персоналу або населення, яка є результатом реалізації критичної події.

Захоронення глибинне (у стабільних геологічних формаціях) - вид захоронення РАВ, що використовує систему інженерних та природних бар'єрів, що розміщується на глибині сотень метрів від поверхні землі (і глибше), з метою тривалої (на період часу, порівняний з часом життя сотень майбутніх людських генерацій) ізоляції РАВ від попадання їх у біосферу.

Захоронення поверхневе (приповерхневе) - вид захоронення РАВ у спорудах, які розташовані на поверхні або у поверхневих шарах землі, коли товща захисного покриття складає декілька метрів, або захоронення у печерах на глибині декількох десятків метрів від поверхні землі.

Захоронення радіоактивних відходів - розміщення РАВ у об'єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами без намірів їхнього використання. В рамках прийнятої в даному документі підрозділу видів збереження РАВ, наведеному загальному визначенню захоронення, РАВ відповідає: захоронення РАВ - це такий вид постійного збереження РАВ, при якому використання їх у будь-яких сучасних або майбутніх технологічних процесах неможливе.

Збереження радіоактивних відходів - частина проектного технологічного процесу поводження з РАВ, яка передбачає розміщення РАВ в межах інженерної споруди, що відвертає проникнення радіоактивнихречовин у довкілля в кількостях, що перевищують встановлені для даного об'єкту значення допустимих газо-аерозольних викидів та водних скидів. Збереження РАВ поділяється на їхнє зберігання та захоронення.

Зберігання - вид тимчасового збереження РАВ. При цьому тимчасовий характер зумовлено тим, що або проектною технологією передбачене попереднє зберігання РАВ протягом певного терміну, або необхідність тимчасового збереження РАВ виникла при ліквідації (мінімізації) наслідків аварії.

Звільнення - звільнення (обмежене або повне) практичної діяльності або джерела іонізуючого випромінювання у рамках практичної діяльності від санітарного нагляду з боку органу Державного регулювання - Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

~ обмежене - непоширення окремих положень, вимог санітарного законодавства та видів санітарного нагляду на джерело, яке розглядається, або практичну діяльність.

~ обмежене РАВ у сховищах надається, якщо рівні вилучення за критерієм питомої активності, який встановлено ОСПУ, перевищені, однак гарантовано:

~ повне - непоширення всіх положень і вимог санітарного законодавства, а також видів санітарного нагляду на джерело, яке розглядається, або практичну діяльність.

~ повне РАВ у сховищах - надається за умов:

(а) неперевищення рівнів вилучення (за критерієм питомої активності), регламентованих ОСПУ, для кожного з радіонуклідів, які містяться в РАВ;

- рівень - граничне значення радіоактивності, або радіоактивного забруднення, або дози поточного і потенційного опромінення, при неперевищенні яких радіоактивні відходи та РАВ у сховищах можуть бути звільнені (повністю або частково) від контролю з боку органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, а в рамках даного документа - з боку органів Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Короткоіснуючі радіоактивні відходи - див. радіоактивні відходи.

Критична подія - подія, що безпосередньо спричиняє реалізацію потенційного опромінення. Критична подія може бути об'єднанням множин часткових критичних подій.

- окрема - подія, виникнення якої безпосередньо спричиняє реалізацію потенційного опромінення, у сукупності з іншими такими подіями визначається як критична подія.

- референтна ймовірність - значення ймовірності критичної події, яка забезпечує неперевищення референтних ризиків при різних рівнях доз потенційного опромінення.

Обмежене звільнення - див. звільнення.

Обмежене звільнення РАВ у сховищах - див. звільнення.

Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, які перебувають поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що перебувають всередині організму людини (внутрішнє опромінення).

- поточне - заплановане опромінення персоналу та населення, яке у межах запланованого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.

Органи державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки - Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, інші органи державної виконавчої влади згідно законодавства України(*).

Повне звільнення РАВ у сховищах - див. звільнення.

Потенційне опромінення - див. опромінення.

Прийнятний ризик - див. ризик.

Радіоактивні відходи (РАВ) - матеріальні об'єкти і субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує рівні, встановлені діючими нормативами, за умови, що використання цих об'єктів і субстанцій не передбачається.

Відповідно до цього загального визначення РАВ розглядаються як особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:

- встановлено, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані, або

- ще нема остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів, а також

- вміст (питома активність) радіонуклідів у цих відходах перевищує встановлені "Основними Санітарними правилами забезпечення протирадіаційного захисту України" (ОСПУ) рівні вилучення цих радіонуклідів із сфери санітарного нагляду.

* довгоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання досягається через триста років та більше після їхнього захоронення;

* короткоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю з боку органу державного регулювання досягається раніше, ніж через триста років після їхнього захоронення.

Регулюючий контроль - див. санітарний нагляд.

Референтна ймовірність критичних подій - див. критична подія.

Референтний ризик - див. ризик.

Референтний сценарій критичної події - див. сценарій критичної події.

Референтні дозові рівні потенційного опромінення - два рівні (А та Б) середньорічних ефективних доз потенційного опромінення населення, які використовуються при прийнятті рішення відносно типу сховища, а також форми і часу звільнення (у майбутньому) даних РАВ від регулюючого контролю у сховищі, яке розглядається.

Ризик (узагальнений ризик) - міра шкоди для здоров'я людини, що опинилася у сфері дії опромінення, яка чисельно дорівнює добутку двох величин:

- ймовірності опромінення в одиницю часу (рік);

- ймовірності реалізації радіологічних стохастичних та нестохастичних (детерміністичних, гострих клінічних) наслідків для здоров'я осіб, що можуть стати об'єктами цього опромінення. Числове значення ймовірності нестохастичних наслідків опромінення дорівнює одиниці, якщо величина цього опромінення перевищує відповідні дозові пороги, в протилежному випадку - ця ймовірність дорівнює нулю.

~ прийнятний - величини ризиків, які покладені в основу встановлених НРБУ-97 лімітів доз для персоналу, а також лімітів доз (в умовах практики) і дозових рівнів припинення втручання для населення;

~ референтний - числові значення ризиків, які було встановлено для обмеження потенційного опромінення персоналу та населення, що не перевищують рівні прийнятного ризику.

Ризик, що ігнорується - див. ризик.

Рівень звільнення - див. звільнення.

Санітарний нагляд (у рамках даного документа - регулюючий контроль) за забезпеченням радіаційної безпеки - здійснення Міністерством охорони здоров'я України (органами Держсанепідемслужби):

(а) функцій Державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні;

(б) функцій Органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до ст. 23 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Санітарний нагляд базується на всій системі законодавчих, нормативно-правових, регламентуючих документів санітарного законодавства, чинних в Україні.

Сховище радіоактивних відходів - в рамках даного документа - споруда для зберігання (тимчасове збереження) або захоронення (постійне збереження) РАВ з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар'єрів, які перешкоджають міграції радіонуклідів у навколишнє середовище у кількостях, що перевищують встановлені для даного сховища допустимі значення скидів і викидів радіоактивних речовин.

* глибинне - сховище РАВ, призначене для їх захоронення в глибоких стабільних геологічних формаціях, здатних забезпечити надійну та тривалу (порівняну з часом зміни сотень майбутніх людських генерацій) ізоляцію РАВ від попадання їх у біосферу;

* поверхневе (приповерхневе) - сховище РАВ, призначене для їх захоронення та таке, яке є спорудою, розташованою на поверхні або в приповерхневому шарі землі, спеціально обладнане й конструкційно оформлене таким чином, щоб гарантувати тривалу ізоляцію РАВ від попадання їх у біосферу, а також забезпечувати дотримання вимог і регламентів, встановлених Санітарним Законодавством для подібного типу сховищ.

Сценарій критичної події - послідовно-паралельний ланцюг подій (відмов), який містить початкові й проміжні події (відмови) і спричиняє, в кінцевому підсумку, критичну подію.

* референтний - сценарій формування критичної події, визначений НРБУ-97/Д-2000 як обов'язковий при прийнятті рішення щодо типу захоронення.

Узагальнений ризик - див. ризик.

Часткова критична подія - див. критична подія.

1.1 Даний документ вводить нове розуміння опромінення персоналу та населення в умовах практичної діяльності(*), поділяючи це опромінення на дві категорії: поточне та потенційне.

1.2 У рамках даного документа під поточним опроміненням розуміється опромінення, яке в рамках передбаченого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.

Система регламентів, що обмежує поточне опромінення, визначена розділом 5 НРБУ-97 "Радіаційно-Гігієнічні регламенти першої групи".

1.3 Опромінення персоналу та населення в умовах практики розглядається на стадії проектування як потенційне, якщо:

- воно реалізується безпосередньо після певної непередбаченої проектним технологічним процесом події, що визначається як критична; ця подія, в свою чергу, є прямим або опосередкованим результатом порушень технології, виходів з ладу та відмов обладнання, неправильних дій персоналу, аномальних зовнішніх впливів (включаючи природні) та інших подібних процесів і явищ;

1.4 Відповідно до положень пп. 1.1 - 1.3 визначення джерела іонізуючого випромінювання, що наведене у Додатку 11 НРБУ-97 стосовно практики, розширюється так, що на стадії проектування воно розглядається як джерело як поточного, так і потенційного опромінення.

1.5 Стосовно потенційного опромінення обмеженню підлягають:

- ймовірність виникнення критичної події;

- величина дози потенційного опромінення.

1.6 При регламентуванні ймовірності критичної події, остання, в загальному випадку, оцінюється з урахуванням імовірностей(*) всіх можливих окремих критичних подій, виникнення кожної з яких неминуче супроводжується опроміненням. Після реалізації критичної події людина опиняється у полі цього опромінення з імовірністю, яка дорівнює одиниці.

1.7 Такого роду регламентування базується на обмеженні узагальненого ризику та доз потенційного опромінення шляхом введення системи референтних ризиків та їхніх квот, референтних імовірностей і референтних дозових рівнів.

1.8 Три основних принципи протирадіаційного захисту в умовах практики (п. 1.7 НРБУ-97) стосовно потенційного опромінення формулюються таким чином.

* Принцип виправданості. Будь-яка практична діяльність, внаслідок якої можливе потенційне опромінення людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не є більш корисною для осіб, які опромінювалися, та суспільства в цілому, у порівнянні зі шкодою, яку ця діяльність може завдати як нинішньому, так і майбутнім генераціям у зв'язку з можливим виникненням критичної події.

* Принцип неперевищення. Усі види практичної діяльності, що підлягають санітарному нагляду, не повинні супроводжуватися перевищенням тих значень доз та імовірностей потенційного опромінення, що регламентуються цим документом.

* Принцип оптимізації. Ймовірності критичних подій та дози потенційного опромінення, а також і кількість осіб, які можуть опинитися у сфері впливу подібних джерел, повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних факторів.

1.9 Принципи протирадіаційного захисту в редакції п. 1.8 застосовуються на стадії планування практичної діяльності. Однак після реалізації критичної події система протирадіаційного захисту населення повинна терміново перебудовуватися відповідно до принципів обґрунтування втручань у випадку радіаційно-ядерних аварій (п. 1.10 та розділ 7 НРБУ-97) . Загальні вимоги до дій персоналу в цих умовах регламентуються пп. 7.12 - 7.21 НРБУ-97.

1.10 Застосування принципів неперевищення й оптимізації для джерел потенційного опромінення має бути спрямоване на те, щоб після їх реалізації дози опромінення населення виявилися нижчими за рівні виправданості при втручаннях.

1.11 Залежно від видів і масштабів наслідків реалізації різноманітних критичних подій, плануючи практичну діяльність, встановлюють чотири групи джерел потенційного опромінення.

Перша група. Джерела потенційного опромінення, що можуть спричинити опромінення окремого індивіда або обмеженої групи людей. Реалізація потенційного опромінення від цієї групи джерел є головною причиною "радіаційних нещасних випадків на виробництві", а також променевих травм у осіб з населення, що опинилися в ситуації випадкового контакту з загубленими (викраденими) джерелами іонізуючого опромінення.

Друга група. Джерела, пов'язані з радіаційними аваріями, наслідками яких можуть стати:

- опромінення значних контингентів населення;

- радіоактивне забруднення об'єктів довкілля.

Третя група. Джерела, реалізація потенційного опромінення від яких пов'язана з подіями, які можуть відбутися в майбутньому (у тому числі і віддаленому) на звільнених від санітарного нагляду об'єктах внаслідок природних аномальних процесів і катастроф, а також ненавмисних втручань людини, у зв'язку з чим під опромінення може підпадати населення, що опинилося в момент цієї події в полі дії подібного джерела. Цей тип ситуацій повинен враховуватися при проектуванні сховищ радіоактивних відходів (РАВ).

Четверта група. Особливий випадок джерел потенційного опромінення пацієнтів, яким проводять радіорентгентерапевтичні та радіорентгендіагностичні процедури.

1.12 Головні відмінності між джерелами першої, другої та четвертої груп, з одного боку, та джерелами третьої групи - з іншого, пов'язані з різницями в системах регламентів потенційного опромінення, які полягають у наступному.

* Потенційне опромінення від джерел першої, другої та четвертої груп розглядається тільки в період зберігання санітарного нагляду: на стадіях пусконалагоджувальних робіт, експлуатації об'єкту, а також після припинення його функціювання, в тому числі і в процесі виведення об'єкту з експлуатації.

* Для сховищ РАВ, що функціонують (навіть тих, що припинили прийом відходів і експлуатуються в режимі консервації), існує ймовірність реалізації потенційного опромінення від джерел першої та другої груп, а після виведення сховища, яке функціювало у режимі захоронення, з експлуатації (і надання йому повного або обмеженого звільнення) виникає можливість реалізації потенційного опромінення від джерел третьої групи.

* При проектуванні будь-яких об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями висока надійність протиаварійних систем повинна забезпечити зниження ймовірностей потенційного опромінення від джерел першої, другої та четвертої груп до і нижче регламентованих референтних значень.

* Відповідні розрахункові процедури для кожного типу подібних об'єктів (технологій) встановлюються спеціальними нормативно-регламентуючими документами(*). Стосовно джерел третьої групи відповідні процедури використовуються для отримання розрахункових оцінок доз потенційного опромінення, величина яких не повинна перевищувати значень референтних дозових рівнів.

2.1 Як міру шкоди для здоров'я людини, що опинилася в сфері впливу опромінення, НРБУ-97/Д-2000 вводить величину узагальненого ризику (далі скорочено "ризик"), що підлягає обмеженню.

Величина такого ризику визначається добутком двох величин:

- ймовірності опромінення в одиницю часу (рік);

- ймовірності реалізації радіологічних (стохастичних, детерміністичних, гострих клінічних)(*) наслідків для здоров'я осіб, які стали об'єктами цього опромінення.

2.2 На стадії проектування системи протирадіаційного захисту принципи "неперевищення" і "оптимізації" реалізуються так, щоб пов'язана з потенційним опроміненням шкода, виражена в одиницях ризику, не перевищувала і виявилася настільки, наскільки це може бути досягнуто нижче встановлених даним документом рівнів референтних ризиків.

2.3 Значення референтних ризиків для джерел першої та другої груп встановлені так, щоб величини цих ризиків були прийнятними для індивідів і суспільства в цілому.

2.4 Під прийнятними розуміються такі ризики, величини яких покладено в основу встановлених НРБУ-97 лімітів доз для персоналу, а також лімітів доз і дозових рівнів припинення втручання для населення.

2.5 У даному документі встановлено наступні числові значення референтних ризиків потенційного опромінення, які не перевищують рівні прийнятності (п. 2.4), а також враховують гетерогенність розподілу індивідуальних доз у працівників:

2.7 Для практичного застосування встановлюються наступні значення референтних імовірностей критичних подій, пов'язаних з джерелами потенційного опромінення першої групи (Таблиці 2.1 та 2.2).

2.8 Вимоги до проектної документації для тих об'єктів, у процесі експлуатації яких може виникнути потенційне опромінення, пов'язане з джерелами другої групи (комунальні радіаційні аварії), визначаються спеціальними документами Міністерства охорони здоров'я України(*).

2.9 Відповідно до особливості джерел потенційного опромінення третьої групи (п. 1.11), яка полягає в тому, що вони пов'язані з тими критичними подіями, які можуть відбутися у віддаленому майбутньому (через сотні й тисячі років) і, як наслідок, спричинити опромінення майбутніх поколінь людей, цей документ встановлює додатковий принцип регламентування потенційного опромінення від подібної групи джерел. Цей принцип вимагає, щоб майбутнім поколінням був забезпечений принаймні такий же рівень радіаційного захисту (від дій, які мають місце в теперішній час), який забезпечується нинішнім поколінням.

Виконання цього принципу досягається за рахунок того, що встановлюється вимога неперевищення шкоди для здоров'я майбутніх поколінь такої величини, яка відповідає значенню ризику, що ігнорується(**).

2.10 Ймовірність критичних подій, пов'язаних з ризиками потенційного опромінення пацієнтів від медичних джерел, а також система регламентів, що обмежує і ці ризики, і дози подібного опромінення, визначаються спеціальним документом, що розроблюється та затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

3.1 Аналіз імовірності критичних подій. Загальні вимоги

3.1.1 Основою аналізу ймовірності критичної події є послідовний розгляд початкових, проміжних і кінцевих подій, що спричиняють критичну. Такий розгляд повинен містити:

- ідентифікацію сценаріїв (послідовностей) розвитку подій (або відмов), що спричиняють припинення нормального функціонування системи(*), і які завершуються критичною подією;

(а) виконує всі передбачені проектом послідовності операцій;

(б) досягає проектного результату (мети) протягом передбаченого проектом часу;

(в) зберігає всі передбачені проектом параметри, властивості, характеристики.

Порушення хоча б однієї з умов (а), (б) або (в) розглядається як відмова системи.

- оцінки ймовірностей часткових критичних подій (з урахуванням оцінок імовірності проміжних подій (відмов));

- оцінку ймовірності критичної події;

- оцінку доз потенційного опромінення персоналу та населення, пов'язаних з критичною подією;

- порівняння отриманих імовірнісних і дозових оцінок з відповідними регламентами (Таблиці 2.1 та 2.2).

3.1.2 Аналіз критичних подій для джерел потенційного опромінення першої та другої груп повинен, зокрема, розглядати наступні події:

- помилки, неправильні дії персоналу;

- відмови конструктивних елементів системи (блоків, вузлів, або системи у цілому), вихід з ладу (руйнування) стаціонарних конструкцій;

- відмови, пов'язані з не планованими процесами в матеріалах;

- відмови, пов'язані з порушеннями у системі протирадіаційного захисту, враховуючи вихід з ладу пасивних та активних елементів бар'єрних конструкцій;

- неповернення джерела іонізуючого випромінювання на передбачені технологічним процесом позиції (наприклад, неповернення в положення зберігання);

- загублення, крадіжки джерел;

- непередбачені зміни технологічних позицій (орієнтацій, локалізацій) джерела в процесі його транспортування ("транспортні аварії");

- незаплановане попадання радіоактивних речовин (джерел) у довкілля з можливим наступним його розпорошенням, або без нього;

- зовнішні аномальні події, в тому числі природні.

3.1.3 Для прогнозу поведінки системи та оцінки ймовірності виникнення відмов (на різних рівнях організації цієї системи) використовується побудова логічних структур, які описують послідовно-паралельний взаємозв'язок та взаємозалежність між її системоутворювальними блоками, вузлами та елементами.

3.1.4 Процедура оцінки ймовірності критичних подій, у тому числі, з використанням рівнянь Додатка 1, звичайно проводиться послідовно для таких сукупностей окремих критичних подій, що спричиняють дози опромінення:

- населення (Таблиця 2.1):

* менше 50 мЗв ефективної дози на подію;

* понад 50 мЗв ефективної дози на подію;

- персоналу (Таблиця 2.2):

* менше 100 мЗв ефективної дози на подію;

* понад 100 мЗв ефективної дози на подію;

* еквівалентна доза в окремому органі 150 - 500 мЗв на подію;

* поглинута доза в окремому органі понад 1000 мГр на подію.

3.1.5 Детальні вимоги до процедур аналізу дерев подій і дерев відмов, особливо у випадках, коли умови незалежності у сукупності не виконуються, а також загальні вимоги до програмних продуктів, що реалізують ці процедури, визначаються спеціальним методичним документом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

3.2 Загальні вимоги до проектної документації стосовно джерел потенційного опромінення першої та другої груп

3.2.1 При проектуванні нових (або модернізації наявних) об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями в розділах, пов'язаних з виконанням вимог радіаційної безпеки, повинні міститися розрахункові оцінки ймовірностей критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення, з обґрунтуванням та описом процедур їх отримання, а також обґрунтуванням заходів, які знижують ці ймовірності та дози до регламентованих значень.

3.2.2 Спеціальний документ, що доповнює передпроектну та проектну документацію, який містить аналіз джерел потенційного опромінення першої групи, повинен мати:

- обґрунтування проектного набору сценаріїв критичних подій;

- повний опис проектних сценаріїв, відповідних даним конкретним конструктивно-технологічним рішенням;

- вибір та обґрунтування параметрів, необхідних для побудови ймовірних характеристик початкових і проміжних подій, а також дерев відмов;

- вибір та обґрунтування розрахункових процедур, якщо такі, згідно з п. 3.1.1, не регламентовані спеціальними методичними документами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;

- кількісні оцінки ймовірностей окремих критичних подій, критичних подій і доз потенційного опромінення, що прогнозуються;

- обґрунтування прийнятих у проекті протирадіаційних і протиаварійних конструкторсько-технологічних рішень, які забезпечують зниження ймовірності критичних подій і доз потенційного опромінення до значень, що не перевищують регламентовані;

- обґрунтування зонування приміщень об'єкту, що враховує ймовірності виникнення в різних технологічних зонах (приміщеннях) критичних подій і пов'язаних з цими подіями доз потенційного опромінення персоналу.

Цей документ - частина проекту: "Захист від потенційного опромінення", підлягає узгодженню з Держсанепідслужбою Міністерства охорони здоров'я України.

3.2.3 Для зниження ймовірності виникнення критичних подій, спричинених помилками персоналу, спеціальні регламентувальні документи, затверджувані органами державного регулювання, повинні передбачати вимоги до навчання та регулярних тренувань персоналу (враховуючи використання різного типу тренажерів), а проектна документація повинна містити необхідні для цієї мети проектні рішення та ресурси.

3.2.4 Проектом мають бути передбачені заходи, що забезпечують необхідний рівень фізичного та технологічного захисту від несанкціонованого доступу до блоків, вузлів, систем, відмова яких може спричинити критичну подію(*).

4.1 Загальні положення

4.1.1 Основною метою протирадіаційного захисту відносно джерел потенційного опромінення третьої групи є:

- зведення до прийнятного рівня потенційних збитків, пов'язаних зі шкідливими ефектами іонізуючого опромінення, для окремих індивідів, сучасного суспільства в цілому, а також довкілля;

- мінімізація усіх видів збитків, що можуть бути нанесені майбутнім поколінням та середовищу їхнього існування у випадку реалізації критичних подій;

- забезпечення захисту майбутніх поколінь від потенційного опромінення на рівні не нижчому прийнятного у сучасному суспільстві, до того ж, без будь-яких припущень щодо можливості використання більш низької ефективності цього захисту у зв'язку з очікуваним прогресом (вдосконаленням) майбутніх протирадіаційних засобів і технологій, а також фармакологічних засобів підвищення радіорезистентності.

4.1.2 У рамках даного розділу встановлюються основні принципи та підходи до обмеження потенційного опромінення від таких джерел третьої групи, які пов'язані з можливими критичними подіями в місцях захоронення РАВ. При цьому вибір та обґрунтування типу та потужності сховища РАВ, яке проектується для функціонування у режимі "захоронення", вимагає оцінки ймовірності критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення на цих об'єктах як у період збереження санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення першої та другої груп), так і після звільнення (повного або обмеженого) об'єкту від санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення третьої групи).

4.1.3 Усі головні принципи та підходи щодо обмеження потенційного опромінення стосовно сховищ РАВ, які викладені в даному розділі, поширюються також на інші об'єкти, що містять джерела потенційного опромінення третьої групи.

4.1.4 У рамках даного документа під радіоактивними відходами (РАВ) розуміється особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:

- встановлено, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані, або

- ще нема остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів, а також

- вміст (питома активність) радіонуклідів у цих відходах перевищує встановлені "Основними Санітарними правилами забезпечення протирадіаційного захисту України" (ОСПУ) рівні вилучення цих радіонуклідів із сфери санітарного нагляду.

4.1.5 Встановлюються дві форми збереження РАВ:

- зберігання: вид тимчасового збереження РАВ, коли тимчасовий характер зумовлений тим, що або проектною технологією передбачене попереднє зберігання РАВ протягом певного терміну, або необхідність тимчасового збереження РАВ виникла при ліквідації (мінімізації) наслідків аварії(*);

- захоронення: такий вид постійного збереження РАВ, при якому використання цих РАВ в будь-яких сучасних або майбутніх технологічних процесах виключається.

4.1.6 Положення та регламенти Розділу 4 і відповідних Додатків даного документа поширюються лише на сховища РАВ, що функціонують у режимі "захоронення", оскільки тільки для цього режиму експлуатації розглядаються джерела потенційного опромінення третьої групи.

Стосовно сховищ, які експлуатуються в режимі "зберігання" (тимчасове збереження) розглядаються вимоги до обмеження доз потенційного опромінення, пов'язаного з джерелами першої та другої груп (Розділ 3 і Додатки 1 та 2).

4.1.7 Загальна структура формування рішень відносно сховищ РАВ як джерел поточного та потенційного опромінення, наведена у Додатку 3, а детальні процедури, які використано при оцінці величини потенційного опромінення для джерел третьої групи, встановлюються спеціальними регламентувальними документами Міністерства охорони здоров'я України(*).

4.2 Основні принципи радіаційного захисту при захороненні РАВ

4.2.1 Відповідно до загальної стратегії протирадіаційного захисту, яка регламентується НРБУ-97, заходи щодо мінімізації доз опромінення персоналу та населення під час усіх видів діяльності, пов'язаної з захороненням РАВ, реалізуються в межах двох часових періодів:

- при проведенні практичної діяльності протягом усього періоду, що передує звільненню захоронення РАВ від регулюючого контролю,

- після звільнення захоронення РАВ від санітарного нагляду.

4.2.2 На стадії, коли зберігається санітарний нагляд, регламенти, які обмежують дозу потенційного опромінення населення внаслідок критичної події на сховищах РАВ, встановлюються у формі референтних імовірностей критичних подій у відповідності з п. 2.7;

4.2.3 Реалізація основного принципу захисту майбутніх генерацій від можливого радіаційного впливу джерел потенційного опромінення третьої групи (п. 2.9), пов'язаних з захороненнями РАВ після їхнього повного (або часткового) звільнення від санітарного нагляду, досягається за рахунок встановлення наступних імовірнісних і дозових регламентів:

(б) величина потенційного опромінення обмежується введенням референтних дозових рівнів:

- референтний рівень А, який числово дорівнює 50 мЗв на рік, перевищення якого у випадку реалізації потенційного опромінення відповідає умовам виправданості (або безумовної виправданості) відповідних втручань;

- референтний рівень Б, який числово дорівнює 1 мЗв на рік, неперевищення якого у випадку виникнення потенційного опромінення визначає, що будь-які втручання є невиправданими (п. 7.47 НРБУ-97) .

4.2.5 При розгляді джерел потенційного опромінення третьої групи стосовно поховань РАВ всі критичні події поділяються на:

- події, пов'язані з природними (у тому числі, катастрофічними) процесами та явищами;

- події, пов'язані з ненавмисним втручанням людини.

4.2.6 До критичних подій, пов'язаних з природними процесами, належать ті, для яких числові значення ймовірності їхнього виникнення можуть бути оцінені на підставі частотного аналізу історико-геологічної інформації про навколишнє середовище, а також про інженерно-конструкційні властивості сховища. Це зокрема:

- процеси, що спричиняють такі зміни утримувальних і фізико-хімічних властивостей матеріалів РАВ у сховищі, які підвищують їхні фільтраційно-міграційні характеристики;