Положення про сертифікацію аудиторів

Положення розроблено відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність", Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних, Статуту Аудиторської палати України, Положень про регіональні відділення Аудиторської палати України.

Цим Положенням Аудиторська палата України встановлює єдині умови та порядок сертифікації, організації безперервного вдосконалення професійних знань аудиторів України, подовження та припинення терміну чинності сертифікатів.

1.1. Досвід практичної роботи - термін роботи кандидата на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста до подання заяви про намір отримати сертифікат аудитора в Аудиторську палату України.

1.2. Кандидат - фізична особа, яка має намір отримати сертифікат аудитора і висловила своє бажання поданням заяви до Аудиторської палати України.

1.3. Кваліфікаційний іспит - іспит, який потрібно скласти кандидату для отримання сертифіката аудитора України.

1.4. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України - комісія Аудиторської палати України, що здійснює координацію всіх організаційних процедур, які необхідні для організації та проведення кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України складається тільки з членів Аудиторської палати України.

1.5. Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення Аудиторської палати України - комісія Регіонального відділення Аудиторської палати України, що здійснює координацію всіх організаційних процедур, необхідних для організації та проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів. Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення Аудиторської палати України складається тільки з членів Регіонального відділення Аудиторської палати України.

1.6. Організаційні процедури - дії, які мають виконати учасники кваліфікаційного іспиту.

1.7. Організаційна група - група осіб, що здійснює адміністративний нагляд за проведенням іспиту. Кандидатури членів організаційної групи узгоджуються Аудиторською палатою України.

1.8. Сертифікат аудитора - це офіційний документ, який засвідчує рівень професійних знань, необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності на території України.

1.9. Сертифікація - визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності через перевірку відповідності його освіти та досвіду роботи вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" і складання ним кваліфікаційного іспиту.

1.10. Структура знань - перелік дисциплін, знаннями з яких повинен володіти кандидат. Вона охоплює знання з аудиту та суміжних з ним галузей.

1.11. Суміжні з аудитом галузі знань - знання з бухгалтерського та управлінського обліку, основ економіки та управління, права і оподаткування, фінансів та інформаційних технологій.

1.12. Учасники кваліфікаційного іспиту - коло осіб, що беруть участь у підготовці екзаменаційних завдань, здійснюють перевірку виконаних кандидатами екзаменаційних завдань, а також члени організаційної групи. Учасниками кваліфікаційного іспиту можуть бути члени Аудиторської палати України, вчені, викладачі вищих закладів освіти, експерти та аудитори-практики. Усі учасники кваліфікаційного іспиту повинні мати сертифікат аудитора. Склад учасників кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України.

2.1. Право на отримання сертифіката мають кандидати, які здобули повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту і досвід практичної роботи не менш як три роки поспіль та успішно склали кваліфікаційний іспит.

2.2. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань.

Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених дисциплін.

2.3. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіонального відділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:

- заяву за встановленою формою (додаток 1);

- копію диплома, завіреного в установленому порядку;

- копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

- документ про оплату сертифікації.

2.4. У разі відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пункті 2.3 цього Положення, чи неналежного їх оформлення заяву до розгляду не приймають.

2.5. Подані документи реєструє Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність поданих документів покладено на заявника.

2.6. Аудиторська палата України та її регіональні відділення несуть відповідальність за збереження конфіденційної інформації про кандидата відповідно до вимог чинного законодавства України.

3.1. Розгляд документів, поданих кандидатами для підтвердження освіти та досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу на участь у кваліфікаційних іспитах, здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України.

3.2. Документи, подані кандидатами, розглядаються протягом двадцяти робочих днів з дня їх надходження. Повідомлення про рішення за наслідками розгляду документів кандидата із зазначенням дати іспиту (у разі надання дозволу на участь у іспиті) вручається кандидату особисто або надсилається листом.

3.3. У разі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України приймають рішення про надання дозволу кандидату на участь в іспиті, що оформлюють протоколом засідання Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України або комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень.

3.4. Відмова від надання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути видана кандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботи вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність", а також не надання документа про оплату сертифікації.

3.5. Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставі протокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та формують групи з числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

4.1. Кваліфікаційний іспит має охоплювати коло знань і навиків, якими повинні володіти кандидати, щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійснювати аудиторську практику в Україні відповідно до чинного законодавства та Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних. Аудиторська палата України періодично вносить зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно враховувати зміни, які відбуваються в аудиторській практиці.

4.2. Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:

- тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;

- завдання з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

4.3. Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України з урахуванням того, що на запитання першого етапу набагато легше дати абсолютно правильні відповіді, ніж при аналізі конкретних ситуацій, які потребують суто професійних суджень.

4.4. Розробку екзаменаційних завдань здійснює спеціальна група укладачів, яка готує запитання до конкретного іспиту. Аудиторська палата України не менш як за три місяці до початку кваліфікаційного іспиту укладає угоду з укладачами екзаменаційних завдань, умови якої повинні передбачати оригінальність текстів завдань і дотримання конфіденційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають права власності на тексти завдань, що підтверджується актом приймання-передачі між укладачами і Аудиторською палатою України. Ця процедура підтверджує оригінальний характер екзаменаційних завдань і права власності на них Аудиторської палати України.

4.5. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні кваліфікаційного іспиту.

4.6. Повноваження з добору укладачів покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів та Комісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України. Добір укладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог мають входити професійна та технічна компетентність, уміння чітко, лаконічно висловлювати думку, оволодіння матеріалом, по якому готуються запитання, та вміння формулювати оригінальні запитання. Укладачі повинні розуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гарних питань для тестування і упевнено відчувати себе в екзаменаційному процесі, а також подавати матеріали у встановлені терміни. Комісії Аудиторської палати України, на які покладено добір укладачів, можуть провадити семінари для тих, хто виявив бажання стати укладачем, а також розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятності питань.

4.7. Аудиторська палата України провадить ротацію укладачів екзаменаційних завдань для того, щоб екзаменаційні запитання не можна було передбачити. Кожен із укладачів не може брати участь у підготовці екзаменаційних завдань більш як три роки поспіль.

4.8. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України на підставі оцінки того, наскільки запропоноване завдання дає змогу визначити рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.

5.1. Забезпечення конфіденційності є невід'ємною умовою проведення кваліфікаційного іспиту. Порушення правил конфіденційності екзаменаційного процесу розглядається Аудиторською палатою України як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність іспиту і, більше того, самої професії аудитора.

5.2. До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:

- зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачі екзаменаційних робіт на перевірку;

- порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх повної перевірки та внесення результатів іспиту до протоколу перевірки;

- персональні результати проведеного іспиту (повідомляються персонально кожному кандидату).

5.3. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників процесу сертифікації важливість і необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодо зазначених запитань кваліфікаційного іспиту.

5.4. Випадки порушення учасниками кваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача іншим особам, спроба отримання або використання не за призначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розглядаються Дисциплінарною комісією Аудиторської палати України і можуть бути підставою для виключення із складу учасників кваліфікаційного іспиту та дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, призупинення дії або анулювання сертифіката аудитора.

5.5. Виконана кандидатом екзаменаційна робота є власністю Аудиторської палати України. Роботи кандидатам не повертаються, а зберігаються протягом одного року в Аудиторській палаті України. Після закінчення зазначеного терміну роботи ліквідуються.

6.1. Головна мета кваліфікаційних іспитів полягає в тому, щоб за допомогою проведення комплексного іспиту або кількох іспитів за певний проміжок часу оцінити, чи володіють кандидати необхідними знаннями й навичками для отримання сертифіката аудитора.

6.2. Організаційні процедури, пов'язані з проведенням іспитів, мають забезпечити належну перевірку відповідних матеріалів, неупереджене й об'єктивне відношення до всіх кандидатів, а також не припускати одержання одним кандидатом переваги перед іншими.

6.3. Допуск, що засвідчує дозвіл на складання іспиту, готує Секретаріат Аудиторської палати України або секретарі регіональних відділень після підтвердження Комісією з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України або Комісією з сертифікації аудиторів Регіонального відділення права кандидата на участь в іспитах.

6.4. Правила поведінки кандидатів на іспиті затверджує Аудиторська палата України. Всі кандидати повинні ознайомитися з правилами поведінки кандидатів під час складання іспиту до його початку.

6.5. іспити проводяться в два етапи: перший - письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ; другий - письмове розв'язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70 % правильних відповідей за результатами тестування.

6.6. Перший етап іспитів можуть проводити Аудиторська палата України або її регіональні відділення, а другий етап - тільки Аудиторська палата України.

6.7. Кандидати мають право вибору місця складання першого етапу кваліфікаційного іспиту (регіональне відділення Аудиторської палати України або безпосередньо Аудиторська палата України).

6.8. Кваліфікаційний іспит провадять щокварталу у день, що визначає Аудиторська палата України.

6.9. Координацію всіх організаційних процедур, необхідних для організації та проведення кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Координацію всіх адміністративних процедур, необхідних для організації й проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів може здійснювати Комісія з сертифікації аудиторів Регіонального відділення Аудиторської палати України.

6.10. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України може ухвалити рішення про використання під час кваліфікаційного іспиту допоміжних матеріалів та засобів. Це рішення приймається на початку розробки завдань кваліфікаційного іспиту, оскільки від нього залежить підготовка питань. В разі прийняття рішення про застосування калькуляторів, їх видають кандидатам безпосередньо на початку іспиту особи, що здійснюють організаційний нагляд за проведенням іспиту. Усі учасники кваліфікаційного іспиту і кандидати до початку іспиту повинні бути проінформовані про те, які допоміжні матеріали видаватимуться або дозволені під час проведення іспиту.

6.11. Роботам кандидатів присвоюються кодові номери. При цьому особи, що здійснюють організаційний нагляд за проведенням іспиту, ведуть відомість, де реєструють прізвище та код кандидата. інформація з реєстраційної відомості є конфіденційною до підтвердження оцінок, поставлених кандидатам, і повинна зберігатися з дотриманням правил конфіденційності.

6.12. Кандидати, що прибули на іспит, повинні пред'являти документ, що засвідчує особу і бланк допуску, виданий їм Аудиторською палатою України або її регіональним відділенням. Бланк допуску звіряють зі списком кандидатів, допущених до кваліфікаційного іспиту. Кандидати, у яких відсутні належні документи, що підтверджують їхню особу, до складання іспиту не допускаються.

6.13. Письмові відповіді кандидатів на запитання екзаменаційної роботи необхідно здати на перевірку. В разі відмови здати відповіді на перевірку, кандидат повинен написати заяву, де вказати причину цього.

6.14. До перевірки екзаменаційних робіт залучають незалежних фахівців, з якими Аудиторська палата України до початку кваліфікаційного іспиту укладає угоду. Умови угоди повинні передбачати дотримання конфіденційності.

6.15. Повноваження з добору фахівців, що здійснюватимуть перевірку екзаменаційних завдань, покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів та Комісію з стандартів та практики аудиту Аудиторської палати України.

6.16. Кожну екзаменаційну роботу оцінюють дві різні комісії, а усі істотні розбіжності розглядає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України.

6.17. Остаточне схвалення виставлених оцінок після розгляду результатів перевірки здійснюють Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісії з сертифікації регіональних відділень Аудиторської палати України.

6.18. Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені:

- в 60 і більше балів - здобули право на отримання сертифіката аудитора;

- в 40 - 59 балів - здобули право на повторне складання другого етапу кваліфікаційного іспиту на загальних умовах в термін до одного року;

- в 39 і менше балів - є такими, що не склали кваліфікаційний іспит, і мають право на повторне складання іспиту на загальних умовах не раніше як через рік.

6.19. Після кожного кваліфікаційного іспиту Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України провадить засідання з метою внесення відповідних коригувань в методичне забезпечення, організацію підготовки і проведення наступного кваліфікаційного іспиту.

6.20. Фахівці - сертифіковані бухгалтери СРА та АССА для одержання сертифіката аудитора України складають іспит за спеціальною програмою з питань національних особливостей економіки України та правових основ підприємницької діяльності в Україні. Програма затверджується Аудиторською палатою України.

6.21. Результати перевірки екзаменаційних робіт, схвалені комісіями, зазначеними у п. 6.16 цього Положення, після затвердження рішенням АПУ є остаточними.

7.1. За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.

7.2. Протоколи про результати складання першого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікації аудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів, перелічених у пункті 3.3 цього Положення, передається до Аудиторської палати України не пізніше п'яти днів після складання іспиту).

7.3. Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує і подає на засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірність даних, зазначених у протоколі.

7.4. Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двох тижнів. Одночасно особам, що успішно склали іспит, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця.

7.5. Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням. Складений успішно перший етап іспиту зараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року. Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів.

8.1. Бланк сертифіката є бланком суворої звітності із зазначенням серії та номера.

8.2. Сертифікат містить такі реквізити:

- серію та номер сертифіката;

- прізвище, ім'я та по батькові аудитора;

- дату, номер рішення Аудиторської палати України про видачу сертифіката;

- дату, номер рішення Аудиторської палати України про продовження дії сертифіката;

- термін чинності сертифіката.

8.3. Сертифікат підписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України. Він скріплюється печаткою Аудиторської палати України.

8.4. Сертифікат реєструється у книзі обліку сертифікатів Аудиторської палати України та заноситься у базу даних. Отримання сертифіката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку після проголошення (підписання) присяги аудитора.

8.5. Датою видачі сертифіката вважається дата прийняття Аудиторською палатою України відповідного рішення.

8.6. Термін чинності сертифіката - п'ять років.

8.7. У разі втрати (значного пошкодження) аудитором сертифіката, термін чинності якого не закінчився, Аудиторською палатою України на підставі клопотання аудитора може бути виданий дублікат. За видачу дубліката стягується плата в розмірі 50 відсотків від оплати, встановленої за проведення сертифікації.

9.1. Аудитори, термін чинності сертифіката яких закінчується не раніше від трьох і не пізніше від одного місяця до закінчення цього терміну, повинні подати до Секретаріату Аудиторської палати України (в одному примірнику) чи до регіонального відділення (у двох примірниках) такі документи:

- заяву про подовження дії сертифіката встановленого зразка (додаток 2);

- копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;

- сертифікат, термін дії якого закінчується;

- витяг із Свідоцтва про щорічне обов'язкове удосконалення професійних знань (за період чинності сертифіката);

- документ про внесення плати за подовження сертифіката.

9.2. Секретаріат Аудиторської палати України або секретарі її регіональних відділень розглядають подані документи щодо відповідності їх вимогам цього Положення і передають Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісіям з сертифікації аудиторів її регіональних відділень, які розглядають їх і приймають відповідне рішення.

9.3. Для подовження терміну чинності сертифіката комісії з сертифікації призначають складання аудитором кваліфікаційного іспиту у разі:

- підтвердження аудитором у періоді після отримання сертифіката досвіду практичної роботи за фахом (аудитором) менше ніж два роки;

- невиконання вимог щорічного удосконалення професійних знань;

- прострочення аудитором встановлених термінів для подання документів на подовження дії сертифікатів до Аудиторської палати України або її регіональних відділень;

- наявності незаперечних претензій до аудитора з боку Аудиторської палати України або державних органів контролю щодо здійснення аудиторської діяльності;

- застосування до аудитора відповідних стягнень щодо обмеження здійснення аудиторської діяльності.

Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України готує для затвердження рішенням Аудиторської палати України протоколи щодо подовження терміну чинності сертифіката на наступні п'ять років без складання аудитором кваліфікаційного іспиту або проходження співбесіди - якщо відсутні підстави, вищезазначені в даному пункті, аудитор працював за фахом (аудитором) не менше трьох років протягом терміну чинності сертифіката, щороку обов'язково удосконалював професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України, та не мав не скасованих стягнень.

9.4. Аудитори, які працювали за фахом (аудитором) від двох до трьох років або за сумісництвом не менше від трьох років, щороку обов'язково удосконалювали професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України, та щодо яких відсутні підстави, зазначені в пункті 9.3 цього Положення, для подовження терміну чинності сертифіката проходять співбесіду в Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України або в комісіях з сертифікації аудиторів її регіональних відділень. В разі позитивних результатів співбесіди комісії з сертифікації готують для затвердження рішенням Аудиторської палати України протоколи про продовження терміну чинності сертифіката на наступних п'ять років. При негативних результатах співбесіди комісії з сертифікації призначають складання кваліфікаційного іспиту згідно з Порядком проведення кваліфікаційного іспиту для отримання сертифіката.

9.5. Термін чинності сертифіката для осіб, делегованих до складу Аудиторської палати України чи її регіональних відділень державними органами, подовжується на наступних п'ять років при поданні заяви, копії трудової книжки, сертифіката, термін дії якого закінчується.

9.6. За підсумками розгляду документів і результатів співбесіди або кваліфікаційного іспиту на подовження дії сертифікатів комісії з сертифікації складають протоколи на кожну групу аудиторів і подають їх на затвердження Аудиторській палаті України.

9.7. Видачу сертифікатів, термін чинності яких подовжено згідно з рішенням Аудиторської палати України, здійснює Секретаріат Аудиторської палати України. У сертифікатах зберігаються початковий номер та серія сертифіката; дата та номер рішення Аудиторської палати України про видачу сертифіката; термін чинності сертифіката, а також проставляють номер протоколу Аудиторської палати України, дату і термін, на який подовжено чинність сертифіката.

9.8. Якщо в подовженні дії сертифіката відмовлено, Секретаріат Аудиторської палати України письмово повідомляє про це особі, яка подавала заяву. Особи, яким відмовлено в подовженні дії сертифіката, мають право подати клопотання про отримання сертифіката з умов, передбачених цим Положенням.

9.9. Сертифікати, термін чинності яких закінчився, знищують за актом, де зазначають серію сертифіката, його номер, прізвище, ім'я, по батькові особи, на ім'я якої його було видано, та період, протягом якого він діяв. Акт підписує голова Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Завідуючий Секретаріатом Аудиторської палати України і затверджує Голова Спостережної Ради Аудиторської палати України. Акт є документом постійного зберігання.

10.1. На підставі повноважень, передбачених статтями 26, 27 Закону України "Про аудиторську діяльність" та пункту 2 Статуту Аудиторської палати України, за неналежне виконання своїх професійних обов'язків Аудиторська палата України може застосовувати до аудитора стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката на термін до одного року або анулювання сертифіката.

10.2. Неналежне виконання професійних обов'язків аудитором - це порушення чинного законодавства України, Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних, та інших нормативних вимог Аудиторської палати України.

10.3. Розгляд на засіданні Аудиторської палати України питань про застосування стягнень здійснюється, як правило, у присутності аудитора.

10.4. Стягнення, що накладаються на аудитора, оформлюють рішенням Аудиторської палати України з письмовим повідомленням аудитора впродовж десяти днів після дня прийняття рішення.

10.5. Рішення Аудиторської палати України про зупинення дії сертифіката або його анулювання набуває чинності з моменту публікації в пресі, воно може бути оскаржено в суді.

10.6. Зупинення чинності сертифіката означає заборону на проведення аудиту та надання аудиторських послуг на визначений рішенням Аудиторської палати України термін.

10.7. Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та заборони на проведення аудиторської діяльності на території України.

10.8. Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати України:

- з ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіката, інших випадків);

- інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим Положенням.

10.9. Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний в 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення Аудиторської палати України або з моменту публікації в пресі, повернути до Секретаріату Аудиторської палати України.