• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо розгляду звернення про надання розяснення з питань можливості внесення у депозит нотаріуса орендної плати за користування земельною ділянкою, власник якої помер

Міністерство юстиції України  | Лист від 12.03.2012 № 113-0-2-12/13.1
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Лист
  • Дата: 12.03.2012
  • Номер: 113-0-2-12/13.1
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Лист
  • Дата: 12.03.2012
  • Номер: 113-0-2-12/13.1
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.03.2012 № 113-0-2-12/13.1
Щодо розгляду звернення
Міністерство юстиції розглянуло Ваш лист щодо надання роз'яснення з питань можливості внесення у депозит нотаріуса орендної плати за користування земельною ділянкою, власник якої помер, і в межах компетенції повідомляє таке.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (Спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс)).
Відповідно до статті 1217 Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1270 Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідно до частини першої статті 1296 Кодексу може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 1298 Кодексу свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Кодексу ).
Відповідно до статті 509 Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (частина перша статті 515 Кодексу ).
Згідно з частиною першою статті 537 Кодексу боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, зокрема, в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу в депозит.
Підпунктом 2.1 пункту 2 глави 21 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що унесення особою грошових сум у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах державного казначейства відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.
Враховуючи вищевикладене, у випадку смерті орендодавця для належного виконання зобов'язань орендар має право внести грошові суми в депозит нотаріуса для подальшої їх передачі спадкоємцям такого кредитора-орендодавця.
З повагою,
МіністрО. Лавринович