Про затвердження Податкового розяснення щодо застосування підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

З метою забезпечення однозначного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування, відповідно до підпункту 4.4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і Порядку надання податкових роз'яснень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 "Про затвердження Порядку надання податкових роз'яснень", та керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",

1. Затвердити Податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (додається).

Це Податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння положень підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

1. Відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

При цьому, під єдиним податком мається на увазі податок, запроваджений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Під фіксованим податком мається на увазі фіксований сільськогосподарський податок, запроваджений Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок". До резидентів, що сплачують податок на прибуток у складі єдиного (фіксованого) податку, відносяться також суб'єкти підприємницької діяльності, які придбали спеціальні торгові патенти, запроваджені Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Під суб'єктами податку на прибуток маються на увазі платники податку на прибуток, зазначені у статті 2 Закону.

2. Будь-яка особа зобов'язана при укладенні договору з платником податку на прибуток, за його вимогою, зазначати у договорі який статус щодо податку має така особа. Якщо така особа не зазначає у договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

3. Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми абзацу п'ятого підпункту 11.2.3 пункту 11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції цього Закону) поширюються на договори, укладені після набрання чинності цим Законом, або договори, що були укладені раніше та до яких були внесені зміни щодо кількості або номенклатури товарів (робіт, послуг) після набрання чинності цим Законом. При цьому, вимога частини першої підпункту 11.2.3 пункту 11.2 Закону поширюється на всіх платників податку - як тих, що здійснюють операції по договорах, укладених до набрання чинності Законом України від 24.12.2002 N 349-IV, так і тих, що здійснюють операції по договорах, укладених після набрання чинності цим Законом.