Про обстеження донорів на гепатит С

За даними світової літератури, у багатьох країнах, в тому числі і СНД, має місце значне інфікування населення вірусом гепатиту С - від 1 до 12 %. Враховуючи, що основний шлях його передачі, як і вірусу гепатиту В, є парентеральний, для попередження розповсюдження гепатиту С трансфузійним шляхом серед населення п р о п о н у ю:

1. Міністерству охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних і міських державних адміністрацій:

1.1. Організувати починаючи з 01.09.94 року обстеження донорів на наявність у крові антитіл до гепатиту С, використовуючи для цього чутливий метод індикації-імуноферментний аналіз (ІФА), а також виявлення активності аланінамінотрансферази (АЛТ). З 01.01.95 року перейти на 100% обстеження донорської крові на гепатит С.

1.2. Вжити заходів щодо забезпечення установ служби крові комплектами апаратури для ІФА та імуноферментними тест-системами для обстеження донорів на наявність антитіл до гепатиту С.

1.3. Закупівлю імуноферментних тест-систем на гепатит С проводити за рахунок місцевих бюджетів централізовано через ДП "Укрвакцина" МОЗ України або самостійно через підприємства і їх представництва, що реалізують тест-системи, які зареєстровані Фармакологічним комітетом МОЗ України.

1.4. Визначити потребу в імуноферментних тест-системах на гепатит С та подати на них заявку ДП "Укрвакцина" МОЗ України.

1.5. У місячний строк організувати навчання лікарів-лаборантів служби крові лабораторній діагностиці гепатиту С.

1.6. Донорську кров, позитивну на антитіла до вірусу гепатиту С, вважати потенційно інфікованою і знешкоджувати або передавати для виготовлення діагностикумів з неї. Не допускати в трансфузійній практиці використання крові та плазми від людей, у яких виявлено антитіла до вірусу гепатиту С або встановлено підвищений рівень АЛТ.

1.7. Дотримуватися в установах служби крові, відповідно до інструкцій по гепатиту В, протиепідемічного режиму, який виключає можливість інфікування вірусом гепатиту С персоналу, донорів, донорської крові та плазми.

1.8. Забезпечити реєстрацію виявлених випадків гепатиту С в установах служби крові та передачу інформації щодо них в територіальні санепідстанції та інші державні установи в порядку, встановленому для гепатиту В.

1. Київському НДІ гематології та переливання крові (П.М. Перехрестенко):

1.1. Проводити методичну та консультативну роботу щодо профілактики гепатиту С в службі крові України (постійно).

1.2. Забезпечити розробку інструктивних матеріалів по профілактиці гепатитів в установах служби крові (01.01.95 р.)

1.3. Брати участь у вивченні пріоритетних імуноферментних тест-систем для гепатиту С, які випускають різні підприємства України, СНД та інших держав для застосування їх в службі крові.

2. Київському інституту удосконалення лікарів (В.М. Гирін): проводити навчання лікарів закладів служби крові лабораторній діагностиці гепатиту С.

3. Державному підприємству "Укрвакцина" МОЗ України (Г.Ф. Бруй) організувати замовлення тест-систем на гепатит С на підприємствах та доставку їх на місце призначення, відповідно до заявок обласних та міських державних адміністрацій.

4. Київському НДІ епідеміології та інфекційних захворювань (А.М. Щербинська):

4.1. Проводити вивчення гепатиту С з метою розробки заходів його профілактики.

4.2. Розробити відомчий статистичний звіт по обліку випадків виявлення носіїв та хворих гепатитами В і С та інструкцію по його заповненню і подати на затвердження в установленому порядку (до 01.01.95 р.).

4.3. Провести разом з Київським НДІ гематології та переливання крові протягом III та IV кварталів 1994 року порівняльну характеристику та експертну оцінку тест-систем на гепатит С, які випускають різні підприємства України, СНД та інших держав. Результати оцінки та свої пропозиції подати до Головного санепідуправління МОЗ України для визначення пріоритету тест-систем та використання даних для їх заявки.

Контроль за виконанням цього наказу покладаю на начальника Головного управління організації медичної допомоги та медичного страхування МОЗ України.