ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
| 20.02.2017 N 25-16/104 |
Щодо актів звіряння розрахунків з контрагентами
Державна аудиторська служба України розглянула звернення '...' щодо надання роз'яснення чинного законодавства України в частині обов'язку контрагентів складати акти взаємних розрахунків та накладення органами фінансового контролю стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які визначено статтею - 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та повідомляє.
'...'
Частиною першою статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством (частина друга статті 10 цього Закону).
Поряд з цим вимогами чинного законодавства України, у тому числі Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року N 879, Порядком бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 квітня 2014 року N 372, на які здійснюється посилання у зверненні, не визначено обов'язку контрагента щодо підписання акта звірки взаємних розрахунків.
З практики розгляду справ Вищим господарським судом України вбачається, що акт звірки взаємних розрахунків не є зведеним бухгалтерським регістром та первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність зобов'язань сторін, є первинні бухгалтерські документи. Тому акт звірки взаємних розрахунків може вважатися належним доказом лише у разі підтвердження відтворених у ньому операцій первинними бухгалтерськими документами та зведеними бухгалтерськими регістрами.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто для уникнення непорозумінь щодо складання та підписання акта звірки взаємних розрахунків сторони мають право обумовити зазначене питання умовами договору (наприклад, необхідність звірки; строки (періодичність) проведення звірки; порядок її проведення; строки для надання відповіді на повідомлення, що пов'язані зі звіркою, тощо).
Розгляд справ про адміністративне правопорушення за статтею - 164-2 КУпАП Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами здійснюється відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Державної аудиторської служби від 1 грудня 2016 року N 168 '...'.
Наразі '...' звернення з додатком містить лише загальний опис порушеного питання, що позбавляє Держаудитслужбу надати вичерпну відповідь щодо застосування статті - 164-2 КУпАП.
Зауважуємо, що у разі незгоди з прийнятим рішенням Державної аудиторської служби України ви маєте право оскаржити його у встановленому законодавством порядку.
| Голова | Л. Гаврилова |