• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Інструкція з бухгалтерського обліку тари на підприємствах і в організаціях державної торгівлі та громадського харчування

Органи влади СРСР | Інструкція, Форма типового документа від 28.04.1986 № 93
Реквізити
  • Видавник: Органи влади СРСР
  • Тип: Інструкція, Форма типового документа
  • Дата: 28.04.1986
  • Номер: 93
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Органи влади СРСР
  • Тип: Інструкція, Форма типового документа
  • Дата: 28.04.1986
  • Номер: 93
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ТОРГІВЛІ СРСР
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
торгівлі СРСР
28.04.1986 N 93
ІНСТРУКЦІЯ
з бухгалтерського обліку тари на підприємствах і в організаціях державної торгівлі та громадського харчування
1. Загальні положення
1.1. Ця інструкція регламентує порядок документального оформлення обліку тари, а також результатів за операціями з тарою на підприємствах і в організаціях торгівлі та громадського харчування.
Інструкція не поширюється на ті види тари, які за умовами торгово-технологічного процесу виробництва товарів постійно використовуються на підприємствах торгівлі і громадського харчування для постійного зберігання і внутрішнього переміщення товарів як господарський інвентар.
Тара, що використовується як господарський інвентар(1), залежно від вартості, враховується на балансових рахунках N 01 "Основні засоби" або N 12 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".
--------------
(1) Далі за текстом - "інвентарна тара".
1.2. Тара під матеріалами та іншими предметами матеріально-технічного оснащення, яка оплачується постачальникам понад оптову вартість матеріальних цінностей, що надійшли, ведеться відповідно до Інструкції з обліку матеріалів на підприємствах і в організаціях торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства торгівлі СРСР від 13 грудня 1977 р. N 248.
1.3. Інструкцію розроблено відповідно до Основних положень з бухгалтерського обліку тари на промислових підприємствах і будовах (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 30 квітня 1966 р. N 159) та Інструкції про порядок обліку тари-обладнання (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 3 вересня 1962 р. N 128) з урахуванням особливостей тарообігу у державній торгівлі та громадському харчуванні.
1.4. На промислових підприємствах і будовах, що перебувають у підпорядкуванні торгових організацій, облік тари ведеться відповідно до зазначених у пункті 1.3. нормативних документів.
1.5. Відповідно до чинної класифікації вирізняються такі групи тари:
дерев'яна (ящики, бочки, лотки тощо);
картонна і паперова (ящики, мішки, пачки тощо);
тканинна (мішки льняні, джутові тощо);
металева (бочки, ящики, лотки тощо);
скляна (пляшки, бутлі, банки тощо)(2);
--------------
(2) Йдеться про порожній скляний посуд.
полімерна (ящики, каністри, фляги тощо).
Особливим видом тари є тара-обладнання, яка виконує функції звичайної тари і торгового обладнання.
Під тарою-обладнанням розуміється технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, тимчасового зберігання і продажу з нього продовольчих і непродовольчих товарів (контейнери, піддони тощо).
Перелічені види тари повинні відповідати вимогам ГОСТ і ТУ.
1.6. Тара, яка використовується багаторазово, називається багатооборотною. Вона підлягає обов'язковому поверненню постачальникові товарів або здаванню тарозбиральним (тароремонтним) підприємствам. Для забезпечення своєчасного повернення на деякі види тари, що поставляється з товаром, постачальником стягується з покупця застава, яка йому повертається після отримання від нього тари. Ця тара називається заставною.
1.7. Бухгалтерський облік тари повинен забезпечувати:
контроль за збереженням тари під товарами і порожньої;
правильне і своєчасне документальне оформлення операцій щодо руху тари;
отримання точних даних про втрати, витрати і доходи за операціями з тарою в розрізі госпрозрахункових структурних підрозділів підприємств торгівлі та громадського харчування;
своєчасне виведення результатів інвентаризації тари.
2. Документальне оформлення надходження тари
2.1. Приймання тари від постачальників за кількістю та якістю, відпуск, повернення і внутрішнє переміщення тари оформляються типовими документами(3).
--------------
(3) Тут і далі за текстом - типові форми, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 14 липня 1972 р. N 134.
2.2. При відповідності фактичної кількості, якості, маркування даним, вказаним у документі постачальника, приймання тари оформляється одночасно з прийманням товару шляхом проставляння в товарно-транспортних накладних та інших супровідних документах штампа (типова форма N 1).
2.3. У разі встановлення розбіжності між фактичною кількістю і якістю тари, що надходить, з даними, зазначеними в супровідних документах постачальника, а також немаркованої і неналежно маркованої тари складається акт (типова форма N 2) у порядку, який є аналогічним для кількісного та якісного приймання товарів. За необхідності може бути складено акт експертизи. Ці документи є підставою для оприбуткування тари, що надійшла, для пред'явлення претензій до постачальника.
2.4. Неякісну й некомплексну тару, що надійшла, відповідно до фактичного стану, встановленого під час приймання може бути оприбутковано як тароматеріал. Це стосується також дерев'яних замків, виготовлених за технічними умовами і кресленнями. Підставою для переведення тари, що надійшла, в тароматеріал є акт (типова форма N 2) і акт експертизи.
2.5. Приймання тканинних мішків, що надійшли, проводиться в порядку, встановленому Інструкцією про порядок використання тканинних мішків з-під хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур, затвердженою наказом Міністерства заготівель СРСР від 17 грудня 1973 р. N 400 та Інструкцією про порядок приймання, використання і повернення тканинних мішків з-під цукру, затвердженою Міністерством харчової промисловості СРСР від 9 серпня 1976 р. N ИН-2.
2.6. Тара, яка не вказана окремо в розрахункових документах постачальника і не підлягає оплаті, приймається матеріально відповідальними особами з дотриманням правил приймання. Відомості про тару, що фактично надійшла, на підставі перерахування кількості місць і перевірки маркування вносяться матеріально відповідальними особами в супровідний документ з указанням найменування і прейскурантного номера тари. Оцінка отриманої безплатно тари проводиться особами, що здійснюють контроль за цінами. За відсутності маркування і неможливості встановлення прейскурантного номера тара оприбутковується за цінами можливої реалізації.
3. Документальне оформлення вибуття тари
3.1. Відпуск тари під товаром оформляється товарно-транспортною накладною або іншими видатковими документами. При цьому, крім найменування, кількості, ціни та вартості тари, обов'язково наводиться обгрунтування ціни: номер прейскуранта і номер позиції тари за прейскурантом (артикул на мішки).
3.2. Повернення порожньої тари постачальникам, здавання на тарні склади вищестоящої організації й тарозбиральним підприємствам оформляються товарно-транспортною накладною або іншими видатковими документами, залежно від умов доставки і встановленого порядку розрахунків між тароздавачами і тароотримувачами.
3.3. У видаткових документах указується якісний стан тари.
Визначення якісного стану підготовленої до здавання тари проводиться за участі товарознавця з тари чи іншої посадової особи, на яку покладено функції з організації тарообігу на даному підприємстві.
3.4. При невідповідності фактично доставленої тари за кількістю або якістю даним, зазначеним тароздавачем у супровідних документах, приймання тари оформляється спеціальним актом відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджених Державним арбітражем при Раді Міністрів СРСР (див. циркулярні листи Державного комітету Ради Міністрів СРСР з торгівлі від 7 серпня 1965 р. N 082-75 і Міністерства торгівлі СРСР від 31 травня 1966 р. N 085-75) з доповненнями і змінами.
3.5. Різниця між вартістю тари за цінами придбання і цінами, встановленими при здаванні тарозбиральним організаціям, підлягає списанню на витрати на тару, доходи за тарою, втрати за тарою або стягненню з матеріально відповідальних осіб.
При якісному стані зданої тари, не нижчому за той, що потребує ремонту (другої категорії за картонною тарою), сумові різниці в цінах відносяться на витрати за тарою. Якщо тара здається тароматеріалом або макулатурою, питання про порядок списання вирішується керівником підприємства, який затверджує документ на здавання тари.
3.6. При багаторазовому здаванні тари протягом місяця дозволяється списувати сумові різниці від здавання тари низької якості (тароматеріалом або макулатурою) не за кожним документом, а підсумком за місяць.
З цією метою після закінчення місяця складається довідка про втрати від здавання тари, яка затверджується керівником (див. додаток).
Списання сумових різниць на втрати має здійснюватися в суворій відповідності до пункту 37 Положення про бухгалтерські рахунки і баланси.
3.7. Здавання тканинних мішків оформляється відповідно до нормативних документів, зазначених у підпункті 2.5. Сумова різниця між вартістю за цінами приймання та здавання у разі зниження якості мішків на одну категорію підлягає списанню на витрати за тарою. Списання сумової різниці проводиться в порядку, викладеному в підпунктах 3.5 і 3.6.
3.8. На розбиту тару (крім мішків, отриманих від постачальників), що стала непридатною, складається акт (типова форма N 10) удвох екземплярах: перший екземпляр передається керівникові для затверджень, другий екземпляр залишається у матеріально відповідальної особи.
До складу комісії обов'язково включаються товарознавець з тари або інший відповідальний за організацію тарообігу фахівець, який дає характеристику дефектів тари, що підлягає списанню.
За наявності в торгових організаціях майстерень з ремонту тари непридатна тара підлягає здаванню в ці майстерні.
4. Облік тари матеріально відповідальними особами
Матеріально відповідальні особи зобов'язані вести щоденний облік тари в розрізі номенклатури в Товарній книзі (типова форма N 27) або картках (типова форма N 28).
4.2. Усі первинні документи після запису до Товарної книги або карток підлягають здаванню в бухгалтерію (обліково-контрольну групу) при товарному звіті. Рух тари, як і товарів, указується за кожним первинним документом. На зворотному боці товарного звіту відображається рух тари за групами.
4.3. Підприємствам торгівлі та громадського харчування дозволяється вести облік тари за видами безпосередньо в товарних звітах (на зворотному боці). У цьому разі Товарна книга або картки не ведуться.
Рекомендується в товарних звітах (типові форми N 35, 37, 38) наводити види тари друкарським способом.
4.4. На тарних складах (коморах) матеріально відповідальні особи складають звіт з тари (типова форма N 35).
5. Облік тари в бухгалтерії
5.1. Бухгалтерський облік тари здійснюється на таких рахунках і субрахунках:
01 "Основні засоби" - інвентарна тара вартістю понад 100 рублів за одиницю і яка служить більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам);
05 "Матеріали", субрахунок "Тара і тарні матеріали" - тара з-під матеріалів і інших предметів матеріально-технічного оснащення, оплачена понад оптову вартість отриманих у ній матеріальних цінностей;
12 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" - інвентарна тара вартістю до 100 рублів за одиницю незалежно від терміну служби й інвентарна тара терміном служби менше одного року незалежно від вартості. Інвентарна тара повинна мати клеймо, трафарет або бирку з інвентарним номером підприємства, на балансі якого вона числиться;
41/6 "Тара під товарами і порожня" - решта тари.
5.2. Облік скляного посуду ведеться за заставною вартістю в такому порядку:
- у роздрібних торгових підприємствах скляний посуд, що знаходиться під товарами і порожній, обліковується на субрахунку 41/3 "Товари в підприємствах роздрібної торгівлі" у вартісному виразі;
- у коморах підприємств громадського харчування скляний посуд, що знаходиться під товаром і порожній, - на субрахунку 41/4 "Товари і сировина в коморах підприємств громадського харчування" у натуральному і вартісному виразі;
- на складах оптових і роздрібних організацій скляний посуд, що знаходиться під товарами, - на субрахунку 41/1 "Товар на складах" у натуральному і вартісному виразі; порожній скляний посуд на тарних складах - на субрахунку 41/6 "Тара під товарами і порожня" в натуральному і вартісному виразах.
5.3. Облік тари на рахунках ведеться за такою оцінкою:
тара, що числиться у складі основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, - за інвентарною вартістю;
багатооборотна тара, що надходить від постачальників з товарами, за яку останні стягують заставу в установлених розмірах, - за заставною вартістю;
тканинна тара оприбутковується і враховується за цінами тієї категорії, яка вказана в документах постачальника або акті приймання;
інша дерев'яна і картонна тара - за цінами придбання, але не вищими за відповідні ціни чинних прейскурантів.
При цьому дерев'яна і картонна тара, вартість якої стягується постачальниками понад чинні оптові або роздрібні ціни на товари, у розмірі 40 відсотків вартості дерев'яної і 80 відсотків вартості картонної тари оприбутковується і враховується також за ціною придбання;
тара власного виготовлення - за фактичною собівартістю, але не вищою за ціни чинних прейскурантів, що діють.
5.4. Торговим організаціям дозволяється запроваджувати середні облікові ціни за окремими видами тари. При встановленні середніх облікових цін беруться до уваги ціни за прейскурантом і використовувана на даному підприємстві номенклатура тари. Середні облікові ціни повинні бути затверджені керівником торгової організації (статутного підприємства) і зафіксовані у відповідному ціннику.
Періодично, але не рідше за один раз на рік повинен здійснюватися перегляд середніх облікових цін.
5.5. Тара, дозволена до продажу населенню за готівковий розрахунок, відпускається покупцям за накладною. Отримання грошей від покупців за продану тару проводиться через касу підприємства в установленому порядку.
Вартість за обліковими цінами реалізованої тари списується на субрахунок 46/3 "Реалізація товарів уроздріб підприємствами роздрібної торгівлі". Різниця між вартістю за обліковими і продажними цінами на реалізовану тару відноситься на рахунок 44 "Витрати обігу".
5.6. Реалізація стороннім підприємствам тари, що не підлягає обов'язковому поверненню постачальникам або здаванню тарозбиральним організаціям, враховується на субрахунку 46/8 "Реалізація товарів, готової продукції, матеріалів, робіт і послуг без включення в товарообіг".
5.7. Аналітичний облік тари ведеться за матеріально відповідальними особами, видами тари, кількістю, ціною і сумою. Окремими аналітичними позиціями також виділяють:
тароматеріал у кубічних метрах при оприбуткуванні тари відповідно до зазначеного в підпункті 2.4;
сумова різниця між цінами приймання і здавання при списанні її відповідно до зазначеного в підпункті 3.6. Станом на перше число сумова різниця повинна бути відсутньою, оскільки вона підлягає щомісячному списанню на витрати і втрати в установленому порядку.
5.8. Аналітичний облік тари здійснюється, як правило, за оперативно-бухгалтерським (сальдовим) методом.
Після закінчення місяця, а також на дату інвентаризації матеріально відповідальні особи на підставі записів у Товарній книзі (на картках) заповнюють відомість залишків (типова форма N 81). Залишки тари вказуються у відомості за видами в розрізі груп стосовно зазначеного в підпункті 1.5. У бухгалтерії проставляються облікові ціни і виявляється сума залишків як в розрізі груп тари, так і загалом за матеріально відповідальними особами. Ці дані - залишки в розрізі груп і загальний залишок тари - звіряються з товарним звітом. Тотожність даних забезпечує взаємозв'язок натурального обліку тари, здійснюваного матеріально відповідальними особами з бухгалтерським вартісним обліком.
5.9. При веденні обліку тари за видами безпосередньо в товарних звітах (підпункт 4.3), додаткові аналітичні регістри в бухгалтерії не складаються.
5.10. В умовах механізації облікових робіт регістрами з тари є такі основні машинограми: звідні відомості обліку тари, в яких відображається рух тари за звітний період з групуванням оборотів за кореспондуючими рахунками; сальдові відомості за матеріально відповідальними особами, в яких відображаються залишки тари за кожним найменуванням, кількістю, ціною і сумою.
В умовах ЕОМ завдання щодо механізації обліку тари вирішується одночасно із завданням механізації обліку руху товарів.
6. Особливості обліку тари-обладнання
6.1. Тара-обладнання є багатооборотною тарою, належить підприємствам-постачальникам (відправникам) товарів, обліковується на їх балансі й підлягає обов'язковому поверненню покупцями (одержувачами) постачальникам (відправникам).
6.2. Розрахунки за тару-обладнання з постачальниками проводяться за оптовими цінами, а за відсутності затверджених оптових цін - за фактичною собівартістю цієї тари-обладнання.
Перевірка цін на тару-обладнання, що надійшла, здійснюється в загальному порядку.
6.3. При організації обороту тари-обладнання за принципом обміну штука на штуку бухгалтерські записи щодо руху її не проводяться. У супровідних документах в цьому разі робиться відмітка "Контейнери на обмін" без включення їх вартості до суми, що належить до оплати.
6.4. Транспортні витрати щодо повернення тари-обладнання, а також витрати щодо її амортизації відносяться за рахунок постачальника (відправника), якщо інше не передбачене Особливими умовами поставки товарів або договорами.
Покупці (одержувачі) товарів відшкодовують постачальникам (власникам) тари частину витрат, пов'язаних з ремонтом і її природним зношенням. Розмір відшкодування цих витрат визначається договором виходячи з терміну служби тари-обладнання, умов її оборотності та часу перебування в обігу в постачальника і покупця.
6.5. Залежно від порядку обороту тари-обладнання, встановленого постачальниками (відправниками) і покупцями (одержувачами), ремонт тари-обладнання може здійснюватися спеціалізованими виробничими підприємствами в централізованому порядку. В цьому разі торгові організації проводять відрахування коштів на ремонт у відповідних розмірах за кожен оборот одиниці тари-обладнання з вантажем з подальшим перерахуванням цих коштів зазначеним вище виробничим підприємствам.
6.6. У підприємствах торгівлі та громадського харчування може здійснюватися централізація коштів на ремонт тари-обладнання, включаючи відрахування постачальників, що обумовлюється в договорах постачання товарів. У цьому разі при виписуванні постачальником рахунка на відвантажений товар відрахування на ремонт тари-обладнання указується окремим рядком. На суму відрахувань зменшується сума до оплати за рахунком постачальника.
6.7. Документальне оформлення здавання тари-обладнання в ремонт і повернення з ремонту проводиться в порядку, передбаченому Положенням про систему технічного обслуговування і ремонту торгово-технологічного обладнання, затвердженим наказом Міністерства торгівлі СРСР від 3 жовтня 1980 р. N 264.
7. Облік результатів за операціями з тарою
7.1. Усі витрати, втрати і доходи за тарою враховуються безпосередньо на статтях 18 "Витрати на тару" і 19 "Втрати за тарою" відповідних субрахунків рахунка 44 "Витрати обігу".
7.2. У аналітичному обліку вирізняються такі види витрат і втрат щодо тари.
Витрати за тарою:
різниця між ціною прийманні і здавання на тару з-під плодоовочевої і масложирової продукції;
різниця між приймальною і здавальною ціною на мішкотару, витрати з експлуатації тари-обладнання;
амортизація багатооборотної тари;
відрахування до фонду преміювання;
інші витрати.
Втрати за тарою:
втрати при поверненні дерев'яної і картонної тари;
втрати при поверненні мішкотари;
втрати від списання тари;
інші втрати.
До витрат на тару відносять:
амортизацію (зношення) власної інвентарної тари і тари-обладнання;
витрати на ремонт власної інвентарної тари і тари-обладнання;
амортизацію багатооборотної заставної тари, відшкодовану постачальникам відповідно до умов постачання товарів;
витрати, пов'язані з ремонтом і природним зношенням тари-обладнання, в частині, відшкодованій постачальникам (власникам тари-обладнання);
витрати на перевезення, навантаження і вивантаження порожньої тари при поверненні її постачальникам або здавання тарозбиральним організаціям;
витрати на очищення і обробку (дезинфекцію) тари;
заробітну плату осіб, що не входять до облікового складу, залучених до виконання за трудовою угодою зазначених вантажно-розвантажувальних, ремонтних та інших робіт;
внески за тарифом на державне соціальне страхування;
відрахування профспілковим організаціям на культурно-масову і фізкультурну роботу у розмірі 0,15 % від заробітної плати цих осіб;
різницю між приймальною і здавальною ціною на мішки, вони здані за тією ж категорією, за якою були прийняті, чи на одну категорію нижче;
вартість тари, описаної через природне зношення;
відрахування для преміювання працівників за збирання і повернення промисловості тари за рахунок коштів підприємств торгівлі та громадського харчування;
інші плановані витрати на тару.
До втрат за тарою відносять:
втрати від зниження якості дерев'яної і картонної тари (різницю між ціною, за якою оплачено тару, що надійшла, і ціною, за якою прийнята постачальниками або тарозбиральними організаціями);
втрати від зниження якості мішків більш ніж на одну категорію;
вартість розбитої тари, що стала непридатною (за вирахуванням вартості матеріалів - деревини, дроту, цвяхів тощо);
інші втрати, спричинені безгосподарністю, недбалим поводженням з тарою.
7.3. Списання втрат за тарою допускається лише у випадках, коли конкретних винуватців втрат не встановлено. Усі документи, що є підставою для списання втрат за рахунок підприємства, повинні бути затверджені керівником відповідно до підпункту "в" пункту 37 Положень про бухгалтерські звіти і баланси.
7.4. Облік витрат, втрат і доходів за тарою може вестися як щодо підприємства загалом, так і щодо його структурних підрозділів, що залежить від організаційних форм внутрішньогосподарського розрахунку. У великих підприємствах з великим обсягом тарообігу доцільною є організація обліку результатів за операціями з тарою щодо філій, складів, відділів та інших підрозділів.
7.5. Перевищення витрат над доходами (дебетове сальдо) враховують у витратах обігу. Перевищення доходів над витратами (кредитове сальдо) протягом року без бухгалтерських записів приєднують до прибутку, а наприкінці року перераховують з рахунка 44 "Витрати обігу" на рахунок 80 "Прибутки і збитки".
Додаток
до Інструкції
з бухгалтерського обліку
тари на підприємствах
і в організаціях державної
торгівлі та громадського
харчування
ДОВІДКА
про витрати від кошторису тари за ____________ 19__ р.
Організація Код Затверджую
_____________________ документа _________ Втрата у сумі
_________ _______________
Підприємство _________ списати за рахунок
_____________________ _________ _______________
_____________________ Керівник
прізвище, ім'я, "___" _________ 19__ р.
по батькові
матеріально
відповідальної особи
Тароотри-
мувач
Сума втратДата
здавання
Примітка
Кодза
дерев'яною
тарою
за
картонною
тарою
за
мішкота-
рою
Наймену-
вання
1234567
Контроль-
на сума
Бухгалтер Гол. бухгалтер
____________________________ __________________________
прізвище, ім'я, по батькові,
підпис
"Спеціальний додаток
до тижневика "Дебет-Кредит",
частина 2, травень, 2006 р.