Про затвердження Рекомендацій із застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами

На виконання Плану заходів щодо застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами на період до 2009 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року N 787,

1. Затвердити Рекомендації із застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами (додаються).

2. ДП "УкрНДНЦ" (Корчевна Л.О.) забезпечити опублікування цього наказу в черговому виданні щомісячного інформаційного покажчика "Стандарти".

3. Управлінню технічного регулювання (Сердюков О.Я.) забезпечити оприлюднення цього наказу на веб-порталі Держспоживстандарту України.

Рекомендації із застосування Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами (далі - Рекомендації) розроблені з метою створення належних умов для його застосування.

Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р. N 787 (далі - Технічний регламент), розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради від 03.09.96 р. N 96/57/ЕС про технічні вимоги щодо енергоспоживання електричних побутових холодильників та морозильних камер і відповідних комбінованих пристроїв з урахуванням чинного законодавства України, зокрема:

- постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності";

- Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 р. N 1585.

Ці Рекомендації не є юридично обов'язковим тлумаченням Технічного регламенту (юридично обов'язковим є тільки текст Технічного регламенту), а призначені для полегшення застосування Технічного регламенту та забезпечення узгодженого його застосування усіма зацікавленими сторонами.

Рекомендації не є вичерпними, а зосереджені на таких питаннях, як:

- сфера поширення Технічного регламенту;

- умови введення холодильних приладів у обіг;

- визначення максимально дозволеного рівня енергоспоживання;

- процедури проведення випробувань холодильних приладів;

- процедури оцінювання відповідності;

- взаємозв'язок з іншими технічними регламентами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р. N 787 встановлено обов'язкове застосування Технічного регламенту протягом 2009 року. По закінченні 2009 року холодильні прилади (для розмитнення та уведення їх в обіг) мають супроводжуватись зареєстрованою в призначеному органі декларацією про відповідність та на кожному холодильному приладі має бути нанесений національний знак відповідності. Тому підприємствам рекомендується здійснити процедури підтвердження відповідності не пізніше жовтня - листопада 2008 року.

Ці Рекомендації розроблені ДП "Укрметртестстандарт" (03680, м. Київ, вул. Метрологічна, 4), яке визначено відповідальним за застосування цього Технічного регламенту згідно з наказом Держспоживстандарту України від 12.01.2009 р. N 5. На ДП "Укрметртестстандарт" також покладено функції консультаційно-методичного центру з питань застосування цього регламенту. Тому, у разі виникнення питань, за роз'ясненнями можна звертатися за телефонами (044) 526-43-79, (044) 526-10-76.

Технічний регламент поширюється на побутові холодильні прилади з живленням від мережі змінного струму, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8418 10, 8418 21, 8418 29, 8418 30, 8418 40 (код ДКПП 29.71.11) , а саме:

- холодильники;

- морозильники;

- комбіновані холодильники-морозильники.

Під морозильниками розуміють холодильні прилади для заморожування та/або зберігання заморожених продуктів.

Дія Технічного регламенту не поширюється на:

- холодильні прилади, які живляться від інших джерел енергії, зокрема акумуляторів;

- побутові абсорбційні холодильні прилади (код УКТ ЗЕД 8418 22) ( 2371г-14);

- холодильні прилади, які виготовлені для одноразового використання;

- холодильне та морозильне обладнання промислового та комерційного призначення (коди УКТ ЗЕД 8418 50, 8418 61, 8418 69, 8418 99, код ДКПП 29.23.13) .

Технічний регламент поширюється тільки на нові холодильні прилади, які вперше вводяться в обіг на ринку України.

Пункт 4 Технічного регламенту встановлює, що "Введення в обіг холодильних приладів дозволяється за умови, що рівень споживання ними електроенергії не перевищує максимально дозволений для відповідної категорії холодильних приладів рівень...".

Відповідальність за відповідність кожного уведеного в обіг холодильного приладу вимогам Технічного регламенту згідно із законодавством несуть виробник холодильного приладу або уповноважена ним особа - резидент України (далі виробник), або, якщо виробник або уповноважена ним особа не проводять діяльність на території України, особа, яка ввела холодильні прилади в обіг (далі - постачальник).

Відповідність холодильних приладів до вимог Технічного регламенту підтверджується нанесенням на кожний прилад, а також, за бажанням, на пакування, інструкцію з експлуатації або інший супроводжувальний документ національного знака відповідності. Нанесення національного знака відповідності, після виконання процедур підтвердження відповідності, є обов'язком виробника або уповноваженої ним особи, чи особи, яка вводить холодильні прилади в обіг.

Введення в обіг холодильних приладів без нанесеного національного знака відповідності заборонено. З іншого боку державні органи влади не мають права забороняти, обмежувати або створювати перешкоди введенню в обіг приладів, позначених національним знаком відповідності.

У випадку, якщо державні органи контролю виявлять холодильні прилади з нанесеним національним знаком відповідності, які не відповідають вимогам Технічного регламенту, виробник або уповноважена ним особа, чи особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, повинні виконати дії щодо приведення таких приладів у відповідність.

І тільки у випадку повторного виявлення невідповідності повинні бути вжиті заходи щодо обмеження або заборони введення цих приладів на ринок або, навіть, вилучення їх з ринку. Кожне таке рішення повинно бути обґрунтованим. Про його прийняття та строки усунення порушень повідомляють заінтересованим сторонам.

Опис та правила застосування національного знака відповідності визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. N 1599.

Нанесення на холодильні прилади будь-яких знаків, подібних до національного знака відповідності, які можуть увести в оману споживачів, заборонено.

Максимально дозволений рівень споживання встановлюється залежно від температури, яку забезпечує холодильний прилад у своїх відділеннях; приведеного об'єму, який є виваженою сумою об'ємів усіх відділень холодильного приладу; кліматичного класу та категорії холодильного приладу. Технічний регламент розглядає такі категорії холодильних приладів:

- категорія 1 - холодильник без низькотемпературного відділення (низькотемпературне відділення - будь-яке відділення, температура повітря в якому дорівнює або нижче мінус 6 град.C);

- категорія 2 - холодильник з відділенням, температура повітря в якому становить плюс 5 град.C та/або плюс 12 град.C;

- категорія 3 - холодильник з низькотемпературним відділенням, не маркований зірочкою;

- категорія 4 - холодильник з низькотемпературним відділенням, маркований однією зірочкою (*);

- категорія 5 - холодильник з низькотемпературним відділенням, маркований двома зірочками (**);

- категорія 6 - холодильник з низькотемпературним відділенням, маркований трьома зірочками (***);

- категорія 7 - холодильник з низькотемпературним відділенням, маркований чотирма зірочками (****);

- категорія 8 - морозильник-шафа;

- категорія 9 - морозильник-скриня;

Фактичне значення рівня споживання електроенергії для з'ясування або перевірки відповідності холодильних приладів максимально дозволеному рівню визначають за допомогою випробувань згідно з ДСТУ EN 153 Методи вимірювання енергоспоживання та відповідних характеристик побутових холодильників, морозильних камер, морозильників та їх поєднань, що працюють від електромережі.

Випробування проводять для усіх кліматичних класів холодильних приладів (SN, N, ST та T) за температури навколишнього повітря плюс 25 град.C.

Граничні відхилення напруги живлення 220 В та частоти 50 Гц становлять + - 1% від номінального значення.

Якщо перевищення більше за 15%, потрібно провести додаткове випробування трьох приладів.

У цьому випадку з максимально дозволеним рівнем споживання порівнюють середнє арифметичне значення рівнів споживання цих трьох приладів.

Прилади вважають відповідними до вимог Технічного регламенту, якщо середнє арифметичне значення не перевищує максимально дозволений рівень споживання більше ніж на 10%. У протилежному випадку холодильні прилади визнають такими, що не відповідають вимогам Технічного регламенту, і на цьому випробування закінчують.

Залежно від того, хто здійснює уведення холодильних приладів у обіг - виробник або уповноважена ним особа, чи особа, яка самостійно вводить прилади в обіг, Технічний регламент передбачає різні процедури оцінювання відповідності.

6.1 Оцінювання відповідності холодильних приладів, які вводить у обіг виробник або уповноважена ним особа (пункти 21-24 Технічного регламенту)

Якщо холодильні прилади вводить у обіг виробник або уповноважена ним особа, оцінювання відповідності здійснюють з використанням модуля А (внутрішній контроль виробництва) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються у технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 р. N 1585.

За умов використання модуля А виробник або постачальник повинні скласти декларацію про відповідність, а також підготувати технічну документацію, яка засвідчує відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту та проведення їх оцінювання перед уведенням в обіг.

Форма і склад декларації відповідності наведені у додатку 4 до Технічного регламенту і особливих коментарів не потребують. Єдине зауваження стосується того, що для виробника не потрібно наводити рядок стосовно сертифіката відповідності, виданого призначеним органом, тому що залучення призначеного органу з оцінки відповідності з наданням відповідного сертифіката на холодильні прилади у цьому випадку не є обов'язковим.

Заповнена та підписана з боку виробника або уповноваженої ним особи (декларанта) декларація надається для обліку та внесення до державного реєстру до одного із призначених органів з оцінки відповідності разом із заявою, яка має містити (рекомендована форма наведена в додатку 1):

1) назву та позначення продукції;

2) код за ДКПП (для вітчизняної продукції);

3) код за УКТ ЗЕД (для продукції іноземного виробництва);

4) кількість продукції та її ідентифікаційні ознаки (тільки для партії продукції);

5) найменування виробника продукції, його адресу та місце її виробництва; для вітчизняного виробника код за ЄДРПОУ;

6) найменування організації (особи) уповноваженого представника, постачальника, його адресу та телефон, код за ЄДРПОУ;

7) позначення нормативних документів, вимогам яких відповідає продукція;

8) найменування випробувальних лабораторій, де проводились випробування продукції та номери протоколів випробувань;

9) номери сертифікатів відповідності (за наявності);

10) термін дії декларації (за наявності обмежень);

11) прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка уповноважена підписувати декларацію від імені її видавця;

12) яким призначеним органам була направлена заява декларанта про облік декларації щодо відповідності продукції вимогам інших технічних регламентів, які на неї поширюються (за наявності);

13) місце (назву, адресу та контактний телефон організації або особи) зберігання комплекту документів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам технічних регламентів.

Разом із заявою подається і технічна документація, яка повинна бути складена державною мовою (крім протоколів випробувань для продукції іноземного виробництва) та містити:

- найменування та місцезнаходження виробника;

- загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

- інформацію про основні конструктивні особливості моделі холодильного приладу, включаючи відповідні креслення, зокрема про особливості, що істотно впливають на рівень споживання електроенергії, розміри, об'єм, характеристики компресора;

- інструкцію з експлуатації;

- протоколи випробувань рівня споживання електроенергії;

- підтвердження відповідності результатів таких випробувань результатам розрахунків згідно з пунктами 17 або 18 Технічного регламенту.

Рекомендації щодо формування файла технічної документації наведені в додатку 2.

Призначений орган з оцінки відповідності проводить експертизу наданої документації.

У декларацію може бути включено один чи декілька типів (моделей) холодильних приладів, однак технічною документацією має бути підтверджено відповідність вимогам технічного регламенту кожного типу (моделі).

За позитивними результатами експертизи наданих документів щодо їх достатності для оцінки відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, повноти та правильності оформлення, призначений орган заносить декларацію до реєстру шляхом присвоєння декларації відповідного номера.

Якщо надана технічна документація підтверджує відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту, однак під час експертизи виявлені помилки або необхідна інформація надана не повністю, призначений орган повідомляє про це декларанта. Після усунення ним виявлених недоліків призначений орган вносить декларацію до реєстру.

Якщо надана технічна документація не підтверджує відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту або є недостатньою для висновку, призначений орган відмовляє у внесенні декларації до реєстру та письмово повідомляє про це декларанта із зазначенням причин такої відмови. У цьому випадку повторне звернення можливе лише з поданням нової заяви та нової технічної документації.

Якщо під час експертизи технічної документації у призначеного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності наведених даних стосовно задекларованого рівня електроспоживання, він має право за власні кошти провести випробування у власній лабораторії на наданих декларантом зразках з метою визначення фактичного рівня електроспоживання холодильними приладами. Якщо за результатами випробувань буде підтверджено невідповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту, декларант зобов'язаний відшкодувати призначеному органу вартість випробувань.

Термін дії декларації може обмежити лише декларант з власних міркувань.

Після реєстрації призначеним органом декларації, перед уведенням в обіг холодильних приладів, виробник або уповноважена ним особа повинні здійснити маркування холодильних приладів національним знаком відповідності, який засвідчує відповідність холодильних приладів вимогам Регламенту.

Технічну документацію разом із зареєстрованою декларацією відповідності виробник або уповноважена ним особа повинні зберігати протягом трьох років з дати виготовлення останнього зразка холодильного приладу і надавати для перевірки у встановлених законодавством випадках. Копії декларацій (завірені у встановленому законодавством порядку) можуть надаватися декларантом іншим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам (для митного оформлення, надання до державних органів контролю тощо).

Крім того, потрібно підкреслити, що виробник повинен вжити заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність виготовлених холодильних приладів технічній документації і вимогам Технічного регламенту.

6.2. Оцінювання відповідності холодильних приладів, які вводяться в обіг постачальником (пункти 25-29 Технічного регламенту)

Особливості оцінювання відповідності в цьому випадку полягають у тому, що особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, не є виробником або уповноваженою ним особою і тому, як правило, не має необхідної технічної документації і результатів їх випробувань і, таким чином, не може надати підтвердження відповідності зазначених приладів до вимог Технічного регламенту.

Для цього випадку Технічним регламентом передбачено використання модуля G (перевірка одиниць продукції) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 р. N 1585.

Тому особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, повинна спочатку провести сертифікацію холодильних приладів на відповідність вимогам Технічного регламенту в обраному за власним вибором призначеному органі з підтвердження відповідності та отримати сертифікат відповідності.

На підставі позитивних результатів проведених випробувань призначений орган з оцінки відповідності видає постачальнику сертифікати відповідності на кожний перевірений тип (модель) холодильних приладів із зазначенням кількості, яка вводиться в обіг, та відповідних товарно-супроводжувальних документів.

Робота призначеного органу з оцінки відповідності по дослідженню і випробуванням холодильних приладів здійснюється на договірній основі.

Після цього особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, перед їх уведенням складає декларацію відповідності згідно з додатком 4 Технічного регламенту із заповненням усіх наведених рядків та звертається до одного з призначених органів з оцінки відповідності із заявою на реєстрацію декларації аналогічно до п. 6.1 цих Рекомендацій.

Однак для цього випадку термін дії декларації має обмежуватись терміном дії сертифіката відповідності (якщо термін дії обмежений).

Після реєстрації декларації призначений орган з оцінки відповідності надає дозвіл на проставлення свого ідентифікаційного номера, після чого особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, проставляє на кожному зразку холодильних приладів національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу.

Ідентифікаційний номер проставляють поруч з нанесеним знаком відповідності.

Сертифікат відповідності разом з декларацією відповідності особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, повинна зберігати протягом трьох років з дати виготовлення останнього зразка холодильного приладу і надавати для перевірки у встановлених законодавством випадках.

Технічний регламент передбачає (пункт 8), що "У разі, коли на холодильні прилади поширюється дія інших технічних регламентів, якими передбачено нанесення національного знака відповідності, холодильні прилади повинні також відповідати вимогам таких технічних регламентів. Умовою нанесення національного знака є відповідність холодильних приладів усім технічним регламентам".

Такими технічними регламентами є:

- Технічний регламент з підтвердження відповідності електромагнітної сумісності;

- Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки низьконапружного обладнання.

До впровадження зазначених технічних регламентів нанесення національного знака відповідності на холодильні прилади можливе після виконання процедур підтвердження відповідності вимогам лише цього Технічного регламенту.

Файл технічної документації повинен містити:

1. Найменування та місцезнаходження виробника. Інформація має містити:

- найменування та адресу виробника, а також посаду, прізвище та ініціали особи, уповноваженої підписувати декларацію, її контактний телефон та адресу електронної скриньки;

- найменування та адресу заводу, де безпосередньо виготовляється продукція;

- назву, адресу, телефон та адресу електронної скриньки організації або особи, де буде зберігатися комплект документів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам Технічного регламенту.

Якщо інтереси виробника представляє уповноважена ним особа, яка повинна бути резидентом України, то, крім зазначеної вище інформації, має бути надано офіційний лист від виробника, в якому виробник офіційно уповноважує організацію (особу) бути відповідальною за визначення рівня споживання електроенергії холодильними приладами шляхом випробувань згідно з п. 19 Технічного регламенту, за правильність розрахунків згідно з п. 17 або п. 18 та за нанесення знака відповідності згідно з п. 21. У листі має бути зазначено найменування, адресу організації (особи), а також посаду, прізвище та ініціали особи, уповноваженої виробником підписувати декларацію, її контактний телефон та електронну адресу.

Якщо декларантом є особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, вона має, щонайменше, зазначити найменування та адресу виробника, а також країну походження продукції.

2. Загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації.

Достатньо надати каталог продукції, за яким можна ідентифікувати зовнішній вигляд (можна надати фотографії), основні розміри та характеристики кожного типу (моделі), та копії маркувальних табличок кожного типу (моделі).

3. Інформацію про основні конструктивні особливості моделі холодильного приладу, включаючи відповідні креслення, зокрема про особливості, що істотно впливають на рівень споживання електроенергії, розміри, об'єм, характеристики компресора.

Креслення не повинні бути занадто деталізовані, а тільки бути достатніми для обчислення максимально дозволеного рівня споживання електроенергії (показник Emax) для кожного типу (моделі) холодильного приладу.

4. Інструкцію з експлуатації.

Має бути надана інструкція з експлуатації українською мовою.

5. Протоколи випробувань рівня споживання електроенергії.

Протоколи випробувань мають охоплювати кожний тип (модель), зазначений у декларації.

Випробування на рівень споживання електроенергії повинні бути випробуваннями типу. Ці випробування, за розсудом виробника, можуть входити, як складова частина до загальних випробувань холодильного приладу або проводитись окремо.

Протоколи можуть бути надані українською або будь-якою офіційною мовою ISO або ІЕС.

Відповідно до ДСТУ EN 153-2001 (з урахуванням розділу 4) енергоспоживання має бути виміряне:

- для холодильників з низькотемпературним відділом або без нього згідно з розділом 15 prEN 27371;

- для відділу для вина та/або охолоджувального відділу, якщо ними оснащено прилад, згідно з EN 28187;

- для холодильників-морозильників згідно з розділом 15 EN 28187;

- для холодильного устаткування, яке має охолодження примусовим циркулюванням повітря, згідно з розділом 15 prEN 28561;

- для морозильних камер або морозильників згідно з розділом 15 prEN 25155.

6. Підтвердження відповідності результатів випробувань результатам розрахунків згідно з пунктами 17 або 18 Технічного регламенту.

Рекомендується надавати цю інформацію у вигляді такої таблиці:

Зазначена таблиця має бути підписана декларантом.