44-3) угода про рівень сервісу / обслуговування (англійською мовою SLA - Service Level Agreement) - договір / умови договору з TPSP-постачальником, що визначає / визначають рівень якості, доступності та ефективності послуг / обслуговування, їх характеристики, які банк / учасник банківської групи очікує отримати від TPSP-постачальника, включаючи вимоги до строків та обсягів надання послуг / обслуговування, контрольні показники якості, які щонайменше мають включати допустимі середній час між збоями, середній час ремонту, середній час відновлення надання послуг / обслуговування, оперативність вирішення проблем за першим викликом та час виконання робіт / усунення проблем, а також відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору;
( Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 44-3 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026 )
45) уникнення ризику - відмова від здійснення певних операцій або припинення ділових відносин, які наражають банк на ризик;
( Підпункт 45 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
45-1) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку України, який здійснює загальне керівництво та контролює діяльність структурного підрозділу Національного банку України, до функцій якого належить здійснення безвиїзного банківського нагляду (далі - підрозділ банківського нагляду), відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України, його першим заступником та заступниками Голови Національного банку України або керівник підрозділу банківського нагляду;
( Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 45-1 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024 )
46) хеджування - метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Суть хеджування полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності хеджування банк позбавляється як ризику, так і можливості отримання додаткового прибутку (за винятком хеджування за допомогою опціонів): якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування;
47) чистий процентний дохід (NII - Net Interest Income) - різниця між сумою процентних доходів та сумою процентних втрат за активами і зобов'язаннями банківської книги;
48) шокова величина/шокова зміна - гіпотетична величина зміни фактора зовнішнього оточення (рівня процентної ставки, значення валютного курсу), яка використовується в стрес-тестуванні. Шокова величина/шокова зміна має відповідати двом критеріям: бути суттєвою та ймовірною;
49) юридичний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неочікуваного застосування норм законодавства через можливість їх неоднозначного тлумачення або унаслідок визнання недійсними умов договору у зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства України.
( Підпункт 49 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
50) n-на сторона - постачальник послуг, який є частиною ланцюга постачання TPSP-постачальника, включаючи, але не обмежуючись особами, на яких покладено виконання послуг TPSP-постачальника (субпідрядниками);
( Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 50 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026 )
51) TPSP-постачальник (англійською мовою TPSP - Third-Party Service Provider) - юридична або фізична особа, яка є суб’єктом господарювання, включаючи внутрішньогрупового TPSP-постачальника, що надає послуги безпосередньо банку / учаснику банківської групи;
( Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 51 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026 )
Термін "кінцевий бенефіціарний власник" уживається в цьому Положенні в значенні, визначеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
( Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом дев'яносто сьомим згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026 )
Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк).
4. Банк/банківська група (далі - банк) у своїх внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документах (далі - внутрішньобанківські документи) мають право встановлювати більш поглиблений підхід до побудови та функціонування системи управління ризиками, адекватний особливостям його діяльності, характеру і обсягам банківських та інших фінансових послуг, дотримуючись мінімальних вимог, визначених у цьому Положенні, та враховуючи рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду щодо управління ризиками.
( Пункт 4 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5. Банк створює систему управління ризиками, адекватну його розміру, бізнес-моделі, масштабу діяльності, видам, складності операцій банку, яка забезпечує:
1) виявлення, вимірювання (оцінку) усіх ризиків, притаманних діяльності банку;
2) ідентифікацію, моніторинг, звітування, контроль, пом’якшення всіх суттєвих ризиків банку;
3) визначення банком:
величини необхідного внутрішнього капіталу за економічною перспективою (економічного капіталу);
обсягу необхідної внутрішньої ліквідності за економічною перспективою (економічної ліквідності).
Банк фінансової інклюзії створює систему управління ризиками з урахуванням вимог, обмежень та заборон, установлених для банку фінансової інклюзії Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.
( Пункт 5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 64 від 12.06.2026 )( Пункт 5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
6. Органи управління відповідальної особи банківської групи несуть відповідальність за ефективність системи управління ризиками в банківській групі.
7. Ефективність, комплексність та адекватність створеної банком системи управління ризиками є предметом оцінки уповноваженими працівниками Національного банку, які здійснюють банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду (далі - уповноважені працівники Національного банку), щодо:
1) відповідності затверджених радою банку стратегії управління ризиками та декларації схильності до ризиків банку його бізнес-моделі та ризикам, які банк спроможний утримувати для досягнення бізнес-цілей;
2) відповідності профілю ризику банку затвердженому радою банку рівню ризик-апетиту;
3) повноти та ефективності впровадження внутрішньобанківських документів;
4) створення та дотримання високої культури управління ризиками, уключаючи забезпечення обізнаності та залучення членів ради банку та членів правління банку, а також інших працівників банку до управління ризиками [періодичності засідань ради банку, інших колегіальних органів за участю головного ризик-менеджера/працівників підрозділу з управління ризиками, головного комплаєнс-менеджера/працівників підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс), документування таких засідань], навчання працівників банку з питань управління ризиками;
( Підпункт 4 пункту 7 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5) відповідності внутрішньобанківських документів щодо управління ризиками вимогам цього Положення;
6) наявності у головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера належного статусу та відповідної кваліфікації для виконання покладених на них функцій;
( Підпункт 6 пункту 7 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
7) виконання банком інших вимог, установлених цим Положенням.
8. Оцінка ефективності, комплексності та адекватності, створеної банком системи управління ризиками здійснюється уповноваженими працівниками Національного банку шляхом: аналізу діяльності банку, внутрішньобанківських документів, результатів самооцінювання з боку банку; перевірки процесів, операцій, інструментів з управління ризиками; проведення інтерв'ю з керівниками банку та іншими працівниками банку; оцінки взаємодії ради банку і частоти проведення зустрічей із головним ризик-менеджером та головним комплаєнс-менеджером.
( Пункт 8 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
9. Наявність фактів недотримання вимог щодо впровадження й функціонування ефективної системи управління ризиками, порушень норм цього Положення є підставою для негативних висновків щодо організації системи управління ризиками банку, а також застосування до банку/відповідальної особи банківської групи заходів впливу в порядку, установленому Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 159/21902 (зі змінами) (далі - Положення № 346).
( Пункт 9 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
2. Система управління ризиками банку
10. Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему управління ризиками, яка відповідає таким принципам:
( Абзац перший пункту 10 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
1) ефективність - забезпечення об'єктивної оцінки розміру ризиків банку та повноти заходів щодо управління ризиками з оптимальним використанням фінансових ресурсів, персоналу та інформаційних систем щодо управління ризиками банку;
2) своєчасність - забезпечення своєчасного (на ранній стадії) виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення всіх видів ризиків на всіх організаційних рівнях;
3) структурованість - чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень з управління ризиками між усіма структурними підрозділами та працівниками банку, та їх відповідальності згідно з таким розподілом;
4) розмежування обов'язків (відокремлення функції контролю від здійснення операцій банку) - уникнення ситуації, за якої одна й та сама особа здійснює операції банку та виконує функції контролю;
5) усебічність та комплексність - охоплення всіх видів діяльності банку на всіх організаційних рівнях та в усіх його структурних підрозділах, оцінка взаємного впливу ризиків;
6) пропорційність - відповідність системи управління ризиками бізнес-моделі банку, його системній важливості, а також рівню складності операцій, що здійснюються банком;
7) незалежність - свобода від обставин, що становлять загрозу для неупередженого виконання головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, підрозділом з управління ризиками та підрозділом контролю за дотриманням норм (комплаєнс) своїх функцій;
( Підпункт 7 пункту 10 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8) конфіденційність - обмеження доступу до інформації, яка має бути захищеною від несанкціонованого ознайомлення;
9) прозорість - оприлюднення банком інформації щодо системи управління ризиками та профілю ризику.
11. Банк здійснює комплексну оцінку щонайменше таких суттєвих видів ризиків:
1) кредитного ризику;
2) ризику ліквідності;
3) процентного ризику банківської книги;
4) ринкового ризику;
5) операційного ризику;
6) комплаєнс-ризику;
7) інших суттєвих видів ризиків, на які банк наражається під час своєї діяльності.
Банк самостійно встановлює фактори, показники та поріг суттєвості інших видів ризиків на підставі обґрунтованих висновків та визначає порядок виявлення таких ризиків у методиці виявлення суттєвих ризиків.
12. Банк оцінює ризики за інструментами, що містяться як в торговій, так і в банківській книгах. Перелік видів ризиків, які банк має оцінювати залежно від книги, у якій міститься інструмент, наведений у карті ризиків торгової та банківської книг (додаток 1).
( Пункт 12 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
13. Банк створює систему управління ризиками, яка щонайменше охоплює види ризиків, наведені в пункті 11 глави 2 розділу I цього Положення.
14. Банк під час оцінки всіх видів ризиків ураховує ризик концентрації.
Банк розглядає ризик концентрації як концентрацію своїх активів та зобов'язань у розрізі:
1) одного боржника/контрагента та групи пов'язаних контрагентів;
2) бізнес-ліній і продуктів;
3) видів економічної діяльності (галузевої концентрації) та географічних регіонів;
4) пов'язаних із контрагентами осіб, чиї фінансові результати залежать від одного виду діяльності чи основного продукту;
5) класів боржників/контрагентів, що визначаються відповідно до вимог Положення № 351;
6) видів забезпечення виконання боржниками та контрагентами своїх зобов'язань;
7) видів валют.
Банк має право розглядати ризик концентрації в інших розрізах додатково до встановлених у пункті 14 глави 2 розділу I цього Положення.
15. Банк створює систему управління ризиками, яка забезпечує аналіз ризиків на постійній основі з метою прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо пом'якшення ризиків та зменшення пов'язаних із ними втрат (збитків).
( Пункт 15 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
16. Банк організовує систему управління ризиками, яка ґрунтується на розподілі обов'язків між підрозділами банку із застосуванням моделі трьох ліній захисту:
1) перша лінія - на рівні бізнес-підрозділів банку, включаючи трейдинг-деск, та підрозділів підтримки діяльності банку. Ці підрозділи приймають ризики та несуть відповідальність за них, здійснюють поточне управління ризиками і подають звіти щодо поточного управління такими ризиками;
( Підпункт 1 пункту 16 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 172 від 29.12.2020, № 40 від 30.03.2023 )
2) друга лінія - на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс);
3) третя лінія - на рівні підрозділу внутрішнього аудиту щодо перевірки та оцінки ефективності функціонування системи управління ризиками, включаючи функції, передані банком на аутсорсинг.
( Підпункт 3 пункту 16 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
17. Система управління ризиками банку щонайменше має передбачати:
1) організаційну структуру, яка чітко визначає обов'язки, повноваження та відповідальність осіб щодо управління ризиками;
2) культуру управління ризиками та кодекс поведінки (етики);
3) внутрішньобанківські документи з питань управління ризиками;
4) інформаційну систему щодо управління ризиками та звітування;
5) інструменти для ефективного управління ризиками.
18. Відповідальна особа банківської групи забезпечує функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи управління ризиками в банківській групі, що передбачає:
1) наявність внутрішньогрупових документів щодо управління ризиками, включаючи чіткий розподіл функцій, обов'язків та повноважень з управління ризиками в банківській групі;
2) забезпечення інтегрованого процесу виявлення, оцінки всіх ризиків, притаманних діяльності учасників банківської групи, ідентифікації, моніторингу, звітування, контролю, пом’якшення всіх суттєвих видів ризиків учасників банківській групи з урахуванням вимог, установлених відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, щодо управління ризиками в таких учасниках банківської групи на індивідуальній основі.
( Підпункт 2 пункту 18 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026 )( Пункт 18 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
18-1. Відповідальна особа банківської групи має право організовувати систему управління ризиками в банківській групі без урахування учасників банківської групи, звітність яких вона має право не враховувати під час складання консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи згідно з вимогами Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами).
( Главу 2 розділу I доповнено новим пунктом 18-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023 )
19. Банк оприлюднює інформацію щодо управління ризиками відповідно до вимог Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2011 року за № 1288/20026 (зі змінами).
3. Організаційна структура системи управління ризиками
20. Банк створює організаційну структуру системи управління ризиками, яка забезпечує чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень з управління ризиками між усіма суб'єктами системи управління ризиками, а також між працівниками банку, та передбачає їх відповідальність згідно з таким розподілом.
Банк під час визначення організаційної структури системи управління ризиками враховує необхідність забезпечення взаємозаміни працівників з метою уникнення негативного впливу на ефективність функціонування системи управління ризиками в разі тимчасової відсутності працівника або його звільнення.
21. Банк забезпечує наявність належної кількості кваліфікованих і досвідчених працівників виходячи з потреб організаційної структури системи управління ризиками, напрямів діяльності (бізнес-ліній) та профілю ризику банку.
Банк не має права передавати функції щодо управління ризиками банку на аутсорсинг, крім випадків, передбачених цим Положенням.
( Абзац другий пункту 21 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
22. Банк визначає функції, обов'язки, повноваження та відповідальність осіб у посадових інструкціях, у яких мають передбачатися функціональні обов'язки кожного працівника банку щодо участі в управлінні ризиками, що включають забезпечення належного звітування щодо управління ризиками.
23. Банк визначає механізми та відповідальних осіб за належне забезпечення обміном інформацією між окремими структурними підрозділами банку для ефективної взаємодії (співпраці) на всіх організаційних рівнях.
24. Суб'єктами системи управління ризиками банку є:
1) рада банку;
2) комітет ради банку з управління ризиками (за наявності);
3) правління банку;
4) кредитний комітет правління банку;
5) комітет правління банку з управління активами та пасивами;
6) інші колегіальні органи банку;
7) підрозділ внутрішнього аудиту;
8) головний ризик-менеджер та підрозділ з управління ризиками;
( Підпункт 8 пункту 24 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
9) головний комплаєнс-менеджер та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс);
( Підпункт 9 пункту 24 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
10) бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки (перша лінія захисту).
( Підпункт 10 пункту 24 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
25. Рада банку має право створювати інші комітети з числа її членів для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні ради банку питань, що належать до її компетенції.
Комітет ради банку є постійно діючим консультативно-дорадчим органом.
Рада банку залишається відповідальною за загальне управління ризиками та забезпечує контроль за виконанням комітетами їх функцій.
( Пункт 25 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
26. Правління банку має право створювати інші комітети банку, делегувавши їм частину своїх функцій з управління ризиками. У цьому разі правління банку залишається відповідальним за виконання делегованих ним функцій.
( Пункт 26 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
27. Комітети/інші колегіальні органи здійснюють свою діяльність на підставі положення або іншого документа, у якому зазначаються їх обов'язки, сфера діяльності та робочі процедури. Такі процедури включають подання комітетами/колегіальними органами звітів про свою діяльність раді/правлінню банку залежно від підпорядкування.
Комітети/колегіальні органи повинні складати протоколи або інші документи щодо проведених засідань, у яких зазначати порядок денний засідань, стислий огляд розглянутих питань, надані рекомендації, прийняті рішення з результатами поіменного голосування та особливими думками (за наявності). Банк надає таку документацію уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу разом з іншими документами та матеріалами, на підставі яких приймались рішення.
( Пункт 27 глави 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
4. Відповідальність та функції ради банку щодо управління ризиками
28. Рада банку несе повну відповідальність за створення комплексної, адекватної та ефективної системи управління ризиками, на які наражається банк у своїй діяльності. Для забезпечення належного управління ризиками рада банку повинна:
1) визначати та контролювати дотримання корпоративних цінностей банку, які базуються на здійсненні бізнесу на законних та етичних принципах, та постійно підтримувати високу культуру управління ризиками;
2) приділяти достатню кількість часу, зусиль і ресурсів для участі в управлінні ризиками банку та контролю за комплексністю, адекватністю та ефективністю системи управління ризиками;
3) створити та підтримувати на належному рівні організаційну структуру, інформаційну систему щодо управління ризиками та внутрішній контроль, що забезпечують ефективне управління ризиками;
4) забезпечувати, щоб політика винагороди в банку відповідала та сприяла ефективному управлінню ризиками, не стимулюючи прийняття надмірного рівня ризику;
5) установлювати випадки накладення заборони (вето) головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером на рішення правління банку, комітетів/колегіальних органів правління банку;
( Підпункт 5 пункту 28 глави 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
6) сприяти створенню регулярних та прозорих механізмів комунікації в банку.
29. Рада банку для реалізації своїх завдань виконує такі функції:
1) забезпечує функціонування та контроль за ефективністю системи управління ризиками;
2) затверджує внутрішньобанківські документи з питань управління ризиками, перелік яких визначено в додатку 2 до цього Положення, та здійснює контроль за їх упровадженням, дотриманням та своєчасним оновленням (актуалізацією);
( Підпункт 2 пункту 29 глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
3) затверджує перелік лімітів (обмежень) щодо кожного виду ризику та процедуру ескалації порушень лімітів ризиків;
4) ухвалює рішення щодо запровадження значних змін у діяльності банку;
( Підпункт 5 пункту 29 глави 4 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
6) затверджує план відновлення діяльності (Recovery Plan) та забезпечує виконання функцій щодо відновлення діяльності банку;
7) призначає та звільняє головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера;
( Підпункт 7 пункту 29 глави 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
7-1) затверджує фінансове забезпечення (бюджет) підрозділів з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), установлює розмір винагороди головному ризик-менеджеру, головному комплаєнс-менеджеру та здійснює контроль за їх виконанням/дотриманням;
( Пункт 29 глави 4 розділу I доповнено новим підпунктом 7-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8) визначає характер, формат та обсяги інформації про ризики, розглядає управлінську звітність про ризики та, якщо профіль ризику банку не відповідає затвердженому ризик-апетиту невідкладно приймає рішення щодо застосування адекватних заходів для пом'якшення ризиків;
9) уживає заходів щодо запобігання конфліктам інтересів у банку, сприяє їх врегулюванню та повідомляє Національний банк про конфлікти інтересів, що виникають у банку.
Рада банку має право виконувати інші функції з управління ризиками додатково до встановлених у пункті 29 глави 4 розділу I цього Положення, які не суперечать вимогам цього Положення.
30. Рада банку забезпечує належний рівень документування обговорень та прийнятих рішень, які мають містити стислий огляд розглянутих питань, надані рекомендації, прийняті рішення з поіменним голосуванням та особливими думками (за наявності). Банк подає таку документацію уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу.
31. Рада банку з метою підвищення ефективності управління ризиками має право створити комітет ради банку з управління ризиками (далі - комітет з управління ризиками). Рада банку зобов'язана створити комітет ради банку з управління ризиками у випадках, передбачених законодавством України.
( Пункт 31 глави 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
32. Рада банку створює постійно діючий підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і забезпечує незалежне виконання функцій з управління ризиками шляхом:
1) підпорядкування підрозділу з управління ризиками головному ризик-менеджеру, головного ризик-менеджера - раді банку, підпорядкування підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) головному комплаєнс-менеджеру, головного комплаєнс-менеджера - раді банку;
2) звітування головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера перед радою банку;
3) надання головному ризик-менеджеру/підрозділу з управління ризиками, головному комплаєнс-менеджеру/підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) прямої та необмеженої можливості обговорення питань щодо ризиків безпосередньо з радою банку без необхідності (обов'язку) інформування про це членів правління банку;
4) організаційного та функціонального відокремлення головного ризик-менеджера/підрозділу з управління ризиками та головного комплаєнс-менеджера/підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) від підрозділів (керівників підрозділів) першої та третьої ліній захисту;
5) забезпечення достатньої чисельності працівників цих підрозділів і рівня їх кваліфікації для досягнення цілей і завдань, поставлених перед ними;
6) урахування в бюджеті банку достатнього розміру фінансового забезпечення/винагороди головного ризик-менеджера/працівників підрозділу з управління ризиками та головного комплаєнс-менеджера/працівників підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс). Винагорода головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та працівників цих підрозділів не повинна залежати від результатів роботи бізнес-підрозділів, які є об'єктом їх контролю, та має сприяти комплектуванню цих підрозділів кваліфікованими працівниками відповідного профілю. Змінна частина винагороди головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та працівників цих підрозділів має переважно базуватися на досягнутих результатах їх діяльності;
( Підпункт 6 пункту 32 глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 26.01.2021 )
7) гарантування доступу головного ризик-менеджера/працівників підрозділу з управління ризиками та головного комплаєнс-менеджера/працівників підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) до інформації, необхідної для їх ефективної роботи. Керівники та персонал банку мають сприяти в наданні такої інформації;
8) недопущення головного ризик-менеджера/працівників підрозділу з управління ризиками та головного комплаєнс-менеджера/працівників підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) до здійснення функцій контролю за тими операціями, за які вони раніше безпосередньо несли відповідальність або стосовно яких раніше ухвалювали рішення на першій лінії захисту, з метою запобігання конфлікту інтересів.
( Пункт 32 глави 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5. Функції комітету з управління ризиками
33. Комітет з управління ризиками з метою забезпечення ефективності функціонування системи управління ризиками виконує такі функції:
1) надає рекомендації, консультації, пропозиції раді банку з питань управління ризиками для прийняття нею рішень;
2) здійснює моніторинг за дотриманням банком установленого сукупного рівня ризик-апетиту та рівня ризик-апетиту щодо кожного з видів ризику;
3) здійснює моніторинг впровадження стратегії та політики управління ризиками;
4) здійснює контроль за виконанням головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, підрозділами з управління ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс), покладених на них функцій;
5) бере участь у розробленні внутрішньобанківських документів згідно з додатком 2 до цього Положення;
6) контролює стан виконання заходів щодо оперативного усунення недоліків у функціонуванні системи управління ризиками, виконання рекомендацій і зауважень підрозділу внутрішнього аудиту, зовнішніх аудиторів, Національного банку та інших контролюючих органів;
7) здійснює контроль за тим, щоб ціноутворення/установлення тарифів на банківські продукти враховувало бізнес-модель банку та стратегію управління ризиками. Якщо ціни/тарифи не покривають ризики банку, то комітет з управління ризиками розробляє заходи та подає їх на розгляд раді банку;
8) подає раді банку не рідше одного разу на квартал звіти про виконання покладених на нього функцій;
9) забезпечує виконання інших функцій та повноважень з питань управління ризиками, визначених радою банку.
Рада банку сама виконує функції комітету з управління ризиками, якщо вона не створила відповідний комітет.
( Пункт 33 глави 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
33-1. Комітет з управління ризиками має право:
1) отримувати доступ до всієї інформації і даних, необхідних для виконання покладених на нього функцій;
2) одержувати звіти, повідомлення та висновки від головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера стосовно профілю ризику банку, лімітів ризику, культури управління ризиками в банку, допущених банком порушень, інших питань, необхідних для виконання комітетом своїх функцій.
( Главу 5 розділу I доповнено новим пунктом 33-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
34. Голова комітету з управління ризиками невідкладно ініціює скликання позачергового засідання ради банку в разі значного збільшення ризиків банку та необхідності прийняття рішень щодо вжиття необхідних попереджувальних заходів.
6. Відповідальність та функції правління банку щодо управління ризиками
35. Правління банку забезпечує виконання завдань, рішень ради банку щодо впровадження системи управління ризиками, уключаючи стратегію та політику управління ризиками, культуру управління ризиками, процедури, методи та інші заходи ефективного управління ризиками. Правління банку визнає та виконує вимоги щодо незалежного виконання обов'язків головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, підрозділами управління ризиками і контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і не втручається у виконання ними своїх обов'язків.
( Пункт 35 глави 6 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
36. Правління банку для реалізації своїх завдань виконує такі функції щодо управління ризиками:
1) забезпечує розроблення та затверджує внутрішньобанківські документи згідно з додатком 2 до цього Положення;
( Підпункт 1 пункту 36 глави 6 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
2) забезпечує підготовку та надання раді банку управлінської звітності про ризики, на які наражається банк, яка включає інформацію щодо оцінки ризиків продуктів, нових продуктів чи значних змін у діяльності банку;
( Підпункт 2 пункту 36 глави 6 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
3) забезпечує підготовку та надання раді банку пропозицій щодо необхідності внесення змін до стратегії та політики управління ризиками;
4) забезпечує контроль за доведенням до відома відповідних структурних підрозділів і працівників банку інформації про внесені зміни до стратегії та політики управління ризиками, інших внутрішньобанківських документів з питань управління ризиками;
5) розробляє заходи щодо оперативного усунення недоліків у функціонуванні системи управління ризиками, виконання рекомендацій та зауважень за результатами оцінки ризиків, перевірок підрозділу внутрішнього аудиту, зовнішніх аудиторів і наглядових органів;
6) затверджує значення лімітів щодо кожного виду ризиків згідно з визначеним радою банку переліком лімітів (обмежень);
7) забезпечує адміністративну підтримку виконання головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, підрозділом з управління ризиками та підрозділом контролю за дотриманням норм (комплаєнс) покладених на них функцій (забезпечує організацію їх робочого процесу, видає розпорядчі документи для реалізації рішень ради банку);
( Пункт 36 глави 6 розділу I доповнено новим абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8) розробляє та впроваджує процеси та процедури, визначає функції, обов’язки, повноваження та відповідальність працівників щодо управління відносинами за договорами з TPSP-постачальниками на кожному з етапів життєвого циклу відносин банку з TPSP-постачальником.
( Пункт 36 глави 6 розділу I доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026 )
Правління банку має право виконувати інші функції з управління ризиками додатково до встановлених у пункті 36 глави 6 розділу I цього Положення, які не суперечать вимогам цього Положення.
7. Функції підрозділу з управління ризиками
37. Підрозділ з управління ризиками з метою забезпечення ефективності функціонування системи управління ризиками виконує такі функції з управління ризиками:
1) забезпечує своєчасне виявлення, оцінку усіх ризиків, притаманних діяльності банку, ідентифікацію, моніторинг, контроль, пом’якшення суттєвих ризиків та звітування про них;
( Підпункт 1 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
2) бере участь у розробленні стратегії управління проблемними активами й оперативного плану та здійснює моніторинг за їх реалізацією;
( Підпункт 2 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
3) забезпечує моніторинг та попередження порушень показників ризик-апетиту та лімітів ризику, контролює наближення показників ризиків до ризик-апетиту та лімітів ризику та ініціює вжиття заходів для попередження їх порушень;
4) готує звіти щодо ризиків;
( Підпункт 4 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5) здійснює постійний аналіз ризиків, на які наражається банк під час своєї діяльності, з метою підготовки пропозицій з прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо пом'якшення ризиків;
5-1) здійснює контроль за оцінкою майна відповідно до підпунктів 2-4 пункту 177 глави 21 цього Положення;
( Пункт 37 глави 7 розділу I доповнено новим підпунктом 5-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
6) розробляє та підтримує в актуальному стані методики, інструменти та моделі, що використовуються банком для аналізу впливу різних факторів ризиків на фінансовий стан, капітал та ліквідність банку;
7) здійснює оцінку кредитного ризику;
( Підпункт 7 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8) здійснює стрес-тестування;
9) обчислює профіль ризику банку та здійснює контроль його відповідності затвердженому радою банку рівню ризик-апетиту;
( Підпункт 9 пункту 37 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
10) готує висновки щодо ризиків, які притаманні новим продуктам та значним змінам у діяльності банку, до моменту їх впровадження для прийняття управлінських рішень;
10-1) готує висновки щодо результатів моніторингу продуктів;
( Пункт 37 глави 7 розділу I доповнено новим підпунктом 10-1 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026 )
11) готує висновки щодо ризиків, які притаманні як новим кредитам, так і змінам за діючими кредитами, для прийняття управлінських рішень щодо надання нових кредитів чи внесення змін до діючих кредитних договорів;
12) розробляє, впроваджує та здійснює моніторинг системи раннього реагування;
( Підпункт 12 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
13) готує висновки для прийняття управлінських рішень щодо врегулювання заборгованості боржників/контрагентів;
( Підпункт 13 пункту 37 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
14) розробляє, бере участь у розробленні внутрішньобанківських документів згідно з додатком 2 до цього Положення.
Підрозділ з управління ризиками має право виконувати інші функції з управління ризиками додатково до встановлених у пункті 37 глави 7 розділу I цього Положення, та які не суперечать вимогам цього Положення.
37-1. Головний ризик-менеджер несе відповідальність за виконання функцій підрозділом з управління ризиками.
( Главу 7 розділу I доповнено новим пунктом 37-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
37-2. Головний ризик-менеджер виконує такі функції:
1) подає звіти щодо ризиків раді банку, комітету з управління ризиками та правлінню банку з урахуванням вимог цього Положення;
2) інформує раду банку, комітет з управління ризиками, правління банку про надмірні ризики, на які може наражатись банк;
3) забезпечує координацію роботи з питань управління ризиками між структурними підрозділами банку;
4) надає пропозиції раді банку та правлінню банку щодо необхідних заходів для пом'якшення впливу ризиків (у розрізі кожного виду) на фінансовий стан, капітал та ліквідність банку, уключаючи ініціювання встановлення лімітів ризиків та/або перегляду їх значень;
5) розробляє, бере участь у розробленні внутрішньобанківських документів згідно з додатком 2 до цього Положення.
Головний ризик-менеджер має право виконувати інші функції додатково до визначених у пункті 37-2 глави 7 розділу I цього Положення та які не суперечать вимогам цього Положення.
( Главу 7 розділу I доповнено новим пунктом 37-2 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
38. Головний ризик-менеджер має право бути присутнім на засіданнях правління банку, комітетів та інших колегіальних органів, утворених правлінням банку, та накладати заборону (вето) на рішення цих органів, якщо реалізація таких рішень призведе до порушення встановленого ризик-апетиту та/або затверджених лімітів ризику, а також в інших випадках, установлених радою банку, та невідкладно інформує раду банку або комітет з управління ризиками про такі рішення.
( Пункт 38 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
39. Головний ризик-менеджер повинен мати освіту, яка забезпечує належне виконання ним посадових обов'язків, та досвід роботи не менше п'яти років в банківській системі в сфері управління ризиками.
( Пункт 39 глави 7 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8. Функції підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс)
40. Підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) з метою забезпечення ефективності функціонування системи управління ризиками виконує такі функції з управління комплаєнс-ризиком:
( Абзац перший пункту 40 глави 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
1) забезпечує організацію контролю за дотриманням банком норм законодавства, внутрішньобанківських документів та відповідних стандартів професійних об'єднань, дія яких поширюється на банк;
2) забезпечує моніторинг змін у законодавстві та відповідних стандартах професійних об'єднань, дія яких поширюється на банк, та здійснює оцінку впливу таких змін на процеси та процедури, запроваджені в банку, а також забезпечує контроль за імплементацією відповідних змін у внутрішньобанківські документи;
3) забезпечує контроль за комплаєнс-ризиком, що виникає у взаємовідносинах банку з клієнтами та контрагентами, з метою запобігання участі та/або використання банку в незаконних операціях;
( Підпункт 3 пункту 40 глави 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
4) забезпечує управління ризиками, пов'язаними з конфліктом інтересів, що можуть виникати на всіх рівнях організаційної структури банку, прозорість реалізації процесів банку та в разі виявлення будь-яких фактів, що свідчать про наявність конфлікту інтересів у банку, інформує головного комплаєнс-менеджера;
( Підпункт 4 пункту 40 глави 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
5) забезпечує організацію контролю за дотриманням банком норм щодо своєчасності та достовірності фінансової та статистичної звітності;
5-1) здійснює на регулярній основі контроль за відсутністю конфлікту інтересів між керівниками банку та суб'єктом оціночної діяльності;
( Пункт 40 глави 8 розділу I доповнено новим підпунктом 5-1 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
6) забезпечує організацію контролю за захистом персональних даних відповідно до законодавства України;
7) надає роз'яснення, консультації керівникам банку на їх запити з питань контролю за дотриманням банком законодавства України та відповідних стандартів професійних об'єднань, дія яких поширюється на банк;
( Підпункт 7 пункту 40 глави 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
8) забезпечує проведення навчання та обізнаність працівників банку щодо дотримання норм законодавства, відповідних стандартів професійних об'єднань, дія яких поширюється на банк, культури управління ризиками, ураховуючи кодекс поведінки (етики);
( Підпункт 9 пункту 40 глави 8 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
10) забезпечує функціонування системи управління ризиками шляхом здійснення своєчасного виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування і надання рекомендацій щодо пом'якшення комплаєнс-ризику;
11) забезпечує організацію контролю за відповідністю процесів щодо управління проблемними активами законодавству України та внутрішньобанківським документам;
( Підпункт 11 пункту 40 глави 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
12) забезпечує контроль за дотриманням банком норм щодо визначення переліку пов'язаних з банком осіб для забезпечення цілісності та повноти процесу ідентифікації пов'язаних з банком осіб і контролю за операціями з ними;
( Підпункт 12 пункту 40 глави 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )( Підпункт 13 пункту 40 глави 8 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
14) готує висновки щодо комплаєнс-ризику, який притаманний новим продуктам та значним змінам у діяльності банку, до моменту їх упровадження для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень;
15) готує висновки стосовно комплаєнс-ризику для ухвалення кредитних рішень щодо кредитів пов'язаним із банком особам;
16) здійснює контроль за відповідністю системи компенсацій та відшкодування, що запроваджена в банку, а також процедур притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників банку, вимогам законодавства України;
17) готує звіти щодо комплаєнс-ризику;
( Підпункт 17 пункту 40 глави 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020 )
18) обчислює профіль комплаєнс-ризику та здійснює контроль його відповідності затвердженому радою банку рівню ризик-апетиту;
