Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статті 155 Конституції України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича - суддя-доповідач,

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статті 155 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Шаповала В.М. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 52 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 155 Конституції України з таких питань:

- чи має виноситися у незмінному вигляді для остаточного прийняття на наступній черговій сесії Верховної Ради України не менш як двома третинами від її конституційного складу саме той законопроект про внесення змін до Конституції України, який був схвалений на попередній сесії Верховної Ради України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і щодо якого Конституційний Суд України надав позитивний висновок стосовно відповідності його статтям 157 і 158 Конституції України;

- чи може вважатися голосуванням за проект закону, який попередньо схвалений Верховною Радою України і щодо якого надано позитивний висновок Конституційним Судом України, якщо для прийняття двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України було винесено законопроект, до якого після попереднього схвалення Верховною Радою України та розгляду Конституційним Судом України були внесені певні зміни.

Необхідність в офіційному тлумаченні суб'єкт права на конституційне подання обгрунтовує наявністю неоднозначного розуміння зазначених положень та виникненням у зв'язку з цим спору щодо порядку внесення змін до Конституції України під час розгляду на засіданні Верховної Ради України проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4105).

2. У листі Президента України до Конституційного Суду України зазначено, що відповідь на питання, порушені в конституційному поданні народних депутатів України, вже "міститься в низці актів, прийнятих Конституційним Судом України".

На думку Голови Верховної Ради України, "у конституційному поданні фактично йдеться про необхідність оцінки Конституційним Судом України дій парламенту" в ході подій, які відбулися на засіданні Верховної Ради України 8 квітня 2004 року, коли як де-юре, так і де-факто було проголосовано внесений до розкладу засідань законопроект про внесення змін до Конституції України (реєстраційний N 4105) з певними уточненнями. Голова Верховної Ради України вважає, що "відповідь на перше питання конституційного подання міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року N 8-рп/98".

3. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 8 грудня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

4. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України; конституційне подання також повинно містити правове обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 39) . Як свідчить аналіз матеріалів конституційного подання, цих вимог не дотримано.

5. За нормами статті 155 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від її конституційного складу.

Розгляд проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4105) відповідно до постанов Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. N 4105)" від 24 грудня 2003 року N 1399-IV та "Про внесення доповнення до Постанови Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. N 4105)" від 3 лютого 2004 року N 1403-IV було внесено до порядку денного наступної чергової (п'ятої) сесії і направлено до Конституційного Суду України.

Згідно з Висновком Конституційного Суду України від 16 березня 2004 року N 1-в/2004 проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4105) визнано таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

8 квітня 2004 року законопроект N 4105 було розглянуто на пленарному засіданні Верховної Ради України з урахуванням особливостей, передбачених Постановою Верховної Ради України "Про порядок розгляду Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. N 4105) на стадії його прийняття як закону" від 7 квітня 2004 року N 1673-IV. Голосуванню щодо прийняття законопроекту N 4105 в цілому як закону (постатейне голосування не проводилося) передували доповідь Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України та виступи народних депутатів України.

Суб'єкт права на конституційне подання зазначає, що 8 квітня 2004 року у Верховній Раді України розглядався не проект Закону України, який вона попередньо схвалила і який за висновком Конституційного Суду України відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а інший. У конституційному поданні не зазначено, який саме законопроект виносився на голосування 8 квітня 2004 року та які зміни в частині набрання законом чинності були внесені до прикінцевих положень законопроекту (не наведено їх текст і не долучено відповідні матеріали).

За таких обставин автори конституційного подання вважають, що проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний N 4105), щодо якого Конституційний Суд України дав позитивний висновок, на голосування у Верховній Раді України не виносився, що стосовно нього остаточне рішення парламентом не приймалося, а тому конституційно визначена процедура розгляду зазначеного законопроекту залишилася незавершеною.

6. Фактично суб'єкт права на конституційне подання ставить перед Конституційним Судом України питання, які вже були з'ясовані в Рішенні Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року N 8-рп/98. У конституційному поданні не наведено правового обгрунтування практичної необхідності в офіційному тлумаченні положень статті 155 Конституції України і, по суті, йдеться про оцінку Конституційним Судом України дотримання парламентом конституційної процедури розгляду законопроекту, який не був прийнятий як закон. Проте згідно з частиною першою статті 152 Конституції України питання порушення встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення законів та інших правових актів або набрання ними чинності розглядаються Конституційним Судом України лише при перевірці конституційності чинних правових актів.

Отже, невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом України "Про Конституційний Суд України", є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статті 155 Конституції України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.