Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 125 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни - суддя-доповідач,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 125 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України".

Заслухавши суддю-доповідача Чубар Л.П. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 125 народних депутатів України - порушує питання про невідповідність Конституції України (неконституційність) Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" від 21 січня 2000 року N 1400-XIV (далі - Постанова).

У конституційному поданні народні депутаті України посилаються на те, що 21 січня 2000 року Верховна Рада України розглянула і проголосувала за Постанову з дещо іншою назвою - "Про внесення змін та доповнень до Регламенту Верховної Ради України" - та з іншим текстом, що суттєво відрізняється від офіційно опублікованого. На думку авторів подання, "невідомим зловмисником" було вчинено службовий підлог - вилучено 13 слів і самовільно вписано 149 слів і цифр, яких не було в проекті і які не розглядалися та не оголошувалися 21 січня 2000 року на пленарному засіданні Верховної Ради України. При цьому суб'єкт права на конституційне подання наголошує, що зазначені зміни і доповнення значно звузили назву і суть самого акта, тому згідно з частиною другою статті 84, статтею 91 Конституції України немає підстави вважати Постанову правовим актом Верховної Ради України, прийнятим відповідно до встановленої Конституцією України процедури.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі.

3. Вирішуючи справу, Конституційний Суд України виходить з того, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152 Конституції України) .

У конституційному поданні має бути зазначене правове обгрунтування неконституційності цього правового акта (пункт 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України") . Конституційне подання не відповідає цим вимогам.

Автори конституційного подання зазначають, що неконституційність Постанови зумовлена порушенням встановленої Конституцією України процедури її розгляду, ухвалення та набрання нею чинності, проте обгрунтовують це лише посиланням на скоєння "невідомим зловмисником" службового підлогу шляхом фальсифікації цієї Постанови, що не може бути підставою для відкриття провадження у справі. До того ж у матеріалах справи відсутні докази про те, що зазначений факт дійсно мав місце. Інших аргументів у конституційному поданні не наведено.

Орган законодавчої влади - Верховна Рада України - має достатньо засобів для здійснення контролю за власною діяльністю, в тому числі для перевірки прийнятих нею рішень. З'ясовувати наявність скоєного правопорушення і давати йому оцінку повинні відповідно до своїх повноважень правоохоронні органи та суди загальної юрисдикції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 125 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" від 21 січня 2000 року N 1400-XIV на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.