* установлення пристроїв компенсації реактивної потужності;
* установлення фільтро-компенсуючих і симетруючих пристроїв для підвищення якості електроенергії;
* включення під навантаження резервних ліній електропередач;
* дотримання технологічних регламентів;
* впровадження автоматизованої системи контролю та обліку електроспоживання.
Г.1.2 Система теплопостачання
Об'єкти енергоаудиту
* котельні (котли, бойлери, теплообмінники);
* теплові розподільні пункти;
* елементи системи паропостачання;
* елементи системи опалення;
* елементи системи гарячого водопостачання;
* розподільні теплові мережі;
* режим теплоспоживання;
* система керування теплопостачанням;
* система обліку і контролю теплопостачання.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати в елементах системи постачання гарячої води та пари;
* визначити планову величину теплоспоживання;
* визначити технологічну та аварійну броню;
* скласти баланс теплоспоживання за технологіями, по підрозділах і об'єкту в цілому;
* оцінити ефективність використання гарячої води і пари;
* визначити потенціал економії тепла;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
Котли
* проектна документація;
* експлуатаційна документація;
* звітна документація;
* режимні параметри;
* склад димових газів у різних точках;
* тиск у топці і тракті котла;
* температура води в різних точках;
* температура повітря;
* параметри пари;
* якість живильної і продувної води;
* температура зовнішніх поверхонь по всьому тракту;
* характеристика електроприводу насосів, вентиляторів і димососів.
Бойлери, теплообмінники
* проектна документація;
* експлуатаційна документація;
* звітна документація;
* вхідна і вихідна температури теплоносіїв;
* витрати і перепади тиску;
* зовнішня температура поверхні;
* стан ізоляції;
* коефіцієнт корисної дії;
* втрати тепла.
Парові системи
* проектна документація;
* експлуатаційна документація;
* звітна документація;
* температура і тиск пари;
* наявність і стан конденсатовідвідників;
* стан ізоляції;
* наявність витоків;
* наявність повітря, неконденсованих газів, повернення конденсату.
Параметри, що вимірюються
Температура, тиск, витрата, pH, вміст у відхідних газах кисню, вуглекислого газу, оксиду сірки, хлору, метану, оксиду азоту тощо.
Дії енергоаудитора
* провести зовнішній огляд елементів системи теплопостачання;
* визначити наявність:
- проектної документації і ознайомитися з нею підігрівача сирої води перед хімічним водоочищенням (температура сирої води перед хімічним водоочищенням повинна бути в межах 20 - 30 град.C);
- експлуатаційно-ремонтної документації (паспорт на кожен котел, змінний і ремонтний журнали, виробничі інструкції, посадові інструкції по кожному робочому місцю, режимні карти по котлах, водопідготовці, інструкції з експлуатації приладів автоматики, захисту і сигналізації, комплект теплових схем по котельні та ін. матеріали, плану по підготовці персоналу в галузі енергозбереження і журналу по перевірці знань);
- підігрівачів хімічно очищеної води перед деаератором (деаераторами);
- розширювачів безперервної продувки;
- насосної вихідної води;
- баків-акумуляторів сирої води, хімічно очищеної і мережної води;
- редукційно-охолоджувальних установок;
- редукційних установок;
- гідравлічного графіка парової і водяної мережі (п'єзометричний графік);
- системи обліку приходу і витрати палива із зазначенням сертифіката на паливо, що надходить;
* визначити:
- фактичні параметри та показники установок і технологій, що споживають гарячу воду та пар;
- параметри та показники котельні (тип, установлену потужність, число годин і коефіцієнт використання установленої теплової потужності котельної, коефіцієнти навантаження котлів; наявність низькотемпературної сірчано-кислотної корозії в хвостових поверхнях водогрійних котлів);
- характеристики мережних насосів (кількість робочих і резервних насосів, відповідність параметрам теплової мережі, категорійність електроживлення);
- тип застосованих мазутних форсунок (механічні, паро-мазутні і т.п.);
- параметри пари, що відпускається, і конденсату, що повертається, відсоток повернення конденсату;
- спосіб регулювання тиску в зворотній тепловій мережі і наявність резерву підживлюючих насосів;
- спосіб регулювання температури мережної води;
- вироблену кількість теплоти і пари;
- витрати теплоти на технологію, опалення, гаряче водопостачання;
- втрати теплоти в котельні, мережах розподілу;
- витрати теплоти по об'єкту, що споживає ПЕР, в цілому;
- витрату теплоносіїв на теплопунктах і температуру зворотної мережної води;
* побудувати:
- технологічну схему котельні, системи гарячого водопостачання й опалення, системи паропостачання; намітити місця проведення вимірів;
- схему підігрівання мазуту і визначити температуру підігрівання мазуту;
- карту теплоспоживання;
- добовий графік вироблення тепла(*) котельнею;
- річний графік споживання теплоти;
- загальний тепловий баланс;
---------------
(*) Під терміном "тепло" слід розуміти воду, що використовується для опалення та гарячого водопостачання, а також пар.
* розрахувати:
- кількість пари, вироблюваної в котельні;
- величину питомого теплоспоживання;
- витрати теплоти на водопідготовку;
- величину споживання тепла в системі гарячого водопостачання;
- втрати теплоти з димовими газами, через стінки, з продувкою, в розподільній мережі в середині котельні, в розподільних мережах;
- показники графіків теплового навантаження;
* проаналізувати:
- стан і характеристики насосного господарства котельні (тип і параметри насосів, наявність резерву);
- стан трубопроводів у тепловій схемі;
- стан ізоляції;
- якість і кількість палива, що приймається (зважування палива чи облік за накладними; наявність лабораторії по технічному аналізу палива чи використання послуг іншого об'єкта, що споживає ПЕР; частота аналізу палива);
- відповідність вироблення котельнею тепла тепловим навантаженням;
- надлишки повітря в топці;
- загальний тепловий баланс;
- фактичний ККД;
- втрати теплоти випромінюванням;
- втрати теплоти з димовими газами;
- присоси повітря по тракту котла;
- рівень атмосферних викидів;
- функціонування системи автоматичного керування горінням і режимами роботи котельні.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
Загальні рекомендації
* усунення витоків;
* забезпечення теплової ізоляції трубопроводів і зовнішніх поверхонь;
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також незавантаженого устаткування;
* дотримання технологічних регламентів.
Котли
* здійснення оптимізації режиму роботи котлів;
* застосування системи автоматизації роботи котла;
* здійснення забору повітря з приміщень котельні;
* впровадження безупинної автоматичної продувки;
* здійснення утилізації тепла димових газів і продувної води;
* модернізація електроприводу насосів, вентиляторів і димососів.
Бойлери, теплообмінники
* промивання теплообмінника;
* установлення пластинчастих теплообмінників.
Парові системи
* здійснення децентралізації теплових завіс;
* здійснення децентралізації гарячого водопостачання;
* відключення подачі пари на опалення влітку;
* зниження тиску пари;
* забезпечення повернення конденсату під тиском;
* використання технологічних процесів з більш високими параметрами пари;
* виключення процесів і технологій без повернення конденсату;
* використання температури конденсату у водонагрівачах в більш повному обсязі;
* очищення і повернення конденсату в цикл;
* замінювання пари на перегріту воду, якщо дозволяють технологічні умови;
* поліпшення стану теплової ізоляції вимикаючої і регулюючої арматури;
* здійснення оптимізації режиму споживання пари технологічним процесом (за рахунок застосування більш ефективного технологічного устаткування);
* замінювання парового опалення цехів на більш ефективні види опалення;
* впровадження автоматизованої системи керування теплопостачанням;
* впровадження автоматизованої системи контролю та обліку теплоспоживання.
Г.1.3 Система постачання стисненого повітря
Об'єкти енергоаудиту
* компресорні установки;
* системи охолодження повітря;
* масло-, вологовидалювачі;
* трубопровідні мережі й арматура;
* повітрозбірники;
* градирні;
* електропривод;
* режим вироблення стисненого повітря;
* система обліку стисненого повітря.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати в елементах системи стисненого повітря;
* визначити планову величину споживання стисненого повітря;
* оцінити ефективність споживання стисненого повітря;
* визначити потенціал збереження стисненого повітря;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* проектні рішення по компресорних станціях, перспективи розвитку;
* схема виробництва і розподілу стисненого повітря (параметри, спосіб і особливості прокладки міжцехових, магістральних, внутрішньоцехових повітропроводів; режими споживання стисненого повітря; тип, кількість, характеристики пневмоприймачів; вимоги споживачів до якості стисненого повітря);
* технічні характеристики основного і допоміжного устаткування, графіки тиску, графіки роботи і т.п.;
* техніко-економічні показники роботи;
* документація по контрольно-вимірювальних приладах і засобах автоматичного регулювання і захисту, обліку вироблення і витрати стисненого повітря;
* експлуатаційна документація;
* завантаження компресорів;
* витрата і тиск повітря на вході в систему;
* витрата і тиск повітря у споживача;
* наявність конденсату, його обсяг і величина витоку;
* витрата і температура охолодженої води на вході і виході системи охолодження компресора;
* обсяг підживлення системи охолодження компресора;
* величина витоку в системі охолодження компресора.
Параметри, що вимірюються
Тиск, витрата, температура, рівень шуму та ін.
Дії енергоаудитора
* провести зовнішній огляд системи стисненого повітря;
* визначити:
- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
- витрати стисненого повітря і випуск продукції за технологіями, цехами і об'єктом в цілому;
- місця витоків стисненого повітря і їхній обсяг;
* скласти список споживачів стисненого повітря;
* побудувати:
- схему розподілу стисненого повітря із зазначенням параметрів трубопровідної мережі і стисненого повітря, а також намітити точки передбачуваних вимірів;
- добовий графік споживання стисненого повітря споживачами і об'єктом в цілому;
- річний графік вироблення стисненого повітря;
* здійснити вимірювання параметрів всмоктуваного і стисненого повітря;
* розрахувати:
- величину питомого споживання стисненого повітря за технологіями, цехами і об'єктом в цілому;
- втрати стисненого повітря в елементах системи постачання стисненим повітрям;
* проаналізувати:
- обсяг витоків;
- втрати тиску стисненого повітря;
- питоме споживання стисненого повітря;
- відповідність параметрів повітропроводів витраті повітря;
- графіки вироблення і споживання стисненого повітря;
- параметри повітря, що подається до споживачів;
- систему регулювання вироблення стисненого повітря;
- схему розподілу стисненого повітря;
- режим роботи електроприводу компресора;
- доцільність використання стисненого повітря;
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* усунення витоків через шланги і роздавальні вентилі;
* забезпечення теплової ізоляції трубопроводів зовнішньої установки;
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також незавантаженого устаткування;
* створення замкнутої системи охолодження компресорних установок для забезпечення економії холодної води;
* попереднє сушіння (чи підігрівання) стисненого повітря у споживача;
* очищення чи замінювання елементів фільтра всмоктувального трубопроводу;
* зниження номінального робочого тиску компресорної установки;
* здійснення мінімізації різниці між виробленням і споживанням стисненого повітря об'єктом, що споживає ПЕР;
* здійснення резонансного наддуву поршневих повітряних компресорів;
* підігрівання стисненого повітря перед пневмоприймачами;
* контролювання за витоками стисненого повітря на окремих ділянках;
* усунення нещільностей у сальниках, трубопроводах, сполучній і запірній арматурі;
* відключення окремих ділянок чи усієї мережі стисненого повітря в неробочий час;
* замінювання стисненого повітря іншими енергоносіями (там, де це доцільно);
* застосування економічних компресорів;
* використання локальних (пересувних) компресорів для віддалених споживачів;
* використання повітрозбірників у технологіях з циклічним споживанням стисненого повітря;
* дотримання технологічних регламентів;
* використання регулювання режиму вироблення стисненого повітря;
* створення системи регулювання продуктивності при коливаннях витрати стисненого повітря;
* здійснення автоматизації відкриття всмоктувальних клапанів;
* впровадження автоматизованої системи контролю та обліку стисненого повітря;
* раціональне використання стисненого повітря;
* використання регульованого електроприводу.
Г.1.4 Системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування
Об'єкти енергоаудиту
* вентиляційні установки;
* вентиляційні мережі;
* теплообмінники;
* калорифери;
* кондиціонери;
* електропривод;
* режим роботи системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування.
Задачі енергоаудиторів
* визначити втрати в елементах системи вентиляції;
* визначити планову величину споживання повітря;
* оцінити ефективність режиму роботи системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* проектні рішення по системі і перспективи розвитку;
* характеристики системи (фактичні коефіцієнти завантаження і включення, температура повітря в приміщенні, середня температура зовнішнього повітря, кратність повітрообміну, температури, відносної вологості, швидкості повітря, літньої та зимової температури повітря, що надходить до приміщення, температури зовнішнього повітря, повітрообміну і інфільтрації повітря);
* експлуатаційна документація;
* добовий графік роботи;
* розміри приміщень.
Параметри, що вимірюються
Температура, вологість, швидкість, витрата повітря, час, лінійні розміри приміщень.
Дії енергоаудиторів
* провести зовнішній огляд систем примусової вентиляції, підігріву повітря і кондиціонування;
* визначити:
- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
- параметри системи кондиціонування і їх розрахункових характеристик (із проекту будівлі);
- параметри і характеристики приміщень (розміри приміщення; температура, відносна вологість, швидкість повітря в приміщенні; літня та зимова температура повітря, що надходить до приміщення; повітрообмін; інфільтрація повітря);
* побудувати:
- схему системи вентиляції із зазначенням параметрів вентиляційної мережі і вентиляторів і точок передбачуваних вимірів;
- добовий графік електричного навантаження системи вентиляції і кондиціонування;
- річний графік середньодобової температури зовнішнього повітря;
* здійснити вимірювання параметрів повітря, що надходить до споживачів;
* розрахувати питоме споживання повітря за технологіями, цехами і об'єктом в цілому;
* проаналізувати:
- режим роботи і відповідність обраної системи кондиціонування характеристикам приміщення;
- розрахункове навантаження установок;
- добовий графік роботи установок;
- обсяг витоків;
- можливості регулювання продуктивності систем;
- параметри повітря, що надходить до споживачів;
- ефективність розподілу повітря.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* усунення витоків, утеплення вентиляційних дефлекторів;
* забезпечення теплової ізоляції трубопроводів, теплообмінників і арматури;
* впровадження центральних і індивідуальних регуляторів;
* здійснення рекуперації вентиляційного тепла;
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також незавантаженого устаткування;
* виключення перегріву і переохолодження повітря;
* здійснення мінімізації обсягів приточного і відпрацьованого повітря;
* впровадження економічних способів регулювання продуктивності вентиляторів;
* блокування вентиляторів теплових завіс із пристроями відкривання і закривання воріт;
* вимикання вентиляційних установок під час обідніх перерв, перезмін тощо;
* усунення експлуатаційних дефектів і відхилень від проекту;
* змінення кута установки лопаток робочого колеса осьових вентиляторів;
* зняття лопаток з одного колеса двоступінчастого вентилятора;
* підвищення завантаження приводу вентилятора;
* врахування природної тяги;
* впровадження автоматичного керування вентиляційними установками;
* формування оптимального режиму роботи системи на протязі доби з врахуванням обідніх та міжзмінних перерв, а також нічних годин;
* формування оптимального режиму роботи системи на протязі тижня з врахуванням тривалості планово-попереджувальних ремонтів, святкових та вихідних днів;
* дотримання технологічних регламентів;
* використання регульованого електроприводу.
Г.1.5 Система водопостачання і каналізації
Об'єкти енергоаудиту
* насосні установки;
* нагнітальний і всмоктувальний трубопровід та запірна арматура;
* насос;
* басейни, танки, ємності для накопичення рідин (водозбірники, резервуари);
* режим роботи системи водопостачання;
* туалети та душові приміщення;
* система обліку води.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати в елементах системи водопостачання;
* визначити планове значення споживання води;
* скласти баланс споживання води за технологіями, по підрозділах і об'єкту в цілому;
* оцінити ефективність водовикористання;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження заходів по економії води.
Документальна інформація
* проектні рішення по насосних станціях, перспективи розвитку;
* звітна документація;
* схема водопостачання і каналізації;
* технічні характеристики основного і допоміжного устаткування;
* техніко-економічні показники роботи системи;
* експлуатаційна документація;
* звітна інформація з витрати води на господарські, побутові і пожежні потреби;
* перелік і кількість водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;
* час роботи водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;
* характеристики електроприводу насоса;
* витоки і непродуктивні втрати;
* якість води;
* оснащеність устаткування контрольно-вимірювальними приладами і засобами автоматичного регулювання витрати води.
Параметри, що вимірюються
Тиск, витрата, температура, рівень вібрації, електрична потужність, напруга.
Дії енергоаудитора
* визначити наявність:
- проектної документації по системі водопостачання, очисних споруд, вторинного використання води;
- акумулюючих ємностей і періодичність зміни води в них;
* провести зовнішній огляд насосної установки і трубопровідної мережі;
* скласти:
- схеми водопостачання і каналізації підприємства із зазначенням її параметрів і точок передбачуваних вимірів;
- технологічну схему насосної станції з указаними на ній параметрами насосних установок;
* визначити:
- технічні характеристики і параметри мереж водопостачання і каналізації;
- відповідність діаметрів (типорозмірів) устаткування витратам води і стоків;
- місця витоків води і їхній обсяг;
- можливість роботи насосних установок як споживачів-регуляторів електричного навантаження;
- наявність і типи приладів обліку, контролю і регулювання витрати води в цілому по об'єкту і по підрозділах, документація по їх метрологічній атестації і перевірці;
* виміряти добову витрату води об'єктом, що споживає ПЕР;
* побудувати добовий графік споживання води об'єктом, що споживає ПЕР;
* оцінити режим роботи електроприводу кожної насосної установки;
* проаналізувати:
- графіки споживання води;
- обсяги витоків води;
- можливість використання системи водопостачання як регулятора режиму електроспоживання;
- баланс водоспоживання;
- питомі витрати води;
- режим роботи системи водопостачання і каналізації об'єкта;
- невідповідності розрахункових і фактичних витрат води;
- ефективність системи обліку водоспоживання.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* усунення витоків, застосування економічної арматури;
* визначення відповідності параметрів насоса характеристикам трубопроводу;
* зменшення втрат напору в трубопроводі (очищення трубопроводу; ліквідація зайвої арматури, збільшення перетину труб; паралельна робота резервного і нагнітального насосів; зміна конфігурації мережі);
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також незавантаженого устаткування;
* використання більш дешевої води (технічної, артезіанської, оборотної);
* застосування сухих градирень;
* дотримання технологічних регламентів;
* замінювання водомірів невідповідних діаметрів;
* застосування циркуляційних водопроводів для систем гарячого водопостачання в душових;
* установлення на вводах засобів контрольно-вимірювальної техніки;
* переведення системи охолодження компресорів на оборотну систему з установкою дахових вентиляторних градирень;
* замінювання насосів невідповідної потужності;
* підвищення ККД насосів;
* формування режиму споживання насосних установок з урахуванням тарифних зон на електроенергію;
* здійснення оптимізації завантаження насосів (забезпечення максимальної подачі насосу; регулювання роботи насоса напірною чи прийомною засувкою; зміна кількості працюючих насосів; зміна частоти обертання електродвигуна);
* зменшення опору трубопроводів (ліквідація різких поворотів, несправностей засувок, засмічення всмоктувальних пристроїв);
* застосування регульованого електроприводу насосів.
Г.1.6 Система холодопостачання
Об'єкти енергоаудиту
* холодильні установки;
* трубопроводи;
* дроселі;
* конденсатори;
* випаровувачі;
* градирні;
* електропривод;
* режим роботи системи;
* автоматизована система керування.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати в системі холодопостачання;
* визначити планову величину споживання холоду;
* скласти баланс споживання холоду за технологіями, по підрозділах і об'єкту в цілому;
* оцінити ефективність споживання холоду;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* проектні рішення по системі холодопостачання, перспективи її розвитку;
* експлуатаційна документація;
* схема системи холодопостачання, ємність системи, тип тепловідвідного пристрою, холодоагент, що використовується, наявність проміжного холодоагента і його характеристика.
Параметри, що вимірюються
Температура, витрата, рівень вібрації, тиск.
Дії енергоаудитора
* визначити наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
* провести зовнішній огляд трубопроводів і холодильних установок;
* скласти:
- список споживачів холоду;
- схему транспортування холодоагента із зазначенням її параметрів і точок передбачуваних вимірів;
- схему обмінних процесів;
* побудувати добовий графік споживання холоду;
* визначити:
- місця витоків холодоагента і їхній обсяг;
- питоме споживання холоду;
* проаналізувати:
- робочі параметри холодильних установок, їхні режими роботи і завантаження;
- характеристики електроприводів компресорів, вентиляторів і насосів;
- обсяги витоків;
- питоме споживання холоду;
- графіки вироблення холоду;
- режим роботи системи споживання холоду;
- характеристики електроприводів компресорів, вентиляторів і насосів, системи регулювання температури у споживача;
- дотримання параметрів холодильного циклу (настроювання дроселів), рівня рідини в конденсаторі і випаровувачі;
- наявність повітря в холодильному контурі;
- температури на вході і виході і витрати охолоджувальної води;
- стан градирень, трубопроводів і камер, обмерзання поверхні;
- величини підживлення охолоджувальної води.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* усунення повітря з холодоагента і заповнення системи до потрібного рівня, очищення холодних поверхонь;
* забезпечення теплової ізоляції трубопроводів і камер;
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також незавантаженого устаткування;
* зниження витрати і величини підживлення охолоджувальної води;
* використання теплоти, що виділяється;
* установлення системи автоматичного регулювання температури;
* здійснення оптимізації вибору кількості одночасно працюючих компресорів;
* дотримання технологічних регламентів;
* застосування регульованого електроприводу насосів.
Г.1.7 Система освітлення
Об'єкти енергоаудиту
* система зовнішнього освітлення;
* система внутрішнього освітлення;
* електричні освітлювальні пристрої;
* освітлювальна мережа.
Задачі енергоаудитора
* оцінити втрати електроенергії в освітлювальній мережі;
* визначити планову величину електроспоживання освітлювальними установками;
* скласти баланс електроспоживання освітлювальними установками;
* оцінити ефективність режиму роботи освітлювальних установок;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* проектні рішення по системі освітлення;
* експлуатаційна документація.
Параметри, що вимірюються
Розміри території та приміщень, висота підвісу світильників, відстань між рядами світильників, освітленість, активна потужність, напруга.
Дії енергоаудитора
* провести зовнішній огляд елементів системи освітлення;
* визначити:
- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
- режим роботи системи освітлення;
- рік установки світильників;
- нормований рівень освітленості на робочій поверхні;
- періодичність чищення світильників;
* побудувати:
- план розміщення і схему живлення освітлювальних установок;
- добові графіки напруги на вводах щитів живлення освітлення;
* здійснити вимірювання:
- рівнів освітленості на робочих місцях, проходах і місцях загального користування;
- рівнів напруги на затискачах світильників;
* розрахувати:
- втрати напруги в системі освітлення;
- річне електроспоживання освітлювальними установками об'єкта в цілому;
* проаналізувати:
- фактичний стан світильників (забруднення, технічний знос);
- рівні фактичного освітлення;
- необхідність переходу на інші типи світильників;
- надійність живлення робочого і аварійного освітлення;
- ефективність використання встановлених освітлювальних установок;
- способів автоматизації системи освітлення.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* використання природного і місцевого освітлення;
* замінювання неефективних світильників і ламп на більш економічні;
* секціонування освітлювальних мереж;
* установлення енергоефективної пуско-регулюючої апаратури;
* установлення локальної системи керування освітленням (датчиків присутності, датчиків освітленості, таймерів);
* впровадження автоматичного керування системою освітлення;
* фарбування внутрішніх приміщень у світлі кольори;
* регулярне чищення світильників і вікон.
Г.2 Енергоємні споживачі технологічного процесу
Г.2.1 Електротермічні установки
Об'єкти енергоаудиту
* дугові установки;
* установки нагрівання опором;
* індукційні установки;
* режим електроспоживання.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати електроенергії та тепла;
* скласти баланс енергоспоживання;
* оцінити ефективність енергоспоживання;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* проектні рішення по електротермічних установках;
* експлуатаційна документація;
* режимні карти;
* графік активного і реактивного навантаження;
* вплив електротермічного устаткування на показники якості електроенергії.
Параметри, що вимірюються
Напруга; струм; активна і реактивна потужність та електроенергія; частота; коефіцієнт потужності; показники якості електроенергії; швидкість; час; температура; маса; витрата.
Дії енергоаудитора
* провести зовнішній огляд об'єкта;
* визначити:
- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
- перелік електротермічного устаткування, використаного в технологічних процесах;
- стан ізоляції (футеровки);
- величину електроспоживання і випуск продукції об'єктом за рік;
* побудувати:
- графік роботи установки;
- добові графіки навантаження активної та реактивної потужності;
- добовий графік випуску продукції об'єктом;
- енергетичний баланс об'єкта;
* здійснити вимірювання:
- активної та реактивної потужності;
- теплових втрат об'єктом;
- показників якості електроенергії;
* розрахувати:
- величину питомого електроспоживання;
- параметри оптимального режиму роботи установки;
* проаналізувати:
- величину питомого електроспоживання;
- теплові втрати;
- баланс електроспоживання;
- вплив роботи печі на якість електроенергії;
- можливість роботи установок як споживачів-регуляторів електричного навантаження;
- відповідність режиму роботи установки паспортним характеристикам;
- рівень механізації й автоматизації роботи печі.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
Загальні рекомендації
* застосування системи автоматизації роботи печі;
* підвищення якості теплоізоляції;
* дотримання технологічних регламентів;
* ущільнення заслінок.
Дугові сталеплавильні печі
* попередній підігрів шахти за рахунок тепла від утилізації;
* збільшення завантаження печі;
* удосконалювання підготовки шахти;
* зниження електричних втрат за рахунок:
- забезпечення оптимальної густини струму в елементах вторинного струмопроводу;
- зменшення опору електричних контактів;
- зменшення опору електродної свічі;
- оптимізація схеми короткої мережі;
- установка фільтро-компенсуючих пристроїв;
- установка компенсаторів реактивної потужності;
- зменшення електричного навантаження при простої;
* зниження теплових втрат за рахунок:
- поліпшення якості футеровки печі;
- фарбування зовнішніх поверхонь кожуха печі;
- виготовлення конічної футеровки з відповідною зміною форми кожуха печі;
- зменшення втрат тепла з газами, що відходять;
- зменшення втрат тепла на випромінювання через вікна й отвори печі;
- скорочення часу простою.
Електропечі опору
* підвищення продуктивності печей:
- збільшення потужності печі;
- раціональне завантаження печі;
* застосування попереднього нагрівання виробів;
* зменшення втрат на акумуляцію тепла:
- застосування легких і ефективних вогнетривких і теплоізоляційних матеріалів для печей періодичної дії;
- організація безупинного режиму роботи печей;
- зменшення маси тари;
- раціоналізація електричних і технологічних режимів роботи печей;
- скорочення тривалості технологічного процесу.
Індукційні установки
* скорочення витрати охолоджувальної води;
* застосування пристроїв компенсації реактивної потужності;
* використання симетруючих пристроїв;
* модернізація електроприводу допоміжних пристроїв.
Г.2.2 Електропривод потужністю понад 100 кВт
Об'єкти енергоаудиту
* електродвигун;
* перетворювач;
* регулюючий пристрій;
* режим роботи електроприводу.
Задачі енергоаудитора
* визначити втрати в електроприводі;
* оцінити ефективність електроспоживання електроприводом;
* визначити потенціал енергозбереження;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* технічні параметри електроприводів;
* експлуатаційна документація;
Параметри, що вимірюються
Швидкість обертання, частота, час, струм, напруга, потужність, cos фі, показники якості електроенергії.
Дії енергоаудитора
* провести зовнішній огляд електроприводу;
* визначити:
- перелік технологічних процесів, у яких використовується електропривод потужністю понад 100 кВт;
- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;
- тривалість холостого ходу;
* розрахувати:
- втрати в електроприводах;
- коефіцієнти завантаження електроприводів;
- коефіцієнти корисної дії електроприводів;
* проаналізувати:
- втрат електроенергії в електроприводі;
- коефіцієнт завантаження;
- тривалість холостого ходу;
- відповідність встановленої потужності електроприводу продуктивності робочого механізму;
- доцільність використання регульованого електроприводу.
Рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів
* замінювання малопродуктивного чи морально застарілого, а також не завантаженого устаткування;
* встановлення двигунів відповідної потужності, двигунів підвищеної економічності;
* застосування контролерів м'якого пуску, частотно-регульованого приводу;
* замінювання асинхронних двигунів синхронними (якщо дозволяє технологія);
* встановлення автоматичних вимикачів холостого ходу приводів;
* зменшення або виключення проміжних передач;
* використання багатодвигунного електроприводу;
* дотримання технологічних регламентів.
Г.3 Будинки та споруди
Об'єкти енергоаудиту
* будинки;
* споруди;
* будівельні конструкції;
* інженерні системи будинків і споруд;
* режим експлуатації інженерних систем будинків і споруд.
Задачі енергоаудитора
* визначити теплові втрати через будівельні конструкції споруд;
* скласти тепловий баланс будинків та споруд;
* оцінити ефективність споживання теплової енергії будинків і споруд;
* визначити потенціал енергозбереження теплової енергії будинків і споруд;
* розробити рекомендації з впровадження енергозберігаючих заходів.
Документальна інформація
* перелік будинків і споруд на об'єкті; їх призначення і технічна характеристика;
* проектна документація і внесені до неї зміни;
* паспорт будівлі;
* звіт про стан огороджувальних конструкцій наявних будинків і споруд;
* звіт про стан підлог, покриттів, перекриттів;
* дані про рівень опору теплопередачі матеріалів огороджувальних конструкцій і теплозахисту світлових прорізів;