Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства з 100 % іноземними інвестиціями "Українська Національна Лотерея" (далі - Підприємство) від 09.12.2021 р. N 462 (вх. ДПС N 5739/ІПК/6 від 14.12.2021 р.) щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємство проводить розповсюдження державної лотереї та просить надати йому роз'яснення щодо необхідності застосування РРО та/або ПРРО суб'єктами господарювання фізичними особами - підприємцями або юридичними особами платниками Єдиного податку ІІ - ІVгрупи розповсюджувачами державної лотереї у тому числі і суб'єктами господарювання на загальній системі оподаткування, у зв'язку із чим у нього виникло питання необхідності застосовувати РРО та/або ПРРО.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону N 265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону N 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, п. 4 ст. 9 Закону N 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Тобто, якщо суб'єкт господарювання, незалежно від правової форми власності,здійснює продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, то у такому випадку відповідно до п. 4 ст. 9 Закону N 265 РРО та/або ПРРО можливо не застосовувати, що є прямою нормою Закону N 265.

У разі якщо при продажу білетів державних лотерей не застосовується електрона система прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади їх продавець зобов'язаний застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.