Про затвердження Порядку застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби опалення та гарячого водопостачання

Згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 21 квітня 1998 р. N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", з метою впорядкування відносин між ліцензіатами з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та споживачами щодо використання електричної енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання Національна комісія регулювання електроенергетики України

1. Затвердити Порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби опалення та гарячого водопостачання (додається).

2. Порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби опалення та гарячого водопостачання, ввести в дію з 1 лютого 2002 року.

3. Постанови НКРЕ від 01.12.2000 N 1186 та від 19.06.2001 N 636 визнати такими, що втратили чинність з 1 лютого 2002 року.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1.1. Електронагрівальні прилади - технічні засоби, що призначені для перетворення електричної енергії у теплову.

1.2. Технологічні потреби - використання електроенергії в термічних процесах, безпосередньо спрямованих на виготовлення продукції, вплив на об'єкти з метою зміни їх якостей тощо; споживання електроенергії устаткуванням, яке призначене для створення особливих умов щодо температури та якості повітря (сушарки, парогенератори, зволожувачі, іонізатори, солярії тощо), а також антикриговими системами.

Електронагрівальні прилади не вважаються такими, що використовуються для технологічних потреб, якщо вони забезпечують опалення та гаряче водопостачання технологічних приміщень, крім випадків, коли зазначені прилади є невід'ємною частиною технологічного обладнання або їх використання передбачене технологічною картою.

2.1. Цей Порядок регламентує застосування тарифів на електроенергію, що постачається ліцензіатами з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на потреби опалення та гарячого водопостачання, незалежно від потужності електронагрівальних приладів споживача.

2.2. Тарифи на опалення та гаряче водопостачання застосовуються при визначенні плати споживачам (крім випадків, зазначених у п.2.3 цього Порядку) за електроенергію, спожиту на потреби:

- основного опалення будівель (приміщень) виробничого (службового) та комунально-побутового призначення, житлових будинків (гуртожитків) тощо (крім випадків, зазначених у п.1.2);

- додаткового опалення в опалювальний період будівель (приміщень) виробничого (службового) та комунально-побутового призначення, житлових будинків (гуртожитків) тощо у разі зменшення за ініціативою споживача теплового навантаження системи центрального опалення;

- гарячого водопостачання будівель (приміщень) виробничого (службового) та комунально-побутового призначення, житлових будинків (гуртожитків) тощо (крім випадків, зазначених у п.1.2);

- електротермічних установок саун (лазень), крім випадків, зазначених у пункті 2.3;

- теплових завіс.

2.3. Тарифи на опалення та гаряче водопостачання не застосовуються при визначенні плати за спожиту електроенергію:

- населенню для індивідуального опалення та гарячого водопостачання житлових та підсобних приміщень, які не використовуються у виробничій діяльності;

- установам виконання покарань, лікувально-трудовим профілакторіям та слідчим ізоляторам;

- релігійним установам на комунально-побутові потреби;

- електротермічними установками саун (лазень) на підприємствах (організаціях), які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, займаються медичною практикою (якщо здійснення цих видів діяльності підтверджене відповідними ліцензіями, отриманими в установленому порядку);

- сільськогосподарським споживачам-виробникам;

- спеціалізованим підприємствам та організаціям, які здійснюють обов'язкові заходи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, і ДСП "Чорнобильська АЕС".

2.4. Тарифи на опалення та гаряче водопостачання не застосовуються при визначенні плати за електроенергію, спожиту на технологічні потреби, а також вищезазначені тарифи не застосовуються при використанні електронагрівальних приладів побутового призначення (електрокамінів, електрорадіаторів, кондиціонерів тощо) в службових приміщеннях підприємств, організацій та установ за наявності діючих у опалювальний період стаціонарних джерел тепла (крім випадків, зазначених у третьому абзаці пункту 2.2) та за умови дотримання споживачем договірної величини потужності.

3.1. Оплата електроенергії, спожитої на потреби, визначені у п.2.2 цього Порядку, здійснюється за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу.

Якщо споживач розраховується за спожиту електроенергію за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу, за цими тарифами оплачується вся електроенергія, у тому числі спожита на потреби опалення та гарячого водопостачання.

3.2. Ставки тарифів, диференційованих за періодами часу, визначаються шляхом множення рівня роздрібного тарифу, розрахованого згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на тарифний коефіцієнт для відповідного періоду часу.

3.3. У разі відсутності диференційованого за періодами часу обліку електроенергії, спожитої на потреби опалення та гарячого водопостачання, розрахунки за електроенергію, спожиту на зазначені цілі, здійснюються за денною ставкою тарифу.

3.4. Якщо споживач має декілька живильних ліній з різними ступенями напруги на межі балансової належності, які відносяться до різних класів, при визначенні рівнів тарифів слід керуватися такими принципами:

- у разі можливості чіткого визначення шляху електропостачання електронагрівальних приладів від конкретної межі балансової належності електромереж споживача та електропостачальної організації ставки тарифів визначаються виходячи з рівня роздрібного тарифу, що відповідає за класом ступеню напруги на межі балансової належності;

- в іншому разі оплата електроенергії, спожитої електронагрівальними приладами, здійснюється пропорційно до загальних обсягів споживання електроенергії споживачем за кожним класом за ставками, визначеними виходячи із рівнів роздрібних тарифів для кожного класу.

4.1. Для визначення обсягів електроенергії, спожитої на потреби опалення та гарячого водопостачання, мають використовуватися засоби обліку електричної енергії, внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, які забезпечують облік електроенергії, диференційований не менше ніж за двома зонами доби.

4.2. Використання окремого двозонного обліку для визначення обсягів електроенергії, спожитої на потреби опалення та гарячого водопостачання, є необов'язковим у разі:

- якщо встановлення окремого приладу обліку є економічно недоцільним (пересувні побутові приміщення, малі архітектурні форми тощо);

- застосування тризонних тарифів, диференційованих за періодами часу для розрахунків за весь обсяг спожитої електроенергії.

4.3. У разі відсутності окремих засобів обліку для визначення обсягів електроенергії, спожитої на потреби опалення та гарячого водопостачання, розрахунки обсягів здійснюються на підставі додатку до договору про користування електроенергією "Порядок та режим роботи електронагрівальних установок" та (або) акта, який визначає частку споживання електричної енергії на опалення та гаряче водопостачання у сумарному електроспоживанні споживача.