Норматив 13. Аудиторський висновок

1. Цей норматив розроблено на основі міжнародних норм, законодавства і стандартів України, що регулюють аудиторську діяльність.

2. Відповідно до міжнародних нормативів аудиту, статей 7 і 21 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, отриману на основі аудиторських доказів, для формулювання висновку про перевірені фінансові звіти.

3. Результати проведення аудиту оформляють у вигляді аудиторського висновку, який має містити чітко викладену думку аудитора про перевірену звітність.

4. Аудиторський висновок складається з таких розділів:

4.1. Заголовок.

4.2. Замовник аудиторського висновку.

4.3. Вступна частина.

4.4. Масштаб перевірки.

4.5. Висновок аудитора про перевірену звітність.

4.6. Дата аудиторського висновку.

4.7. Адреса аудиторської фірми.

4.8. Підпис аудиторського висновку.

4.1. Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора - обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

4.2. Замовник аудиторського висновку

У аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований, а також перелічити можливих користувачів наведених в ньому відомостей.

4.3. Вступна частина

Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обгрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, - на аудитора.

Вступна частина аудиторського висновку може бути викладена приблизно так:

"Ми провели перевірку бухгалтерського балансу за станом на 01.01.XX р., що додається, і відповідного звіту про прибутки і збитки за рік, який завершився 31.12.XX р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво підприємства. У наші обов'язки входить підготовка висновку на основі інформації, отриманої під час аудиторської перевірки цього звіту".

4.4. Масштаб перевірки

У цьому розділі зазначають, що аудит проведено відповідно до вимог нормативів, що діють в Україні, та загальноприйнятої практики або загальноприйнятих (міжнародних) стандартів аудиту.

Обов'язковим є зауваження, що перевірку сплановано і проведено з достатньою впевненістю в тому, що звітність не містить суттєвих помилок.

Аудитор оцінює перекручення та невідповідності в обліковій системі підприємства як суттєві, якщо вони можуть настільки вплинути на звітність, що це може призвести до зміни рішення її користувачів.

Суттєвість помилки аудитор визначає під час перевірки. Вона залежить від абсолютного розміру, позиції або похибки, оцінюваної аудитором з урахуванням конкретних обставин її виникнення, і є, скоріше, пороговим значенням або точкою "відсікання" інформації, ніж первинною якісною характеристикою, якій має відповідати інформація для того, щоб бути корисною.

Аудиторський висновок має містити відомості щодо:

- використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність;

- методології обліку, яку використовувало керівництво підприємства, що перевіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітів зокрема.

Розділ "Масштаб перевірки" може бути викладено приблизно так:

"Ми провели перевірку відповідно до вимог нормативів аудиту, що діють в Україні, які передбачають, що вона планується і здійснюється з метою збирання достатньої інформації про те, що звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих помилок, і скласти за ними висновок про його реальне фінансове становище. Застосовуючи тестування, ми перевірили інформацію, яка підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність. Під час перевірки досліджено бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані керівництвом підприємства: оцінка основних засобів, матеріалів, МШП тощо. Вважаємо, що зібрана інформація є достатньою для складання аудиторського висновку".

4.5. Висновок аудитора про перевірену звітність

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

4.6. Дата аудиторського висновку

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Тільки після підписання керівництвом звітів, що додаються до аудиторського висновку, і підтвердження їх своїм підписом він проставляє дату аудиторського висновку.

4.7. Адреса аудиторської фірми

У аудиторському висновку слід зазначати адресу місцезнаходження аудиторської фірми або юридичну адресу, якщо підприємство розташоване в цьому місці, а також номер і серію ліцензії Аудиторської палати України.

4.8. Підпис аудиторського висновку

Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має на це відповідні повноваження.

Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбавлена ліцензії на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

Після підписання аудиторського висновку і вручення примірників клієнту аудитор повинен попередити його про відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковій інспекції у разі проведення обов'язкового аудиту.

5. Висновок аудитора може бути безумовно позитивним, умовно позитивним (з застереженнями), негативним. Аудитор може також відмовитися від видання висновку. При цьому він викладає свою думку в звіті іншої форми. В трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обгрунтовують думку аудитора. В разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання на інші документи, надані аудитором клієнту, які містять більш докладну інформацію.

6. Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:

- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту;

- надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

- є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації;

- фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб'єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;

- звітність грунтується на достовірних облікових даних, які не містять протиріч;

- форма звітності відповідає затвердженій у встановленому порядку.

Безумовно позитивний висновок має містити однозначне і чітко висловлене схвалення аудитором стану обліку та звітності суб'єкта перевірки.

Безумовно позитивний висновок складають з використанням формулювань: "відповідає вимогам", "належно", "дає достовірне і дійсне уявлення", "достовірно відображає", "відповідає".

Якщо під час перевірки у аудитора виникли сумніви щодо правильності тих чи інших застосованих суб'єктом перевірки рішень, але йому було надано аргументоване і переконливе обгрунтування їх, то у висновку аудитор не зобов'язаний згадувати ці рішення, оскільки вони не змінюють безумовності позитивного висновку.

7. Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок за таких обставин:

- невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);

- незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреної фінансової документації).

Причини невпевненості:

- обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всю потрібну інформацію і пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не має можливості виконати всі обов'язкові аудиторські процедури (через обмеження у часі);

- ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо ситуації (спірна ситуація, довгострокові контракт або програма, багатоваріантність управлінського або технологічного рішення).

Причини незгоди:

- неприйнятність системи або способів обліку;

- розходження у судженнях щодо відповідності фактів або сум фінансової звітності даним обліку;

- незгода з повнотою та способом відображення фактів у обліку та звітності;

- невідповідність здійснення або оформлення операцій законодавству та іншим вимогам.

8. Будь-яка невпевненість чи незгода є підставою для відмови від видання безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку аудитора залежить від ступеня невпевненості чи незгоди (фундаментальна або нефундаментальна).

Невпевненість чи незгода є фундаментальними, якщо вплив факторів, які зумовили їх, на фінансову інформацію настільки значний, що може суттєво перекручувати дійсний стан справ у підприємстві, що перевіряється, в цілому або в основному. Спід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей і незгод.

Наявність нефундаментальних невпевненості та незгоди є підставою для формулювання умовно позитивного висновку (з застереженнями), а фундаментальної незгоди - для видання негативного висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості є підставою для відмови від видання висновку.

9. У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, що відрізняється від безумовно позитивного, він повинен викласти усі суттєві причини своїх міркувань (невпевненості та незгоди). Ця інформація має бути стисло подана в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку або відмові від його видання. Тут можна послатися на більш детальне висвітлення зазначених моментів у іншій документації, що надається клієнту.

10. Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок з застереженнями, пов'язаними з наявністю нефундаментальної невпевненості, він формулює відмову від видання висновку з конкретного питання на підставі наведених у попередньому пункті аргументів, а в останньому висловлює свої міркування, використовуючи ті самі формулювання, що й для безумовно позитивного висновку.

Якщо застереження пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор формулює її з конкретних моментів (висловлює свої міркування на підставі наведених раніше аргументів), а за відсутності цих моментів висловлює позитивне судження.

Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки і відхилення, виявлені аудитором під час перевірки, було ліквідовано до моменту складання аудиторського висновку.

У цьому випадку також є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор робить застереження, що показники звітності є достовірними з урахуванням цих відхилень за станом на відповідну дату (яка передує даті складання аудиторського висновку).

При складанні негативного висновку аудитор використовує формулювання: "не відповідає вимогам", "перекручує дійсний стан справ", "не дає дійсного уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор відмовляється від видання висновку, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ на підприємстві, що перевіряється.

11. Стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися залежно від обставин його складання. Усі зміни стандартного позитивного висновку називають відхиленнями. Вони можуть мати форму обмежень, модифікації та доповнень.

Обмеження вносять у висновок, коли пояснюються моменти невідповідності аудиторської перевірки нормативам аудиту, що діють в Україні. Висновок обмежується також через брак інформації або відхилення від прийнятих в Україні принципів обліку. Висновок з обмеженнями відображає такі моменти:

- відгук про відхилення від принципів обліку;

- незгода з відхиленням від принципів обліку;

- відгук про обмежений масштаб аудиторських процедур;

- неможливість видання аудиторського висновку за перевіреною звітністю або через порушення незалежності аудитора;

- неможливість видання аудиторського висновку, що підтверджує достовірність звітності, у зв'язку з неадекватністю достовірної інформації.

У аудиторському висновку слід звернути увагу на брак будь-якої інформації, що призвів до неможливості виконання усіх обов'язкових аудиторських процедур. Це може трапитися через різні обставини, зокрема в разі неможливості підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити кількість матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції. Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості розсиланням запитів за адресами дебіторів. Якщо є можливість вирішити ці проблеми, зібравши необхідну доказову інформацію шляхом альтернативних процедур, то аудитор зобов'язаний це зробити, і в аудиторський висновок обмежень вносити не треба. У цьому разі складають позитивний висновок. Наприклад, дебіторську заборгованість можна перевірити з використанням альтернативної процедури підтвердження платежів, отриманих після дати складання звіту. Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть після дати складання звітності підприємства.

Викладене свідчить про те, що масштаб перевірки має забезпечувати отримання достовірної інформації про стан справ суб'єкта, що перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обгрунтований висновок про його реальне фінансове становище.

Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, які не вносять обмежень у його зміст.

Як правило, модифікований аудиторський висновок охоплює такі моменти:

- проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;

- зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

- виправлення, які слід внести в облік підприємства за результатами аудиту:

- виклад принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні:

- роз'яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;

- пояснення, що стосуються попередніх аудиторських висновків.

Аудиторський висновок вважають розширеним, якщо крім стандартних розділів він містить коментарі до інформації, що не входить до складу основної звітності, а саме:

- додатковий розділ, в якому звертається увага на важливу інформацію;

- зауваження про відсутність поквартальних даних або аналітичного обліку;

- вказівки на невідповідність іншої інформації, яка входить до пакету звітності, даним перевірених звітів (неузгодженість пояснювальної записки до балансу і балансу).

У разі, якщо є значна неясність з приводу оцінки заборгованості, податків, підписаних контрактів, можливості повернення грошових коштів у рахунок погашення витрат постачальників (підрядчиків), результату судових процесів та інших важливих обставин, це слід чітко і повно роз'яснити у поясненнях до звітів. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий пункт, щоб привернути увагу користувачів аудиторського висновку. Висновок, що містить такі пояснення, є позитивним.

12. Приклад стандартної форми позитивного аудиторського висновку:

Ми перевірили баланс (назва підприємства) на 01.01.XX р., що додається, і відповідні звіти про прибутки і збитки, рух основних виробничих фондів, які характеризують зміни фінансового становища за рік, що завершився 31.12.XX р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво компанії. У наші обов'язки входить підготовка висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.

Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно з якими ми спланували та провели аудиторську перевірку, з метою збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих помилок. З використанням тестів перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено у основу звітності. Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувалися підприємством, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом підприємства, і звітність в цілому. Ми вважаємо, що зібраної під час перевірки інформації достатньо для складання висновку.

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів і пасивів суб'єкта перевірки. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку і достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище підприємства, що перевіряється, на "__"_______ 199_ р. по результатах операцій за період з "__" _____ 199_ р. до "__"_____ 199_ р.

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб'єкта перевірки. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку і достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище суб'єкта на перевірки "__"___________199_ р. по результатах операцій за період з "__"__________199_ р. до "__"__________199_ р.

У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________через_________________________________________ _________________________________________аудитор не може висловити думку щодо зазначених моментів. Проте вони мають обмежений вплив на стан справ підприємства, що перевіряється, у цілому і не перекручують його дійсного фінансового становища.

У зв'язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація у всіх суттєвих аспектах свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними і в цілому достовірно відображає фактичне фінансове становище на "__"_________199_ р. по результатах операцій за період з "__"________ 199_ р. до "__"________ 199_ р.

Проте перелічені моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсного фінансового становища підприємства, що перевіряється.

У зв'язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає вимогам законодавчих і нормативних актів. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними і в цілому достовірно відображає фактичне фінансове становище на "__"______ 199_ р. по результатах операцій за період з "__"_______ 199 р. до "__"________ 199_ р.

У результаті проведення аудиту встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством були допущені такі порушення:

Ці порушення суттєво перекручують реальний стан справ в цілому (в основному).

Прийнята система бухгалтерського обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам (в чому саме).

Цифровий матеріал, викладений у звітності суб'єкта перевірки, не відповідає обліковим даним (в чому саме).

Отже, дані бухгалтерського обліку та звітності не дають достовірного уявлення про дійсне фінансове становище суб'єкта перевірки на "__"________ 199_ р.

У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, що стосуються __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _____________ через ______________________________________________ аудитор не може висловити свою думку щодо зазначених моментів.

Перелічені моменти суттєво впливають на дійсний стан суб'єкта перевірки в цілому (в основному).

У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

18. Допускається зміна окремих формулювань висновку порівняно з наведеними, але за умови збереження їхньої сутності.