Про затвердження Інструкції по веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від З1.05.95 р. N 381 "Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і селянських (фермерських) господарств" та доручення Кабінету Міністрів України від 1З.01.97 р. N 41-Т-21172/14, яким доручено Міністерству сільського господарства і продовольства України затвердити Інструкцію по веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах за спрощеною схемою

1. Затвердити Інструкцію по веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах (додається).

2. Українському державному фонду підтримки селянських (фермерських) господарств (Бебех) забезпечити цією Інструкцією кожне селянське (фермерське) господарство.

3. Управлінню організації бухгалтерського обліку і звітності (Ігнатенко) та Українському державному фонду підтримки селянських (фермерських) господарств надавати селянським (фермерським) господарствам методичну допомогу з питань обліку.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Подоленюка Л.М.

1.1. Селянське (фермерське) господарство (далі - господарство) як юридична особа зобов'язане вести бухгалтерський облік відповідно до статті 24 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", що дозволяє визначити фінансовий результат, здійснювати розрахунки з бюджетом та складати статистичну звітність.

1.2. Бухгалтерський облік у селянському (фермерському) господарстві веде голова господарства або за його дорученням один із членів сім'ї чи на договірних засадах фахівець (спеціалізована фірма).

1.3. Після реєстрації господарства фермер складає опис майна, яке відповідно до статті 16 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" становить його власність.

1.3.1. В описі зазначають вартість об'єктів основних засобів виходячи з кошторисних (розрахункових) чи фактичних витрат на їх будівництво та придбання (доставку, встановлення, реєстрацію тощо) з урахуванням індексації, а на підставі даних про рік введення об'єктів в експлуатацію та норм амортизації розраховують знос (при відсутності таких даних знос може визначатися виходячи зі стану об'єкта).

1.3.2. Оцінку товарно-матеріальних цінностей, сільськогосподарської продукції, молодняку тварин, птиці, тварин на відгодівлі, незавершеного виробництва тощо здійснюють за фактичними витратами на їх виробництво або придбання та дооцінюють у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.03.95 р. N 173 "Про переоцінку залишків сільськогосподарської продукції, молодняку худоби і птиці, тварин на відгодівлі та незавершеного виробництва".

1.4. На підставі даних опису майна фермер може складати вступний баланс. В активі балансу відображають вартість основних засобів (первісна вартість за мінусом суми зносу), товарно-матеріальних цінностей і незавершеного виробництва; грошові кошти, заборгованість господарству (дебіторська заборгованість) тощо; в пасиві - джерела створення засобів, зокрема статутний фонд (власний капітал) та заборгованість господарства банку (по кредитах), юридичним та фізичним особам (кредиторська заборгованість) тощо.

1.5. Господарські операції (крім внутрішньогосподарського обороту) оформляють первинними документами, складеними відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88.

Не вважаються внутрішньогосподарським оборотом і оформляються документами (не менше двох разів на рік) витрати товарно-матеріальних цінностей та продукції власного виробництва на сімейні потреби та благодійні цілі. Ця продукція оцінюється за середніми реалізаційними цінами.

1.6. Основним реєстром для обліку в селянському (фермерському) господарстві є Журнал реєстрації господарських операцій (далі - Журнал, додаток N 1).

1.7. Господарські операції в Журналі відображаються з дотриманням принципу подвійного запису.

1.8. Для більш детального обліку окремих об'єктів (витрат, розрахунків, тварин, продукції тощо), крім Журналу, фермер може використовувати інші реєстри, які наведені в додатках до цієї Інструкції) або ті, що застосовуються в колективних сільськогосподарських підприємствах.

Майно господарства складається з основних та оборотних засобів.

2.1. Придбання основних засобів відображають у графах Журналу: 16 - вартість об'єктів без податку на додану вартість (ПДВ), 6 - суму ПДВ, а в 9 - загальну суму заборгованості постачальнику (якщо розрахунки не проведені). Погашення заборгованості відображають у графах 8 та 11 або 13, якщо платежі здійснюються готівкою.

2.2. Для індивідуального обліку застосовується відомість обліку основних засобів (додаток N 3) або інвентаризаційні описи (інвентарні картки), які використовуються колективними сільськогосподарськими підприємствами.

2.3. Багаторічні насадження обліковують у відомості (описі чи картці), де окремо реєструють плодоносні та молоді насадження із зазначенням їх виду (груші, яблуні тощо), площі, дати закладки і списання.

2.4. Витрати на будівництво і виготовлення основних засобів або закладку багаторічних насаджень власними силами обліковують у графі 16 Журналу, а для відображення цих сум по конкретному об'єкту використовують відомість обліку витрат виробництва (додаток N 3), де накопичують дані про проведені витрати з початку робіт, відмічаючи окремо суми сплаченого ПДВ при надходженні матеріалів та обладнання чи виконанні робіт (наданні послуг) сторонніми організаціями. Після закінчення будівництва об'єкти (без суми ПДВ) оприбутковують у складі діючих основних засобів і відображають у графах 16 та 17 Журналу та у відомості (опису чи картках). ПДВ, що припадає на використані матеріали і виконані в будівництві роботи (послуги), відображають у графах 6 та 17 Журналу.

2.5. Вартість основних засобів уточнюють у випадках дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації об'єктів.

Вартість основних засобів індексується відповідно до розпоряджень Уряду. На суму збільшення вартості об'єкта при індексації роблять записи в графах 15 та 16 Журналу, а на суму уточнення зносу - в графах 14 та 19. У відомості обліку основних засобів (додаток N 2) для цих цілей використовують графи 9, 10, 23, 24.

2.6. Основні засоби в процесі експлуатації зношуються, переносячи на витрати виробництва певну частину своєї вартості згідно із затвердженими нормами. Нарахування амортизації (зносу) починають з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, а припиняють у місяці, що наступає за місяцем вибуття об'єкта. Амортизація (знос) на продуктивну худобу не нараховується.

2.7. Амортизація (знос) багаторічних насаджень нараховується з початку плодоношення (по плодових деревах - на 6-7-й рік після закладки, кущових культурах - на 2-3-й рік, а по інших видах насаджень, зокрема полезахисних смугах, - після змикання крони дерев).

2.8. Амортизацію (знос) включають у витрати, відображаючи в графах 4 і 19 Журналу та у відомості (інвентаризаційному описі).

2.9. Основні засоби вибувають внаслідок ліквідації, продажу, вибракування тварин основного стада тощо.

Вартість основних засобів, що вибули, визначають на підставі даних відомості (інвентаризаційного опису чи карток), де у відповідних графах роблять відмітку про вибуття.

Балансову (первісну) вартість об'єкта, що вибуває, відображають у графі 17 Журналу, суму зносу - в графі 18.

При реалізації основних засобів суму виручки відображають у графі 5 (як доход господарства) і в графі 7 (на суму ПДВ, що має бути сплачений покупцем), а загальну суму - в графі 10, якщо здійснена попередня оплата, чи 8 - якщо розрахунки не проведені. Одночасно балансова (первісна) вартість проданих об'єктів відображається в графі 17, сума зносу - в графі 18, залишкова вартість - у графі 4.

Вартість матеріалів, що одержані при ліквідації основних засобів, включаючи і продукцію від забою тварин основного стада, відображають у графах 5 та 4, а при використанні матеріалів безпосередньо для будівництва (спорудження) нових об'єктів - у графах 5 і 16.

2.10. Товарно-матеріальні цінності (насіння, корми, сировина, продукція, добрива, паливо, молодняк тварин і тварин на відгодівлі тощо), які надійшли в господарство протягом року зі сторони, вважаються витраченими і їх списують на витрати виробництва (без ПДВ, графа 4 Журналу) чи незакінчене будівництво (графа 16). Облік малоцінних предметів ведуть у такому ж порядку. Знос по них не нараховують.

2.11. У кінці року вартість списаних на витрати виробництва товарно-матеріальних цінностей уточнюють. Фактичну суму матеріальних витрат визначають як різницю між вартістю матеріальних ресурсів, які були на початок року і надійшли протягом року у господарство, та їх наявністю (залишком) на кінець року. Збільшення (+) чи зменшення (-) визначеної суми витрат записують у графі 4 Журналу після підсумку операцій за рік.

2.12. Наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець року встановлюють шляхом інвентаризації, результати якої оформляють інвентаризаційними описами.

2.13. Оцінку залишків сільськогосподарської продукції та молодняку худоби і птиці, тварин на відгодівлі та незавершеного виробництва здійснюють у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 13.03.95 р. N 173.

2.14. Господарство може вести більш детальний облік руху товарно-матеріальних цінностей, використовуючи для цього "Книгу (картку) складського обліку", яку застосовують у колективних сільськогосподарських підприємствах, а для руху поголів'я - "Книгу обліку руху тварин і птиці на фермі".

2.15. Для обліку грошових коштів на розрахунковому рахунку відведені графи 10 і 11 Журналу, а готівки - 12 і 13.

3.1. Для обліку розрахунків використовують графи 6 - 9 Журналу.

У графі 7 зазначають суми податків та інших платежів, які мають бути перераховані до бюджету, а в графі 6 - погашення боргу шляхом перерахування грошей з рахунка в банку чи зарахування деяких платежів, зокрема ПДВ при придбанні товарно-матеріальних цінностей тощо.

У графі 8 відображають заборгованість, яку має сплатити господарству інша юридична чи фізична особа, та суми, перераховані (сплачені) господарством на погашення власної заборгованості іншим організаціям (особам), а в графі 9 відмічають виникнення заборгованості господарства та погашення боргу іншими організаціями.

3.2. Контроль за станом розрахунків з конкретними юридичними та фізичними особами фермер здійснює шляхом порівняння сум нарахування та оплати в графах 6 та 7 або 8 та 9.

При значній кількості організацій, з якими господарство здійснює розрахунки, доцільно застосовувати відомість (додаток N 4), у якій відмічають стан та рух заборгованості по кожній організації чи особі (крім оплати праці), а по розрахунках з бюджетом - ще й вид податку (платежу).

3.3. У господарстві працюють фермер і члени його сім'ї, родичі та залучені зі сторони громадяни. Останні працюють за угодою (контрактом).

3.3.1. Нарахування оплати праці найманим особам здійснюють у Розрахунково-платіжній відомості. У ній визначають загальну суму оплати праці за місяць та проводять передбачені законодавством утримання. Видача грошей підтверджується підписом одержувача.

Загальну суму нарахованої оплати праці в Журналі записують у графах 4 та 9, а утримання прибуткового податку - в графах 7 і 8, інші утримання - в графах 8 і 9. Суми виданої оплати праці відображають у графах 8 та 13, а перерахування утримань - у графах 6 (прибутковий податок) чи 8 (інші платежі) та в графі 11.

3.3.2. Відрахування на соціальні заходи відображають у Журналі в графі 4 та графах 11 (якщо гроші перераховані) чи 9 (якщо платежі не проведені).

3.3.3. Члени господарства і залучені працівники одержують допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини, на поховання та інші виплати по державному соціальному страхуванню. Ці суми відносять на зменшення заборгованості органам соціального страхування.

3.4. Господарство відповідно до чинного законодавства сплачує податки та інші платежі. Частину їх (відрахування на соціальні заходи, на фінансування дорожнього господарства тощо) відносять на витрати господарства і відображають у графі 4 Журналу та в графі 7 (по податках) чи в графі 9 (по інших платежах). Платежі господарства до бюджету за рахунок доходу (плата за землю, податок з власників транспортних засобів тощо) відображають у графі 20, сплачені суми записують відповідно в графах 6 чи 8 та 11.

3.4.1. При придбанні товарно-матеріальних цінностей чи одержанні послуг зі сторони вартість матеріалів (робіт, послуг) без ПДВ включають до витрат господарства (графа 4), ПДВ, зазначений в документах постачальника, - в графі 6, а загальну суму платежу постачальнику - в графі 9. Погашення заборгованості постачальнику відображається в графах 8 та 11.

При реалізації власної продукції виручку (без ПДВ) записують у графі 5; у графі 7 - ПДВ, який зазначений у документах на реалізацію, а загальну суму заборгованості покупця - в графі 8.

Різниця між графами 6 і 7, включаючи решту на початок звітного періоду, показує суму ПДВ та інших платежів, які господарство має перерахувати до бюджету, а в протилежному випадку - одержати кошти з бюджету.

3.4.2. При реалізації продукції, по якій сплачується акцизний збір, його суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, записують у графах 4 і 7, а при сплаті - в графах 6 і 11.

3.4.3. У кінці звітного періоду фермер підраховує стан заборгованості господарства. Для цього він у графах 8 і 9 Журналу співставляє виникнення заборгованості та її погашення по кожній юридичній і фізичній особі, а в графах 6 і 7 - по кожному податку (платежу) до бюджету. При цьому враховують стан заборгованості на початок звітного періоду. Суми заборгованості на кінець року (окремо господарства та господарству) записують після підсумку операцій за рік.

3.5. Облік коротко- і довгострокових кредитів ведуть у Журналі, використовуючи графи "Розрахунки з іншими організаціями й особами". На суму одержаної позики роблять запис у графі 9 та в графі 8, якщо позика використана на погашення заборгованості іншій організації, або в графі 10, якщо позика зарахована на розрахунковий рахунок.

Суму погашеного кредиту відображають у графі 8 та 11. Сплачені відсотки за наданий кредит відображаються в графах 4 та 11.

4.1. Наслідки діяльності господарства визначають на підставі записів у Журналі.

4.2. До складу доходів господарства входять виручка від реалізації продукції, товарів, матеріалів і основних засобів, виконання робіт та надання послуг на сторону, суми, одержані від інших господарств як доход на вкладений пай, придбані акції і сертифікати, відсотки за зберігання грошей на рахунках у банку тощо.

4.3. Виручку від реалізації продукції відображають у графі 5 (ПДВ - у графі 7), одночасно реєструючи одержані суми в графах 10 чи 12 (при надходженні грошей) або в графі 8 (при виникненні заборгованості).

4.4. До складу витрат господарства включають вартість наданих сторонніми організаціями та особами послуг чи виконаних робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей, а також нарахована оплата праці найманим особам, податки та інші платежі, які згідно із чинним законодавством включають до витрат виробництва.

4.5. До складу виробничих витрат не включаються використані на будівництво і придбання основних засобів та закладку багаторічних насаджень кошти та товарно-матеріальні цінності. Ці суми відображають у графі 16 як збільшення вартості об'єктів, що споруджуються.

4.6. При здійсненні господарством кількох видів діяльності, які оподатковуються за різними ставками податку на доход, для обліку доходів і витрат кожного з цих видів використовують відомість обліку витрат виробництва (додаток N 3). В ній ведуть окремо облік загальногосподарських витрат. До їх складу відноситься вартість малоцінних предметів, включаючи спецодяг та спецвзуття, витрати на утримання основних засобів загального призначення (легкового транспорту чи роз'їзних коней тощо), утримання та будівництво тимчасових споруд (навісів для зберігання техніки тощо), витрати на службові відрядження, на придбання і зберігання пожежного та сторожового інвентаря, послуги сторонніх організацій по обслуговуванню фермерського господарства (аудиторські, банківські, юридичні та інші послуги), витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на утримання й експлуатацію фондів природоохоронного призначення, вартість нестач матеріальних цінностей в межах норм природних втрат тощо.

Загальногосподарські витрати розподіляють між окремими видами діяльності пропорційно до суми прямих витрат кожної з них.

Прибуток визначається по кожному виду діяльності окремо шляхом порівняння доходів (графа 11) та витрат (графа 9 та 10 додатка N 3).

4.7. Витрати, що покриваються за рахунок доходу, відображаються в графі 20 Журналу, а саме:

втрата і нестача товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат і якщо винуватців не встановлено, або у стягненні цих сум відмовлено судом;

витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами;

збитки від операцій з тарою (крім скляної);

суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув (включаючи дебіторську заборгованість, яка виникала за результатами взаємозаліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші, ніж діючі терміни позовної давності);

втрата від переоцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України;

некомпенсовані збитки від стихійного лиха, включаючи витрати, пов'язані із запобіганням чи ліквідацією його наслідків;

некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;

збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році тощо;

вартість товарно-матеріальних цінностей та продукції, використаних на утримання сім'ї фермера та благодійні цілі;

сплачені податки (на майно, на землю, що використовують у сільськогосподарському або виробничому обороті, з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо).

При складанні заключного балансу на ці суми зменшують суму одержаного доходу.

4.8. У кінці року перед визначенням результатів господарської діяльності фермер проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, готової продукції та молодняку тварин і тварин на відгодівлі.

4.9. Оцінку зазначених об'єктів у кінці року здійснюють у порядку, передбаченому в пункті 1.3.2 цієї Інструкції.

4.10. Крім того, господарство, керуючись порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 1З.03.95 р. N 173, уточнює суму фактичних витрат на виробництво рослинницької продукції, виходячи з кількості використаних покупних товарно-матеріальних цінностей та послуг, наданих сторонніми організаціями, та цін і тарифів на перше число місяця початку збирання врожаю. На суму різниці збільшують витрати господарства (графа 4) та капітал (графа 15 Журналу).

4.11. Правильність записів у Журналі перевіряють шляхом співставлення підсумків операцій за звітний період, відображених в парних та непарних графах Журналу. Ці підсумки мають бути рівні.

4.12. Доход господарства розраховують як різницю між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг на сторону та іншими доходами, що записані в графі 5 Журналу, та витратами (графа 4) після уточнення витрат матеріалів (п.2.12 та 4.10). До одержаного результату додають (віднімають) різницю між вартістю незавершеного виробництва, товарно-матеріальних цінностей, продукції і молодняку тварин на початок року та вартістю незавершеного виробництва, товарно-матеріальних цінностей, продукції і молодняку тварин на кінець року. Доход, одержаний господарством, визначається за видами діяльності та в цілому по господарству.

4.13. Визначений доход розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань згідно із чинним законодавством.

4.14. Майновий стан господарства фермер визначає, при потребі, на підставі даних Журналу та відомостей шляхом складання заключного бухгалтерського балансу.