Про надзвичайну ситуацію з холери в Україні та удосконалення протихолерних заходів

У 1994 році в Україні склалася надзвичайна ситуація з холери. Значні спалахи цієї інфекції було зареєстровано в Миколаївській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим, групові захворювання та поодинокі випадки відзначались у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Житомирській, Донецькій, Кіровоградській, Львівській та ряді інших областей. Усього було зареєстровано 845 хворих та 600 вібріононосіїв, померло 22.

Аналіз епідемічних ускладнень а холери в країні свідчить про визначальну роль водного фактора у розповсюдженні цієї інфекції. Контамінація збудниками холери води Дніпро-Бузького лиману викликали зараження риби, яка стала додатковим фактором передачі інфекції у Миколаївській та Херсонській областях. На відміну від попередніх років значна кількість хворих інфікувалась побутовим шляхом, реєструвались випадки внутрішньолікарняних заражень (Миколаївська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим).

Широкому розповсюдженню холери сприяв вкрай незадовільний санітарно-комунальний стан і, в першу чергу, недостатнє забезпечення населення доброякісною питною водою, аварійний стан каналізаційних мереж, суттєві недоліки в санітарній очистці населених пунктів, відсутність локальних очисних споруд в інфекційних стаціонарах.

В організації та проведенні протихолерних заходів мали місце значні недоліки. Настороженість медичних працівників щодо холери була недостатня. Санітарно-протиепідемічний режим стаціонарів залишається вкрай незадовільний. Плани розгортання госпітальних баз, розрахунки масових досліджень на холеру виявилися нереальними. Інфекційні стаціонари не були своєчасно забезпечені достатньою кількістю суден для індивідуального використання, білизною, посудом, дезінфекційними засобами тощо.

Поширенню холери сприяло і несвоєчасне вжиття обмежувальних заходів.

За даним ВООЗ, у 1994 році холера була завезена в 17 країн Європи, але розповсюдження набула тільки в 5-ти, в тому числі в Україні, де спрацював масовий чинник передачі інфекції (вода, риба).

Враховуючи вкрай незадовільне забезпечення населення якісною питною водою, а також постійне забруднення відкритих водоймищ знезараженими господарсько-побутовими стоками, прогноз щодо виникнення холери в Україні у найближчі роки залишається несприятливий.

З метою недопущення спалахів холери на території України, посилення комплексу протихолерних заходів,

1. Пропонувати Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я виконкомів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів, головним лікарям санітарно-епідеміологічних станцій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, Центральної, басейнових, цивільної авіації та на залізничному транспорті:

1.1. Вважати ситуацію з холери, що склалася в Україні, надзвичайною.

1.2. До 1 травня 1995 року провести захист планів з санітарної охорони міст та районів території, що обслуговується.

1.3. Щороку протягом I кварталу розглядати питання готовності медичних установ до проведення протихолерних заходів на засіданнях колегій, медичних рад.

1.4. Щотижня аналізувати стан захворюваності гострими кишковими інфекціями та хід обстеження людей та об'єктів навколишнього середовища на холеру.

1.5. Забезпечити першочергове постачання баклабораторій, які здійснюють лабораторний контроль за холерою, необхідним устаткуванням, апаратурою, поживними середовищами та діагностикумами.

1.6. Посилити державний санітарний нагляд за санітарним станом населених міст, об'єктами водопостачання, харчування, оздоровчими установами тощо. У разі необхідності виносити ці питання на засідання надзвичайних протиепідемічних комісій. При виявленні грубих недоліків зупиняти роботу об'єктів згідно з Законом "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1.7. Щороку у першому кварталі проводити перепідготовку лікарів-інфекціоністів, терапевтів, педіатрів, реаніматологів, лікарів швидкої медичної допомоги з питань епідеміології, діагностики, профілактики та лікування холери з прийняттям диференційованих заліків.

1.8. До початку епідемічного сезону поліпшити матеріальну базу інфекційної служби на територіях з 1 типом епідемічного прояву холери: ввести в дію очисні споруди, здійснити капітальний ремонт інфекційних відділень, де буде проведена госпіталізація хворих.

1.9. Терміново додатково оснастити реанімаційні відділення та палати інтенсивної терапії інфекційних стаціонарів сучасною діагностичною, лікувальною апаратурою та медикаментами.

1.10. Включити до складу холерних шпиталів реанімаційні відділення.

1.11. Забезпечити постійну готовність до роботи в умовах епідускладнень з холери всіх медичних закладів, контроль за виконанням протиепідемічного режиму роботи в них.

2. Головному санепідуправлінню (А.В.Моісеєва), Головному управлінню медичної допомоги дорослому населенню (А.М.Морозов), Головному управлінню медичної допомоги дітям і матерям (Н.Г.Гойда): організувати до 01.06.95 розробку "Інструкції по організації та проведенню протихолерних заходів на території України" та "Правил по санітарній охороні території України" з урахуванням епідемічної ситуації, що склалась на території країни.

3. Генеральному директору УО "Укрфармація" (О.І.Клімов) забезпечити виконання заявок територіальних ВО "Фармація" щодо постачання їм хімікатів для приготування розчину "Квартасоль", розчинів для перорального застосування, антибіотиків та дезінфекційних засобів.

4. Генеральному директору ДП "Укрвакцина" (Т.Ф.Вруй) та головному лікарю Центральної санепідстанції МОЗ України (В.І.Шестаков) створити національний запас поживних середовищ та імунобіологічних препаратів для діагностики холери.

5. Начальнику Кримської ПЧС (Ю.В.Євстратов) забезпечити в 1995 році виконання лабораторних досліджень з визначення генутоксигенності (вірулентності) холерних вібріонів, директору КНДІЕІХ (А.М.Щербинська) - вивчення біологічних властивостей на молекулярно-генетичному рівні збудників інфекційних захворювань людини. Необхідні розрахунки на придбання відповідного обладнання та посилення кадрового складу лабораторій карантинних інфекцій подати до Головного санепідуправління до 01.03.95.

6. Начальнику Головного управління економіки і медичного страхування МОЗ України (В.І.Федоренко) передбачити необхідне фінансування щодо створення національного запасу поживних середовищ та імунобіологічних препаратів для діагностики холери та обладнання Кримської ПЧС і лабораторії карантинних інфекцій КНДІЕІХ у відповідності до поданих розрахунків.

7. Ректорам Державного Українського медичного університету (Гончарук Є.Г.), Київського інституту удосконалення лікарів (Гирін В.Н.) розробити додаткові уніфіковані навчальні програми з особливо небезпечних інфекцій та тести для комп'ютерного контролю знань лікарів і студентів з цієї проблеми.

8. Головному лікарю Українського центру здоров'я (О.В.Мовчанюк) забезпечити постійну цілеспрямовану санітарно-освітню роботу серед населення, особливо на територіях, небезпечних з холери.

9. Затвердити:

"Перелік територій України за типами епідемічного прояву холери" (додаток 1).

"Обсяг профілактичних бактеріологічних досліджень на холеру" (додаток 2).

Обсяг інформації про виділення культур холерних вібріонів (додаток 3) та оперативної інформації про випадок холери (вібріононосійства) (додаток 4).

10. Вважати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 17.12.90 N 201 та від 28.03.91 N 48.

11. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В.Ф.Марієвського.

1. Інформація про виділені культури від людей та із об'єктів навколишнього середовища подаються до Головного санепідуправління МОЗ України терміново цілодобово по телефону-факсу (293-55-40, 293-94-84) або електронною поштою:

номер штаму, вид, біовар, серовар;

час, об'єкт та місце виділення;

дата направлення матеріалу на дослідження;

діагноз при виділенні культур від людей;

гемолітична активність;

фаголізабельність.

2. Обласні (міські), басейнові, цивільної авіації та на залізничному транспорті санепідстанції передають культури холерного вібріона для подальшого вивчення терміново до Кримської ПЧС з територій 1 - 2 типів, до Центральної санепідстанції - з територій 3-го типу.

3. Обласні (міські), басейнові, цивільної авіації та на залізничному транспорті санепідстанції передають культури холерного вібріона не ОІ, виділені від людей, до Центральної санепідстанції МОЗ України для подальшого вивчення.

1. Прізвище, ім'я та по батькові

2. Рік

3. Місце проживання

4. Місце роботи, навчання

5. Фах

6. Дата захворювання

7. Дата звернення по медичну допомогу

8. Первинний діагноз

9. Дата госпіталізації

10. Дата смерті

11. Дата відбору матеріалу на бактеріологічне обстеження

12. Дата підтвердження діагнозу

13. Форма перебігу

14. Епідеміологічний анамнез

16. Вжиті протиепідемічні заходи