Для погодження антикорупційної програми органи влади направляють до Національного агентства затверджену в установленому порядку антикорупційну програму в паперовому вигляді.
Керівник Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції | О. Онищук |
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
щодо підготовки антикорупційних
програм
(глава 2 розділу III)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
питань, який може використовуватись для ідентифікації корупційних ризиків
I. Організаційна діяльність органу влади
1. Які основні функції та завдання органу влади?
2. Чи є в органі влади положення (статути, регламенти тощо) про нього, чи визначені в ньому основні функції та завдання органу влади, чи доведено до відома працівників норми положення (статуту, регламенту тощо) про орган влади?
3. Чи мають структурні підрозділи органу влади положення про них, чи чітко визначені функції та завдання структурного підрозділу, чи доведено до відома працівників норми положення про структурний підрозділ?
4. Чи всі працівники органу влади мають посадові інструкції та чи всі з ними ознайомленні?
5. Які функції органу влади є найбільш вразливими до вчинення корупційних правопорушень чи правопорушень, пов'язаних з корупцією?
II. Фінансування органу влади
1. Який розмір бюджетного фінансування органу влади?
2. Чи фінансується орган влади за рахунок інших, не державних, надходжень (благодійна допомога, гранти тощо), якщо так, то на якій підставі?
3. Чи приймає орган влади участь у процедурах закупівель, який обсяг коштів виділений для здійснення таких процедур?
4. Хто уповноважений приймати рішення про розподіл коштів в органі влади та на якій підставі?
5. Чи були випадки порушень законодавства щодо фінансово-бюджетної дисципліни, зокрема, нецільового використання коштів, розтрати шляхом зловживання службовим становищем тощо?
6. Яким чином здійснюється контроль за використанням бюджетних коштів в органі влади?
III. Управління персоналом
1. Скільки працівників працює в органі влади?
2. Який відсоток державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців, чи інших працівників працює в органі влади?
3. Чи є моніторинг та статистика плинності кадрів в органі влади, якщо так, то яка середньорічна плинність кадрів в органі влади?
4. Чи існують які-небудь внутрішні інструкції по добору працівників на додаток до положень законодавства?
5. Який відсоток працівників призначені на посади у органі влади по конкурсу, за переведенням чи в інший спосіб?
6. Чи залучаються в органі влади до роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду, співбесід при переведенні незалежні фахівці (громадськість, експерти)?
7. Чи кандидати на посади проходять співбесіди щодо знання внутрішніх процесів органу влади?
8. Чи кандидати на посаду опитуються на предмет наявності приватних інтересів, які можуть впливати на виконання службових чи представницьких повноважень?
9. Чи володіють працівники органу владу знаннями про конфлікт інтересів?
10. Чи нові працівники проходять процес навчання, у тому числі щодо знання антикорупційного законодавства?
11. Чи є в органі влади особа, до якої працівники можуть звернутися за консультацією, зокрема, у частині роз'яснення антикорупційного законодавства?
12. Чи співробітники відчувають, що їх зарплати є достатніми або недостатніми для забезпечення прийнятного рівня життя?
13. Чи були випадки коли працівники органу влади не погоджувалися із рішенням про їх звільнення? Які наслідки в результаті незаконного звільнення працівника були для органу влади?
IV. Процедури і процеси прийняття рішень
1. Чи належить до функцій органу влади наступне:
а) надання адміністративних послуг, у тому числі, видача ліцензій, дозволів, сертифікатів, паспортів або інших документів фізичним або юридичним особам;
б) виділення будь-яких фінансових чи інших допомог для фізичних або юридичних осіб (соціального забезпечення, субсидії, пільги тощо);
в) здійснення прийому платежів (зборів, податків тощо)?
2. Чи є чіткі процедури і критерії для надання таких послуг/отримання платежів, чим це передбачено?
3. У разі, якщо працівники можуть діяти на свій розсуд у прийнятті рішень з таких питань, чи є чіткі вказівки про те, як вони повинні здійснювати це на свій розсуд?
4. Чи визначені конкретні строки надання адміністративних послуг, чим це врегульовано, хто може впливати на строки розгляду того чи іншого питання?
V. Прозорість та доступ до інформації
1. Чи веде орган влади політику щодо поширення Інформації про його діяльність?
2. Чи є у загальному доступі інформація про організаційну структуру органу влади, його керівний склад, контактних осіб?
3. Чи є у загальному доступі інформація про організаційно-розпорядчі акти, якими у своїй діяльності керується орган влади?
4. Чи виносяться на загальне обговорення проекти нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, які регулюють діяльність органу влади?
5. Чи розглядає орган влади запити про надання інформації?
6. Скільки запитів було розглянуто у минулому році, з них у наданні відповідної інформації відмовлено?
7. Які мотиви відмови у наданні тої чи іншої інформації?
8. Які наслідки для органу влади у разі ненадання інформації?
IV. Етика
1. Чи є у органу влади свій власний кодекс поведінки або кодекс етики?
2. Працівники поінформовані про існування кодексів при вступі на їх посаду?
3. Як часто працівники проходять навчання з питань етичної поведінки?
4. Чи існує формальна процедура, за допомогою якої працівники можуть повідомити про порушення етичних правил іншим працівником?
VII. Контроль за діяльність
1. Чи визначені процедури звітності перед керівництвом органу влади?
2. Чи існує внутрішній відділ перевірки або контролю?
3. Скільки перевірок здійснив відділ перевірки (контролю) в минулому році?
4. Які порушення були виявлені та які заходи вживаються з метою їх усунення?
5. Чи існує відділ внутрішнього аудиту?
6. Які були найбільш важливі висновки відділу в минулому році? Чи вживаються які-небудь заходи за результатами розгляду таких висновків?
7. Як часто відбуваються в органі влади аудиторські перевірки з боку зовнішнього органу аудиту?
8. Чи були якісь важливі висновки про орган влади за результатами таких перевірок (аудитів)? Чи вживаються які-небудь заходи за результатами розгляду таких висновків?
VIII. Повідомлення про порушення в діяльності органу влади
1. Чи мають можливість працівники органу влади повідомляти про порушення вимог законодавства?
2. Чи існують які-небудь механізми для захисту тих, хто здійснює такі повідомлення, чи приймають відповідні заходи?
3. Скільки випадків таких повідомлень від працівників було протягом минулого року, і який був результат цих повідомлень для обох сторін, що беруть участь?
4. Чи передбачено який-небудь спосіб захисту осіб, які повідомляють про порушення законодавства?
5. Чи існують чіткі процедури, за допомогою яких громадяни можуть подавати скарги на дії органу влади або її посадових осіб? Де ці процедури можна знайти?
6. Чи були випадки розгляду скарг тією ж особою або підрозділом в органі влади, на яку вони направлені? Які наслідки такого (притягнення до відповідальності, судові позови тощо)?
7. Скільки скарг було прийнято в минулому році?
8. Скільки скарг було обґрунтовано?
IX. Дисциплінарні процедури
1. Скільки було проведено дисциплінарних проваджень стосовно працівників органу влади в минулому році, в тому числі в зв'язку з порушеннями вимог антикорупційного законодавства?
2. Скільки з цих процедур призвело до санкцій?
3. Що було причиною застосування санкцій?
X. Правова робота
1. Скільки проектів нормативно-правових актів розроблено органом влади? Чи опрацьовуються проекти нормативно-правових актів юридичною службою, якщо так, то чи були у юридичної служби зауваження до таких проектів, чого вони стосувалися? Чи були зауваження юридичної служби враховані, якщо ні, які наслідки неврахування?
2. Чи укладаються договори в органі влади за погодженням з юридичною службою? Чи були випадки укладення договорів без погодження з юридичною службою органу влади або за наявності заперечень до них? Які наслідки укладення таких договорів?
3. Чи готувались юридичною службою зауваження (висновки) щодо невідповідності рішень органу влади законодавству та/або усунення порушень законодавства? Чи були вони враховані, якщо ні, які наслідки прийняття таких рішень?
4. Чи наявні в судових інстанціях спори, відповідачем у яких є орган влади чи його посадові особи? Які предмети таких спорів? У скількох з таких спорів наявні рішення, які набрали законної сили, які наслідки таких рішень?
5. Чи були випадки, за яких позовні заяви (претензії) за наявності на те підстав не пред'являлися органом влади, або відкликалися подані чи не усувалися недоліки у них за рішенням суду? Які причини та наслідки вказаного?
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
щодо підготовки антикорупційних
програм органів влади
(глава 3 розділу III)
ПРИКЛАДИ
корупційних ризиків, які є характерними для усіх органів влади, а також заходів щодо їх усунення (мінімізації)
№ з/п | Приклади корупційних ризиків | Приклади чинників корупційного ризику- 1 | Приклади заходів щодо його усунення (мінімізації) |
1. | Робота з вхідною кореспонденцією | ||
1. Недоброчесність посадових осіб під час опрацювання запитів на публічну інформацію, звернень громадян тощо. 2. Відсутність контролю за опрацюванням запитів, звернень громадян тощо. 3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури розгляду запитів, звернень громадян тощо. 4. Відсутність персональної відповідальності посадових осіб органу влади за порушення під час опрацювання запитів, звернень громадян тощо. | 1. Відсутність автоматизованої системи реєстрації та опрацювання документів у органі влади (із можливістю аудиту роботи з кожним документом). 2. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) з боку керівництва за опрацюванням запитів, звернень (у тому числі в частині своєчасності та повноти відповіді, а також достовірності даних, які у ній зазначаються). 3. Відсутність внутрішнього порядку роботи з запитами на інформацію, зверненнями, який серед іншого унормовуватиме питання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у осіб, які працюють з відповідними документами, недопущення розголошення конфіденційної інформації про заявника та відповідальності за порушення законодавства з питань доступу до інформації, розгляду звернень громадян та антикорупційного законодавства. 4. Неповідомлення працівників про персональну відповідальність за якість, своєчасність та достовірність відповіді на запити, звернення. | 1. Прийняття рішення про запровадження автоматизованої системи реєстрації кореспонденції з метою чого: закупівля необхідного обладнання та програмного забезпечення, його встановлення; внесення змін до інструкції з діловодства органу; проведення навчань серед працівників органу влади; визначення адміністратора, відповідального за здійснення періодичного аудиту системи. 2. Встановлення додаткового контролю 2 за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час розгляду запитів на інформацію, звернень шляхом: запровадження періодичного моніторингу (аудиту) з боку підрозділу документообігу та уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу відповідних запитів, звернень та листів-відповідей на них (у тому числі аудиту системи на предмет перегляду, скачування або друку документів сторонніми особами) та звітування перед керівництвом про результати такого моніторингу; публікації на сайті статистичних даних щодо запитів, звернень і відповідей на них протягом певного періоду, а також питань, яких вони стосувалися. 3. Розробка та прийняття порядків роботи із запитами, зверненнями на інформацію у органі влади. 4. Попередження кожного працівника про персональну відповідальність за порушення законодавства щодо доступу до інформації, звернень громадян та антикорупційного законодавства із зазначенням статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають. 5. Проведення навчань (тренінгів) 3 із доведенням типових ситуацій порушення антикорупційного законодавства під час (за результатами) розгляду запитів, звернень (розгляд в умовах конфлікту інтересів, розголошення інформації з обмеженим доступом), а також ситуацій порушення спеціального законодавства, що можуть передувати або бути наслідками вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. 6. Розміщення на офіційному сайті органу (розповсюдження іншим шляхом) інформації про можливість оскарження дій посадових осіб 4, які працюють з запитами (в тому числі зовнішнього) із зазначенням контактів, куди можна звернутися із означених питань. 7. Стандартизація внутрішніх процедур у рамках встановленого строку (зазначення переліку необхідних дій, які необхідно вчинити в рамках опрацювання запиту, звернення, строків їх вчинення та посадових осіб, з якими необхідно узгодити результат). 8. Забезпечення обов'язкового проведення перевірки за кожним повідомленням про порушення законодавства та розгляд (незалежно від результатів відповідних перевірок) таких повідомлень у рамках оцінки корупційних ризиків 5 з метою встановлення причин і умов, що сприяють вчиненню корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. | |
2 | Публічні закупівлі | ||
1. | 1. Дискреційні повноваження щодо визначення постачальників товарів, робіт та послуг при здійсненні допорогових закупівель. 2. Можливість поділу товару з метою здійснення закупівлі без застосування системи ProZorro. 3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) процедури проведення допорогових закупівель у органі влади. | 1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним постачальникам товарів, робіт чи послуг. 2. Відсутність внутрішнього акту, який регулює процедуру проведення допорогових закупівель. 3. Відсутність критеріїв відбору постачальників, у разі непоширення на процедуру закупівлі вимог Закону України "Про публічні закупівлі" . | 1. Прийняття рішення про проведення всіх закупівель (незалежно від суми) виключно через систему ProZorro. 2. Розробка та прийняття (внесення змін до) акта, який врегулює процедуру проведення допорогових закупівель - міститиме єдині підходи до організації проведення таких закупівель (включатиме критерії відбору постачальників товарів, робіт та послуг при здійсненні допорогових закупівель). 3. Запровадження процедури аналізу цінових пропозицій та затвердження порядку їх здійснення. 4. Оприлюднення інформації про проведення закупівлі зі встановленням розумних строків подання пропозицій постачальниками, критеріїв відбору (ціна, якість, час поставки тощо), а також публікація відомостей про постачальника, у якого здійснюватиметься закупівля. 5. Запровадження попереднього аналізу та візування уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції проектів договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг (наприклад, шляхом внесення змін до положення про ведення договірної роботи у органі влади). |
2. | 1. Недоброчесність посадових осіб, які входять до складу тендерного комітету. 2. Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації щодо її формування під конкретного постачальника. 3. Відсутність належного контролю за проведенням процедур закупівель у органі влади. | 1. Приватний інтерес посадових осіб щодо надання переваг певним постачальникам товарів, робіт чи послуг. 2. Відсутність у органі влади типової документації для кожного виду товарів робіт і послуг, розробленої із залученням фахівців чи експертів. | 1. Використання примірної документації, затвердженої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. 2. Залучення третіх осіб (незалежних фахівців, представників громадськості) до підготовки тендерної документації. 3. Оприлюднення проектів відповідної документації на офіційному веб-сайті для обговорення. 4. Попередження кожного члена тендерного комітету за порушення законодавства щодо здійснення публічних закупівель та антикорупційного законодавства із зазначення статей нормативно-правових актів, якими така відповідальність встановлена, та санкцій, які вони передбачають. |
3. | Управління персоналом | ||
1. | 1. Можливість впливу з боку посадових або інших осіб (членів конкурсної комісії) на результати другого етапу конкурсу на зайняття посад державної служби шляхом попереднього ознайомлення кандидатів з обраним варіантом ситуаційного завдання. 2. Можливість втручання у діяльність конкурсної комісії третіх осіб з метою впливу на прийняття нею рішень. 3. Можливість впливу члена конкурсної комісії (шляхом переконання інших членів) на прийняття того чи іншого рішення, зокрема у зв'язку з особистою зацікавленістю в результатах відбору. 4. Недоброчесність членів конкурсної комісії. | 1. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) з боку керівництва за діяльністю конкурсних комісій у органах влади. 2. Відсутність у документах, які регулюють проведення відбору, механізму повідомлення про конфлікт інтересів та дій члена комісії (іншої особи) у разі його виникнення. 3. Непроведення аналізу проектів актів органу влади щодо створення, внесення змін до конкурсних комісій на предмет виникнення конфлікту інтересів у окремих працівників у разі їх включення до складу комісії. 4. Прийняття немотивованих рішень конкурсною комісією. | 1. Встановлення додаткового контролю (у тому числі зовнішнього) за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад: запровадження періодичного моніторингу з боку уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу документації щодо здійснення конкурсного відбору на кожну з посад (у тому числі в частині надання інформації про його проведення на запити на інформацію) та звітування перед керівництвом про результати такого моніторингу, а у разі якщо виявлені порушення стосуються керівника - повідомлення правоохоронних органів; публікації на сайті інформації щодо кожного етапу конкурсного відбору - списків осіб, які беруть участь у конкурсі, із зазначенням інформації про їх допущення до наступного етапу відбору, а також - критерії відбору, які були застосовані комісією у кожному конкретному випадку; залучення в установленому порядку третіх осіб (експертів, представників громадськості) до роботи конкурсних комісій. 2. Розробка внутрішнього механізму повідомлення членом конкурсної комісії про конфлікт інтересів та подальших дій у зв'язку з таким конфліктом інтересів. Ознайомлення членів комісії з таким механізмом та попередження про відповідальність у разі його порушення. 3. Встановлення процедури розкриття інформації про конфлікт інтересів членами конкурсної комісії та відмову у включенні до складу членів цієї комісії. 4. Здійснення аудіофіксації засідань конкурсної комісії та публікація їх на офіційних веб-сайтах з метою забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад державної служби. 5. Здійснення заходів щодо запобігання залученню внутрішніх претендентів на посаду (осіб, які вже працюють в органі) до будь-яких заходів з організації чи проведення конкурсу (у тому числі якщо таким претендентом є член конкурсної комісії - повідомлення про це на першому засіданні комісії після подання документів до участі в конкурсі та не приймати участь у конкурсній процедурі на цю посаду; недопущення надання доступу таким особам до інформації про завдання, які вирішуватимуть претенденти, а у разі отримання такої інформації - зміна відповідних завдань тощо). 6. Обов'язкове відображення у документації за результатами проведення конкурсу мотиви (обґрунтування) прийнятого рішення. |
2. | Прийняття на посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам, або тих, які подали недостовірні відомості у зв'язку з відсутністю законодавчого обов'язку проведення спеціальної перевірки. | Відсутність внутрішньої перевірки відомостей про осіб, які призначаються на посади у органі влади, на які проведення спеціальної перевірки не є обов'язковим. | Забезпечення проведення перевірки достовірності наданих претендентом на посаду відомостей про себе з оригіналами або завіреними копіями відповідних документів (у тому числі шляхом пошуку відомостей про фізичну особу у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення), а також його відповідності кваліфікаційним вимогам (у випадку, якщо не проводиться спеціальна перевірка). |
3. | Дискреційні повноваження щодо внесення змін до структури та штатного розпису органу влади. | 1. Відсутність внутрішнього документа, який визначає порядок дій посадових осіб органу влади у разі необхідності внесення змін до структури або штатного розпису, а також випадки, за яких такі зміни можуть бути внесені (зміна повноважень органу влади, проведення функціонального аналізу тощо). 2. Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень. | 1. Розробка внутрішнього акта із вказаних питань. 2. Введення обов'язкової вимоги щодо письмового обґрунтування створення нових посад або скорочення існуючих. 3. Попередній аналіз проектів рішень органу влади про зміну структури та штатного розпису уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції. |
4. | Можливість впливу сторонніх осіб під час прийняття та оформлення документів щодо нагородження державними та урядовими нагородами. | Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за обґрунтованістю відповідних рішень. | 1. Додаткове опрацювання матеріалів уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції. 2. Запровадження періодичного зовнішнього контролю шляхом залучення третіх осіб (незалежних фахівців, представників громадськості) до роботи комісії з державних нагород. 3. Здійснення аудіофіксації засідань такої комісії. |
5. | Зниження рівня відповідальності особи у зв'язку з наступним звільненням з посади. | Невстановлення контролю (або недостатній контроль) за виконанням повноважень особами, які звільняються з посад у органі влади. | 1. Здійснення посиленого контролю з боку безпосереднього керівника за діяльністю працівників, які мають намір звільнитися. 2. Забезпечення звірки паперової кореспонденції та документів, що містяться на носіях інформації, а також матеріальних цінностей, відповідальним за які був працівник, який звільняється, та передачу іншому відповідальному працівнику, визначеному керівником. |
4. | Юридична робота | ||
1. | 1. Недоброчесність посадових осіб органу влади під час представництва його інтересів в судах. 2. Ймовірність впливу зацікавлених осіб на представників юридичної служби органу влади в суді під час підготовки документів або безпосередньо представництва інтересів органу влади. 3. Неврегульованість (або недостатня урегульованість - у разі якщо документ затверджено, але він містить прогалини, його застосування може призвести до вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень) порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади. | 1. Занадто широкий перелік осіб, які уповноважені представити інтереси органу. 2. Нездійснення аналізу відповідності доброчесності особи, яка наділяється відповідним правом. 3. Закріплення у довіреностях усього переліку прав учасників процесу відповідно до процесуального законодавства. 4. Відсутність порядку ведення претензійно-позовної роботи в органі влади. | 1. Перегляд переліків осіб, які уповноважені представляти інтереси органу влади в суді, скасування довіреностей особам, які звільнилися (припинили повноваження), щодо яких за результатами моніторингу (перевірки) було встановлено порушення ними антикорупційного або спеціального законодавства (необґрунтована відмова від позову, його визнання тощо). 2. Внесення змін у довіреності, видані органом влади, з метою встановлення обмежень щодо визнання та відмови від позовів. 3. Проведення періодичного моніторингу прийнятих судових рішень уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції на предмет виявлення особистої заінтересованості у результатах розгляду тієї чи іншої справи. 4. Розробка та затвердження (внесення змін до) порядку ведення претензійно-позовної роботи із встановленням вимог до осіб, які здійснюватимуть представництво інтересів органу в суді, механізму контролю за дотриманням законодавства такими працівниками органу влади. |
__________
-1 У рамках оцінки корупційних ризиків по кожному із запропонованих ризиків органами влади може бути визначено й інші чинники, ніж зазначені у таблиці.
-2 Захід "Встановлення додаткового контролю" із конкретизацією шляхів його здійснення може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Відсутність / недостатній контроль" у будь-якій сфері діяльності органу влади.
-3 Захід "Проведення навчань (тренінгів)" із конкретизацією шляхів його здійснення у відповідному розділі антикорупційної програми може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недостатність рівня знань працівників" у будь-якій сфері діяльності органу влади.
-4 Захід "Розміщення на офіційному сайті органу (розповсюдження іншим шляхом) інформації про можливість оскарження дій посадових осіб" може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недоброчесність посадових осіб" у будь-якій сфері діяльності органу влади.
-5 Захід "Забезпечення обов'язкового проведення перевірки за кожним повідомленням про порушення законодавства та розгляд (незалежно від результатів відповідних перевірок) таких повідомлень в рамках оцінки корупційних ризиків" може бути запропоновано для усунення, зокрема, ідентифікованого ризику "Недоброчесність посадових осіб" у будь-якій сфері діяльності органу влади.
( Методичні рекомендації доповнено додатком 2 згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1531 від 28.12.2017 )
( Текст взято з сайту НАЗК http://nazk.gov.ua/ )