Про надання розяснення

Директорат норм та стандартів гідної праці Міністерства розглянув Ваше звернення і в межах компетенції повідомляє.

Чинне законодавство не містить визначення терміну "надомна праця". На сьогодні праця надомників регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. N 275 (далі - Положення), норми якого зберегли юридичну чинність в частині, що не суперечить законодавству України. Керуючись Положенням, роботодавець та працівник можуть укладати трудові договори про роботу вдома.

Також відповідно до частини восьмої статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною, вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Тому домовленість про роботу вдома може бути застосована як при прийнятті на роботу, так і згодом, шляхом внесення змін до укладеного трудового договору. Трудовий договір з надомниками укладається, як правило, у письмовій формі. В ньому мають бути найбільш повно викладені як основні, так і додаткові умови, що визначають взаємні обов'язки сторін. Прийом на роботу надомника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.

Виконання роботи вдома не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. На надомників поширюються норми КЗпП.

Роботодавець може дозволити надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Праця надомників повинна бути спрямована, як правило, на виробництво товарів споживання і надання окремих видів послуг. Підприємство може використовувати працю надомників і для виготовлення (виконання) інших видів робіт, якщо за характером і технологією виробництва це можливо у надомних умовах та економічно доцільно.

Організація у надомних умовах трудових процесів допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички для виконання даних робіт. Обстеження житлово-побутових умов громадян, що мають бажання працювати вдома, провадиться представниками роботодавця за участю представників профспілкового органу, а у відповідних випадках - і представників санітарного та пожежного нагляду (п. 9 Положення).

Відповідно до п. 12 Положення забороняється доручати надомникам виконання таких видів робіт, котрі створюють незручності для проживання сусідів.

Оплата праці надомників провадиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості. За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов'язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).

Оскільки відповідно до п. 16 Положення надомники розподіляють робочий час на свій розсуд і оплата праці провадиться за фактично виконану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться. Натомість роботодавець може вести реєстраційні листи робочих завдань, розрядні розцінки, норми виробітку тощо.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

Слід зауважити, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема щодо встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Тому вважаємо, що умови застосування надомної праці з питань, що не врегульовані чинним законодавством, доцільно передбачати у колективному договорі.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. N 295. Відвідування приватних домогосподарств з метою здійснення державного контролю цим Порядком не передбачено.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

З повагою