Щодо практичного застосування норм чинного законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ ….. щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є оператором міжнародної платіжної системи "NovaPay", яка внесена Національним Банком України до реєстру платіжних систем, операторами яких є небанківські установи.

Товариство забезпечує приймання платежів від фізичних осіб на користь суб’єктів господарювання. Багато суб’єктів господарювання, з якими товариство має намір встановити правовідносини (укласти договори) зареєстровані на непідконтрольній території.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи повинна перереєструватись (зазначити місце проведення своєї господарської діяльності) фізична особа – підприємець, якщо згідно з державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місце реєстрації останньої є непідконтрольна територія України?

2. Чи вважаються нікчемними договори про надання платіжних послуг, укладені між товариством та фізичними особами – підприємцями, зареєстрованими на непідконтрольній території?

3. Чи повинно товариство виступати податковим агентом (утримати податки) з грошового переказу ініційованого на адресу фізичної особи – підприємця, якщо такий суб’єкт господарювання зареєстрований на непідконтрольній території?

Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі – Закон № 1207), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"

(далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) на підставі документів, зокрема, поданих заявником для державної реєстрації.

Відповідно до п. 5 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про фізичну особу – підприємця, зокрема, про місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).

У разі зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця, має бути проведена державна реєстрація зміни місцезнаходження відповідно до вимог Закону № 755.

Облік платників, внесення змін до облікових даних платників податків фізичних осіб – підприємців в органах ДПС здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру відповідно до ст.ст. 65, 66 Кодексу, отриманих з Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом № 755.

Внесення даних щодо місцезнаходження фізичних осіб – підприємців до інформаційних систем контролюючих органів здійснюється виключно на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру.

Отже для контролюючих органів першоджерелом відомостей щодо місцезнаходження фізичної особи – підприємця є Єдиний державний реєстр, відомості якого мають бути достовірними.

Враховуючи викладене, у разі фактичної зміни місцезнаходження (місце проживання) фізичної особи – підприємця, така особа має провести державну реєстрацію зміни місцезнаходження згідно з Законом № 755.

Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону № 1207.

У п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема, тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада

2014 року № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – Розпорядження № 1085).

Підпунктом 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення Кодексу" встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника – єдиного податку.

Водночас період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня

2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").

Разом з тим зараз існує Рішення Президента України, прийняте на підставі ст. 107 Конституції України щодо введення в дію рішення РНБО України

від 30.04.2018 "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", уведеного в дію Указом Президента України від 30.04.2018 № 116. Разом з тим, рішення РНБОУ має гриф "для службового користування".

Одночасно з цим, Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України прийнято наказ від 30.04.2018 № 3дск-оп "Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях".

Таким чином, положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу застосовуються на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), визначена Розпорядженням № 1085.

При цьому, у разі якщо населенні пункти, не входять до переліку, визначеного Розпорядженням № 1085, то положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу до фізичних осіб – підприємців не застосовуються.

Щодо питання стосовно нікчемності договорів про надання платіжних послуг, укладених між юридичною особою та фізичними особами – підприємцями, зареєстрованими на непідконтрольній території доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.