Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним зі співвласників правочину щодо розпоряджання спільним майном вважається, що він вчинений за згодою усіх співвласників.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпоряджання спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, повинна бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпоряджання спільним майном. Правочин щодо розпоряджання спільним майном, вчинений такою особою без повноважень або з перевищенням повноважень, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника.
Таким чином, передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші тощо) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку і може призвести в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.
Крім того, відповідно до пункту 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Водночас відповідно до статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
У статті 152 Житлового кодексу України передбачена можливість переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, які провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Проте системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Правильне і своєчасне вирішення справ за позовами про проведення перебудови чи знесення самочинно збудованих об'єктів нерухомості має важливе значення для зміцнення правопорядку у сфері землекористування й містобудування та запобігання таким порушенням.
Однак, як встановлено судами, не всіма мешканцями будинку надано дозвіл на будівництво прибудови до квартири.
Установивши помилковість у застосуванні норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу в цій справі слід задовольнити.
З урахуванням наведеного судові рішення скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
(Постанова Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року, реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 41799207).
Практика вирішення справ, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Статтею 3 цього Закону визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час застосування цієї статті в окремих судах виникають питання про наявність повноважень у керівників територіальних органів державного архітектурно-будівельного контролю та їхніх заступників застосовувати до суб'єктів містобудування заходи відповідальності.
Правову позицію Вищого адміністративного суду України з цього питання викладено далі.
Керівники територіальних органів державного архітектурно-будівельного контролю та їхні заступники уповноважені від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У січні 2014 року приватне підприємство "Интерпоиск" звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, в якому просило визнати дії інспекції щодо проведення позапланової перевірки та складання акта позапланової перевірки від 27 листопада 2013 року протиправним та скасувати постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 5 грудня 2013 року про визнання винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу в розмірі 109 620 гривень.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, адміністративний позов приватного підприємства "Интерпоиск" задовольнив частково: скасував постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 5 грудня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на приватне підприємство "Интерпоиск", в іншій частині позовних вимог - відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд першої інстанції зазначив про неприпустимість притягнення позивача двічі: спочатку у 2008 році, а потім у 2013 році - до відповідальності за одне і те ж порушення. Відмовляючи в частині вимог про визнання незаконними дій інспекції щодо проведення перевірки та складання акта, суд зазначив про фактичний допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваної постанови інспекції, з посиланням на положення Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" зазначив, що відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на момент прийняття постанови в силу закону не мала повноважень на розгляд справи та накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 27 листопада 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на підставі наказу від 25 листопада 2013 року провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил приватного підприємства "Интерпоиск" на об'єкті будівництва.
За результатами перевірки 27 листопада 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зафіксовано порушення вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, а саме: експлуатація закінченого будівництвом об'єкта без введення його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
27 листопада 2013 року на підставі акта перевірки за фактом вказаного порушення відповідач склав протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності відносно приватного підприємства "Интерпоиск". Також 27 листопада 2013 року інспекція видала припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язала позивача усунути виявлені перевіркою порушення до 27 лютого 2014 року.
Постановою від 5 грудня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклав штраф у сумі 109 620 гривень.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України зазначив таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку № 553).
Як передбачено у пунктах 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.
За правилами пункту 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Як встановлено частиною восьмою статті 39 цього Закону, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Аналогічні положення закріплені в пунктах 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно зі статтею 1 цього Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до абзацу третього пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
З урахуванням вказаних обставин та положень Закону встановлення та доведеності факту вчиненого позивачем порушення щодо експлуатації об'єкта будівництва, який не введено в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, притягнення останнього до відповідальності на підставі частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" Вищий адміністративний суд України визнав правомірним.
Посилання позивача та суду першої інстанції на обґрунтування підстав для скасування постанови від 5 грудня 2013 року про накладення штрафу на притягнення позивача за це саме порушення у 2008 році колегія суддів визнала безпідставними.
Суди встановили, що об'єкт будівництва в експлуатацію в установленому законом порядку не введений, документів про введення об'єкта в експлуатацію ні при проведенні перевірки, ні при розгляді справи судами позивачем не надано, у зв'язку з чим експлуатація цього об'єкта позивачем є неправомірною. Правопорушення у вигляді експлуатації об'єкта без його введення в експлуатацію є триваючим, пов'язане з безперервним невиконанням встановлених законом правил та регламентованих законодавством обов'язків, факт притягнення до відповідальності не звільняє позивача від виконання обов'язку щодо припинення порушення та введення об'єкта в експлуатацію, не свідчить про правомірність експлуатації позивачем цього об'єкта на момент перевірки та не є підставою для звільнення від відповідальності у разі встановлення факту такого порушення в подальшому. Порушення, встановлене при проведенні перевірки 27 листопада 2013 року, є аналогічним порушенню, встановленому у 2008 році, проте не є тим же самим, оскільки не збігається за фактом його виявлення та часу й обставин його вчинення.
Також колегія суддів не погодилася з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у відповідача повноважень на розгляд справи та накладення штрафу за вчинене позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Також пунктами 2 та 11 Порядку № 553 передбачено право посадових осіб інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції); накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їхні заступники у межах своїх повноважень.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження її посадових осіб визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011).
Згідно з пунктом 1 Положення № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Як встановлено пунктом 6 Положення № 439/2011, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діє від її імені, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 9 Положення № 439/2011 Держархбудінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
19 листопада 2012 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала наказ № 187 "Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)", абзацом другим пункту 2 якого уповноважено керівників територіальних органів та їхніх заступників від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексом України про адміністративні правопорушення України, у спосіб та у межах затверджених Державною архітектурно-будівельною інспекцією України положень про територіальні органи та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Отже, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття оскаржуваної постанови від 5 грудня 2013 року перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області діяв у межах наданих повноважень.
Оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за формою відповідає положенням наказу Мінрегіону від 15 травня 2012 року № 240, прийнята відповідачем відповідно до вимог закону і є правомірною.
За вказаними обставинами колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що приймаючи постанову від 5 грудня 2013 року про визнання приватного підприємства "Интерпоиск" винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладення штрафу в сумі 109 620 грнивень Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області діяла на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.
Рішення судів попередніх інстанцій у частині вимог про визнання незаконними дій Інспекції щодо проведення позапланової перевірки та складання акта від 27 листопада 2013 року у цій справі не оскаржувалося, проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила про неправильність посилання судів на обґрунтування відмови в позові у вказаній частині на фактичний допуск позивачем посадових осіб інспекції до перевірки з фактичним визнанням факту допущення контролюючим органом процедурних порушень.
Дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки та складання відповідного акта перевірки відповідають вимогам, встановленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, і є правомірними.
Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
(Постанова Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року, реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 43531753).
Статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Відповідно до цієї статті 4 липня 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 903, якою затвердив Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
Пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
У судовій практиці відслідковується неоднакове застосування наведеного законодавчого положення щодо визначення складу цього правопорушення та доказової бази.
Як приклад судової практики можна навести таке судове рішення.
Належним підтвердженням фактичного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва є відповідні відомості, внесені до журналу авторського нагляду.
Державне підприємство "Держекоінвест" подало до суду позов про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 11 березня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 12 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовив.
У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: проведення ремонтних робіт у Казанківському дошкільному навчальному закладі "Теремок". За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 20 лютого 2013 року.
Зі змісту акта вбачається, що на момент перевірки об'єкта була відсутня проектна документація та журнал авторського нагляду.
22 лютого 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області видала припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно з яким зобов'язала замовника будівельних робіт терміново забезпечити здійснення авторського нагляду та здійснення технічного нагляду на об'єкті "Капітальний ремонт (утеплення фасадів) у дошкільному навчальному закладі, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де зазначено про виявлені порушення, та призначила розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 11 березня 2013 року.
11 березня 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняла постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою за порушення вимог статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури", на державне підприємство "Держекоінвест" накладено штраф у розмірі 51 615 гривень згідно з пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Державне підприємство "Держекоінвест" є замовником будівництва на об'єкті - виконання робіт з капітального ремонту (санації) об'єкта соціальної сфери - у дошкільному закладі згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт на об'єкті, зареєстрованою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 2 листопада 2012 року.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" (далі - Порядок № 903), авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.
Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.
Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.
Позивач уклав з приватним підприємством "Проектно-будівельно-вишукувальна компанія "ЮКІС" договір на здійснення авторського нагляду від 23 серпня 2012 року № 847/11, згідно з яким приватне підприємство "ЮКІС" зобов'язувалося здійснювати авторський нагляд під час робіт з капітального ремонту (санації) об'єкта соціальної сфери - у дошкільному закладі.
Згідно з наказом приватного підприємства "ЮКІС" від 10 вересня 2012 року № 41 призначено Особа 1 для проведення авторського нагляду за капітальним ремонтом, утепленням фасадів у дошкільному закладі. Однак під час проведення перевірки не було надано журналу, в якому повинні фіксуватися результати здійснення авторського нагляду.
Присутній під час перевірки Особа 1 акт підписав без зауважень.22 лютого 2013 року ним надано письмові пояснення до Інспекції, згідно яких ним не надано 20 лютого 2013 року документи щодо здійснення авторського нагляду з причин ненадання замовником проектно-кошторисної документації в повному обсязі та відсутності графіка відвідувань об'єкта, узгодженого з графіками відвідування об'єкта представниками технічного нагляду, підрядних організацій та уповноважених осіб замовника.
Отже, встановлені у цій справі обставини свідчать про відсутність журналу авторського нагляду під час проведення перевірки.
З урахуванням положень пункту 5 Порядку № 903 належним підтвердженням фактичного здійснення авторського нагляду на об'єкті будівництва можуть бути саме відповідні відомості, внесені до журналу авторського нагляду.
Отже, лист приватного підприємства "ЮКІС" від 7 березня 2013 року, у якому підприємство зазначає, що ним фактично здійснювався авторський нагляд, не є належним підтвердженням зазначених обставин.
(Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року, реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 44505872).