Розяснення законодавства (щодо врегулювання питань прийняття і звільнення працівників)

На ваш запит Юридичне управління Мінпраці повідомляє наступне.

Відповідно до норм трудового законодавства правом звільнення працівника і внесення відповідних записів до його трудової книжки наділений власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Статтею 65 Господарського кодексу визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управління трудового колективу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з додатковою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Таким чином, суб'єктам підприємницької діяльності надані необмежені можливості щодо врегулювання питань прийняття і звільнення працівників (визначення органів, уповноважених на прийняття і звільнення працівників, врегулювання особливостей процедури звільнення, зокрема керівника підприємства) у відповідних правових актах підприємства.

У разі якщо правовим актом підприємства зазначені питання належним чином не врегульовані, порушена вами проблема, на нашу думку, може бути вирішена наступним чином.

У разі встановлення факту відсутності особи чи органу (підтвердженого доказами, зокрема, наданими правоохоронними органами документами), уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, на нашу думку, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами).