Щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації акцизного складу

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації акцизного складу, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є платником акцизного податку, оскільки є розпорядником акцизних складів, та акцизних складів пересувних.

Товариство зазначає, що є розпорядником двох стаціонарних акцизних складів. Із одного стаціонарного акцизного складу здійснює відвантаження

пального до власного акцизного складу пересувного. З пересувного акцизного складу Товариством здійснюється безперервне постачання пального в паливні

баки автомобільної техніки іншого суб’єкта господарювання та у паливні баки власної автомобільної техніки. Із іншого стаціонарного акцизного складу відвантаження пального здійснюється виключно з метою власного споживання.

Товариство повідомляє, що основна його діяльність – це вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У зв’язку із сезонністю діяльності, прогнозується зменшення потреби у здійсненні заправки техніки, а в деякі дні прогнозовано повна відсутність руху пального на акцизному складі.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Якщо протягом доби обіг пального не здійснювався, але працівники складу були на робочому місці (робочий день) то розпорядник акцизного складу зобов’заний формувати і подавати Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуск) та залишків пального на акцизному складі пального (крім днів, в яких акцизний склад не працює), із проставлянням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються)?

2. Якщо протягом доби обіг пального не здійснюються, оскільки працівники складу не були на робочому місці (не робочий день) і відповідно склад не працював, то розпорядник акцизного складу зобов’язаний формувати і подавати Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (крім днів, в які акцизний склад не працює), із проставлянням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються)?

3. Як ДПС трактує формулювання, яке міститься у п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу: "крім днів, в які акцизний склад не працює"?

Це дні, коли працівники складу на робочому місці але обіг пального не здійснюється, чи це дні коли склад не працює (працівники складу не були на робочому місці (не робочий день)?

4. В якому документі Товариства мають бути визначені дні, в які акцизний склад не працює (Трудовий договір/додаток до колективного договору "Правила внутрішнього трудового розпорядку"), чи лише факт відсутності обігу пального?

5. Чи буде коректним механізм здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу пального, при наявній інформації, що акцизний склад не працює, так як зіставляються показники:

із системи електронного адміністрування реалізації пального спирту етилового;

з Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі/Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

До зазначених питань

Згідно з п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230. 1 ст. 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 (далі - Наказ № 944), затверджено, зокрема, форми:

довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);

довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).

В таблиці 3 Довідки 1 зазначається інформація про дні, в які акцизний склад не працює:

дати дня, з початку якого акцизний склад не працює;

дати дня, до закінчення якого акцизний склад не працює.

В Довідці 2 зазначається інформація щодо загального обсягу залишку пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за показниками рівнемірів або за показниками інших вимірювальних приладів:

на початок доби (графи 08.7 або 08.9 Таблиці 1);

на кінець доби (графи 08.8 або 08.10 Таблиці 1).

Зведені за добу підсумкові дані щодо обсягу пального надаються з урахуванням:

реалізованого пального в Таблиці 3 (за показниками витратомірів, встановлених в місцях відпуску пального наливом графа 10.5 та за показниками інших вимірювальних приладів графа 10.6), а в Таблиці 4 (у графі 11.4 підсумок показників графи 10.5 або 10.6 таблиці 3);

отриманого пального в Таблиці 5 у графі 12.9 наводиться розрахунковий показник (гр. 12.4 - 12.5 + 12.6 + 12.7 - 12.8).

Отже, по акцизному складу, на якому пальне відвантажується виключно для потреб власного споживання, Товариству необхідно формувати Довідку 2 після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

По акцизному складу, на якому пальне відвантажується для реалізації іншим особам, Довідку 2 необхідно формувати після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. У випадку, якщо обіг пального у цю добу не здійснювався, у Довідці 2 зазначаються дані щодо залишків пального, а у графах, до яких вносяться дані щодо отримання та реалізації пального, зазначається "0". При цьому Довідку 2 необхідно подавати щодоби, крім тих днів, які зазначені в таблиці 3 Довідки 1 як дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до п. 233.1 ст. 233 Кодексу для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення).

Згідно з п. 233.3 ст. 233 Кодексу при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об'єму відповідного резервуара.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу облік обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.

Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, обчислений за формулою, зазначеною в п. 232.3 ст. 232 Кодексу. У цій формулі враховуються, зокрема, але не виключно:

загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджено другим примірником акцизної накладної, зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, який збільшує обсяг пального, на який можуть бути зареєстровані акцизні накладні;

загальний обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, який зменшує обсяг пального, на який можуть бути зареєстровані акцизні накладні.

Відповідно до п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Пунктом 231.3 ст. 231 Кодексу передбачено можливість складання зведеної акцизної накладної не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, зокрема, використаного для власного споживання чи промислової переробки протягом звітного місяця.

Пунктом 231.6 ст. 231 Кодексу встановлено терміни реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, реєстрація здійснюється:

першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

першого примірника зведеної акцизної накладної, - не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання.

Отже, дотримання норм Кодексу щодо термінів складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, термінів складання та подання Довідок 2 забезпечує коректність зіставлення.

Питання, щодо документального оформлення режиму роботи Товариства не належить до компетенції ДПС.

Трудові відносини працівників Товариства із Товариством, режими роботи Товариства визначаються колективним договором, внутрішніми наказами Товариства із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, які не відносяться до податкового законодавства.

Відповідно до статті 10 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Згідно з статтею 13 Кодексу законів про працю України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).