• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про судову практику в справах про бандитизм

Верховний Суд України  | Постанова від 07.07.1995 № 9 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 07.07.1995
  • Номер: 9
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 07.07.1995
  • Номер: 9
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 9 від 07.07.95
м.Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 13 від 23.12.2005 )
Про судову практику в справах про бандитизм
У зв'язку з питаннями, що виникли при розгляді судами кримінальних справ про бандитизм, та з метою правильного і однакового застосування закону, яким передбачена відповідальність за цей злочин, Пленум Верховного Суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на особливу небезпечність бандитизму, який в умовах зростання злочинності являє собою серйозну загрозу для особистої безпеки громадян, їх майна, нормального функціонування державних, громадських і приватних підприємств, установ та організацій. Тому при розгляді справ даної категорії судам необхідно повно, всебічно й об'єктивно з'ясовувати всі обставини злочину, звертати особливу увагу на те, щоб до відповідальності були притягнуті всі учасники банди, і призначати членам бандитських угруповань, особливо їх організаторам, керівникам та активним учасникам передбачені законом суворі міри покарання.
2. Під бандою слід розуміти стійку організовану й озброєну групу з двох або більше осіб, яка попередньо об'єдналась для вчинення одного або кількох нападів на громадян чи підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності.
Групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів.
3. Під організацією банди слід розуміти сукупність дій по об'єднанню осіб для вчинення нападів на громадян або на підприємства, установи, організації. Ці дії можуть полягати в розробленні планів злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину загальних правил поведінки, розподілу ролей, у пошуку можливостей для прикриття діяльності як своїми силами, так і за допомогою сторонніх осіб, у фінансовому забезпеченні злочинної діяльності тощо.
Відповідно до ст.69 Кримінального кодексу України (далі - КК) організація озброєної банди є закінченим злочином з моменту її створення, незалежно від того, чи вчинили члени банди хоча б один напад.
У тих випадках, коли спрямовані на створення банди дії були вчасно припинені правоохоронними органами або вона не була створена з інших незалежних від волі організаторів причин, вчинене слід кваліфікувати як замах на організацію банди.
4. Обов'язковою ознакою банди є наявність хоча б у одного з її учасників будь-якої вогнепальної чи холодної зброї, за умови, що інші члени групи знають про неї та розуміють, що вона може бути застосована під час нападів.
При визначенні поняття зброї слід керуватись роз'ясненнями, що містяться в п.4 та п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 липня 1994 року N 6 "Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами".
При цьому слід мати на увазі, що банда може бути озброєна і гладкоствольною мисливською зброєю.
У разі виникнення сумніву щодо належності того чи іншого предмета до зброї слід призначати відповідну судову експертизу.
5. Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на досягнення злочинного результату за допомогою насильства над потерпілим або створення реальної загрози його застосування.
Разом з тим як бандитизм слід розглядати і дії банди, пов'язані з таємним заволодінням чужим майном, вимаганням, згвалтуванням, угоном транспортних засобів, пошкодженням шляхів сполучення і транспорту та іншими аналогічними діями.
6. Під участю у банді слід розуміти не тільки безпосереднє здійснення нападів, а й сам факт вступу до банди чи будь-яку іншу участь у діяльності банди, як її члена (надання транспорту, приміщень, фінансування банди, постачання зброї, пошук об'єктів для нападу тощо).
Участь в організованому бандою злочині може брати і не член банди. Але дії такої особи слід кваліфікувати за ст.69 КК тільки в тому разі, коли вона усвідомлювала, що злочин вчиняє банда, і сама брала у ньому участь. Коли ж така особа не брала безпосередньої участі у вчинюваному бандою злочині, а лише будь-яким чином сприяла йому, її дії підлягають кваліфікації за статтями 19 і 69 КК, як дії пособника.
Особи, які не були членами банди і не усвідомлювали факту її існування, але своїми діями будь-як сприяли банді у вчиненні нападу, несуть відповідальність за співучасть у злочині, який охоплювався їх умислом.
7. У ст.69 КК не зазначено конкретні діяння, які може вчиняти банда.
Тому слід мати на увазі, що у разі, коли створеною бандою вчинено злочин, за який законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм, такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів - бандитизм і того більш тяжкого злочину, який вчинила банда.
8. Роз'яснити судам, що від інших злочинів, вчинених групою осіб, за попереднім зговором групою осіб чи організованою групою, бандитизм відрізняється найбільш високим ступенем внутрішньої організації, стійкості, згуртованості та озброєності.
9. Судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно посилити нагляд за розглядом судами справ про бандитизм, забезпечити правильне спрямування судової практики.
В.о. Голови Верховного
Суду України
Секретар Пленуму, суддя
Верховного Суду України

В.С.Стефанюк

М.П.Селіванов