Про Положення "Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків"

Відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення "Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків" розроблене відповідно до рекомендацій Міжнародного Валютного Фонду та Базельського комітету банківського нагляду і ввести його в дію з 1 березня 1995 року.

2. Комерційним банкам сформувати Страховий фонд у повному обсязі до 1 березня 1996 року.

3. Республіканському банку Криму, управлінню Національного банку України по м.Києву і Київській області, обласним управлінням Національного банку України щоквартально проводити перевірки дотримання комерційними банками вимог Положення "Про порядок формування і розміри резервних і страхових фондів комерційних банків".

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на управління організації банківського нагляду та центральну бухгалтерію.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів комерційних банків та відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює розмір, порядок формування та використання резервних і страхових фондів комерційних банків.

1.1. Резервний фонд комерційного банку формується для покриття можливих збитків, що виникають у результаті діяльності банку.

1.2. Розмір резервного фонду має становити не менше 25 відсотків фактично сплаченого статутного фонду комерційного банку.

1.3. Резервний фонд формується шляхом щомісячних відрахувань у розмірі не менше 5 відсотків прибутку банку після оподаткування і перед нарахуванням дивідендів та перерахуванням коштів до інших фондів.

1.4. Резервний фонд комерційного банку зберігається на окремому рахунку в Національному банку України і використовується тільки з дозволу Національного банку України.

У цьому разі робляться такі проводки:

1.5. Кошти резервного фонду акумулюються в регіональному управлінні Національного банку України за місцем знаходження комерційного банку і не пізніше 10 числа слідуючого за звітним місяцем перераховуються на особливий рахунок у Національний банк України.

1.6. Кошти резервного фонду не враховуються при розрахунку кредитних ресурсів комерційного банку.

1.7. Національний банк України використовує кошти резервних фондів комерційних банків, як кредитні ресурси за якими сплачує річні проценти за ставкою рефінансування, зменшеною на десять пунктів.

2.1. Страховий фонд комерційного банку формується для покриття можливих збитків, що виникають у результаті кредитної діяльності.

2.2. Страховий фонд комерційних банків формується в обов'язковому порядку за всіма виданими кредитами в національні валюті.

2.3. Розмір страхового фонду залежить від загальної суми кредитів на дату звітності, наданих банком, і має бути створений за кожною групою класифікованих кредитів.

3.1. Залежно від оцінки кредитного ризику позички, надані банком, розподіляються на 5 умовних груп: стандартні, задовільні, граничні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні - це кредити з обов'язковим надійним забезпеченням, надані позичальникам, які мають стабільне фінансове становище та високий рейтинг платоспроможності; позичальник ніколи не допускав затримки у сплаті кредиту та відсотків за ним. Однак, у разі втрати ознак, за якими кредит був віднесений до групи стандартних, тобто: погіршенні забезпеченості повернення кредиту, при змінах у бізнесплані без відома банку, несплаті процентів за кредит, нецільовому використанні кредиту тощо - ці кредити переводяться до групи, ознаки якої вони набули.

Для стандартних кредитів розмір резервування має становити 2 відсотка їх загальної суми.

Задовільні - це кредити, надані позичальнику з надійним забезпеченням і з задовільним фінансовим становищем, окремі аспекти якого викликають деякі сумніви (наприклад, чи буде своєчасно забезпечено надходження платежів за відвантажену продукцію, намітилось погіршення окремих показників діяльності тощо); строк погашення самого кредиту не настав, однак проценти за ним сплачуються несвоєчасно; позичальником порушено цільове використання кредиту, особливо якщо це впливає на забезпечення кредиту. Прострочена заборгованість за кредитом або відсотками за ним не повинна перевищувати 30 календарних днів.

Для задовільних кредитів розмір резервування має становити 5 відсотків їх загальної суми.

Граничні - це кредити, які забезпечені гарантіями страхових компаній; бланкові кредити; прострочена заборгованість за сумою кредиту або відсотками за ним становить від 30 до 90 днів; кредит що пролонгувався, кредити надані клієнтам інших банків.

Для граничних кредитів розмір резервування має становити 30 відсотків їх загальної суми.

Сумнівні - це кредити, надані позичальникам, які на дату звітності опинилися у сумнівному фінансовому становищі (наприклад, мають борги за іншими позиками, у тому числі раніше пролонгованими, мають проблеми з реалізацією готової продукції), підприємствам і організаціям, у яких виникла недостатність власних оборотних коштів, прибуток недостатній для повернення відсотків; має місце безперервна прострочена заборгованість за кредитом і відсотками за ним від 90 до 180 днів; виникли сумніви щодо здатності гаранта виконати взяті на себе зобов'язання, чи взагалі відсутність забезпечення.

За кредитами, що мають прострочену заборгованість більше 90 днів, припиняється нарахування відсотків.

Для сумнівних кредитів розмір резервуваня має становити 80 відсотків їх загальної суми.

Безнадійні - це кредити, надані позичальникам з неліквідним балансом, позичальникам - "лжебанкрутам" і позичальникам, які були оголошені банкрутами в установленому порядку; які мають недостатність власних оборотних коштів та збитки; позички, надані під опротестовані векселі. Позичальник допустив тривалу прострочену заборгованість більше 180 днів, відсутня достовірна інформація про позичальника і гарантії погашення кредиту.

Для безнадійних кредитів розмір резервування має становити 100 відсотків їх загальної суми.

3.2. Страховий фонд формується за рахунок щомісячних відрахувань від прибутку банку після оподаткування і відрахувань у резервний фонд банку, перед нарахуванням дивідендів та перерахуванням коштів до іншіх фондів, і акумулюється на рахунку N 019 "Резерви страхування активних операцій комерційних банків" (субрахунок 01 - резерв по кредитних ризиках), такою проводкою:

3.3. Якщо коштів, отриманих банком і направлених на формування страхового фонду, недостатньо, відрахування здійснюються за рахунок резервного фонду, фонду економічного стимулювання, інших фондів банку, нерозподіленого прибутку минулого року та за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна та внесків банку до статутних фондів інших підприємств та організацій.

3.4. У разі недостатності прибутку філії комерційного банку для формування страхового фонду цей фонд може формуватися за рахунок прибутку Головного банку.

3.5. У разі зменшення розміру страхового фонду (порівняно з попередньою звітною датою) комерційний банк зобов'язаний отриману різницю віднести на прибуток банку.

4.1. Страховий фонд комерційних банків використовується тількі на погашення безнадійної простроченої кредитної заборгованості за основним боргом.

4.2. Загальна сума безнадійної (збиткової) кредитної заборгованості (стор.5, додаток N 1) списується банком з страхового фонду за рішенням Правління комерційного банку за погодженням з Радою банку такою проводкою:

4.3. У випадках недостатності коштів страхового фонду безнадійна заборгованость відноситься в дебет балансового рахунку N 980 "Прибутки і збитки звітного року".

4.4. Списану прострочену заборгованість за основним боргом банк має враховувати на позабалансовому рахунку N 9971 "Борги, списані у збиток", а нараховані але не отримані проценти за списаною простроченою заборгованістю - на позабалансовому рахунку N 9972 "Проценти за безнадійними боргами".

4.5. Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з таким клієнтом щодо повернення боргу протягом не менше трьох років.

4.6. У разі, якщо така робота банку буде успішною і кредит з відсотками за ним буде повернуто, то сума поверненого кредиту відноситься на рахунок N 019.

При цьому робиться така проводка:

Відсотки за повернений кредит зараховуються у доходи банку - рахунок N 960.

4.7. Кошти страхового фонду не враховуються при розрахунку кредитних ресурсів банку.

4.8. Кошти страхового фонду враховуються при розрахунку економічних нормативів.

5.1. Банківські установи зобов'язані станом на перше число кожного місяця розглядати кредитний портфель з метою оцінки кредитних ризиків.

5.2. Банки зобов'язані створити Кредитні комітети (у відділенях та філіях - Кредитні комісії), які мають складати і зберігати не менше трьох років протоколи та інформацію, що стосується оцінки кредитних портфелів і формування страхових фондів.

5.3. Звітність про класифікацію кредитів та створення страхового фонду подається банками щомісяця разом з розрахунками економічних нормативів (додаток N 1).

5.4. У разі недостатності коштів для формування резервного і страхового фондів комерційного банку або порушення порядку їх створення і використання, до банків застосовуються санкції відповідно до статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Довідково.

Сума розрахункового резерву (графа 4) вираховується шляхом помноження суми залишку заборгованості за кожною групою кредитів (графа 2) на коефіцієнт ризику у відсотках (графа 3).

У рядку "усього" (графа 5) комерційний банк повинен показати фактичну суму резерву, відображену на балансовому рахунку 019 "Резерви страхування активних операцій комерційних банків" (субрахунок 01).

У графі 6 повинна відображатися лише сума коштів, списаних за категорією безнадійних кредитів.