Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги

З метою забезпечення належної організації роботи органів прокуратури у галузі міжнародного співробітництва та правової допомоги, підвищення ефективності роботи на цій ділянці, додержання прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб при вирішенні питань, що регулюються нормами міжнародного права, керуючись п. 7 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Встановити, що міжнародне співробітництво органів прокуратури України здійснюється відповідно до Конституції України, чинного законодавства та міжнародних договорів України, а також на бездоговірній основі у випадках, коли для належної реалізації завдань і функцій прокуратури необхідне застосування норм міжнародного права або взаємодія з іноземними державними установами та міжнародними організаціями.

Міжнародне співробітництво органів прокуратури України здійснюється на принципах взаємної поваги до національного суверенітету і прав людини, добросовісного виконання зобов'язань та невтручання у внутрішні справи іноземних держав.

2. Визначити головними напрямами взаємодії органів прокуратури України з компетентними установами іноземних держав та міжнародними організаціями:

2.1. Виконання у межах компетенції прокуратури зобов'язань України за міжнародними договорами про надання правової допомоги у кримінальних справах, зокрема щодо виконання процесуальних дій при розслідуванні кримінальних справ, видачі осіб, передачі кримінального переслідування та з інших передбачених такими договорами питань.

2.2. Проведення заходів міжнародного співробітництва - зустрічей, переговорів, конференцій та семінарів, реалізацію проектів і програм співпраці з метою удосконалення механізмів та процедур надання правової допомоги й обміну досвідом, встановлення та розвиток контактів з компетентними установами іноземних держав і міжнародними організаціями.

2.3. Удосконалення договірної бази співробітництва шляхом укладення міжвідомчих угод з питань, які стосуються компетенції прокуратури, та участі у підготовці міжнародних договорів України у галузі правової допомоги.

3. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам, керівникам структурних підрозділів апаратів забезпечити дотримання в діяльності підпорядкованих прокуратур та підрозділів вимог міжнародних договорів України в галузі надання правової допомоги, належну організацію нагляду за додержанням законів та виконанням положень міжнародних договорів органами дізнання та досудового слідства, підвищувати та зміцнювати авторитет органів прокуратури України на міжнародній арені.

Обласним, міським, районним та прирівняним до них прокурорам безпосередню участь у галузі міжнародного співробітництва та правової допомоги брати лише у випадках, коли це прямо передбачено відповідними міжнародними договорами України, або у межах повноважень, наданих їм наказами і дорученнями Генерального прокурора України.

4. Організацію роботи на цій ділянці та здійснення нагляду за додержанням законів у міжнародно-правовій сфері покласти на міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України, старших помічників прокурорів областей з міжнародно-правових доручень та спеціально визначених відповідними наказами працівників прокуратур обласного рівня, де такі посади не введені.

5. Покласти на міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України:

5.1. Забезпечення постійного контролю за діяльністю підпорядкованих прокуратур щодо нагляду за додержанням вимог міжнародних договорів та їх застосуванням, надання їм необхідної практичної та методичної допомоги.

5.2. Координацію діяльності структурних підрозділів Генеральної прокуратури України у рамках реалізації програм та заходів міжнародного співробітництва, обміну досвідом з компетентними установами іноземних держав та міжнародними організаціями, а також підготовки міжнародних договорів з питань правової допомоги та у галузі боротьби зі злочинністю.

5.3. Безпосередній розгляд та вирішення:

- запитів про екстрадицію осіб;

- запитів про проведення процесуальних дій у кримінальних справах, за винятком випадків, коли міжнародними договорами України передбачається можливість вирішення таких звернень безпосередньо прокурорами обласного та районного рівнів;

- клопотань про перейняття кримінального переслідування, за винятком випадків, коли міжнародними договорами України передбачається можливість передачі кримінальних справ та відповідних матеріалів безпосередньо прокурорами обласного та районного рівнів;

- запитів про надання правової допомоги у кримінальних справах, що надходять від компетентних установ тих держав, з якими Україна не має чинних міжнародних угод або запитів, які адресовані установам зазначених держав органами досудового слідства України.

5.4. Розгляд матеріалів, підготовку висновків і пропозицій, а також документів, спрямованих на їх реалізацію, щодо:

- відповідності рішень, які приймаються Генеральною прокуратурою України, положенням чинних міжнародних договорів України про правову допомогу;

- додержання вимог міжнародних договорів з питань правової допомоги органами, дії або рішення яких оскаржуються чи перевіряються;

можливості та доцільності укладання нових і приєднання до чинних угод про правову допомогу з огляду на зобов'язання за міжнародними договорами, учасницею яких є Україна.

5.5. Організацію та проведення заходів міжнародного характеру (зустрічей, переговорів, експертних нарад, семінарів, конференцій та інших заходів щодо навчання та підвищення кваліфікації), а також вирішення питань про участь у таких заходах працівників органів прокуратури.

5.6. Організаційне забезпечення відряджень працівників органів прокуратури за кордон у службових справах на підставі розпоряджень Генерального прокурора України відповідно до правил, встановлених Інструкцією про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України.

6. Керівникам відповідних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України:

6.1. Забезпечувати належну перевірку законності прийнятого рішення у кожній кримінальній справі, що передається за кордон.

6.2. Перевіряти можливість проведення подальшого розслідування в Україні при надходженні кримінальної справи з-за кордону.

6.3. Контролювати розслідування кожної кримінальної справи, що надійшла до Генеральної прокуратури України з-за кордону в порядку передачі кримінального переслідування, та перебіг судового розгляду справ такої категорії. Перевіряти законність остаточних процесуальних рішень, прийнятих за цими справами, та невідкладно інформувати міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України для подальшого повідомлення компетентним органам іноземної держави про результати кримінального переслідування.

6.4. Забезпечувати виконання пунктів 7.1-7.10 та пункту 8 цього наказу у разі безпосередньої підготовки та виконання звернень про правову допомогу.

7. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам:

7.1. З метою запобігання порушенню закону та забезпечення своєчасного надходження від ініціатора розшуку відповідного клопотання не пізніше 72 годин з моменту затримання на території України розшукуваної за кордоном особи інформувати про це факсом і поштою міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України або Міністерство юстиції України, якщо видача затриманої особи належить до його компетенції.

7.2. Здійснювати нагляд за додержанням правоохоронними органами України вимог ст. 106 КПК України при затриманні розшукуваної особи за умови наявності звернення компетентного органу іноземної держави, яке повинно містити відповідну інформацію, передбачену міжнародним договором. У разі, якщо звернення компетентного органу іноземної держави не містить зазначених даних, невідкладно доручати органу дізнання їх отримати.

7.3. За кожним фактом затримання іноземця або особи без громадянства, розшукуваних компетентними органами іноземних держав, проводити ретельну перевірку наявності законних підстав для затримання; відповідності процесуального оформлення затримання чинному законодавству України; своєчасності і повноти виконання органом, що здійснив затримання, вимог ст. 106 КПК України.

7.4. За наявності даних, передбачених пунктом 7.3 цього наказу, та клопотання компетентного органу іноземної держави про тимчасовий арешт затриманої особи до надходження запиту про її видачу (відповідно до положень ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 року, або інших міжнародних договорів) звертатися до суду з поданням або погоджувати подання органу, що здійснив затримання розшукуваної особи, про тимчасовий арешт такої особи на термін, визначений відповідним міжнародним договором, до надходження запиту про її видачу.

Разом із поданням на розгляд суду надавати відповідні документи, передбачені міжнародним договором та чинним законодавством України.

Забезпечувати при розгляді кожного такого подання судом участь прокурорів, які мають належні знання у міжнародно-правовій сфері, відповідну фахову підготовку, та реагування на прийняття судами незаконних рішень.

7.5. Упродовж тимчасового арешту особи забезпечувати проведення перевірок обставин, наявність яких за чинним законодавством України унеможливлює її видачу. За необхідності витребовувати додаткові документи.

7.6. Не допускати порушення передбачених відповідними міжнародними договорами строків тимчасового арешту осіб, затриманих для подальшої видачі компетентним установам іноземних держав, до надходження запиту про видачу. У разі неотримання таких запитів у визначені строки, вживати заходів до звільнення затриманих з-під варти, про що невідкладно інформувати міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України або Міністерство юстиції України.

7.7. При розгляді запитів іноземних компетентних установ про видачу забезпечувати права осіб зазначеної категорії згідно з чинним законодавством України.

8. За кримінальними справами, що розслідуються українськими правоохоронними органами стосовно виданих в Україну осіб, обов'язково враховувати застереження компетентних органів іноземних держав щодо межі кримінального переслідування таких осіб. Не допускати випадків притягнення виданої особи до кримінальної відповідальності за інший злочин, вчинений до її видачі, без згоди компетентного органу іноземної держави, отриманої у порядку, передбаченому міжнародними договорами.

9. Матеріали, доручення або звернення, у тому числі скарги, заяви і повідомлення, які надходять із-за кордону або стосуються дій іноземних громадян чи установ, розглядаються в міжнародно-правовому управлінні лише у межах положень, передбачених пунктами 5.3, 5.4 цього наказу.

У інших випадках матеріали, доручення і звернення розглядаються відповідними структурними підрозділами Генеральної прокуратури України, а також підпорядкованими прокурорами в межах їх компетенції.

10. Керівникам структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них прокурорам інформувати міжнародно-правове управління про відповідні потреби у проведенні заходів міжнародного характеру, надавати необхідну допомогу в їх організації, а також забезпечувати своєчасну та якісну підготовку довідкових, аналітичних та інформаційних матеріалів.

11. Основними критеріями оцінки ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів у міжнародно-правовій сфері визначити:

11.1. Дотримання встановлених процедур, термінів та належної якості при підготовці та виконанні звернень про надання правової допомоги у кримінальних справах.

11.2. Забезпечення прав громадян та юридичних осіб, інтереси яких зачіпаються при наданні та отриманні міжнародної правової допомоги у кримінальних справах. Своєчасність вжиття заходів до усунення порушень закону та притягнення винних осіб до відповідальності.

11.3. Повноту та достовірність відображення статистичних показників роботи за зверненнями про правову допомогу у кримінальних справах.

12. Затвердити і ввести в дію Інструкцію про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах та Інструкцію про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України.

13.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України відповідно до розподілу обов'язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам.

Наказ Генерального прокурора України від 7 травня 2004 року N 9гн "Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги" вважати таким, що втратив чинність.