Щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство поінформувало, що в процесі провадження господарської діяльності займається вантажоперевезеннями на території України. Для забезпечення своєї діяльності використовує власний вантажний автотранспорт. Також у власності має пересувну автоцистерну обсягом 12 400 літрів, яку Підприємство використовує для зберігання пального. Пальне використовується виключно для власних потреб. Автоцистерна знаходиться на орендованому майданчику, який використовується, як стоянка автотранспорту Підприємства. Стаціонарних ємностей для зберігання Підприємство не має.

З урахуванням зазначеного вище, Підприємство цікавлять наступні запитання:

1. Чи необхідно отримувати ліцензії на право зберігання пального, при зберіганні пального виключно у власній пересувній автоцистерні?

2. Які документи, у разі необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального у пересувній автоцистерні необхідно подати нашому Підприємству? А саме цікавить, які надавати документи замість акта вводу в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, якщо автоцистерна не є стаціонарним об'єктом?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, визначено Законом України від 19.12.1995 р. N 481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи викладене вище, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом N 481 не передбачено.

Тобто, у разі здійснення суб'єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом N 481 коли така ліцензія не отримується.

Частиною третьою ст. 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.