Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному судочинстві

З метою підвищення рівня організації діяльності прокурорів у кримінальному судочинстві

1. Кримінально-судовому управлінню Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів і Чорноморського Флоту та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним, військовим прокурорам гарнізонів, а також іншим прирівняним до них прокурорам забезпечити виконання законів України з питань участі прокурорів у кримінальному судочинстві, підтримання державного обвинувачення, своєчасного вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони виходили, з тим, щоб ця діяльність сприяла судам у виконанні вимог про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню вироків, ухвал і постанов, що грунтуються на законі.

2. Враховуючи, що підтримання державного обвинувачення та участь у розгляді кримінальних справ у судах є однією з основних функцій прокурорів, вважати за необхідне:

2.1. Забезпечити участь прокурора в судовому розгляді кримінальних справ у всіх передбачених законом випадках та, як правило, справ про тяжкі злочини, стосовно неповнолітніх, а також коли обвинувачені не визнають вини. З урахуванням принципу змагальності в кримінальному судочинстві вважати за доцільне підтримувати державне обвинувачення з інших категорій справ залежно від характеру, ступеня суспільної небезпечності діяння і реальних можливостей прокурора. Направляючи до суду справи, обов'язково повідомляти суд про те, чи вважає прокурор за потрібне підтримувати державне обвинувачення.

2.2. Транспортним прокурорам забезпечити участь у судовому розгляді направлених ними до суду кримінальних справ про посадові злочини, порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, правил охорони праці і техніки безпеки на транспорті, справ, які мають суттєве значення для забезпечення законності та правопорядку на транспорті. З інших справ, направлених транспортними прокурорами до суду, повідомляти територіальних прокурорів та надсилати їм копію обвинувального висновку, а за необхідності також матеріали наглядового провадження для забезпечення участі прокурора в судовому розгляді справ у випадках, зазначених у пункті 2.1. цього наказу. Територіальним прокурорам повідомляти про результати розгляду судом таких справ відповідних транспортних прокурорів.

2.3. У судових процесах з розгляду кримінальних справ у Верховному Суді України, Верховному Суді Автономної Республіки Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських та прирівняних до них судах брати участь, як правило, працівникам відповідних прокуратур.

2.4. Прокурорам і їх заступникам із урахуванням складності та обсягу кримінальних справ заздалегідь призначати державних обвинувачів для участі в розгляді їх у судах. Прокурорам при підготовці до судових процесів ретельно вивчати матеріали справ та готувати необхідні виписки, питання для з'ясування під час судового розгляду обставин злочину тощо. Брати активну участь у дослідженні доказів, об'єктивно оцінювати їх і висловлювати суду свої міркування щодо застосування кримінального закону, призначення покарання, вирішення цивільного позову, відшкодування заподіяних збитків.

2.5. Прокурорам, які беруть участь у судових процесах, використовувати свої повноваження щодо своєчасного вжиття передбачених законом заходів до усунення порушень вимог закону, звертатись до суду з мотивованими клопотаннями, висловлювати грунтовні міркування з питань, які виникають при розгляді справи тощо.

2.6. Прокурорам відмовлятись від обвинувачення в разі переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення. При цьому у промові під час судових дебатів викладати підстави і мотиви відмови (при відсутності події чи складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину) і вносити пропозицію про постановлення виправдувального вироку.

2.7. Керівникам прокуратур та структурних підрозділів надавати прокурорам, які підтримують державне обвинувачення необхідну організаційну та методичну допомогу з питань кваліфікації злочину, міри покарання тощо. Не допускати фактів нав'язування державним обвинувачам позиції, з якою вони не згідні, порушення їх процесуальної самостійності.

3. Прокурорам, які брали участь у судовому розгляді кримінальних справ, ретельно ознайомлюватись у строки внесення касаційного чи окремого подання з необхідними матеріалами. За наявності підстав для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови суду реагувати на кожне таке судове рішення шляхом внесення касаційного або окремого подання.

Прокурорам та їх заступникам, за наявності підстав, використовувати передбачене чинним законодавством право внесення касаційного подання на вирок суду незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.

4. Забезпечити якісну підготовку касаційних і окремих подань. Ці процесуальні документи мотивувати, зазначати, які конкретно порушення закону допущені судом, якими доказами спростовуються висновки суду, які є підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови. Одночасно з внесенням касаційного чи окремого подання обов'язково надсилати його копію до прокуратури вищого рівня.

5. Прокурорам брати участь у суді касаційної інстанції у розгляді справ із касаційними чи окремими поданнями, касаційними скаргами про безпідставне засудження чи виправдання, справ щодо засуджених до виняткової міри покарання, стосовно неповнолітніх, про застосування примусових заходів медичного характеру та інших, залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності діяння. Про результати розгляду касаційних та окремих подань повідомляти прокурорів, які їх внесли.

6. Забезпечити участь прокурора у розгляді судом справ про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру та вирішення передбачених кримінально-процесуальним законодавством питань, які пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальних справах, а також при розгляді судами скарг на санкцію прокурора на арешт, на постанови про відмову в порушенні та про закриття кримінальної справи.

7. Прокурорам та їх заступникам відповідно до своєї компетенції використовувати право витребування із суду кримінальних справ та належно перевіряти подані до прокуратур звернення, заяви і скарги на судові рішення, які набрали законної сили і, в разі необхідності, опротестовувати їх.

Начальникам управлінь та відділів Генеральної прокуратури України надати право приймати рішення у первинних скаргах на вироки, ухвали і постанови судів, що набрали законної сили, і давати мотивовані відповіді заявникам.

Щодо результатів вивчення справ складати грунтовні довідки, а справи негайно повертати до судів.

8. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або їх заступникам брати участь у розгляді кримінальних справ у порядку судового нагляду президією Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів. Підтримувати принесені ними, прирівняними до них прокурорами або їх заступниками, а також Генеральним прокурором України чи його заступниками протести. Висловлювати свої міркування у справах, що розглядаються за протестами Голови Верховного Суду України, голів відповідних судів та їх заступників.

9. Старшим прокурорам та прокурорам відділів кримінально-судового управління, інших управлінь і відділів Генеральної прокуратури України, відповідно до їх компетенції, брати участь у розгляді кримінальних справ у порядку нагляду судовою і військовою колегіями Верховного Суду України.

10. Прокурорам використовувати у разі необхідності право внесення доповнень або змін до касаційного чи окремого подання, протесту до початку розгляду справи судом.

11. Кримінально-судовому управлінню Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняним до них прокурорам перевіряти і вивчати практику роботи підпорядкованих прокурорів щодо участі в судових процесах та під отримання державного обвинувачення, надавати їм практичну допомогу.

Роботу на цій ділянці оцінювати, виходячи із обсягів та якості участі прокурорів у розгляді судами справ, підтримання державного обвинувачення, результатів розгляду касаційних, окремих подань та протестів, вжитих заходів щодо усунення порушень закону.

Удосконалювати навчання державних обвинувачів з тим. щоб формувати у них відповідні професійні якості, уміння активно на засадах змагальності брати участь у дослідженні обставин справи, об'єктивно і правильно аналізувати докази в умовах гласності судового процесу. Звертати особливу увагу на вдосконалення професійної майстерності державних обвинувачів, котрі не мають достатнього досвіду участі в судових процесах. Забезпечити підвищення ролі й відповідальності керівників прокуратур міської і районної ланок у покращенні кваліфікації державних обвинувачів та здійсненні контролю за підготовкою до їх участі у судових засіданнях.

Регулярно аналізувати стан роботи щодо участі прокурорів у кримінальному судочинстві та практику застосування кримінального і кримінально-процесуального законодавства, своєчасно виявляти відповідні тенденції та виробляти рекомендації. Вивчати і впроваджувати позитивний досвід роботи.

12. Наказ Генерального прокурора України N 5 від 04.04.92 р. "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному судочинстві" вважати таким, що втратив чинність.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Наказ надіслати всім підпорядкованим прокурорам.