Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству

З метою належної реалізації конституційної функції прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення якості та ефективності реагування прокурорів на незаконні судові рішення у кримінальних справах, підвищення відповідальності державних обвинувачів і керівників прокуратур за стан цієї роботи, керуючись ст. 15 Закону України "Про прокуратуру",

1. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах Головного управління з питань підтримання державного обвинувачення, представництва у судах та нагляду за виконанням судових рішень Генеральної прокуратури України, відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління з питань підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам постійно вживати заходів щодо забезпечення належного рівня підтримання державного обвинувачення в судах, удосконалення форм і методів цієї роботи, реалізації повноважень прокурорів у кримінальному судочинстві щодо всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин справи з метою постановлення законних та обгрунтованих судових рішень при здійсненні правосуддя і сприяння судам у надійній охороні конституційних прав громадян.

2. Прокурорам усіх рівнів:

2.1. Забезпечити якісне підтримання державного обвинувачення в судах першої інстанції. Участь прокурора у попередньому та судовому розгляді всіх кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, є обов'язковою і передбачає ретельне вивчення кримінальної справи перед її розглядом судом, активну участь у дослідженні судом доказів, опрацювання правильної обгрунтованої позиції та викладення її суду у постановах та дебатах.

З метою забезпечення якісної підготовки до попереднього та судового розгляду кримінальних справ перед направленням до суду залучати до їх вивчення працівників, які будуть підтримувати державне обвинувачення.

2.2. Транспортним, природоохоронним прокурорам та прокурорам з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах підтримувати державне обвинувачення чи брати участь у передбачених законом випадках у справах, направлених ними до суду, в населеному пункті за місцем розташування прокуратури. При направленні кримінальних справ своєї спеціалізації судам в інші населені пункти підтримувати в них обвинувачення згідно з положеннями відповідних галузевих наказів Генерального прокурора України, а в справах інших категорій - направляти наглядове провадження відповідному територіальному прокурору для забезпечення ним участі у їхньому розгляді і подальшого повідомлення про результати судового розгляду справ прокурорів, які затвердили обвинувальні висновки.

Другому відділу Генеральної прокуратури України та відповідним підрозділам на місцях забезпечити підтримання державного обвинувачення у справах про злочини, вчинені на об'єктах оборонно-промислової галузі.

Кримінальні справи, розслідувані та направлені до суду військовими прокурорами, розглядати за їхньою участю. У разі засудження військовослужбовців територіальними судами територіальним прокурорам повідомляти відповідних військових прокурорів регіонів про результати судового розгляду таких справ.

2.3. У судах першої інстанції державне обвинувачення, як правило, підтримувати працівникам прокуратур відповідного судам рівня.

У справах, у яких обвинувальні висновки затверджувалися прокурором вищого рівня або іншим територіальним прокурором при зміні підсудності, державне обвинувачення підтримувати тим прокурорам, де за підсудністю розглядається кримінальна справа, якщо прокурором вищого рівня не буде прийнято інше рішення. У цих випадках своєчасне надіслання відповідному територіальному прокурору наглядового провадження є обов'язковим.

2.4. Вважати підтримання державного обвинувачення службовим обов'язком кожного прокурора. Керівникам прокуратур особисто брати участь у судовому розгляді найбільш складних та актуальних кримінальних справ. Залучати до цієї діяльності досвідчених працівників апаратів обласних та прирівняних до них прокуратур, відповідним прокурорам затверджувати списки персонального складу таких державних обвинувачів. Контроль за якістю підтримання державного обвинувачення, незалежно від того, з якого підрозділу державний обвинувач, покласти на заступників прокурорів, які за розподілом обов'язків відповідають за цю ділянку роботи.

2.5. Керівникам прокуратур призначати державних обвинувачів завчасно для того, щоб вони мали можливість грунтовно підготуватися до судових процесів, з розрахунку на їхню участь як у попередньому, так і судовому розгляді справи.

На стадії попереднього розгляду справи прокурору мати відповідні записи з посиланням на аркуші справи. Доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду і його думка щодо клопотань інших учасників процесу повинні бути об'єктивними, грунтуватися на матеріалах справи та нормах закону. У разі повернення справи на додаткове розслідування чи її закриття прокурору протягом семи днів знайомитися з постановою суду і за наявності підстав подавати апеляцію до апеляційного суду, а якщо справа розглядалася по першій інстанції апеляційним судом - касаційне подання до касаційного суду.

2.6. При визначенні конкретного державного обвинувача слід ураховувати характер, обсяг і складність справи, кваліфікацію, досвід роботи прокурора, якому доручається підтримувати обвинувачення. У багатоепізодних справах, ускладнених певними обставинами чи стосовно кількох підсудних, підтримання державного обвинувачення доручати у необхідних випадках групі державних обвинувачів.

Державним обвинувачам при підготовці до судових процесів ретельно вивчати матеріали справ, брати активну участь у дослідженні доказів судом, об'єктивно і неупереджено оцінювати їх, ставити питання щодо необхідності виклику в суд додаткових свідків або долучення додаткових доказів з метою забезпечення принципу змагальності процесу. При визначенні обсягу доказів, які підлягають дослідженню у судовому засіданні, враховувати неоспорюваність доказів підсудним, потерпілим, цивільним позивачем та відповідачем, а також неможливість подальшого посилання на докази, які не досліджувалися.

Готуючись до судових дебатів, обов'язково складати письмові промови або їхні тези, в яких висловлювати суду міркування щодо обсягу обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених ст. 324 КПК, ставити перед судом питання про долучення тексту або тез промов до матеріалів справи.

2.7. У наглядовому провадженні у справі зосереджувати копії опису її матеріалів, прийнятих під час дізнання та досудового слідства процесуальних рішень, копії чи виписки з документів, що містять основні докази, на яких грунтується обвинувачення. Наповнення цими матеріалами здійснювати в ході досудового слідства до затвердження обвинувального висновку.

Державним обвинувачам у наглядових провадженнях в обов'язковому порядку зосереджувати матеріали із записами вивчення кримінальних справ, які доповнюють необхідні для підтримання державного обвинувачення дані, план судового слідства, записи про його хід із зазначенням змісту досліджених доказів, копії постанов про відмову від обвинувачення чи його зміну, промови або їхні тези в судових дебатах, довідку про ознайомлення з протоколом судового засідання та з апеляціями інших учасників процесу, довідку про результати розгляду справи судом з висновком про законність вироку (постанови, ухвали), погоджену з керівником прокуратури, копії документів прокурорського реагування на судові рішення, копії судових рішень. Матеріали участі у розгляді судами питань виконання вироків за місцем засудження також повинні долучатися до відповідних наглядових проваджень.

Копії постанов про відмову від обвинувачення чи його зміну, довідок про результати розгляду справи негайно направляти прокурорам вищого рівня.

2.8. Державним обвинувачам при виконанні своїх процесуальних функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників процесу, шляхом подання до суду мотивованих клопотань та висловлення грунтовних міркувань з питань, які виникають при розгляді справ.

2.9. За наявності підстав для зміни в суді пред'явленого обвинувачення державним обвинувачам обов'язково складати постанову з формулюванням нового обвинувачення і мотивів прийнятого рішення. Нове обвинувачення повинно відповідати вимогам ст. 132 КПК щодо місця, часу та інших обставин вчинення злочину з посиланням на відповідні статті Кримінального кодексу.

Якщо при розгляді справи державний обвинувач дійде висновку, що дані судового слідства повністю не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитися від обвинувачення та викласти у постанові про відмову від обвинувачення мотиви відмови.

Слід мати на увазі, що прокурор може відмовитися від обвинувачення тільки за результатами судового розгляду після того, як будуть вичерпані всі можливості для підтвердження пред'явленого підсудному обвинувачення.

Враховувати, що перегляд прийнятих судом відповідно до таких постанов рішень за ініціативою прокурорів в апеляційному порядку не допускається. Тому за правильність позиції у судовому розгляді справ, законність і обгрунтованість постанов про відмову від обвинувачення чи його зміну несуть персональну відповідальність державний обвинувач і прокурор або його заступник, на якого покладено обов'язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді.

Відповідні постанови з цих питань виносити виважено, для підготовки їх брати перерву у судовому засіданні, зміст обов'язково погоджувати з прокурором або його заступником, на якого покладено обов'язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді. У справі, що надійшла з іншої прокуратури, про необхідність прийняття такого рішення заздалегідь повідомляти керівника прокуратури, який затвердив обвинувальний висновок у справі, у разі його відсутності - іншого керівника тієї ж прокуратури.

2.10. Інформацію про справи, у яких постановлено виправдувальні вироки або які закриті судами з реабілітуючих підстав (крім декриміналізації), надсилати протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення до управління підтримання державного обвинувачення в судах Головного управління з питань підтримання державного обвинувачення, представництва у судах та нагляду за виконанням судових рішень Генеральної прокуратури України, а про справи військових судів - до відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління з питань підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.

У подальшому інформувати вказані підрозділи Генеральної прокуратури України про внесення на такі рішення апеляцій прокурорів або касаційних подань, апеляцій або касаційних скарг інших учасників процесу та про результати їхнього розгляду.

Заступникам прокурорів областей та прирівняних до них відповідно до розподілу обов'язків забезпечити перевірку кримінальних справ, у яких такі рішення суду набрали чинності, не пізніше місячного терміну після повернення справ до суду першої інстанції. Мотивовані висновки щодо якості досудового слідства, здійснення за ним нагляду та підтримання державного обвинувачення в судах складати у прокуратурах областей та прирівняних до них за місцем закінчення розслідування спільно з відповідним підрозділом нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, і відділом підтримання державного обвинувачення в судах. У висновках зазначати орган розслідування, давати оцінку обгрунтованості порушення справи, пред'явлення обвинувачення, направлення справи до суду, затримання і тримання під вартою, вказувати тривалість перебування під вартою, у тому числі під час судового провадження та за вироком.

У випадках суттєвого порушення норм кримінального чи кримінально-процесуального законодавства, яке зумовило виправдання підсудного чи закриття справи, вживати заходів реагування щодо посадових осіб, винних у незаконному притягненні громадян до кримінальної відповідальності або невжитті заходів до усунення порушень закону щодо них. Висновки та інформацію про вжиті заходи надсилати у місячний термін відповідно до зазначених підрозділів Генеральної прокуратури України.

2.11. Керівникам прокуратур та структурних підрозділів надавати державним обвинувачам необхідну організаційну та методичну допомогу з питань підготовки до судових процесів, тактики участі в судовому слідстві, кваліфікації злочину, міри покарання тощо.

Усім прокурорам сприяти державним обвинувачам у витребуванні доказів, забезпеченні явки в судове засідання потерпілих, свідків обвинувачення та у вирішенні інших питань у судовому розгляді справ.

У разі незгоди із вказівками прокурора щодо позиції у справі державним обвинувачам складати довідку з викладенням своєї позиції, яку з візою прокурора про ознайомлення долучати до наглядового провадження. У таких випадках державний обвинувач підтримує державне обвинувачення лише у межах позиції, погодженої з прокурором. Керівник прокуратури може призначити іншого державного обвинувача чи підтримати державне обвинувачення особисто.

3. Державним обвинувачам протягом строків на оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, грунтовно знайомитися з матеріалами справ та протоколами судового слідства, апеляціями і касаційними скаргами на такі рішення, за необхідності подавати письмові зауваження та заперечення. В обов'язковому порядку перевіряти правильність записів у протоколі судового засідання щодо своєї позиції. Своєчасно реагувати на кожне незаконне судове рішення шляхом подачі апеляції чи касаційного подання, а за наявності підстав - і в порядку виключного провадження. Покладення цих обов'язків на інших працівників у разі потреби визначати при розподілі обов'язків.

Прокурорам та їхнім заступникам, які затвердили обвинувальний висновок у справі, використовувати передбачене чинним законодавством право подачі апеляції у межах обвинувачення, що підтримав прокурор, який брав участь у розгляді справи, чи касаційного подання на рішення апеляційного суду незалежно від їхньої участі у розгляді справи. У строки на оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, забезпечити обов'язкову перевірку законності цих рішень.

Вивчати обгрунтованість судових рішень, які набрали законної сили, і за наявності підстав використовувати право подачі касаційних подань та подань і клопотань у порядку виключного провадження.

Неподачу апеляції, касаційного подання, подання чи клопотання у порядку виключного провадження за наявності очевидних підстав для скасування чи зміни судових рішень, передбачених КПК України, розцінювати як неналежне виконання службових обов'язків працівниками прокуратури, які відповідно до закону мають право на таке реагування.

4. Забезпечити обгрунтованість та якісну підготовку апеляцій, касаційних подань, подань і клопотань в порядку виключного провадження згідно з вимогами ст. 350 Кримінально-процесуального кодексу України. Доводи цих процесуальних документів належно мотивувати, зазначати, які конкретно порушення закону допущені судом, якими доказами спростовуються висновки суду, які підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови. Одночасно з подачею апеляції, касаційного подання, подання чи клопотання у порядку виключного провадження обов'язково надсилати їх копії до прокуратур, які забезпечують участь прокурорів в апеляційному чи касаційному судовому розгляді, а також до відповідної прокуратури області чи прирівняної до неї для здійснення контролю за їх якістю та належного перегляду справи судом вищого рівня.

Застосовувати у передбачених кримінально-процесуальним законодавством межах право зміни, доповнення та відкликання апеляцій прокурора, подань та клопотань.

5. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах Головного управління з питань підтримання державного обвинувачення, представництва у судах та нагляду за виконанням судових рішень Генеральної прокуратури України, відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління з питань підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України забезпечити участь у розгляді відповідними апеляційними та касаційними судами кримінальних справ і ретельне їх вивчення з урахуванням доводів подань, скарг та клопотань. У складних справах залучати до участі в апеляційному чи касаційному суді державного обвинувача або прокурора, який вніс апеляцію, подання чи клопотання.

При підготовці до апеляційного чи касаційного судового розгляду справи та за його наслідками прокурору складати мотивований висновок (довідку). У разі проведення судового слідства в апеляційній інстанції прокурору здійснювати досудову підготовку, аналогічну участі у розгляді справи судом першої інстанції, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим наказом. Про судове рішення у справі готувати повідомлення прокурорам, які внесли апеляцію, подання, клопотання, а за відсутності такого реагування - листи-зауваження тим прокурорам, які забезпечували участь у розгляді справи судом, що постановив переглянуте рішення.

6. Забезпечити участь прокурора у розгляді судом справ про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру та застосування примусових заходів виховного характеру, вирішення передбачених кримінально-процесуальним законодавством питань, які пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальних справах, про застосування амністії, приведення судових рішень у відповідність з вимогами законодавства. Прокурорам при участі у розгляді судами цих питань вживати передбачених законом заходів до повного і правильного дослідження та вирішення справ, постановлення законних та обгрунтованих рішень, реагувати на порушення закону відповідно до своїх повноважень, передбачених КПК та цим наказом.

7. Відповідно до розмежування конституційних функцій прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді та нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, - брати участь:

у розгляді судами подань про взяття під варту, продовження строків тримання під вартою або виконання оперативно-розшукових чи слідчих дій, а також скарг на затримання, на постанови про відмову в порушенні та про закриття кримінальної справи та у розгляді апеляцій із вищезазначених питань - прокурорам, які дали згоду на внесення чи самі внесли до суду подання, або іншим працівникам прокуратури, на яких покладено обов'язки здійснювати нагляд за додержанням законів відповідними органами дізнання та досудового слідства;

у розгляді судами справ, направлених прокурором чи слідчим за згодою прокурора для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та про закриття справ з нереабілітуючих підстав, - працівникам прокуратури, на яких покладено обов'язок з підтримання державного обвинувачення.

8. При розгляді клопотань про перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами у разі необхідності призначати розслідування нововиявлених обставин, за результатами розслідування за наявності підстав вносити подання про перегляд судових рішень. При цьому використовувати право витребування кримінальних справ для перевірки таких клопотань.

Справи з відповідними матеріалами і висновком про необхідність перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами вивчати з прийняттям рішення в строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

При розгляді інших звернень (скарг) на незаконні судові рішення враховувати те, що відповідно до ч. 2 ст. 25 КПК України прокурор зобов'язаний у всіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Незалежно від участі у справі керівництву вищестоящих прокуратур реагувати на незаконні судові рішення, які набрали законної сили. Для реалізації цього права доручати вивчення справ територіальним прокурорам, військовим прокурорам за місцем перебування судів, які їх розглянули, за результатами перевірок забезпечити складання мотивованих висновків (довідок) з урахуванням доводів заявників та направлення їх до вищестоящих прокуратур.

У разі оскарження дій цих прокурорів доручати вивчення справ працівникам обласних та прирівняних до них прокуратур з виїздом до судів, оформляючи відповідні доручення на вивчення справ за підписом осіб, уповноважених на внесення касаційних подань чи клопотань у порядку виключного провадження.

Приймати рішення за скаргами і зверненнями та надсилати аргументовані відповіді заявникам у порядку та в строки, передбачені чинним законодавством і відповідним галузевим наказом Генерального прокурора України.

Скарги у справах, які перебувають у провадженні судів, направляти для долучення до справ і перевірки у ході судового розгляду.

9. Старшим прокурорам та прокурорам управління підтримання державного обвинувачення в судах Головного управління з питань підтримання державного обвинувачення, представництва у судах та нагляду за виконанням судових рішень Генеральної прокуратури України, відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління з питань підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, а за розпорядженням керівництва Генеральної прокуратури України - працівникам інших підрозділів Генеральної прокуратури України і підпорядкованих прокуратур брати участь у розгляді кримінальних справ касаційним судом.

10. Прокурорам відповідно до своєї компетенції забезпечити ретельне вивчення кримінальних справ щодо репресованих громадян і висновків за ними, а в разі необхідності - підготовку клопотань про перегляд судових рішень, довідок про реабілітацію.

11. Забезпечити належний облік роботи прокурорів з підтримання державного обвинувачення та участі в судових процесах з інших питань, фіксувати її результати у спеціальному журналі. Не допускати перекручення державної звітності про стан цієї роботи.

Загальний облік роботи працівників апарату прокуратур областей та прирівняних до них вести підрозділам з питань підтримання державного обвинувачення в судах, яким іншими працівниками апарату повинні надаватися відповідні матеріали.

12. Налагодити ділову співпрацю з судами щодо часу призначення кримінальних справ до розгляду і за письмовими дорученнями судів сприяти їм у явці до суду підсудних, потерпілих, свідків, які умисно від цього ухиляються, щодо спільного вивчення судової та прокурорської практики, залучення суддів до навчання прокурорських працівників.

У разі виявлення достатніх даних про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушення суддею присяги звертатися з клопотаннями щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді до осіб, які відповідно до закону мають таке право.

13. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах Головного управління з питань підтримання державного обвинувачення, представництва у судах та нагляду за виконанням судових рішень Генеральної прокуратури України, відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління з питань підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадян і держави в судах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України із залученням фахівців Інституту Генеральної прокуратури України по підвищенню кваліфікації прокурорсько-слідчих кадрів та науково-практичних розробок з питань організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України:

13.1. Перевіряти організацію і стан роботи, вивчати позитивний досвід у підпорядкованих прокуратурах щодо участі у судових процесах та підтримання державного обвинувачення, надавати їм практичну допомогу.

13.2. Визначати якість роботи з питань підтримання державного обвинувачення в судах, виходячи із стану виконання відповідних вимог наказу:

13.2.1. Роботу державних обвинувачів оцінювати, зважаючи на: обсяги, складність і категорію кримінальних справ; реальний вклад у дослідження обставин справи, враховуючи проявлені при цьому активність і професійну майстерність, об'єктивність і вплив на законність та обгрунтованість прийнятого у справі судового рішення; реагування на неправосудні рішення шляхом подачі апеляції, подання чи клопотання та результати їхнього розгляду.

13.2.2. Оцінювати роботу міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур, галузевих підрозділів прокуратур вищого рівня з урахуванням:

стану організації роботи з підтримання державного обвинувачення, якості участі у розгляді справ судами першої інстанції;

реагування на незаконні судові рішення в апеляційному та касаційному порядку, в порядку виключного провадження, якості участі у розгляді справ апеляційною та касаційною інстанцією;

результатів розгляду апеляцій, касаційних подань, подань та клопотань в порядку виключного провадження;

якості та повноти обліку роботи прокурорів у кримінальному судочинстві, достовірності статистичної звітності;

стану аналітичної та навчально-методичної роботи, впливу цієї роботи на рівень професійної майстерності прокурорів та державних обвинувачів;

своєчасності та якості розгляду звернень громадян щодо порушень законності при розгляді судами кримінальних справ.

13.2.3. Оцінювати роботу керівників прокуратур та їх галузевих підрозділів з урахуванням:

стану організації роботи в підпорядкованих прокуратурах та підрозділах з питань підтримання державного обвинувачення в судах та особистого впливу на підвищення ефективності цієї діяльності;

особистої участі в підтриманні державного обвинувачення та у розгляді справ вищими судовими інстанціями, якості цієї роботи, категорії розглянутих за їх участю кримінальних справ.

13.3. Удосконалювати навчання державних обвинувачів. Забезпечити підвищення ролі та відповідальності міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокурорів у покращанні кваліфікації державних обвинувачів та здійсненні контролю за їхньою підготовкою до участі у судових засіданнях. Вивчати і впроваджувати позитивний досвід роботи, готувати методичні посібники. Копії методичних посібників та документів про впровадження позитивного досвіду направляти до Генеральної прокуратури України.

13.4. Вивчати загальний стан роботи щодо участі прокурорів у кримінальному судочинстві щорічно, а практику підтримання державного обвинувачення в судах, застосування кримінального і кримінально-процесуального законодавства з окремих питань - за необхідності, своєчасно виявляти відповідні тенденції та виробляти рекомендації. Копії аналізів та узагальнень, підготовлених прокуратурами обласного рівня, надсилати до Генеральної прокуратури України.

13.5. У визначених законом межах і порядку висвітлювати в засобах масової інформації діяльність органів прокуратури з найважливіших питань кримінального судочинства, судового розгляду актуальних кримінальних справ, реагування державних обвинувачів на порушення прав і свобод громадян, інтересів держави.

14. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам, довести його до відома прокурорсько-слідчих працівників.

Наказ Генерального прокурора України від 30 жовтня 1998 року N 10 "Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, підвищення якості та ефективності участі прокурорів у кримінальному судочинстві" вважати таким, що втратив чинність.