• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду Української РСР в кримінальних справах

Верховний Суд України  | Постанова від 04.06.1993 № 3
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 04.06.1993
  • Номер: 3
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 04.06.1993
  • Номер: 3
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
21) у пункті 19 слова "має важливе значення у боротьбі з пияцтвом і" виключити;
22) в абзаці першому пункту 20 слова "оскільки правильне і своєчасне їх вирішення спрямовано на запобігання злочинам та іншим правопорушенням" виключити;
23) в абзаці другому пункту 21 слово "народний" виключити;
24) у пункті 24 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Дальше зміцнення законності, підвищення рівня здійснення правосуддя пов'язані з неухильним втіленням у життя конституційних принципів правосуддя";
2) у пункті 1 слова "запобіжно-виховний вплив судових процесів" виключити;
3) пункт 3 виключити;
4) у пункті 10 виключити слово "радянської". Доповнити цей пункт абзацом другим такого змісту:
"У справах, зазначених у частині другій ст. 33-1 КПК України, які за згодою обвинуваченого можуть розглядатися суддею одноособово, суддя повинен з'ясувати у кожного з підсудних, чи погоджується він на розгляд справи суддею одноособово. При незгоді будь-кого з підсудних на розгляд справи суддею одноособово справа розглядається колегіально. Згідно з частиною 2 ст. 283 КПК України заява підсудного про розгляд справи суддею одноособово чи у складі трьох суддів є обов'язковою як для суду, так і самого підсудного";
5) друге речення абзацу першого пункту 11 доповнити словами "а суддя - постанови".
Абзац другий цього пункту після слова "ухвалу" доповнити словами "а суддя - постанову";
6) пункт 12 після слів "і ухвалою", "ухвалу", і "ухвалою" доповнити відповідно словами "(постановою судді)", "(постанові судді)", "а суддя - постановою";
7) в абзаці другому пункту 13 слово "суд" замінити словами "суд (суддя)";
Абзац четвертий цього пункту викласти у такій редакції:
"При колегіальному розгляді справи судом у складі трьох суддів чи у складі двох суддів і трьох народних засідателів (ст. 17 КПК України) відповідно до принципу рівності суддів у судовому засіданні головуючий не вправі зняти запитання, поставлене допитуваній особі іншим суддею чи народним засідателем";
8) абзац перший пункту 15 після слів "ухвала" і "в ухвалі" доповнити відповідно словами "(постанова судді)", "а суддя - у постанові";
9) перше речення пункту 18 викласти у такій редакції: "Роз'яснити судам, що відповідно до вимог ст.ст. 98 , 276 , 278 КПК України порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням чи щодо нової особи проводиться шляхом винесення судом ухвали, а суддею - постанови";
10) абзац перший пункту 19 після слова "ухвалою" доповнити словами "а суддя - постановою", а в абзаці третьому цього пункту слово "суд" замінити словами "суд (суддя)";
11) у пункті 20 слова "суддів", "суд", "суддями" замінити словами "суддів (судді)", "суд (суддя)", "суддями (суддею)";
12) абзац четвертий пункту 21 доповнити реченням такого змісту:
"Якщо справа розглядалась суддею одноособово, зауваження на протокол судового засідання розглядаються ним одноособово".
В абзаці п'ятому цього пункту слова "суддів, які розглядали справу" замінити словами "суддів чи судді, який розглядав справу одноособово".
Абзац шостий пункту після слів "В ухвалі суду" доповнити словами "(постанові судді)";
13) в абзаці першому пункту 22 слова "обласним та Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій". У другому абзаці цього пункту слова "добиваючись підвищення запобіжно-виховного впливу судових процесів" замінити словами "добиваючись усунення наявних недоліків".
( Пункт 25 втратив чинність на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду N 15 від 26.12.2003
26. У постанові Пленуму від 28 березня 1986 року N 3 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР у справах про порушення правил адміністративного нагляду":
1) у назві і абзаці першому преамбули слова "і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
2) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність усунення зазначених недоліків і неухильне виконання вимог законодавства, яке регламентує адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду";
3) у пункті 2 слово "соціалістичного" виключити;
4) в абзаці четвертому пункту 6 слова "судам необхідно керуватися роз'ясненням, що міститься в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 липня 1974 року N 6 у редакції постанови Пленуму від 15 листопада 1984 року N 26, згідно з яким" виключити;
5) у пункті 12 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
1) в абзаці першому преамбули і пункті 1 слово "республіки" виключити;
2) в абзаці другому преамбули слова "у боротьбі зі злочинністю" виключити;
3) в абзаці другому пункту 2 слова і цифри "ст.156-1", "ст.196" виключити;
4) в абзаці дванадцятому пункту 3 слова "В ухвалі" замінити словами "В постанові судді";
5) абзац другий пункту 4 виключити;
6) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Роз'яснити, що відповідно до ст. 430 КПК України суддя своєю постановою одноособово приймає рішення про повернення матеріалів досудової підготовки органу дізнання для з'ясування істотних додаткових обставин, необхідних для порушення і розгляду кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи, про застосування щодо правопорушника запобіжного заходу;
7) у пункті 6 слова "ухвалі суду чи" виключити;
8) у пункті 7 слова "суддя одноособово або суд в розпорядчому засіданні зобов'язані" замінити словами "суддя одноособово зобов'язаний";
9) перше речення абзацу другого пункту 10 викласти у такій редакції:
"Необхідно суворо виконувати вимоги ч.3 ст. 430 КПК України про вручення підсудному копії постанови судді про порушення справи і віддання до суду не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді";
10) у пункті 11 слова "ухвали суду чи" виключити, а слова "в цих процесуальних документах" замінити словами "у цьому процесуальному документі";
11) у пункті 14 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
( Пункт 28 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 7 від 12.06.2009 )
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) абзаци перший і другий преамбули викласти у такій редакції:
"Пленум Верховного Суду України, обговоривши узагальнення судової практики по застосуванню законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння, і матеріали практики роботи судів Запорізької і Чернігівської областей, зазначає, що суди в основному забезпечують правильне застосування антиалкогольного законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання.
Разом з тим у діяльності судів є істотні недоліки і помилки. Деякі суди не завжди виконують вимоги антиалкогольного законодавства і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року N 7 "Про практику застосування судами законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння". Зазначені у цій постанові помилки і недоліки усуваються повільно";
3) в абзаці шостому преамбули слово "пленумів" замінити словом "Пленуму";
4) в абзаці першому пункту 1 слово "постанов" замінити словом "постанови", а слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" - виключити.
Абзац другий цього пункту виключити;
5) у пункті 5 слова "п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і" виключити;
6) пункт 7 викласти у такій редакції:
"7. Судам необхідно послідовно удосконалювати профілактичну роботу. Шляхом винесення окремих ухвал реагувати на кожний випадок порушення законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння";
7) абзац перший пункту 8 викласти у такій редакції:
"Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанції посилити нагляд за точним і неухильним додержанням антиалкогольного законодавства, встановити належний контроль за виконанням постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання і вжити заходів, що забезпечують винесення законних і обгрунтованих рішень у кожній справі".
1) у назві і тексті постанови слова "державного та громадського майна", "державного і громадського майна", "державного чи громадського майна", "державного або громадського майна" і "соціалістичного майна" замінити відповідно словами "державного та колективного майна", "державного і колективного майна", "державного чи колективного майна", "державного або колективного майна";
2) абзац перший преамбули виключити;
3) абзац другий преамбули викласти у такій редакції:
"Обговоривши практику застосування судами законодавства в кримінальних справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному правильно застосовують закон при розгляді справ цієї категорії;
4) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Звернути увагу судів на необхідність рішучого усунення недоліків у роботі по розгляду кримінальних справ про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу при неухильному додержанні закону та керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України щодо його застосування";
5) із пункту 3 виключити слова "відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 15 листопада 1984 року N 21";
6) абзац перший пункту 8 викласти у такій редакції":
"Звернути увагу судів на необхідність посилення уваги до розгляду адміністративних справ про дрібні крадіжки зерна, корів, м'ясомолочної та іншої продовольчої продукції, дрібні розкрадання, що призвели до розукомплектування автомобілів, тракторів, сільськогосподарської та іншої техніки, оскільки вони заподіюють суспільству великої шкоди";
перше речення абзацу третього і абзац п'ятий пункту виключити.
У абзаці третьому слова і цифри "ч.1 ст.85 КК УРСР" замінити словами і цифрами "ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення";
7) пункт 9 викласти у такій редакції:
"9. При розгляді справ судам необхідно звертати особливу увагу на правильне визначення розміру збитків, завданих розкраданнями продукції рослинництва, худоби, птиці, їх молодняка, м'ясомолочної продукції, зерна, корів, кормових культур і іншого майна, керуючись при цьому нормами законодавства про ціни і ціноутворення та роз'ясненнями, які містяться у п.п. 8 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981 року N 7 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна" і постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна".
При цьому слід мати на увазі, що розмір збитків, який підлягає відшкодуванню, визначається за державними роздрібними цінами, а якщо останні нижче оптових, закупівельних (заготівельних), то застосовуються оптові, закупівельні (заготівельні) ціни".
8) пункти 10, 11, 13, 19 виключити;
9) в абзаці другому пункту 12 слова "Міністерство фінансів Союзу РСР 9 листопада 1981 року роз'яснило, що" виключити;
10) пункт 14 викласти у такій редакції:
"14. Суди повинні мати на увазі, що при кваліфікації дій винних необхідно виходити з вартості викраденого на момент вчинення злочину, обчисленої в однократному розмірі за існуючими роздрібними цінами. Якщо роздрібної ціни на викрадене майно не було, його вартість обчислюється в однократному розмірі за оптовою, закупівельною (заготівельною) або іншою ціною відповідно до законодавства про ціни і ціноутворення. При кваліфікації дій винного вартість викраденої худоби, свиней, овець, кіз визначається у тому ж розмірі за існуючими на момент вчинення злочину державними закупівельними цінами";
11) у пункті 20 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
31. У постанові Пленуму від 18 грудня 1987 року N 12 "Про судову практику по застосуванню статті 37 Кримінального кодексу Української РСР":
1) в абзаці першому преамбули слово "республіки" замінити словом "України" і доповнити цей абзац словами "чи військового звання вищого офіцерського складу";
2) в абзаці четвертому преамбули слова "про доцільність внесення подання до відповідного органу" замінити словами "про внесення подання Президенту України";
3) в абзаці шостому преамбули слова "до Президії Верховної Ради СРСР" замінити словами "Президенту України";
4) абзац перший пункту 2 викласти у такій редакції:
"Особливу увагу судам необхідно звернути на додержання діючого порядку вилучення державних нагород і документів на них нагрудних знаків та документів про присвоєння почесних звань у разі взяття під варту або засудження до позбавлення волі, а також про порядок зберігання і повернення нагород власнику після звільнення з-під варти";
5) у пункті 3:
абзац перший викласти у такій редакції:
"Роз'яснити судам, що передбачені ст. 37 КК України підстави і порядок позбавлення військових і спеціальних звань, а також державних нагород і почесних звань широкому тлумаченню не підлягають";
в абзаці другому слова і цифри "в силу п.2 ч.4 ст.23 КК УРСР" замінити словами "в силу п.2 ч.3 ст. 23 КК України";
в абзаці третьому слово "СРСР" замінити словом "України";
абзац четвертий викласти у такій редакції:
"Засуджені за тяжкі злочини особи вищого офіцерського складу можуть бути позбавлені цього звання за поданням суду тільки Президентом України";
6) в абзаці першому пункту 4 слова "вищими органами державної влади та управління Союзу РСР, союзних і автономних республік" замінити словами "Президентом України";
абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Встановивши, що спеціальне звання підсудному присвоєне Президентом України, суд у вироку вирішує питання про внесення подання Президенту України про його позбавлення";
7) пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Роз'яснити, що вирішення питання про внесення подання про позбавлення засудженого державної нагороди або почесного звання не є додатковим покаранням. При постановленні вироку суд не має права прийняти рішення про позбавлення державної нагроди, а також про позбавлення почесного звання, незалежно від того, яким органом воно присвоєне.
Разом з тим при засудженні за тяжкий злочин особи, яка має державну нагороду чи почесне звання, суд відповідно до ч.2 ст. 37 КК України приймає рішення про внесення подання Президенту України про позбавлення його державної нагороди чи почесного звання";
8) у пункті 6 слова "про внесення подання до відповідного органу про позбавлення засудженого державної нагороди" замінити словами "про подання Президенту України про позбавлення засудженого державної нагороди чи почесного звання";
9) в абзаці першому пункту 7 слова "інформувати про це відповідно Вищу атестаційну комісію при Раді Міністрів СРСР, або Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР" замінити словами "інформувати про це відповідно Вищу атестаційну комісію при Кабінеті Міністрів України або Міністерство освіти України".
Абзац другий цього пункту викласти у такій редакції:
"Таким же чином слід діяти при засудженні за злочин особи, яка має почесне інше звання, присвоєне уповноваженим на те відомчим органом";
10) пункти 8 і 10 виключити;
11) у пункті 9 виключити слова "Виходячи зі змісту роз'яснення, яке міститься в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 25 лютого 1967 року N 2 "Про практику застосування судами ст.31 Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік", "доцільності", "доцільність" і "відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань";
12) пункт 11 викласти у такій редакції:
"11. Звернути увагу суддів на необхідність точного виконання статей 27 і 28 Положення про порядок і умови виконання в Україні кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених, маючи на увазі, що подання про позбавлення засудженого державних нагород, почесного, військового чи спеціального звання разом з копією вироку, нагородами і документами до них повинні направлятися в п'ятиденний строк після набрання вироком законної сили Президентові України. Вжити заходів до своєчасного одержання і додання до кримінальної справи документів про виконання вироку щодо позбавлення військового або спеціального звання, а також про прийняття Президентом України рішення про позбавлення засудженого державної нагороди або почесного звання";
13) у пункті 12 слова "обласним, Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
( Пункт 32 втратив чинність на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду N 2 від 11.02.2005 )
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про хід виконання судами України вимог законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, а також керівних постанов Пленуму Верховного Суду України з цього питання";
2) абзац перший преамбули викласти у такій редакції:
"Розглянувши матеріали судової практики застосування законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди України в основному правильно застосовують закон і роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у справах цієї категорії";
3) перше речення абзацу другого преамбули викласти у такій редакції:
"Разом з тим у роботі судів по застосуванню зазначеного законодавства ще трапляються істотні недоліки";
4) в абзаці 5 преамбули слово "збутом" замінити словом "продажем";
5) абзац шостий преамбули, пункти 6 і 8 виключити;
6) в абзаці 7 преамбули слова "в постанові і Пленуму Верховного Суду СРСР N 15 від 1 листопада 1985 року "Про практику застосування судами законодавства, спрямованого на посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом", а також у постановах Пленуму Верховного Суду УРСР з цього питання" замінити словами "в постанові Пленуму Верховного Суду України N 7 від 11 жовтня 1985 року "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння";
7) абзац дев'ятий преамбули викласти у такій редакції:
"Рівень профілактичної діяльності судів не повною мірою відповідає вимогам закону. Не в усіх випадках при розгляді справ виявляються причини та умови, що сприяли пияцтву й алкоголізму";
6) абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції:
"Звернути увагу судів на наявні недоліки в застосуванні законодавства, а також у виконанні роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, спрямованих на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння";
9) у пункті 4 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
10) у пункті 5 слово "збуту" замінити словом "продажу";
11) пункт 7 після слова "Самогоноварінням" доповнити словами "і виготовленням з метою продажу алкогольних напоїв".
Друге речення цього пункту виключити;
12) у пункті 9 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і";
13) у пункті 10 слово "перевиховання" замінити словом "виховання";
14) пункт 11 викласти у такій редакції:
"11. Зобов'язати суди підвищити рівень профілактичної роботи, систематично аналізувати практику застосування антиалкогольного законодавства, шляхом винесення окремих ухвал (постанов) реагувати на виявлені при розгляді справ недоліки у виконанні зазначеного законодавства, які сприяли скоєнню злочинів і інших правопорушень;
15) у пункті 12 слова "обласних і Київському міського судів" замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
34. У постанові Пленуму від 23 грудня 1988 року N 11 "Про практику застосування судами республіки законодавства і виконання постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР в справах про умисне вбивство":
1) у назві постанови слова "постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "постанови Пленуму Верховного Суду України";
2) в абзаці першому преамбули слово "республіки" замінити словом "України", а слова "в постановах Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року N 4 "Про судову практику в справах про вбивство" і Пленуму Верховного Суду УРСР від 25 грудня 1981 року N 9 "Про практику застосування судами Української РСР законодавства і виконання постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в справах про умисне вбивство" замінити словами "в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 року N 9 "Про практику застосування судами України законодавства в справах про умисне вбивство";
3) в абзаці другому преамбули виключити слова "які знижують ефективність судового впливу на боротьбу з посяганнями, спрямованими проти життя і здоров'я громадян";
4) у пункті 1 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 27 червня 1975 року N 4 і" та "із розпорядчого засідання" виключити;
5) у пункті 2 слова "Судам необхідно суворо виконувати роз'яснення, які містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР в цих справах про те" замінити словами "роз'яснити судам";
6) у пунктах 3 і 5 виключити відповідно слова "п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР і", "п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР і";
7) у пункті 4 слово "СРСР" замінити словом "України";
8) у пункті 6 слово "Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 серпня 1984 року N 14 "Про застосування судами законодавства, що забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань" замінити словами "Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року N 2 "Про практику застосування судами України законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно-небезпечних посягань";
9) пункт 7 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
10) у пункті 8 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
( Пункт 35 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 4 від 28.03.2008 )( Пункт 36 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 7 від 04.06.2010 )
37. У постанові Пленуму від 12 жовтня 1989 року N 8 "Про практику розгляду судами республіки кримінальних справ у касаційному порядку":
1) в абзаці другому преамбули слова "і роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10 зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 1 грудня 1983 року N 9 "Про практику розгляду судами кримінальних справ у касаційному порядку" виключити;
2) в абзаці першому пункту 1 слова "обласних, Київського міського судів" замінити словами "обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів і Військово-Морських Сил України"; виключити слово "соціалістичної";
3) у пункті 2 слова "(протесту)" і "принесено касаційного протесту" замінити відповідно словами "(подання)", "внесено касаційне подання";
4) у пункті 5 слова "Виходячи з роз'яснень, що містяться у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" замінити словами "Роз'яснити, що";
5) у пункті 6 слова "і роз'ясненнями, що містяться у п.13 названої Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити;
6) у пункті 7 слово "протестом", замінити словом "подання";
7) у пункті 9 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 17 грудня 1971 року N 10" виключити;
8) у пункті 10 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і "згідно з вказівками, викладеними в п.14 вищеназваної постанови";
9) в абзаці першому пункту 13 слова "і постанов Пленумів Верховного Суду СРСР від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань" і Верховного Суду УРСР від 29 квітня 1977 року N 2 з цього питання" замінити словами "і постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 квітня 1977 року N 2 про практику призначення судами додаткових мір покарання".
В абзаці другому цього пункту слово "протест" замінити словами "касаційне подання";
10) абзац перший пункту 14 викласти у такій редакції:
"Роз'яснити, що суд касаційної інстанції вправі";
у п.п. "б" цього пункту слово "протестом" замінити словом "подання";
11) в абзаці третьому пункту 15 слово "протестах" замінити словом "подання";
12) в абзацах першому, третьому і п'ятому пункту 17 слова "протесту", "протест" замінити словом "подання".
Абзац четвертий цього пункту викласти у такій редакції:
"До початку розгляду в касаційній інстанції справи, прокурор, який вніс подання, а також особа, що подала скаргу, мають право доповнити, змінити або відкликати їх. Вищестоящий прокурор, його заступник мають право доповнити або змінити подання, але не вправі його відкликати. Рішення прокурора, який вніс подання, про відкликання подання, є обов'язковим для суду, і з цього питання ухвала не виноситься";
13) пункт 18 викласти у такій редакції:
"18. Судам слід мати на увазі, що в силу ст. 354 КПК України ухвали, винесені в суді першої інстанції під час розгляду справи, який закінчується постановленням вироку (про відмову в допиті свідків, витребуванні документів, у призначенні експертизи та ін.) окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути включені у касаційну скаргу (подання). Ухвали (постанови судді), не пов'язані з вироком, можуть бути оскаржені або на них може бути внесено окреме подання прокурором, але після винесення вироку. Ухвали суду (постанови судді) про направлення справи на додаткове розслідування (ст. 281 КПК України, про порушення справи за новим обвинуваченням (ст. 276 КПК України касаційному оскарженню не підлягають, але прокурор може внести на них окреме подання.
Особи, які не є учасниками судового розгляду, мають право оскаржити ухвали суду і постанови судді, що стосуються їх інтересів (окремі ухвали (постанови судді), ухвали (постанови судді) про порушення кримінальної справи щодо нової особи та ін.), строк на оскарження таких судових рішень обчислюється з дня, коли названим особам стало відомо про це.
Окремі скарги і подання розглядаються в такому ж порядку, як і касаційні.
При надходженні окремої скарги (подання) на ухвалу (постанову судді) про відмову поновити пропущений строк на оскарження або на внесення подання касаційна інстанція у разі визнання причини пропуску строку поважною поновлює його і скасовує ухвалу суду першої інстанції (постанову судді) після чого, якщо додержано вимог, статей 349 і 358 КПК України, розглядає касаційну скаргу (подання). Це рішення включається у текст касаційної ухвали.
При залишенні без задоволення окремої скарги чи подання касаційна скарга (подання), подана з пропуском строку на оскарження вироку, не розглядається";
14) із абзацу другого пункту 21 слова "Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 16 червня 1978 року N 5 "Про практику застосування судами законів, що забезпечують обвинуваченому право на захист" виключити;
15) в абзаці другому пункту 23 слова "або юстиції" виключити.
В абзаці четвертому цього пункту слово "протести" замінити словом "подання";
16) у пункті 24 слова "обласним, Київському міському судам" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
( Пункт 38 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 4 від 28.03.2008 )( Пункт 39 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 17 від 10.12.2004 )
40. У постанові Пленуму від 29 червня 1990 року N 5 "Про виконання судами республіки законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку":
1) назву постанови викласти у такій редакції:
"Про виконання судам України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку";
2) в абзаці першому преамбули слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок" і" виключити, а слово "постанов" замінити словом "постанови";
3) в абзаці четвертому преамбули слова "і роз'ясненям, даним у постанові Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити:
4) у пункті 2 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 28 листопада 1980 року N 8 "Про практику застосування судами законодавства при відданні обвинуваченого до суду" і" виключити, а слово "постанов" замінити словами "і постанови";
5) у пункті 3 слова "У розпорядчих засіданнях" виключити;
6) у абзаці пункту 4 слова "з розпорядчого засідання" замінити словами "зі стадії віддання до суду";
7) пункт 5 після слова "засіданні" доповнити словами "чи суддя одноособово";
8) у абзаці першому пункту 9 слово "колегіального" замінити словом "відкритого".
Абзац другий цього пункту виключити;
9) пункт 10 після слів "складом суду" доповнити словами "чи суддею одноособово";
10) у пункті 13 виключити слова "і постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4 "Про судовий вирок", а слово "республіки" замінити словом "України";
11) у пункті 16 виключити слова "і п.4 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
12) в абзаці першому пункту 17 виключити слова "і соціалістичною правосвідомістю".
Цей абзац після слова "колегіально" доповнити словами "чи суддя одноособово";
13) у пункті 18 виключити слова "і роз'яснень, даних в п.п. 7-9 Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4";
14) у пункті 19 виключити слова "призначення покарання у вигляді направлення до виховно-трудового профілакторію" і "Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування загальних начал призначення покарання", від 29 серпня 1980 року N 6 "Про практику призначення судами додаткових покарань", від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і по декількох вироках, та іншими постановами Пленуму Верховного Суду СРСР і";
15) із пункту 20 виключити слова "Пленуму Верховного Суду СРСР від 23 березня 1979 року N 1 "Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином" і" виключити, а слова "постановах" замінити словом постанові";
16) пункт 26 після слова "ухвалу" доповнити словом "(постанову)";
17) у пункті 27 слова "п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 30 червня 1969 року N 4" виключити;
18) у пункті 29 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
41. У постанові Пленуму від 29 червня 1990 року N 6 "Про практику призначення судами УРСР мір кримінального покарання":
1) у пунктах 1, 2 і 3 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР з цих питань", відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3 "Про практику застосування судами загальних начал призначення покарання" і відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 29 червня 1979 року N 3";
2) у пунктах 6 і 10 виключити відповідно слова "і роз'яснень Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3 "Про практику призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і за кількома вироками" і "відповідно до роз'яснення п.7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
3) у пункті 15 виключити слова "при призначенні покарання суду слід керуватися п.10 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3, тобто";
4) абзац другий пункту 16 замінити п'ятьма абзацами такого змісту:
"Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати:
- при умовному засудженні (ст. 45 КК України, а також при відстрочці виконання вироку в порядку передбаченому ст. 46-1 КК України, або в порядку, передбаченому ст. 405 КПК України, - увесь строк покарання (за винятком часу утримання під вартою в порядку міри запобіжного заходу або затримання);
- при умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці і при умовному звільненні з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці - невідбуту частину обов'зкового строку роботи і час, протягом якого засуджений ухилявся від роботи;
- при умовно-достроковому звільненні від покарання - частину покарання, від якої засуджений був фактично умовно-достроково звільнений.
При призначенні покарання за скоєння нового злочину особі, якій внаслідок акту помилування або на підставі ст.ст. 52, 53 КК України невідбута частина покарання була замінена більш м'яким покаранням, до покарання за знову вчинений злочин приєднується повністю або частково невідбута частина більш м'якого покарання".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацем сьомим;
5) у пункті 17 виключити слова "відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31 липня 1981 року N 3";
6) у пунктах 19 і 20 виключити відповідно слова "відповідно до роз'яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 "Про практику застосування судами виправних робіт без позбавлення волі" і "роз'яснення, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 11 липня 1972 року N 5 про те";
7) в абзаці першому пункту 21 слова "Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 21 червня 1985 року N 8 "Про судову практику застосування відстрочки виконання вироку" виключити, а слово "вироку" замінити словами і цифрами "вироку (ст. 46-1 КК України)";
8) із абзацу першого пункту 23 виключити цифри і слова "27", "28", "заслання, вислання";
9) у пункті 24 слова "і Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
( Пункт 42 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 1 від 27.02.2009 )
43. У постанові Пленуму від 21 грудня 1990 року N 11 "Про практику застосування судами Української РСР процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків":
1) в абзаці другому преамбули і пункті 1 слова "судами республіки законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду СРСР і Пленуму Верховного Суду УРСР" замінити словами "судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України";
2) пункт 2 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Не може бути звернений до виконання або виконуватися вирок, у частині засудження за діяння, караність якого після винесення вироку була усунута нововиданим кримінальним законом";
3) пункт 3 після слів "у статтях" доповнити цифрами "405-1";
4) із пункту 8 виключити слова "заслання, вислання";
5) абзац перший пункту 14 після слова "статтями" доповнити цифрами "405-1".
В абзаці другому цього пункту слова "судом колегіально" замінити словами "відповідно судом колегіально чи суддею одноособово";
6) в абзаці другому пункту 16 слова "В ухвалі суд повинен" замінити словами "суд в ухвалі (суддя в постанові) повинні".
Абзац третій після слів "ухвали" і "ухвалу" доповнити відповідно словами "(постанови судді)", "постанову".
Абзац четвертий після слів "ухвали суду" доповнити словами "(постанови судді)",
Абзац шостий після слів "ухвала" і "ухвали" доповнити словами "(постанова судді)", "(постанови судді)";
7) пункт 17 після слова "ухвал" доповнити словами "(постанов судді)".
У цьому ж пункті слова "та Київському міському судам" замінити словами "Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України".
44. У постанові Пленуму від 22 лютого 1991 року N 1 "Про завдання судів республіки по підвищенню рівня правосуддя, виходячи з вимог постанови Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 року "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці":
1) в абзаці шостому преамбули слово "народних" замінити словами "районних (міських)";
2) у пункті 1 слова "обласним, Киїівському міському і народним судам республіки" замінити словами "обласним, Київському і Севастопольському міським і районним (міським), а також військовим судам України";
3) пункт 3 викласти у такій редакції:
"3. Відповідно до вимог ст. 2 КПК України суди повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб";
4) у пункті 5 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;
5) у пункті 15 слова "обласним і Київському міському" замінити словами "іншим судам касаційної та наглядної інстанцій".
( Пункт 45 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 10 від 22.12.2006 )
46. У постанові Пленуму від 28 червня 1991 року N 4 "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань":
1) абзац перший преамбули після слова "право" доповнити словами "кожної особи";
2) в абзаці третьому преамбули слова "що знижує їх активність у боротьбі зі злочинністю" виключити";
3) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:
"Вирішити справи даної категорії, суди повинні виходити з того, що у відповідності з законом кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади, тому точним і неухильним застосуванням закону повинні забезпечити громадянам реальну можливість активно протидіяти таким посяганням";
4) абзаци перший і другий пункту 3 замінити трьома абзацами такого змісту:
"Звернути увагу судів, що згідно зі ст. 15 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.
Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо вони здійснені для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок перегляду або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.
Слід також мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, але і при наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно враховувати поведінку нападаючого, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну".
У зв'язку з цим абзац третій пункту вважати абзацом четвертим.
5) абзац перший пункту 4 викласти у такій редакції:
"Згідно з ч. 4 ст. 15 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту";
6) у пункті 8 слова "Української Радянської Соціалістичної Республіки" замінити словом "України";
7) пункт 13 після цифр "23" доповнити цифрами "23-2";
8) у пункті 14 слова "обласних і Київського міського судів" замінити словами "інших судів касаційної та наглядної інстанцій".
( Пункт 47 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду України N 5 від 30.05.2008 )( Пункт 48 втратив чинність на підставі Постанови Верховного Суду N 10 від 06.11.2009 )
II. У всіх керівних постановах Пленуму Верховного Суду України слова "Української РСР", "Українська РСР", "УРСР", "республіки", "республіці" замінити відповідно словами "України", "Україна".