Про стан організації здійснення судочинства військовими судами Центрального регіону

Розглянувши матеріали комплексного вивчення стану організації здійснення судочинства військовими судами Центрального регіону, Президія Верховного Суду України і президія Ради суддів України відзначають, що Військовим апеляційним судом Центрального регіону, радою суддів військових судів і Державною судовою адміністрацією України проведено заходи щодо вдосконалення роботи судів, спрямовані на виконання Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. N 143/2002 "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" та Розпорядження Президента України від 11 грудня 2002 р. N 395/2002-рп "Про заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів".

З метою забезпечення виконання зазначених нормативних актів та створення належних умов для здійснення правосуддя Військовий апеляційний суд Центрального регіону та Державна судова адміністрація України у 2003 р. вживали заходів до забезпечення військових судів гарнізонів належними приміщеннями, їх технічного оснащення, поліпшення умов роботи суддів та їх соціального захисту. І все ж залишаються невирішеними питання повного фінансування судів, обладнання їх технічними засобами охорони і сигналізації, необхідною комп'ютерною, офісною та копіювальною технікою, облаштування залів судових засідань, забезпечення суддів нормативними матеріалами, спеціальною і науковою літературою, а також обмундируванням та мантіями. Повільно вирішується питання надання суддям житла.

Державною судовою адміністрацією України не створено повноцінного структурного підрозділу по управлінню організаційним забезпеченням військових судів, а рада суддів зазначених судів приділяє ще недостатню увагу як забезпеченню їх діяльності та соціальному захисту суддів, так і контролю за організацією цієї діяльності головами відповідних судів та їх заступниками, поліпшенню навчання суддів та підвищенню вимогливості щодо виконання службових обов'язків окремими суддями, дотримання ними норм законодавства та професійної етики.

Робота військових судів гарнізонів та Військового апеляційного суду Центрального регіону планується, а судова практика в більшості судів аналізується на належному рівні.

Військові суди Центрального регіону загалом забезпечують належне здійснення судочинства у справах визначеної підсудності. Навантаження у військових судах більшості гарнізонів регіону є значно нижчим від середнього навантаження у справах аналогічних категорій у місцевих судах України, що давало можливість суддям ретельно готувати розгляд кожної справи і постановляти законні й обгрунтовані рішення у передбачені процесуальним законом строки.

Проте в організації діяльності місцевих судів із розгляду справ виявлено й істотні недоліки.

Існує істотна нерівномірність у розподілі навантаження в судах. Так, у Військовому місцевому суді Житомирського гарнізону навантаження складає 31 справу на суддю, а у Військовому місцевому суді Полтавського гарнізону - 60 справ.

Нерідко порушуються встановлені процесуальним законом строки призначення до розгляду й самого розгляду кримінальних і цивільних справ. Причинами цього є не тільки об'єктивні обставини, пов'язані з реалізацією процесуальних прав учасників судового розгляду, а й недоліки в організації роботи суддів і неналежний контроль з боку голів судів.

Так, у 2002 р. у Військовому місцевому суді Київського гарнізону кримінальні справи щодо Довгопола, а також Дацюка і Марчука, Дабіжа, Гавриленка, а у Військовому місцевому суді Харківського гарнізону - щодо Нечитайла і Сігнаря, Крючкова всупереч вимогам ст. 241 КПК України призначалися до попереднього розгляду у строк понад 30 діб. На порушення вимог ст. 256 цього Кодексу у Військовому місцевому суді Київського гарнізону не було додержано строків при призначенні до розгляду кримінальних справ щодо Третяка, Ашихміна й інших.

Аналогічні порушення закону допускались у тих же судах, а також військових місцевих судах Чернігівського, Дарницького гарнізонів та апеляційному суді регіону і протягом 2003 р.

Крім того, деякі нескладні справи невиправдано призначалися суддями до попереднього розгляду, а також до розгляду в суді в максимальні строки, які передбачені лише для складних справ.

Так, кримінальну справу щодо Огородника, Зарудного, Савченка у Військовому місцевому суді Харківського гарнізону було призначено до розгляду (з урахуванням строку попереднього розгляду) на 50-ту добу з дня надходження до суду, незважаючи на те, що вона не становила особливої складності - кілька епізодів порушення статутних правил взаємовідносин щодо військовослужбовця молодшого призову, у вчиненні якого обвинувачені повністю визнали свою вину.

На 47-му добу з дня надходження до суду була призначена до розгляду справа щодо Довгопола у Військовому місцевому суді Київського гарнізону, яка не становила будь-якої складності - один епізод порушення статутних взаємовідносин із заподіянням потерпілому легкого тілесного ушкодження.

Через послаблення контролю за дотриманням строків призначення і розгляду справ головами та заступниками голів військових судів гарнізонів і регіону мали місце помилки у статистичній звітності за 2002 р.

Допускається невиправдана тяганина при розгляді цивільних справ. За дев'ять місяців 2003 р. 626 справ, або 12 % від їх загальної кількості (а у Військовому місцевому суді Харківського гарнізону - 23 %), було розглянуто військовими судами гарнізонів із порушенням процесуальних строків.

Однією з причин такого становища є те, що в аналітичній роботі апеляційного суду, військових місцевих судів Харківського і Чернігівського гарнізонів проблемам порушення строків призначення і розгляду судових справ приділяється явно недостатня увага або вони не аналізуються взагалі.

У військових місцевих судах Київського та Харківського гарнізонів мали місце недоліки у виконанні вимог інструкцій з діловодства, ведення статистичних карток і журналів. Це призвело до неправильного обліку справ і перекручень у статистичній звітності у військових місцевих судах Київського гарнізону в 2002 р. та Харківського гарнізону в 2003 р.

У ряді військових судів гарнізонів окремі процесуальні документи, а у Військовому місцевому суді Харківського гарнізону - переважна їх більшість виготовляються не державною мовою.

На підставі наведеного Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України, керуючись статтями 54, 116 Закону України "Про судоустрій України",

1. Інформацію про стан організації здійснення судочинства військовими судами Центрального регіону взяти до відома.

2. Голові Військового апеляційного суду Центрального регіону та голові ради суддів військових судів провести у травні 2004 р. вивчення стану організації діяльності роботи військових місцевих судів Харківського і Київського гарнізонів, про результати інформувати Голову Верховного Суду України та голову Ради суддів України, а в разі виявлення в цих місцевих судах аналогічних недоліків ініціювати питання про звільнення їх керівників з адміністративних посад.

3. Рекомендувати Військовому апеляційному суду Центрального регіону, раді суддів військових судів та Державній судовій адміністрації України протягом I півріччя 2004 р. вивчити стан організаційного забезпечення діяльності військових місцевих судів регіону і внести пропозиції щодо його вдосконалення, а також щодо територіальної підсудності та штатної чисельності цих судів.

4. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України прискорити утворення структурного підрозділу по управлінню організаційним забезпеченням військових судів.

5. Військовому апеляційному суду Центрального регіону:

- систематично узагальнювати й обговорювати на засіданнях президії суду питання про якість і оперативність розгляду справ військовими місцевими судами гарнізонів, вживати заходів до поліпшення цієї роботи;

- розробити і здійснити заходи з вивчення суддями військових місцевих судів гарнізонів законодавства, прийнятого Верховною Радою України у 2001 - 2003 рр., зокрема нових Цивільного та Кримінального кодексів України, змін до Цивільного процесуального і Кримінально-процесуального кодексів України;

- разом із Державною судовою адміністрацією України вжити заходів до вдосконалення діловодства і дотримання суддями вимог законодавства про здійснення судочинства державною мовою.

6. Постанову спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України довести до відома всіх суддів судів загальної юрисдикції та оприлюднити в засобах масової інформації.