Про взаємовідносини генпідрядника та субпідрядників

Міністерство регіонального розвитку та будівництва розглянуло <...> лист <...> з викладеними міркуваннями щодо взаємовідносин між генеральним підрядником та субпідрядником у будівництві і надає таку інформацію з питання розгляду.

Посилаючись на застосування норм статті 319 Господарського кодексу України (ГКУ) та статті 838 Цивільного кодексу України (ЦКУ), необхідно брати до уваги, що названа стаття ГКУ відноситься до глави 33 Капітальне будівництво і регламентує взаємовідносини генпідрядника та субпідрядника у капітальному будівництві, а названа стаття ЦКУ - до параграфу 1 глави 61 Загальні положення про підряд регламентує взаємовідносини генпідрядника та субпідрядника у всіх сферах цивільних правовідносин. Особливі вимоги до будівельного підряду регламентовано параграфом 3 глави 61 ЦКУ. Згідно з частиною 2 статті 317 ГКУ загальні умови про підряд, які визначені ЦКУ, застосовуються до договорів підряду в капітальному будівництві лише в тих частинах, які не регламентовані ГКУ.

Так, частиною 1 статті 323 ГКУ встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 (зі змінами згідно з постановою КМУ від 17.06.2009 р. N 601) (далі - Загальні умови). Абзацом 11 пункту 5 Загальних умов порядок залучення субпідрядників віднесено до істотних умов договору підряду.

Відповідно, в усіх договорах підряду має обумовлюватись порядок залучення субпідрядників - хто залучає (замовник чи підрядник), на яких умовах (з погодженням з іншою стороною договору чи без), форма погодження, процедура відбору субпідрядника, розподіл відповідальності та ризиків, порядок розрахунків тощо.

Від вибору сторонами договору підряду порядку залучення субпідрядників значною мірою залежить розподіл їх обов'язків та прав, що безпосередньо пов'язані із забезпеченням відповідальності сторін, тому договірні сторони об'єктивно зацікавлені в чіткому прописуванні в договорі будівельного підряду зазначеної істотної умови.

Отже, на сьогодні в чинному законодавстві суперечностей щодо правил залучення субпідрядників за договором будівельного підряду немає.

Обсяг функцій генпідрядника та розмір плати за їх виконання встановлюється договором субпідряду, істотні умови якого повинні відповідати договору генпідряду.

Розмір оплати функцій генпідрядника залежить від обґрунтованого обсягу його витрат на їх виконання і відповідно обумовлюються в договорі субпідряду. Як правило, такий розмір визначається розрахунковим методом і встановлюється у відсотковому відношенні від вартості договору субпідряду.

На вимогу субпідрядника генпідрядник може надати йому кошторис витрат на виконання функцій (послуг) генпідрядника. В якій первинній обліковій формі відображати такі послуги та їх вартість, сторони вирішують самостійно з дотриманням вимог законодавства у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Пропозиція щодо неповної виплати субпідрядникові коштів за виконані ним роботи (за мінусом певного відсотка вартості послуг генпідрядника) суперечить чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, оскільки кожна бухгалтерська та фінансова операція має відповідати її цільовому призначенню, що відповідно забезпечує правильне визначення податкових зобов'язань суб'єктів господарювання і дозволяє уникнути порушень у цій сфері. Крім того, необхідно враховувати, що до договорів субпідряду застосовуються ті ж вимоги, що і до договорів підряду згідно з частиною 1 статті 323 ГКУ, про що зазначалось вище.