Про доповнення до інформаційного листа ВССУ від 2 березня 2012 року № 132-283/0/4-12 "Щодо змін, внесених до деяких законодавчих актів України у звязку з гуманізацією відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності"

Розглянувши лист судді апеляційного суду Івано-Франківської області щодо застосування положень Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-17 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" (Закон № 4025-17), який набрав чинності 17 січня 2012 року, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) звертає увагу судів на наступне.

1. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК 1960 р.) кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю з підстави відсутності в діянні складу злочину як обставини, що виключає провадження в кримінальній справі. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 6 КПК 1960 р., що відображені також у абзаці 10 інформаційного листа ВССУ від 2 березня 2012 року № 132-283/0/4-12 , якщо під час судового слідства поряд з обставинами, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи буде виявлено ознаки адміністративного правопорушення, суд або суддя зобов'язані за ч. 4 ст. 6 КПК 1960 р. направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.

2. Законом № 4025-17 диспозицію ст. 201 Кримінального кодексу України (КК) викладено у новій редакції, згідно з якою контрабандою визнається переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Зазначаємо, що у випадку закриття кримінальної справи у суді першої інстанції з підстави, визначеної у п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 р. , у зв'язку із декриміналізацією діяння, зокрема у кримінальних справах, кваліфікованих за ст. 201 КК до набрання чинності Законом № 4025-17 , суд не доводить розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку, а виносить постанову про закриття такої кримінальної справи з наступних підстав: 1) у ч. 4 ст. 327 КПК 1960 р. встановлено вичерпний перелік підстав для постановлення виправдувального вироку, а саме: коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. Тобто суд постановляє виправдувальний вирок виключно з реабілітуючих підстав. Водночас переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, віднесено новим законом до категорії адміністративних правопорушень і не є реабілітуючою підставою та не виправдовує осіб, що його вчинили; 2) відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі, тобто його дія поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Крім того, такі підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані із змінами законодавства про кримінальну відповідальність. Відповідно до абзаца 9 інформаційного листа ВССУ від 2 березня 2012 року № 132-283/0/4-12 кримінальні справи, порушені за статтями, які декриміналізовані, підлягають закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 р. та ст. 5 КК у зв'язку із декриміналізацією злочинного діяння. Тому у випадку, коли суд під час судового розгляду дійде висновку про необхідність закриття кримінальної справи у зв'язку із декриміналізацією суспільно небезпечного діяння, у резолютивній частині постанови суду зазначається про закриття кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину у зв'язку із декриміналізацією.